Від лісових пожеж до ремонту власними руками: як працює місцева пожежна команда у Лихівці

У Лихівській громаді пожежники виїжджають не лише на загоряння в селищі, а й допомагають боротися з вогнем у лісах, лісосмугах і на пасовищах. Команду утримують коштом місцевого бюджету, а частину ремонтів у пожежній частині працівники виконують самостійно. 

Редакція Вільногірськ IN.UA побувала в комунальному закладі разом із Лихівською селищною головою Ларисою Савченко та дізналася, яке обладнання допомагає рятувальникам у роботі, як облаштовують пожежну частину та чому для ефективного реагування на пожежі важлива підтримка сусідніх громад.

Коли вогонь загрожує лісам

Одним із серйозних викликів для місцевої пожежної команди є загоряння сухої трави, лісосмуг і лісових масивів. Особливо напруженою робота стає в суху погоду, коли вогонь може швидко поширюватися на значні території.

За словами Лариси Савченко, у періоди підвищеної пожежної небезпеки команда може отримувати по три-чотири виклики на день. Серед найскладніших випадків – загоряння в сосновому лісі. Навіть після ліквідації пожежі вогонь може спалахнути знову, тому необхідно ретельно контролювати ситуацію.

Для боротьби з такими загоряннями важливі не лише оперативність пожежників, а й можливість дістатися до осередку займання. У лісових масивах і лісосмугах не всюди може проїхати пожежний автомобіль, тому рятувальникам доводиться використовувати додаткове обладнання.

Ранцеві вогнегасники та захисне спорядження

Під час відвідування пожежної частини Лариса Савченко ознайомила представників редакції з обладнанням, яке команда використовує у своїй роботі.

Зокрема, громада придбала спеціальні ранцеві вогнегасники – пристрої у вигляді рюкзаків, призначені для гасіння вогню за допомогою води. Кожен із них вміщує 22 літри води.

Таке обладнання особливо корисне під час гасіння пожеж у лісосмугах та інших місцях, куди пожежний автомобіль не може під’їхати безпосередньо до осередку займання.

Пожежник бере запас води із собою та гасить полум’я на місці. Коли вода закінчується, потрібно повернутися до автомобіля, поповнити запас і продовжити роботу.

Окрім цього, команда отримала гуманітарну допомогу – чотири комплекти спеціального спорядження для роботи в задимлених приміщеннях. За словами селищної голови, таке обладнання допомагає пожежникам працювати в умовах сильного задимлення, коли перебування всередині будівлі становить небезпеку.

Орієнтовна вартість одного комплекту, за словами Лариси Савченко, становить близько 170 тисяч гривень. Для місцевої пожежної команди це суттєва сума, тому гуманітарна підтримка має особливе значення для громади.

Утримання команди – коштом місцевого бюджету

Місцеву пожежну команду повністю утримують за кошти Лихівської громади. З місцевого бюджету фінансують комунальні послуги, обслуговування й утримання пожежної техніки, а також придбання необхідного обладнання та матеріалів.

Паралельно громада поступово оновлює приміщення пожежної частини. Як розповіла Лариса Савченко, будівля потребувала ремонту та поліпшення умов для працівників.

У приміщенні замінили вікна, оновили систему опалення та поліпшили внутрішні умови. Опалюється вся будівля. На момент візиту журналістів ремонтні роботи ще тривали.

Частину робіт працівники виконують власними силами. Це дає змогу поступово покращувати умови в пожежній частині та раціонально використовувати кошти місцевого бюджету.

Місце для відпочинку між викликами

Пожежна частина – це не лише гараж для автомобілів і приміщення для зберігання спорядження. Оскільки пожежники цілодобово перебувають на чергуванні та мають бути готовими виїхати на виклик у будь-який момент, важливо створити для них належні побутові умови.

У частині облаштовано кімнату відпочинку, кухню та побутові приміщення. Тут працівники можуть перепочити, приготувати їжу й скористатися пральною машиною.

Для дозвілля між виїздами облаштували місце з телевізором, тенісним столом і більярдом.

Важливу підтримку в облаштуванні пожежної частини громада отримала й цього року. За сприяння депутата Дніпропетровської обласної ради Анатолія Кукси у вигляді субвенції з обласного бюджету, наданої з урахуванням потреб виборців, було придбано меблі, телевізор і душову кабіну.

Завдяки цій підтримці вдалося покращити побутові умови працівників місцевої пожежної команди, які цілодобово перебувають на чергуванні та забезпечують безпеку мешканців громади.

Допомога сусідніх громад: спільна боротьба з вогнем

Місцева пожежна команда обслуговує 26 населених пунктів Лихівської громади. Однак під час масштабних загорянь власних сил і техніки може бути недостатньо.

За словами Лариси Савченко, під час гасіння пожеж у лісових масивах до роботи за потреби залучають пожежні підрозділи П’ятихатської, Вільногірської та Верхньодніпровської громад.

Така співпраця особливо важлива під час великих пожеж, коли для локалізації та ліквідації вогню необхідні додаткові сили, техніка й узгоджені дії рятувальників.

Взаємодопомога між громадами дає змогу ефективніше реагувати на надзвичайні ситуації та захищати людей, їхнє майно й довкілля. Адже вогонь не зважає на адміністративні межі, а безпека мешканців є спільною відповідальністю.

Для Лихівської громади місцева пожежна команда – це не лише пожежний автомобіль, обладнання чи приміщення. Насамперед це люди, які цілодобово несуть службу, виїжджають на виклики, борються з вогнем і готові діяти навіть у найскладніших умовах. А підтримка громади, належне оснащення та співпраця із сусідами допомагають їм виконувати цю важливу роботу.

Читайте також:

Від гуртожитку для ВПО до майбутнього музею: чим сьогодні живе Лихівська громада

Представники Ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади вперше взяли участь у Всеукраїнському форумі Рад ВПО, який 21-22 жовтня відбувся у Львові. Учасники обговорювали житлові проблеми переселенців, участь ВПО в ухваленні місцевих рішень і співпрацю громад із державою та міжнародними партнерами. Представники Вільногірська повернулися із новими ідеями, зокрема досвідом створення спільного простору для переселенців і ветеранів.

Детальніше про те, що обговорювали на форумі, чому житлове питання залишається одним із найгостріших для переселенців і який досвід може бути корисним Вільногірській громаді, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Вільногірська Рада ВПО вперше долучилася до всеукраїнського форуму

IV Всеукраїнський форум Рад ВПО відбувся у Львові 21-22 жовтня 2026 року. Захід об’єднав представників рад внутрішньо переміщених осіб, органів влади, громадських і міжнародних організацій. Його метою було створити майданчик, де переселенці могли б поділитися власним досвідом, розповісти про свої ініціативи та обговорити рішення, які допоможуть захищати їхні права.

Для Ради ВПО Вільногірської громади це була перша участь у такому всеукраїнському заході. Про враження від зустрічі розповів голова ради Олександр Щекодін. 

За його словами, цінність форуму полягала не лише в обговоренні державної політики, а й у можливості познайомитися з колегами з інших регіонів, обмінятися практичними напрацюваннями та дізнатися, як інші громади допомагають переселенцям.

“На мою думку, це дуже добре, коли є такий майданчик, де можна познайомитися зі своїми колегами зі всієї України, такими ж переселенцями, які входять у Ради ВПО, поділитися досвідом, щось нове дізнатися”, – зазначив Олександр Щекодін.

Першого дня учасники слухали виступи представників влади, міжнародних партнерів і громадських організацій, долучалися до дискусій та знайомилися з ініціативами, спрямованими на підтримку переселенців. Зокрема, на форумі працювали виставки громадських організацій, які розповідали про свої послуги й можливості допомоги ВПО. Також відбулася фотовиставка.

Другий день присвятили розвитку лідерських навичок представників Рад ВПО, партнерствам, житловій політиці та практичним інструментам впливу на рішення в громадах.

Житло залишається однією з найгостріших проблем переселенців

Однією з головних тем форуму стало забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Про цю проблему говорили представники державної влади, а також учасники дискусій, які працюють із потребами переселенців безпосередньо в громадах.

Народна депутатка України Олена Шуляк у своєму онлайн-виступі наголосила, що для багатьох людей ключі від покинутої домівки залишаються символом зв’язку з власним життям до вимушеного переїзду.

“Ці ключі поки що не можуть відчинити двері домівки, але ці ключі багато людей не викидають, тому що це відчуття того, що ти маєш усе ж таки своє місце і можеш планувати своє життя”, – сказала Олена Шуляк.

Ці слова відгукнулися Олександру Щекодіну, який також зберігає ключі від своєї квартири в Бахмуті.

Для людей, які втратили можливість жити у власних оселях через окупацію або руйнування, ключі стають нагадуванням про дім, до якого вони сподіваються повернутися.

Олена Шуляк зазначила, що житло, безпека та гідно оплачувана робота залишаються серед основних потреб українців. Водночас вона наголосила на необхідності довгострокових рішень, аби тимчасове проживання переселенців у гуртожитках, колишніх лікарнях та інших колективних центрах не перетворювалося на постійне.

За її словами, на державному рівні працюють над розвитком житлових програм, зокрема “єОселі”, а також над можливостями запровадження соціального й доступного житла. Водночас для реалізації цих рішень потрібні фінансування та подальша співпраця з міжнародними партнерами.

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін у своєму виступі також назвав житлове питання одним із найгостріших для ВПО. Він наголосив на важливості регулярної комунікації між міністерством і представниками Рад ВПО, щоб рішення враховували реальні потреби людей.

Відповідальність за підтримку переселенців лягає на громади

Окрему увагу під час форуму приділили тому, як підтримка переселенців розподіляється між державою та громадами, які їх приймають.

Заступниця начальника Львівської обласної військової адміністрації Христина Замула наголосила, що значна частина відповідальності за допомогу ВПО фактично лягає на бюджети тих регіонів, куди люди переїжджають.

Вона звернула увагу на потреби людей з інвалідністю, які потребують постійної підтримки, а також людей пенсійного віку.

За словами Христини Замули, громадам необхідна чіткіша позиція держави щодо того, як саме має бути організована така підтримка. Водночас вона підкреслила важливість роботи самих Рад ВПО, які можуть повідомляти про проблеми, критикувати рішення та пропонувати зміни.

Цю тему відзначив й Олександр Щекодін За його словами, дискусія була жвавою, а учасники мали можливість ставити запитання та висловлювати власні думки.

На думку голови Вільногірської Ради ВПО, важливо, щоб підтримка переселенців не залишалася лише відповідальністю громад, а державні органи активніше долучалися до розв’язання проблем.

Ради ВПО мають впливати на рішення в громадах

Під час форуму говорили не лише про матеріальну підтримку, а й про можливості переселенців брати участь у житті громад, де вони нині проживають.

Олена Шуляк нагадала, що внутрішньо переміщені особи можуть використовувати різні інструменти місцевої демократії: долучатися до громадських обговорень, працювати в Радах ВПО, впливати на бюджетні процеси та брати участь у формуванні стратегій розвитку громад.

Водночас, за її словами, така участь має бути реальною, а не формальною – переселенці повинні мати можливість впливати на рішення, які визначають їхнє життя.

Виконавча директорка благодійної організації “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Валерія Вершиніна під час відкриття форуму також наголосила на важливості обміну досвідом між представниками Рад ВПО.

“Соціальний капітал – це те, що допомагає Україні щодня долати наступні виклики російської агресії”, – зазначила вона.

Саме можливість спілкуватися, знаходити однодумців і переймати досвід інших громад Олександр Щекодін назвав однією з головних переваг участі у форумі.

Який досвід привезли до Вільногірська

Серед практик, які зацікавили голову Вільногірської Ради ВПО, – досвід Боярської міської ради Київської області. Там за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) створили простір для внутрішньо переміщених осіб і ветеранів.

Як розповів Олександр Щекодін, особливо його зацікавило те, що обладнання, отримане від донорів, міська влада передала безпосередньо Раді ВПО.

Такий приклад показує, як співпраця місцевої влади, міжнародних партнерів і представників переселенців може перетворюватися на конкретний ресурс для роботи з потребами людей.

Для Вільногірської громади цей досвід може стати приводом для подальшого обговорення можливостей створення або розвитку просторів, де переселенці зможуть отримувати інформацію, спілкуватися, долучатися до спільних ініціатив і взаємодіяти з іншими групами мешканців.

Водночас участь у форумі дала змогу представникам Ради ВПО побачити, як подібні питання вирішують в інших регіонах України, та налагодити контакти з колегами.

Що відбувалося другого дня форуму

Другий день зустрічі був присвячений практичній роботі. Учасники обговорювали розвиток партнерств, внутрішні ресурси лідерів і роль Рад ВПО у формуванні та реалізації місцевої житлової політики.

Окремі групи працювали над питаннями створення гідного соціального житла, навігації в державних житлових програмах, місцевих механізмів підтримки та співпраці з міжнародними й благодійними організаціями.

Також у програмі були інтерактивні сесії про бюджетну адвокацію, медійну видимість діяльності Рад ВПО та посилення їхнього впливу на життя громад.

Форум організував благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” у партнерстві з профільними міністерствами за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні та Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

“Будиночок у селі” для ВПО: як працює програма та що потрібно для участі Вільногірській громаді

У Вільногірську планують обговорити можливості долучення громади до програми “Будиночок у селі” для ВПО та створення спеціальної комісії. Відкрите засідання ради ВПО відбудеться 28 жовтня.

Як працює цей механізм, хто може претендувати на житло, скільки часу можна в ньому проживати та які кроки необхідно зробити Вільногірській громаді – редакція Вільногірськ IN.UA з’ясувала у юристки з питань локальної адвокації благодійного фонду “Право на захист” Ольги Михайлишиної.

Коли у Вільногірську обговорять участь у програмі

28 жовтня відбудеться відкрите засідання ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади у приміщенні виконкому о 10:30. На нього запрошують усіх охочих містян зі статусом ВПО.

Серед питань, які планують розглянути, – можливість долучення Вільногірської громади до програми “Будиночок у селі”, варіанти її реалізації та створення відповідної комісії. У засіданні також візьме участь Ольга Михайлишина, яка пояснить механізм програми та відповість на запитання.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA вже повідомляла, що у Вільногірську планують долучитися до цієї ініціативи. Наразі громаді необхідно пройти організаційні етапи, зокрема визначитися зі створенням комісії, яка перевірятиме потенційне житло.

Що передбачає програма “Будиночок у селі”

Як пояснює Ольга Михайлишина, “Будиночок у селі” – це експериментальний проєкт із забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Його реалізують відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 року № 751.

Механізм передбачає, що громади за кошти державної субвенції купують житлові будинки, а потім надають їх родинам ВПО для проживання.

Максимальний розмір державної субвенції на придбання одного будинку становить 500 тисяч гривень. Якщо нерухомість коштує дорожче, громада може залучити додаткові кошти з місцевого бюджету або інших дозволених джерел.

Одна з особливостей програми – можливість переселенців самостійно долучатися до пошуку житла.

“ВПО може звернутися до громади із заявою щодо придбання саме цього об’єкта. Тобто родина не просто очікує на запропоноване житло, а сама долучається до його пошуку”, – пояснює юристка.

Будинок має розташовуватися в селі або селищі, бути придатним для проживання, мати електропостачання та опалення. Також він не повинен перебувати на території бойових дій чи тимчасової окупації, для якої не визначено відповідних дат завершення або припинення.

Перед придбанням житло перевіряють на відповідність установленим вимогам.

Хто з ВПО може отримати будинок

Участь у програмі доступна не всім переселенцям автоматично. Домогосподарство має відповідати критеріям, визначеним постановою Кабміну № 751.

Зокрема, заявник і члени його домогосподарства не повинні мати житла на підконтрольній Україні території поза переліком територій бойових дій та тимчасової окупації, визначеним у постанові, або таке житло має бути знищене чи пошкоджене до непридатного для проживання стану. У випадку пошкодженого чи знищеного житла необхідні передбачені правилами підтвердження та документи.

Також заявник і члени його домогосподарства не повинні отримувати компенсацію за знищене житло або житловий ваучер для ВПО. Окремі обмеження стосуються придбання дорогого майна протягом шести місяців перед поданням заяви.

