Сьогодні у Вільногірську вшанували  Захисників України, які загинули захищаючи територіальну цілісність держави. Захід проводили у місцевому парку біля пам’ятника воїнам АТО. 

Подробиці дізнавалися журналісти Вільногірськ IN.UA. 

Вшанування Захисників України

На захід долучилися освітяни, представники міської влади, державних установ та мешканці Вільногірська. Родини  загиблих, тримали в руках портрет найріднішої людини, Захисника України, що самовіддано поклав життя за свободу українського народу.

«Для нас, родин загиблих Захисників України, дуже важливо, щоб наших рідних чоловіків, синів, батьків пам’ятали. Все, що у нас залишається –  це тільки пам’ять. Тому важливо її зберегти й нести з покоління в покоління», – каже мати полеглого Захисника України Євгена Хоменка Тетяна.

На заході виступив учасник АТО, кадровий офіцер Микола Гайдук.

«Війна триває. І зараз точиться запекла боротьба українського народу проти російської навали. На жаль гинуть наші воїни. Схиляємо голови з вдячності, до тих хто тримав небо над нашими містами та селами. Пам’ятаймо кожного, хто віддав своє життя захищаючи Україну. Вічна їм Слава»,– звернувся до  учасників заходу Микола Гайдук. 

На знак пошани поклали квіти до пам’ятника Воїнам АТО. Хвилиною мовчання згадали тих героїв, які боролися до останнього подиху виборюючи незалежність України.

«Зараз люди не всі розуміють важливість таких заходів. Напевно, не всі бачили скільки на кладовищі майорить прапорів. Ми маємо поважати й пам’ятати мужніх Захисників України, що загинули. Світла пам’ять»,  – історикиня Ірина Онішко.

Історія Дня пам’яті

 Дату вшанування Захисників України, було визначено 29 серпня Указом Президента Зеленського у 2019 році. Ця дата пов’язана з трагічними подіями під Іловайськом 2014 року. Тоді відбулися масштабні бої де загинуло понад 300 військовослужбовців та більше ніж 400 було поранено. Символом трагедії є квітка соняшника.

Читайте також:

• «Площа Героїв»: у Вільногірську перейменували площу перед палацом культури 
• Назавжди у строю: Вільногірськ попрощався з воїном Олександром Баратеєм

В Україні запрацює програма іпотерапії та кінного спорту для відновлення захисників та захисниць, які повертаються до цивільного життя.

Про це повідомляє Мінветеранів.

Кінний спорт для ветеранів

Міністерство у справах ветеранів України підписало Меморандум про співпрацю з державним підприємством “Конярство України”.

Що передбачає співпраця:

• запуск програм з іпотерапії для ветеранів та ветеранок, їхніх родин та сімей загиблих;
• організація спільних заходів, тренінгів і реабілітаційних сесій у громадах;
• реалізація спільних проектів у сфері інформування ветеранів та ветеранок, членів їх сімей;
• спільна участь у створенні та впровадженні нових підходів до адаптації через спорт ветеранів війни.

“Іпотерапія — це не просто прогулянка на коні. Це потужна форма фізичної і психологічної реабілітації. Кінь реагує на людину в моменті: без осуду, без вимог, без тиску. І саме ця взаємодія — жива, відчутна, тиха — допомагає ветеранкам і ветеранам упоратись із тривожністю, порушеннями руху та мови, відновлювати внутрішню рівновагу й впевненість”, — йдеться в повідомленні.

Читайте також:

• Які соціальні послуги можна отримати у Вільногірську
• Ще 14 населених пунктів перейменують на Дніпропетровщині

Хлопчик народився у Рівному 20 травня 2025 року в перинатальному центрі “Благодар”, зачатий за допомогою екстракорпорального запліднення після загибелі його батька. Це перший в історії закладу випадок народження дитини, зачатої посмертно.

Про це повідомили на сторінці Рівненського обласного перинатального центру.

Хлопчик народився після смерті батька

Мама хлопчика, Наталя, втратила чоловіка — військовослужбовця Юрія — 21 травня 2024 року. Він загинув, захищаючи Україну на фронті.

Ще за життя подружжя стикнулося з проблемами репродуктивного характеру, тому Юрій здав біоматеріал на зберігання.

“Ми з чоловіком йшли до цієї вагітності понад рік. Боролися, здавали аналізи, поїхали в центр “Благодар”. Він здав біологічний матеріал – сказали через три дні прийти, скажуть результати. Це був березень. А він в березні вже поїхав на “нуль”. Все нормально було, поки той травень не прийшов. 21 травня мені дзвонять і кажуть, що його немає. Я до останнього не вірила, що він загинув, поки не побачила”, – розповідає Наталя.

Через рік після його загибелі Наталя наважилася на ЕКЗ — і згодом з’явився на світ Юрчик. Його назвали на честь батька. Як розповідають медики, зовнішністю хлопчик дуже схожий на тата.

Читайте також:

• Стаж, набутий за кордоном, враховуватиметься під час нарахування пенсії в Україні
• У Вільногірську оновлять дорожню розмітку: на це витратять майже 170 тисяч гривень