Депутати не проголосували за зменшення щомісячної премії міському голові Вільногірська

Сьогодні, 20 червня, на засіданні 64 чергової сесії Вільногірської міської ради, депутати не підтримали пропозицію щодо зниження премії меру Володимиру Василенку зі 140% до 100% від окладу. 

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Премії міському голові: що нарахували меру Вільногірська

14 червня начальниця юридичного відділу виконкому Вільногірської міської ради Тетяна Коротич підготувала рішення щодо внесення змін до рішення від 21.12.2022 року «Про умови оплати праці Вільногірського міського голови».

У рішення пропонується затвердити міському голові Вільногірська щомісячну премію у розмірі 100% посадового окладу.

На сесії Василенко заявив про конфлікт інтересів та не став брати участь у голосуванні щодо цього питання. Проте й депутати голосуванням рішення щодо зменшення премії меру не прийняли. 

Варто зазначити, що Кабінет міністрів України рекомендував органам місцевого самоврядування на час воєнного стану призначати керівникам премії не вище 100 відсотків посадового окладу.

Згідно з постановою № 268  Кабміну, міський голова Вільногірська має отримувати оклад у розмірі 23 459 гривень.

А от рішення щодо премій та надбавок рада приймає самостійно. 

Встановлені надбавки та премії меру Вільногірська у 2023 році

Відомо, що з 1 січня 2023 року міському голові Вільногірська рішенням ради встановили щомісячну надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 50% від окладу, 20% — за вислугу років. Та надбавку до окладу за 5 ранг посадової особи. 

Крім того, призначили 140% премії від посадового окладу та щомісячну надбавку за роботу з інформацією з грифом «таємно» — 10%, а також матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Нагадаємо, в березні 2024 року ВРУ розглядала законопроєкт у якому йшлося про те, що органи місцевого самоврядування мають звітувати про премії, які отримують. Законопроєкт досі не прийняли.

Читайте також:

• Системи збору твердих побутових відходів: у Вільногірську діятиме змішана
• Норма кольоровості води у Вільногірську: роз’яснення обласного центру КПХ
• У Вільногірську відновлюватимуть ліфт у багатоповерхівці по Центральній вулиці

У пʼятницю, 24 квітня, відбувся стратегічний вебінар “Що чекає фермера при вступі в ЄС?”. Спікером був Микола Мороз, начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Головна тема — підготовка України до впровадження Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy — CAP). 

Ключові тези — на Вільногірськ IN.UA.

Спільна аграрна політика (Common Agricultural Policy — CAP) – це не просто набір правил, а фундаментальна система фінансової підтримки та сталого розвитку, яка діє в Європейському Союзі. Сьогодні шлях України до Європейського союзу це не лише політичне рішення, а й повна трансформація принципів ведення агробізнесу. Для того, щоб українські аграрії могли не лише конкурувати на європейських ринках, а й отримувати субсидії від ЄС, нам потрібно адаптуватися до CAP. 

Що таке CAP та який її бюджет? 

CAP — це система інструментів ЄС, спрямована на підтримку сільськогосподарських виробників, забезпечення продовольчої безпеки та розвиток сільських територій.

Юридична основа: 

• регламент ЄС №2021/2115 — правила підтримки національних стратегічних планів; 
• регламент ЄС №2021/2116 — фінансування, управління та моніторинг; 
• регламент ЄС №2021/2117 — ринки сільськогосподарських продуктів, схеми якості та географічні зазначення в ЄС. 

На період 2021-2027 років бюджет CAP становить 386,6 мільярдів євро. 

Скільки отримують фермери: порівняння

Розмір прямих виплат на 1 гектар суттєво різниться між країнами-членами, що залежить від національних стратегічних планів:

• Польща: приблизно 102,98 євро за гектар;
• Франція: 120–150 євро за гектар;
• Німеччина: приблизно 156 євро за гектар. 

Загальна сума виплати може бути на 30–50% вищою за рахунок еко-схем, підтримки молодих фермерів та перерозподільних платежів.

Види підтримки та нові фонди 

Окрім прямих виплат, фермери можуть розраховувати на:

1. Прямі платежі — конкретні суми, що сплачуються усім аграріям за сам факт того, що вони займаються сільськогосподарською діяльністю; сума, яку отримує фермер, залежить від кількості гектарів в обробітку, що відповідають вимогам програми. 
2. Додаткова допомога для перерозподілу доходу — доплата за перші гектари фермерам, які мають право на загальну державну підтримку; ця підтримка надається на гектар і доступна для всіх відповідних малих і середніх ферм, як визначено державою-членом (сума доплати на гектар залежить від країни). 
3. Екосхеми — підтримуються фермери, які дотримуються методів ведення сільського господарства, що сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС; може використовуватися для підтримки таких практик, як органічне землеробство, точне землеробство, агролісівництво або вуглецеве землеробство, а також покращення добробуту тварин. 
4. Підтримка молодих фермерів — держава-член ЄС повинна виділити суму, що відповідає принаймні 3% бюджету прямих виплат, на підтримку молодих фермерів; підтримка надається у формі щорічної виплати за придатний гектар або річної одноразової суми. 
5. Платежі для дрібних фермерів — держави-члени можуть надавати одноразову виплату в розмірі до 1250 євро на рік для дрібних фермерських господарств; однак, якщо фермер обирає одноразову виплату, він втрачає право на будь-які інші прямі виплати. 
6. Допомога конкретним галузям — держава-член на основі конкретних обставин може обрати конкретні сектори, де потрібно запровадити підтримку (з обмеженням бюджету від 8 до 10%, який може бути збільшений, якщо будуть виконані певні умови, до 13-15% загальної суми підтримки). 
   

Система умовності: 9 стандартів GAEC 

Отримання фінансування буде можливе лише за умови дотримання стандартів належного сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC):

1. GAEC 1: утримання постійних пасовищ.
2. GAEC 2: захист водно-болотних угідь та торфовищ.
3. GAEC 3: заборона спалювання стерні.
4. GAEC 4: створення буферних смуг вздовж водотоків (захист від добрив).
5. GAEC 5: управління ризиками ерозії ґрунтів.
6. GAEC 6: мінімальний рослинний покрив ґрунту (захист у вразливі періоди).
7. GAEC 7: сівозміна (диверсифікація культур).
8. GAEC 8: непродуктивні об’єкти (ландшафтні елементи) для біорізноманіття.
9. GAEC 9: захист екологічно чутливих пасовищ (зони Natura 2000).

Інституційна готовність

У майбутньому Україна має побудувати прозору систему управління за зразком ЄС:

1. Орган управління (Managing Authority) — національний орган, відповідальний за планування, впровадження, моніторинг і оцінювання Стратегічного плану. 
2. Виплатна агенція (Paying Agency) — акредитоване агентство, що адмініструє виплати з EAGF (Європейський фонд гарантування сільського господарства) та EAFRD (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільський територій), контролює дотримання процедур та веде звітність і аудит. 
3. Мережа даних FSDN (Мережа даних про сталість сільського господарства) — система збору економічних, екологічних і соціальних даних ферм для оцінки ефективності CAP та коригування політики. 

Кожна країна-член має подати національний стратегічний план на погодження разом з усією необхідною додатковою інформацією. Єврокомісія має погодити національний стратегічний план не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту його отримання. 

Наразі українська практика орієнтована на 1-2 роки, тобто потребує докорінної зміни фінансового та стратегічного прогнозування. 

Кожна країна-член визначає орган державної влади, відповідальний за впровадження національного стратегічного плану САП. 

Читайте також:

Гроші на ферму: підсумки вебінару про фінансування агропромислового комплексу 

У Вільногірську 26 квітня біля пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС відбувся пам’ятний захід до 40-х роковин трагедії. Містяни, ліквідатори, ветерани-чорнобильці та представники міської влади зібралися, аби згадати героїв, які ціною власного життя рятували світ від наслідків катастрофи.

На заході побувала журналістка Вільногірськ IN.UA.

Хвилина мовчання за полеглими героями та Гімн України

Пам’ятний захід у міському парку, на майданчику біля пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, розпочався о 08:55.

Цьогорічна церемонія розпочалася не лише зі згадки про трагічні події 1986 року, а й із болючого сьогодення – війни, яка щодня забирає життя українців.

Присутні вшанували пам’ять усіх полеглих героїв хвилиною мовчання. Після цього над парком пролунав Гімн України.

На заході були присутні містяни, ветерани-чорнобильці, ліквідатори наслідків аварії, а також секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург.

“Кожна атомна електростанція є потенційним джерелом загрози”

Під час заходу ведучі нагадали про страшну ніч 26 квітня 1986 року, коли вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС назавжди змінив історію України та світу.

До слова запросили секретаря міської ради Олега Штамбурга.

“Честь і шана героям. Вічна пам’ять загиблим. В нинішніх умовах війни кожна атомна електростанція є потенційним джерелом загрози для людей, інструментом постійного шантажу з боку Росії для нас і для інших країн світу. Україна щодня стоїть на варті спільної безпеки. Пам’ятаємо про це і перемагаємо”, – сказав посадовець.

Окремо він звернувся до ліквідаторів, які були присутні на заході.

“Ви – живі свідки тих подій, тому кому, як не вам, передавати пам’ять про них наступним поколінням. Наша задача – примножувати її, вшановувати, поширювати. Вічна слава тим, хто не дожив до цих часів, вічна шана вам і слава нашій Україні”.

“40 років люди шукають відповіді”

Після виступу посадовця ведучі продовжили тематичну програму, поєднавши історичні факти, поезію та цифри, які досі вражають масштабами трагедії.

Вони нагадали, що аварія сталася 26 квітня 1986 року о 01:23, коли пролунали два вибухи на Чорнобильській АЕС.

Зі сцени лунали моторошні цифри: понад 600 тисяч ліквідаторів, 10% із них померли, 165 тисяч людей отримали інвалідність, 200 тисяч переселенців із зони відчуження. Понад 200 тисяч квадратних кілометрів, накритих радіоактивною хмарою.

Ведучі говорили про “синдром Чорнобиля”, постійний страх перед радіацією, втратами та болем, який багато родин несуть уже 40 років.

“40 років люди ставлять ці питання. 40 років шукають відповіді на них. 40 років шукають причину цього лиха”, – лунало зі сцени.

“У всіх причетних залишилася рана, яка не загоюється”

До слова також запросили учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, голову Вільногірської міської організації Всеукраїнської громадської організації “Союз Чорнобиль України” Олександра Кобзаря.

“Вже 40 років минуло від тієї трагедії, та ми не забуваємо про неї. В Україні, мабуть, немає такого місця, яке б не було пов’язане з горем Чорнобиля. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідовував наслідки аварії. Комусь – рятувати життя і здоров’я потерпілих. А хтось допомагав матеріально і морально”, – сказав він.

За словами Олександра Кобзаря, Чорнобиль залишив глибоку рану в серцях людей.

“Цей день залишив чорні спогади. Він досі хвилює багатьох людей. У всіх причетних залишилася рана, яка не загоюється. Ми будемо пам’ятати цих людей, адже вони – це наша історія, це наші герої. Чорнобиль не можна забути. Людство не повинно його забувати ніколи”.

Свічки пам’яті, танець і пісня про Україну

Особливо зворушливим моментом заходу стала участь дітей.

Маленькі вільногірки поставили свічки до пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС – як символ пам’яті, скорботи та вдячності.

Також із тематичним танцювальним номером виступив вільногірський колектив “Перлинка”.

На завершення заходу маленька вільногірка виконала пісню про Україну “Пташка”, яка стала емоційною фінальною нотою церемонії.

Покладання квітів до пам’ятника

Завершився захід традиційною церемонією покладання квітів до пам’ятника ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС.

У день 40-х роковин трагедії Вільногірськ знову зібрався разом, аби згадати тих, хто ціною власного життя та здоров’я врятував мільйони людей.

Чорнобиль залишається не лише сторінкою історії, а й нагадуванням про ціну людської помилки, силу самопожертви та важливість пам’яті – особливо сьогодні, коли Україна знову живе в умовах ядерної загрози.

Читайте також:

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан