Щорічно 30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек — важливе свято для тих, хто працює в бібліотеках та втілює любов до читання в життя суспільства. Для бібліотекарів Вільногірська цей день має особливе значення, адже їхня робота — це більше ніж професія, це покликання, що поєднує освітню, культурну та соціальну місії. Своєю історією та думками щодо події з нашою редакцією поділилася бібліотекарка Людмила Афанасіївна. 

Більше у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Історія Людмили

Професію бібліотекаря Людмила Афанасіївна обрала ще 40 років тому. Жінка зізнається, що не думала над професією. Вона змушена була шукати роботу і не могла себе знайти у житті.

“Я була молода, мала маленьку дитину і підшукувала роботу. Це був вимушений вчинок за сімейними обставинами. Мене запросила знайома до роботи, в 1984 році. Вмовила тим, що це колектив, маленький, але спрацьований колектив однодумців.”, – розповіла вона.

Бібліотека Вільногірського технікуму Національної металургійної академії України почала свою роботу 1 вересня 1960 року, і саме цією датою датований перший запис. Відтоді бібліотека пройшла довгий шлях розвитку, перетворившись на важливий осередок знань та культури. За роки свого існування вона не тільки забезпечувала студентів необхідною літературою, а й стала місцем для саморозвитку, наукових досліджень та культурних зустрічей. З того часу пані Людмила присвячує себе роботі у бібліотеці технікуму.

Роль сучасних бібліотек в Україні

Сьогодні бібліотека відіграє ключову роль у навчальному процесі технікуму, допомагаючи студентам і викладачам у їхній освітній та науковій діяльності. З роками змінилися форми й засоби її роботи, але місія залишилася незмінною — сприяти поширенню знань і культурного розвитку.

“Перші наші бібліотекарі були Шмалькова Ельвіра Миколаївна, яка працювала з 1960 по 1979 рік, та Ткаченко Світлана Володимирівна. Вона працювала з 1964 по 1980 рік. Зараз в бібліотеці працюю я, це Зубаровська Людмила Афанасіївна, з 1984 року, і Сидоревич Людмила Миколаївна з 2001 року,” – додала бібліотекарка Людмила Афанасіїївна. 

Крім того, Людмила Афанасіївна поділилася своїми емоціями від свята. Вона згадала, що коли тільки починала працювати бібліотекарем, День бібліотек ще не відзначали, але навіть тоді робота в бібліотеці була для неї особливою місією.

“26 років тому неможливо було навіть уявити, що бібліотекарі колись відзначатимуть своє професійне свято у роки війни. Це свято не тільки бібліотекарів, а і читачів, всіх хто полюбляє читати”, – зазначала бібліотекарка Людмила Афанасіївна. 

Сучасні бібліотеки — це не просто сховища для книг. Вони стали місцем, де поєднуються знання, культура, історія та вигадані світи. Тут кожен може знайти джерело для натхнення, саморозвитку або просто зануритися у фантазійні подорожі, відкривши для себе нові горизонти.

“Від першого дня вторгнення і до сьогодні бібліотеки по всій Україні, де не ведуться бої, є місцем де кожен, хто потребує, знайде прихисток і допомогу. Вони об’єднують спільноти для допомоги тим, хто вимушено залишив свої домівки.”

Бібліотекарів з професійним свято привітав і відомий місцевий вчитель та військовий Ігор Миронюк. 

Читайте також:

• 5 мільйонів підручників від Японії для українських школярів
• НМТ-2025: Нові правила та структура тестування для вступу в університети

У Вільногірську біля пам’ятника воїнам АТО представники влади та громадськості зібралися, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні та загиблих у російсько-українській війні. Під час заходу присутні поклали квіти як символ скорботи та солідарності з українським народом, засвідчуючи свою відданість цінностям незалежності, свободи та гідності.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада.

“Українці – сильна нація, здатна єднатися, боротися і навіть змінювати хід історії. Незламність, витримка і впевненість мільйонів — це фундамент вільного майбутнього України”, – зазначили у Вільногірській міській раді.

На заході зібралися небайдужі жителі громади, працівники бюджетних установ та активні містяни.

Раніше ми писали, що до Дня Гідності та Свободи, Національний музей Революції Гідності підготував інформаційні матеріали для ознайомлення населення з контекстом і значенням Майданів 2004 та 2013 років.

“Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України.”, – розповіли в музеї Революції Гідності.

Що означає День Гідності та Свободи?

День Гідності та Свободи відзначається в Україні щорічно 21 листопада на честь подій, які стали символом боротьби за права людини, демократію та національну ідентичність. Це свято об’єднує два ключові періоди в історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-2014 років.

Помаранчева революція 2004 року розпочалася після оголошення результатів другого туру президентських виборів, на яких було зафіксовано численні фальсифікації. Переможцем оголосили проросійського кандидата Віктора Януковича, що спричинило масові протести. Головним осередком опору став Майдан Незалежності у Києві, де тисячі людей виступили на підтримку проєвропейського кандидата Віктора Ющенка. Цей рух отримав назву Помаранчева революція. Внаслідок протестів Верховний Суд України ухвалив рішення про повторний тур виборів, де перемогу здобув Ющенко. На честь цих подій у країні було встановлено День Свободи.

Революція Гідності 2013-2014 років розпочалася з протестів, відомих як Євромайдан, після рішення уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Протести переросли в масштабний громадський рух після жорстокого розгону мітингувальників спецпризначенцями «Беркут» у ніч на 30 листопада 2013 року. Це стало точкою неповернення, спричинивши масові акції, які набули характеру боротьби проти авторитарного режиму.

Революція завершилася втечею Януковича в лютому 2014 року. Однак за свободу України було заплачено велику ціну – під час протестів загинули понад 100 осіб, яких назвали Героями Небесної Сотні. Ці події стали символом боротьби за свободу, незалежність і гідність українців.

День Гідності та Свободи нагадує про ціну демократії та роль кожного громадянина у побудові незалежної держави.

Читайте також:

• Як отримати допомогу військовим, звільненим з полону, та їх рідним у Вільногірську: інструкція
• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат

Виставка «Павло, попаси короову» Богдана Бучковського проходить у дніпровській галереї «Артсвіт» і представляє роботи, створені після початку війни. Вона висвітлює процес відновлення творчості митця та його пошуки нової візуальної мови.

Про це повідомляє видання Kamenskoe.city

Богдан Бучковський акцентує увагу на ручній праці, застосовуючи такі техніки, як вишивка, вибійка, колажі та вирізання елементів із дерева. Серія «Павло, попаси корову» створена без попередніх ескізів — безпосередньо на полотні, а назви картин митець залишав незмінними, прагнучи зберегти їхню простоту та теплоту.

У своїй роботі художник експериментував із різними матеріалами: вирізаним полотном («Човни»), фанерою («Вікно»), палітрою («Голос землі») та картоном («Дім»). Важливим відкриттям для нього стала поезія Михайля Семенка, зокрема поезомалярство — синтез візуальної та вербальної мов, який ліг в основу його творчості.

“Вірш Семенка «Павло, попаси короову!» став кредо художника, нагадуванням діяти попри все”, — зазначила кураторка виставки Олександра Шовкун.

Виставку можна відвідати в галереї «Артсвіт» у Дніпрі за адресою: Крутогірний узвіз, 21а. Роботи будуть представлені до 11 січня 2025 року.

Життєвий шлях митця

Богдан Бучковський родом із Кам’янського, де народився у 1990 році. Він здобув освіту в Дніпропетровському фаховому мистецько-художньому коледжі культури. Нині митець працює у жанрі фігуративного живопису, досліджуючи автентичні образи рідного краю. Сьогодні Богдан Бучковський живе і творить у Дніпрі.

Читайте також:

• Ветерани війни з Вільногірська пройдуть безплатний курс з розмінування (ОНОВЛЕНО)
• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат