Чому у Вільногірську не відбулася сесія і чому в Марʼянівці поки не буде води

На сайті міської ради та в місцевих спільнотах оприлюднено протокол голосування позачергової сесії Вільногірської міської ради. Однак на офіційних сторінках міськради повідомлення про проведення сесії не з’явилося. Тим часом у мережі мешканці поширюють документ, який формує хибне враження, що нібито голосування блокувало вирішення питання забезпечення водою мешканців села Мар’янівки.

Додамо, що зазвичай міська рада публікує відеозапис сесії у соціальних мережах, але цього разу його не було. Журналісти звернулися за коментарями на гарячу лінію ради, де нам повідомили, що сесія не відбулася.

Редакція Вільногірськ IN.UA вирішила з’ясувати з яких причин не відбулася сесія і чому депутати не підтримали важливе для громади рішення.

При підготовці матеріалу журналісти проаналізували відкриті дані, детально вивчили оприлюднений протокол поіменного голосування та провели опитування 10 депутатів міської ради, та зверталися на гарячу лінію Вільногірської міської ради і до юридично відділу Вільногірської міської ради.

Що передувало

12 червня у Вільногірську мала відбутися позачергова 86-та сесія міської ради. В порядку денному стояло питання щодо відведення земельної ділянки у селі Мар’янівка для будівництва пункту очищення води.

Згодом журналісти дізналися, що пленарне засідання так і не відбулося, попри те, що кворум для проведення та голосування був — присутні були 14 депутатів та міський голова.

Щоб додатково прояснити ситуацію журналісти ознайомилися з Регламентом Вільногірської міської ради. У документі зазначено: якщо порядок денний не ухвалено в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо.

За детальними роз’ясненнями наша журналістка звернулася до депутата та колишнього секретаря Вільногірської міської ради Антона Боклага, який у коментарі повідомив наступне:

Окрім виділення земельної ділянки для будівництва пункту очищення води у Мар’янівці на порядку денному мали розглянути зміни до бюджету та цільових програм. Водночас редакція вирішила дізнатися у тих депутатів, які були відсутні, чому не прийшли на сесію, знаючи про розгляд важливих питань для громади:

У коментарі журналістам депутати повідомили причини своєї неявки:

• Головянко Вікторія, фракція “Слуга народу”, у відпустці, не в місті була.
• Кучеренко Володимир — захищає Україну.
• Єгоров Максим — був у відʼїзді, депутат фракція “Пропозиція”. Середа Інна, фракція “Слуга народу” — була у відпустці і попереджала зазделегідь про це.
• Сміяненко Ірина — у відпустці, депутатська фракція “Батьківщина”.
• Тхоренко Ірина, позафракційна, не взяла слухавку.
• Федоранич Артем (позафракційний) — вказаний телефон на сайті не обслуговується.
• Іван Буряк – не з’явився, дозвонитися не вдалося
• Депутати Федоренко Віталій та Архіпова Світлана повідомили, що не проголосували, оскільки за їх словами було порушено процедуру регламенту. Про те як саме її було порушено не пояснили.

Зокрема Федоренко додав: “Сесія не відбулася через порушення регламенту: міський голова почав ставити на голосування кожне питання окремо. Таке порушення може призвести до визнання рішення недійсним. Коли депутати не підтримали порядок денний, міський голова оголосив перерву, а потім почав поетапне голосування кожного питання. Це є маніпуляцією інформацією. От як міг не голосувати, коли сам ініціював винесення питання по воді на розгляд”.

Села Вільногірської громади без водопостачання

15 серпня Вільногірська міська рада повідомила, що організовано підвіз питної води для жителів сіл Дмитрівка та Мар’янівка. За інформацією міської ради, підвіз забезпечили “Мотронівський ГЗК”— надали 10-тонний водовоз, та адміністрація ТОВ “Склянний Альянс” — забезпечила дизельним пальним для машини. Воду підвозять на благодійній основі.

Графіку підвозу води наразі немає, на даний час організували одну доставку, наступну обіцяють у вівторок, 19 серпня 2025 року, для села Доброгірське.

Нагадаємо, у селах Доброгірське та Мар’янівка зникла питна вода. Для вирішення проблеми проведено аналіз території та визначено потенційні місця буріння. Наприкінці 2024 року з бюджету громади витратили 1,3 млн грн на геологічну розвідку підземних вод у селах Мар’янівка та Доброгірське. Роботи виконувало КП “Жилкомсервіс” за договором з підприємством “Укргеологія”.

Воду виявлено, наступним етапом планується облаштування системи: установка насосів, пункту очищення та спільного водозабору у вигляді бювету. Вода подаватиметься не до будинків, а через загальний пункт роздачі.

За відведення земельної ділянки у с.Мар’янівка голосують з липня – це вже друга невдала спроба прийняти рішення. Олег Штамбург перед голосуванням ставив питання – чому свердловини були пробурені до отримання земельного відведення.

Виявилося, що в Мар’янівці земельна ділянка потрапляє в охоронну зону об’єкта культурної спадщини могил радянських воїнів. Для будь-яких земляних робіт потрібні археологічні дослідження та погодження з відповідними службами. Коли ці документи погодять, депутати повернуться до землевідводу. На минулій сесії цю інформацію пояснила представниця уповноваженого органу.

Начальниця планово-економічного відділу Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської Наталя Іцхакіна повідомила, що департамент став таким уповноваженим органом тільки з 2023 року. Однак роботи по бурінню свердловини відбувалися вже з грудня 2024 року по березень 2025 року, і на той момент земельного відводу на ту земельну ділянку не було.

Думки щодо відведення земельної ділянки в депутатському корпусі розділилися. Частина депутатів блокують рішення, водночас Віталій Федоренко стверджує, що не зважаючи на те, що на тій дільниці присутній об’єкт культурної спадщини – це не є перешкодою для розробки землевпорядної документації.

Також Федоренко додає, що в межах тієї ділянки вже є будівлі, і жодного разу Департамент соціально-гуманітарної політики, який забезпечує контроль культурної спадщини, не надав обмежуючих приписів.

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір

Президент України призначив нового начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації. З 8 січня 2026 року область очолив Олександр Ганжа — колишній керівник обласної поліції, який понад два роки працював у регіоні на правоохоронній посаді. 

Детальну інформацію про Олександра Ганжу оприлюднило Суспільне Дніпро.

Кадрове рішення: від поліції — до ОВА

Олександр Ганжа змінив на посаді начальника Дніпропетровської ОВА Владислава Гайваненка, який до цього часу виконував обов’язки очільника адміністрації. Призначення відбулося на тлі триваючого воєнного стану, коли керівник області відповідає не лише за цивільне управління, а й за координацію оборонних, безпекових та гуманітарних процесів у регіоні.

До переходу в ОВА Ганжа з жовтня 2023 року очолював Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

Олександр Ганжа народився 5 червня 1981 року у місті Мирноград на Донеччині. Службу в органах внутрішніх справ розпочав ще у 1998 році — курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ.

Після завершення навчання у 2002 році працював дільничним інспектором поліції у Харкові, згодом — слідчим та оперуповноваженим карного розшуку. Значну частину кар’єри — з 2005 по 2015 роки — проходив службу у підрозділах боротьби з організованою злочинністю в Харківській області.

У наступні роки обіймав керівні посади в карному розшуку та управліннях стратегічних розслідувань у Харківській області, працював у керівництві поліції Одеської області, де був заступником начальника ГУНП та очолював кримінальну поліцію.

У січні 2023 року Ганжу призначили начальником поліції Рівненської області, а вже восени того ж року — керівником поліції Дніпропетровщини.

Майно нового очільника області: що в декларації

На початку січня 2026 року Олександр Ганжа подав декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Згідно з документом, у його власності квартира у Харкові площею майже 70 квадратних метрів, два нежитлові приміщення та паркомісце в Одесі.

У Дніпрі він орендує житловий будинок і земельну ділянку.

Значний обсяг нерухомості задекларувала і дружина Тетяна. У спільній власності подружжя — квартира у Харкові площею 44,9 квадратних метра та будинок у селищі Коломак на Харківщині. Окрім цього, на Тетяну Ганжу оформлена квартира в Одесі вартістю 1,5 мільйона гривень, гараж у Харкові та кілька земельних ділянок у Харківській області.

Доходи та заощадження

За 2025 рік Олександр Ганжа задекларував понад 1,3 мільйона гривень заробітної плати в органах поліції, а також близько 40 тисяч гривень доходу за сумісництвом у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ.

Його дружина отримала понад 400 тисяч гривень заробітної плати у Харківському університеті внутрішніх справ, а також 361 тисяч гривень вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.

Готівкові заощадження родини становлять: 91 тисяча доларів — у Олександра Ганжі та 33 тисячі доларів — у його дружини.

На банківських рахунках подружжя зберігає виключно гривні — трохи більше ніж 14 тисяч гривень та 11 тисяч гривень відповідно. Із транспорту в сім’ї задекларований автомобіль Nissan 2015 року випуску, яким користується дружина.

Читайте також:

У Вільногірську відбудеться засідання виконкому: що планують розглянути