Пенсії у 2027 році перерахують тричі: кому очікувати на підвищення

У 2027 році пенсіонери можуть отримати підвищення виплат у січні, березні та квітні. Йдеться про перегляд мінімальних пенсій, щорічну індексацію та перерахунок виплат для тих, хто продовжує працювати. Окремі доплати передбачені й для людей віком від 70 років.

Докладніше – на Вільногірськ IN.UA. 

Упродовж 2027 року планують кілька етапів перегляду пенсій. Розмір підвищення залежатиме від категорії пенсіонера та підстав для перерахунку. Водночас частина змін поки має прогнозований характер і залежить від остаточних бюджетних рішень.

Як можуть змінитися пенсії з 1 січня 2027 року

З початку 2027 року виплати окремим категоріям пенсіонерів можуть зрости, якщо Державний бюджет на 2027 рік затвердять із запропонованими показниками.

Зокрема, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, пропонують збільшити з 2595 до 2878 гривень. Це може вплинути на мінімальні пенсії та інші виплати, розмір яких залежить від цього показника.

Також для пенсіонерів віком від 65 років, які мають необхідний страховий стаж, мінімальна пенсійна гарантія може зрости до 3818 гривень у зв’язку із запланованим підвищенням мінімальної зарплати.

Індексація пенсій у березні 2027 року

На березень 2027 року запланована щорічна індексація пенсій. Під час неї виплати переглядають з урахуванням показників інфляції та зростання середньої заробітної плати в Україні.

Точний відсоток індексації на 2027 рік поки не визначений. Його Кабінет Міністрів має встановити окремим рішенням ближче до березня.

Для порівняння: у 2026 році коефіцієнт індексації становив 1,121, тобто пенсії проіндексували на 12,1%.

Як перерахують пенсії працюючим пенсіонерам

У квітні 2027 року традиційно мають провести перерахунок пенсій для людей, які продовжують офіційно працювати після виходу на пенсію.

Право на перерахунок мають пенсіонери, які після призначення або попереднього перерахунку виплат набули щонайменше 24 місяці страхового стажу. Під час розрахунку можуть врахувати додатковий стаж, а за доцільності – і заробітну плату за цей період.

Розмір підвищення визначатимуть індивідуально. Він залежатиме від набутого страхового стажу та того, чи вплине врахування нового заробітку на суму пенсії.

Такий перерахунок може охопити близько 2,8 мільйона людей – приблизно 28% від загальної кількості пенсіонерів.

Які вікові доплати передбачені у 2027 році

Протягом року пенсіонери, які досягнуть 70, 75 або 80 років, можуть отримувати щомісячні вікові доплати. Вони передбачені за умови, що загальний розмір пенсійної виплати не перевищує 10 340,35 гривні.

Розмір доплати залежить від віку:

• від 70 до 74 років — 300 гривень на місяць;
• від 75 до 79 років — 450 гривень на місяць;
• від 80 років — 570 гривень на місяць.

Доплату нараховують автоматично, тому подавати окрему заяву не потрібно. У місяці, коли людина досягає відповідного віку, сума може бути меншою, оскільки її розраховують за кількістю днів від дня народження до кінця місяця.

Отже, у 2027 році можливі три основні етапи перегляду пенсійних виплат — у січні, березні та квітні. Однак конкретні суми й умови підвищення залежатимуть від остаточних бюджетних показників і рішень уряду.

Джерело: «На пенсії».

Напередодні зими Вільногірський ліцей № 2 оголосив відкриті торги на придбання та встановлення гаража для шкільного автобуса.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Оголошення про закупівлю з’явилося в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Нову конструкцію повинні розмістити безпосередньо на території навчального закладу. Очікувана вартість проєкту становить 666,6 тис. гривень.

Що передбачено закупівлею:

Підрядник має не лише поставити конструкцію, а й самостійно виконати всі вантажні роботи та змонтувати гараж «під ключ». На збірну споруду діятиме гарантія терміном на 1 рік.

У опублікованому проекті договору, який мають укласти сторони, окремо зазначені антикорупційні застереження.

Заборона хабарів: заборонено пропонувати чи надавати будь-які кошти або цінності для впливу на рішення чи отримання неправомірних переваг.

Протидія відмиванню коштів: заборонені будь-які незаконні вигоди та дії, що порушують законодавство про запобігання легалізації доходів.

Заборона подарунків: сторони зобов’язуються не стимулювати працівників один одного грошима, подарунками чи безоплатними послугами.

Порушення цих вимог, згідно договору, є підставою для одностороннього розірвання угоди. 

Аукціон у системі Prozorro призначено на 9 листопада. Переможець торгів повинен буде встановити гараж протягом 25 робочих днів — до 18 грудня 2026 року.

Джерело: електронна система публічних закупівель Prozorro

27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. 

Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День української писемності та мови: історія свята

День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.

Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.

Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.

Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.

“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант

Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.

У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.

У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. 

Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину. 

Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню

Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.

Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.

За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.

Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва. 

Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.

У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі

До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.

Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.

Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.

Чому важливо підтримувати українську мову щодня

Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.

За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.

Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.

День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.

Читайте також:

Вільногірськ IN.UA долучився до радіодиктанту національної єдності