Журналісти Вільногірськ.IN.UA вивчили судові ухвали щодо зміни запобіжного заходу фігурантам, які є керівниками місцевих комунальних підприємств, та депутатами, яких звинувачують у вимаганні під час воєнного стану. Крім того, журналісти зверталися за коментарем до обласної поліції, але отримали відповідь, що там не володіють інформацією щодо виходу під заставу підозрюваних. Однак, згідно з ухвалою суду, досудове розслідування здійснюється Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області.

Додамо, що журналістам відомо повні ім’я фігурантів, однак, відповідно до журналістських стандартів ми їх не розголошуємо.

Журналісти змогли ознайомитися з повним текстом судової ухвали лише після того, як вона стала доступною у реєстрі судових рішень, що дозволило детальніше висвітлити події. Тому редакція Вільногірськ.IN.UA публікує матеріал 18 березня, оскільки 26 лютого 2025 року була оприлюднена лише резолютивна частина ухвали.

Дніпропетровський апеляційний суд 26 лютого 2025 року розглянув скаргу на арешт підозрюваних, яких звинувачують у вимаганні, вчиненому групою осіб під час воєнного стану.

Журналісти дослідили ухвали суду, які стосуються запобіжних заходів з правом внесення застави у розмірі понад 900 тисяч одному з підозрюваних, а іншому – у розмірі понад 1,5 мільйонів гривень.

Позиція суду стосовно фігурантів

Раніше, 31 січня 2025 року суд заарештував одного з підозрюваних без права застави до 29 березня. Його захисник подав апеляцію, вимагаючи пом’якшити запобіжний захід.

Апеляційний суд частково задовольнив скаргу: підозрюваному Є. залишиться під вартою, але тепер може внести заставу — 908 400 гривень.

Як йдеться в ухвалі, суд врахував, що підозрюваний раніше не судимий, працює, одружений, має чотирьох дітей, постійне місце проживання та позитивні характеристики.

Також суд також розглянув апеляцію захисника ще одного підозрюваного. Його раніше взяли під варту до 29 березня з можливістю внесення застави 1 514 000 гривень.

Адвокат просив скасувати арешт або зменшити заставу до 233 600 гривень, оскільки фігурант — пенсіонер і має серйозні проблеми зі здоров’ям.

Також суд встановив, що під час обшуку від 29 січня 2025 року автомобіля ГАЗ 31010, було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 22 тисячі доларів США.

Однак суд відмовив у задоволенні скарги, вказавши, що у справі немає доказів, які забороняють утримання під вартою.

Таким чином запобіжний захід для одного з підозрюваних залишився без змін, а підозрюваний отримав право на заставу.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили негайно та не підлягає оскарженню.

Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено деякі неточності, згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.

Обставини справи

Водночас, це рішення стосується лише запобіжного заходу. Надалі відбудеться судовий розгляд по суті, під час якого буде встановлено винуватість або невинуватість підозрюваних та ухвалено відповідний вирок.

Розслідування щодо фігурантів триває з серпня 2022 року. У лютому 2025 року правоохоронці офіційно повідомили про їх затримання. Їх підозрюють у вимаганні (ст. 189 КК України). За цей злочин передбачене покарання від 7 до 12 років ув’язнення.

Також, журналістам Вільногірськ.IN.UA стало відомо, що обидва підозрювані, які фігурують у цій справі, скористалися правом на внесення застави та вийшли на свободу.

За наявною інформацією, у лютому 2025 року вони були присутні на черговій сесії Вільногірської міської ради. Редакція Вільногірськ.IN.UA уважно стежить за перебігом процесу та інформуватиме читачів про нові деталі та можливі зміни у справі.

Читайте також:

• Масштабна спецоперація у Вільногірську: задіяні КОРД та ДСР
• Коли вільногірці можуть прийти з питанням до міського голови та керівників виконавчих органів

Електронна петиція — це одна з форм розгляду звернень громадян, яка у разі підтримки жителями, мала б розглядатися в особливому порядку. Так написано в Положенні, яке наразі діє в нашій громаді. Ми проаналізували документ та відповіді та виявили, що порядок розгляду петиції нічим не відрізняється від звичайного звернення, а в самому положенні про розгляд петиції не визначено, хто буде розглядати питання, яке підтримали сто вільногірців.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про подання петиції активною мешканкою Ольгою Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків. Відповідь на петицію міська рада оприлюднила на своєму сайті. Ми порівняли відповіді на петицію та на звернення громадян і виявили, що обидва документи ідентичні.

Втім в Положенні про петицію визначено, що в разі набрання відповідної кількості голосів — в нашій громаді це 100 підписів — електронне звернення розглянуть в особливому порядку, але відповідь просто продублювали. У Положенні не визначено, у чому саме полягає цей особливий порядок, а також не вказано, яким органом буде розглядатися петиція.

Законом про звернення громадян, який визначає основні засади процесу подання і розгляду електронних петицій, не встановлено єдиного правила, хто саме має розглядати петицію — міський голова чи депутати міської ради. Вказано лише загально — органи місцевого самоврядування. Це має визначатися на рівні місцевого положення чи статуту, але в нашому випадку цього немає.

Як це працює в інших громадах?

Практика щодо форми розгляду та кількості підписів дуже різна. До прикладу, у Дніпрі потрібно зібрати 3000 підписів, і фінальну відповідь після розгляду комісіями надає міський голова. Причому механізм розгляду прописаний досить детально.

“Якщо петиція набрала більше 3 000 голосів жителів міста, вона розглядається робочою групою, за результатами чого складається протокол із висновками та пропозиціями, який направляється міському голові на розгляд. Міський голова після отримання протоколу робочої групи з метою вирішення питань, порушених в електронній петиції, дає відповідне доручення виконавчому органу міської ради, видає розпорядження або виступає суб’єктом подання проєкту рішення міської ради чи виконавчого комітету міської ради”, — зазначено в одній з відповідей на петицію на сайті DEM-місцеві петиції.   

У Павлограді питання, порушене в петиції, виносять на розгляд сесії міської ради. На тому ж сайті DEM-місцеві петиції ми знайшли приклад того, як у цій громаді працюють із петицією, яка набрала потрібну кількість голосів. У цій громаді потрібно отримати 500 підписів від жителів. Один із мешканців підняв питання небезпечного впливу міського звалища, яке, за словами автора, часто горить і тліє, на життя та здоров’я мешканців громади. На полігон виїхала комісія, яка складалася з депутатів, автора петиції та працівників міської ради. Петицію на сесії не підтримали, але ініціювали ряд перевірок.

Ми маємо за останній час лише один приклад підтриманої та розглянутої петиції від Ольги Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків.

У відповіді вказано, що петицію розглянуло Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства, так само як і до звернення додається лист того самого управління. В обох випадках відповідь надана за підписом міського голови. Виходить, що зусилля щодо створення петиції та набору 100 прихильників нічого не дають у результаті. 

На найближчій сесії Вільногірської міської ради має відбутися скасування Положення про розгляд петицій. Сподіваємось, що депутати міської ради звернуть увагу на те, що в новому Положенні потрібно зазначити, яким органом і в якому порядку розглядається це питання. Можливо депутати захочуть взаємодіяти з активними громадянами та візьмуть питання розгляду електронних петицій на себе. 

На сайті міської ради також з’явилось посилання на систему DEM-місцеві петиції. Очевидно, найближчим часом вільногірці будуть залишати підписи саме тут, і відповідно має бути створене нове Положення, оскільки зміниться форма реєстрації та отримання відповіді.

Нагадаємо, це вже не перший раз, коли ми виявляємо невідповідності в документах міської ради. У Порядку акредитації журналістів та представників засобів масової інформації Вільногірської міської ради внесено вимоги, які не існують у законах України. Такі висновки ми зробили завдяки допомозі медіаюристів.

На вимогу в отриманні акредитації для журналістів,  Вільногірська міська рада посилаючись на ст.26 “Закону про медіа” просила надати документи, що засвідчують професійну належність осіб, кандидатури яких зазначені у поданні: диплом про спеціальну освіту або документ, що підтверджує членство у професійному об’єднанні.

Втім ст. 26 “Закону про медіа” не має таких положень. Ми повідомили про це у листі до міської ради та отримали акредитацію, але рішення про зміну Порядку в публічному просторі ми не бачили.

Читайте також:

У Вільногірську запрацювала геоінформаційна система земельного кадастру громади: деталі

У серпні 2025 року на сайті Вільногірської міської ради з’явився новий розділ, присвячений земельному кадастру. Це спеціальна цифрова платформа у вигляді карти, яка містить усю інформацію про наявні земельні ділянки на певній території. Вона візуалізує межі ділянок, їхнє цільове призначення, форму власності, дозволене використання та інші характеристики.

Детальніше про нову систему та її можливості — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Система земельного кадастру Вільногірської громади

Як зазначається на сайті платформи, усі дані базуються на інформації з державних реєстрів, відкритих джерел та місцевих картографічних матеріалів.

Розробкою займалася компанія MagneticOne, що спеціалізується на муніципальних технологіях. Саме вони виграли тендер на створення карти, який проводили у квітні. За даними платформи Prozorro, на все виділили 79 932 гривні з урахуванням податку на додану вартість.

У межах підготовки до запуску геоінформаційної системи було проведено комплексний аудит фактичного стану земель за межами населених пунктів громади, на який у серпні витратили 40 200 гривень. Він включав пошук тіньової оренди, самозахоплення, нецільового використання земель, обробіток ділянок без реєстрації права користування та інші проблемні випадки.

Як пояснюють розробники, під час аудиту збирали та зводили в єдину систему дані з різних джерел — державних реєстрів, архівних матеріалів та місцевих картографічних ресурсів. Важливим завданням стало зіставлення цієї інформації на карті: це дозволило не лише бачити ділянки, які офіційно зареєстровані у кадастрі та мають визначену форму власності (державну, комунальну чи приватну), а й виявити ті території, щодо яких інформації взагалі немає.

Земельний кадастр Вільногірської громади: як він працює

Нова система земельного кадастру Вільногірської територіальної громади — це інструмент із широким спектром можливостей, який дозволяє громаді контролювати використання територій, спрощує роботу з документацією та надає мешканцям і бізнесу зручний доступ до важливої інформації.

Після переходу на сторінку користувач бачить карту міста та всієї громади, розділену на зони різних кольорів — земельні ділянки. Також на карті позначені межі населених пунктів та адміністративні межі громади загалом.

Взаємодія з картою здійснюється за допомогою миші: достатньо натиснути на ділянку, щоб отримати дані про:

• кадастровий номер;
• код Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТТУ);
• належність до певної сільської ради;
• місцезнаходження;
• площу ділянки у гектарах за даними Державного земельного кадастру (ДЗК);
• цільове призначення;
• категорію земель.

Також система передбачає додаткові інструменти взаємодії:

• шари карти — можливість відключати певні позначення;
• легенду — повний перелік типів земельних ділянок відповідно до їхнього кольору;
• галерею базових карт — зміна зовнішнього вигляду карти;
• вимірювання — для визначення точної відстані між об’єктами;
• малювання — нанесення власних позначок;
• запит за кадастровим номером — можливість отримати додаткову інформацію про конкретну ділянку.
  

Відсутність ділянки в реєстрі

Нова система дозволяє перевіряти межі ділянок, їхнє цільове призначення, форму власності, дозволене використання та інші характеристики. Вона вже інтегрована в діяльність Вільногірської міської ради.

Наприклад, при аналізі редакція Вільногірськ IN.UA звернула увагу, що деякі ділянки не внесені на карту. Як зазначає Руслан Савчишин, засновник ТОВ “MagneticOne Муніципальні Технології”, відсутність цільового призначення та інформації про ділянку в цілому — це наслідок відсутності кадастру.

“Це означає, що ця ділянка не кадастрована, тобто інформації в регіональному кадастрі речових прав немає“, — каже Руслан Савчишин.

Він додав, що карта оновлюватиметься, якщо дані про певні ділянки будуть з’являтися в реєстрах.

Читайте також:

• Реорганізація шкіл у Дніпропетровській області: що чекає на вчителів
• Як вільногірці можуть подати звернення до керівництва міста