Першочергове право на отримання житла мають:

• багатодітні сім’ї;
• люди з інвалідністю та домогосподарства, у складі яких є діти з інвалідністю;
• люди з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
• люди віком понад 23 роки, які до повноліття мали статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
• люди похилого віку.

При цьому ставати на квартирний облік для участі в проєкті не потрібно. Не обов’язково й перебувати на обліку ВПО саме в громаді, де людина хоче отримати будинок. Подати заяву можна до іншої громади, зокрема в іншій області.

На яких умовах переселенці проживатимуть у будинках

Житло надають у безоплатне користування. Водночас переселенці повинні сплачувати житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору.

Договір укладають на строк до трьох років. Якщо родина й надалі відповідатиме критеріям програми, користування житлом можна продовжити.

Важлива умова – будинок перед придбанням має бути придатним для проживання і не потребувати капітального ремонту чи реконструкції. Подальше утримання такого житла забезпечує громада.

Водночас право користування будинком можуть припинити, якщо родина перестане відповідати критеріям програми, отримає інше житло та змінить місце проживання, передасть будинок в оренду або заселить туди сторонніх людей із порушенням установлених правил.

Серед інших підстав – пошкодження житла, порушення правил користування ним, заборгованість за комунальні послуги понад 90 календарних днів або неповідомлення громади протягом 14 календарних днів про зміни, які впливають на право користування будинком.

Окрема вимога стосується працевлаштування: якщо в домогосподарстві є працездатна людина, яка не працює, вона протягом трьох місяців після вселення має сприяти своєму працевлаштуванню або набути статусу безробітної.

Що потрібно зробити Вільногірській громаді

Щоб перейти від обговорення до практичної реалізації програми, громаді необхідно пройти кілька етапів.

Перший – створити комісію та затвердити її склад. Вона обстежуватиме потенційні будинки й перевірятиме, чи відповідають вони вимогам програми.

Другий – організувати пошук житла. До нього можуть долучатися представники громади, ради ВПО, благодійних організацій, громадських об’єднань і волонтери. Також переселенці можуть самостійно знаходити будинки та домовлятися з власниками про можливість продажу.

Третій – перевірити конкретний об’єкт. Після отримання заяви від ВПО необхідно перевірити документи на нерухомість, провести обстеження будинку, оформити акт і підготувати розрахунок витрат на його утримання щонайменше на три роки.

Четвертий – ухвалити рішення про придбання та оформити фінансування. Громада має узгодити з власником остаточну вартість будинку, перевірити дотримання вимог і підготувати заявку на державну субвенцію за встановленою процедурою.

Саме можливість створення комісії та подальші кроки Вільногірської громади планують обговорити на засіданні ради ВПО 28 жовтня.

Як рада ВПО може допомогти з пошуком житла

Рада ВПО може брати безпосередню участь у реалізації програми. Зокрема, її представник має входити до складу комісії з обстеження житла.

Крім того, представники ради можуть шукати потенційні будинки, спілкуватися з власниками, з’ясовувати орієнтовну вартість нерухомості та передавати відповідну інформацію громаді.

Ще один напрям роботи – інформування переселенців про умови програми, критерії участі й порядок подання заяв. Рада також може збирати інформацію про житлові потреби ВПО та допомагати налагоджувати комунікацію між родинами, власниками будинків і місцевою владою.

Така участь особливо важлива на початковому етапі, коли громада ще формує механізм реалізації програми.

Що переселенці можуть зробити вже зараз

За словами Ольги Михайлишиної, ВПО не обов’язково чекати завершення всіх організаційних процедур, щоб почати підготовку.

Насамперед варто перевірити, чи відповідає домогосподарство критеріям участі, ознайомитися з умовами програми та почати шукати потенційний будинок.

Під час пошуку потрібно з’ясувати технічний стан нерухомості, наявність електропостачання й опалення, орієнтовну ціну та готовність власника продати будинок громаді в межах цього проєкту.

Водночас важливо врахувати встановлений процедурою строк: заяву необхідно подати протягом трьох календарних днів після узгодження з власником попередньої вартості житла та можливості його придбання.

Додаткові консультації щодо постанови Кабінету Міністрів України № 751 та участі в програмі можна отримати у фахівців благодійного фонду “Право на захист”.

Читайте також:

Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада