Мешканці Вільногірська скаржаться на поганий стан дороги Т-04-15, яка з’єднує Вільногірськ і Верхньодніпровськ. Після закриття податкової служби у місті їм доводиться їздити цією дорогою до відділення у Верхньодніпровську.

Про стан міжміської дороги Т-04-15 “Вільногірськ-Верхньодніпровськ” розповість Вільногірськ IN.UA

Чому дорогу не планують ремонтувати?

Щоб детальніше з’ясувати ситуацію з дорогою, наша редакція подала запит у Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області.

У відповіді на запит, служба відновлення та розвитку інфраструктури зазначила, що ремонт на цій дорозі буде виконуватись лише за аварійних ситуацій, та лише за наявності фінансування.

Також у службі додали, що фінансування виділили лише на проведення дорожніх робіт з експлуатаційної підтримки.

За словами керівника відділу ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг Єгора Крикуна, стан дороги в службі оцінюють як “проїзний”, тому її ремонт відкладуть на пізніший термін у загальному списку міжміських доріг країни.

“Наразі стан експлуатаційно-проїзний. Але кожного дня відкриваються нові ями. Це все фіксується, але у нас є також дороги міжнародного, національного значення, де відбувається також руйнування покриття. Вони у нас першочергово ремонтуються”, – зазначив Єгор Крикун.

Як нам пояснив Єгор Крикун, пріоритети в ремонті доріг виглядають наступним чином:

• дороги міжнародного значення;
• дороги національного значення;
• дороги для евакуації населення;
• дороги територіального значення;
• інші дороги.

Стан дороги “Вільногірськ-Верхньодніпровськ”

Більша частина маршруту до Верхньодніпровська зовсім не викликає проблем у місцевих. Саме виїзд з Вільногірська є проблематичним для жителів міста. Не враховуючи альтернативні маршрути, швидко та безпечно виїхати з міста у бік Верхньодніпровська надзвичайно складно.

“Я коли додому з війни у відпустку приїжджаю, маю їздити у Верхньодніпровськ у військкомат, минулого разу їздив з дружиною через озеро «квадрат» було замерзло зранку, а назад в обід ми там застрягли, але нажаль по плитам шкода ходову, тому вимушено обираємо маршрут із двох поганих по обставинах”, – розповів місцевий житель Євген П’янков.

За сухої погоди водії обирають безпечніший маршрут полем. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області знає про проблему, та вирішувати її не поспішає.

“Я кожного дня там буваю, бо там моє село, а дорога погана. Коня треба, мабуть, купувати”, – розповів місцевий житель Анатолій.

Читайте також:

• Дніпропетровщина — друга в Україні за кількістю молодіжних рад: Вільногірськ на шляху до створення власної ради
• Поліція порушила кримінальну справу по отруєнню собаки у Вільногірську

У Кам’янському 34-річний чоловік незаконно заволодів вантажівкою роботодавця та продав його в іншому регіоні.

Про це повідомляє Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Ще у січні керівник попрохав працівника відігнати КАМАЗ на СТО для планового техогляду та ремонту. Однак чоловік, скориставшись відсутністю контролю з боку роботодавця, доручення не виконав, а вантажівку продав у Київській області.

Після цього чоловік на роботу не повернувся, але й це не допомогло. Зрештою правоохоронці розшукали викрадений транспортний засіб та повернули власнику.

Фігуранту повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) Кримінального кодексу України.

Читайте також:

• У Кам’янському судитимуть шахраїв, які пропонували неіснуючі дрова та послуги
• Які соціальні послуги у Вільногірську можу отримати вразливі категорії населення

Редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала матеріал про роботу, структуру та відкритість для громади історико-краєзнавчого музею, який функціонує у Вільногірському ліцеї №5, та частина питань залишалась відкритою. Тому журналісти Вільногірськ IN.UA звернулись з запитом до Міністерства культури України та особисто до заступника директора Українського державного центру краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Мельченко, за уточненням питання функціонування музею та його належності до ліцею №5.

Як працює музей та хто це вирішує, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому належить Вільногірський музей?

Історико-краєзнавчий музей має засновників, директора, окремий розділ на офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 та навіть згадування у переліку музеїв, що належать до Музейного фонду України. Проте він не є музеєм у звичному для людей розумінні.

Редакція Вільногірськ IN.UA направила запит у Міністерство культури про реєстрацію історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5, у базі даних Міністерства культури.

Так, раніше історико-краєзнавчий музей Вільногірська належав до об’єктів, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України. Та зараз він не зареєстрований як музей на рівні держави. У Міністерстві культури та стратегічних  комунікацій України немає інформації ні про дату реєстрації музею, ні його номеру державної реєстрації.

Як пояснив Дмитро Мельченко, наявність інформації у постанові Кабінету міністрів №1766 від 29 листопада 2000 року, більше не актуальна, оскільки від 2014 року, відповідно до “Положення про музеї при закладах освіти”, музеї більше не реєструються, та знаходяться на обліку в управлінні освіти області.

Як з’явився музей?

Як зазначено у розділі про музей Вільногірська, створили музей за підтримки вчительського колективу та батьків учнів, які навчались у ліцеї на той момент. Таким чином, вперше музей зареєстрували у 1983 році, та вже у 1984 музей вперше відкрив свої двері. 

Отже, музей перебуває у повному підпорядкуванні Вільногірського ліцею №5 та функціонує не в рамках держави, а в рамках ліцею. Як зазначив Дмитро Мельничук, музей не має бути зареєстрований, та все ж має бути на обліку в області.

“Міністерство юстиції каже, що такі музеї обліковуються, а не реєструються. І обліковуються вони в книзі “Облік музеїв загальної освіти області”. Ця книга знаходиться або в управлінні освіти області, або в департаменті управління області, яке делегує цю роботу центрам краєзнавства і туризму в тій самій області”, – розповів Дмитро Мельничук.

Виходить що “музей” не музей?

Зі слів Дмитра Мельничука, для функціонування музею, директор ліцею мав призначити директора музею, який би й відповідав за організацію його роботи та збереження музейних фондів. 

Нагадаємо, що наказом від 30 грудня 2022 року керівницею музею є Альона Шульгань.

Таким чином, музей має все необхідне для того, щоб Вільногірський ліцей №5 міг визнати історико-краєзнавчий музей своїм структурним підрозділом, та представники ліцею вважають інакше.

Для ліцею №5 це означає, що музей функціонує виключно в інтересах ліцею. Питання його відвідування також вирішує сам ліцей, в обличчі директорки ліцею Тетяни Крижан та керівниці історико-краєзнавчого музею Альони Шульгань. Крім того, вільногірський музей, і йому подібні, фінансуються міським бюджетом, а не державним, що дозволяє вести свою діяльність вільно та у своїх інтересах.

“Я не знаю хто вам так відповідав (що музей не є структурним підрозділом Вільногірського ліцею №5), і наскільки людина була в темі, щоб так відповісти. Я впевнений ви вже звертались до директора ліцею, який своїм наказом мав призначити директора музею. Положення про музей при закладі освіти, від 2014 року, означає що за управління музеєм при закладі освіти мають платити надбавку, приблизно 10-15% від мінімальної зарплати. Ці гроші йдуть від міського бюджету, не державного. Усі музеї при закладах освіти, крім закладів вищої освіти, фінансуються від міського бюджету. Таким чином, такі музеї можуть вести діяльність вільно”, – пояснив Дмитро Мельничук.

Як можна відвідати музей?

Таким чином, музей у Вільногірську не має державної реєстрації, оскільки працює як частина навчального закладу. Такий музей обліковується, але не реєструється на рівні держави. Це означає, що він підпорядкований Вільногірському ліцею №5, і питання його роботи, доступності та фінансування вирішуються на місцевому рівні. Музей в основному функціонує для учнів ліцею, і чи можуть інші люди його відвідувати – вирішує адміністрація.

Сам Дмитро Мельничук підтримує таку позицію музею, пояснюючи це тим, що музей створений для дітей та покращення їх освіти. Він також вважає що вільне відвідування музею є непрактичним та тільки зашкодить процесу освіти.

“Ця інформація повинна бути, і вона повинна бути досяжна, скажімо, жителям. Для учнів, у процесі навчання, він має бути відкритий постійно. Що стосується громадськості, це справа керівництва закладу”, – зазначив Дмитро Мельничук.

Дмитро Мельничук вважає, що в складі навчального закладу вільного доступу до музею не має бути, лише організовані екскурсії. Він також вважає, що керівництво ліцею та музею готові сприяти організації таких заходів та поширенню історії Вільногірська у суспільстві.

Нагадаємо, що раніше після візиту історико-краєзнавчого музею редакція Вільногірськ IN.UA створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Журналісти також намагалися поговорити з начальницею відділу освіти Вільногірська, але вона відмовилася пояснювати ситуацію, залишивши питання без коментарів.

Читайте також:

• У Вільногірську попрощалися з військовослужбовцем Олександром Свириденко
• Які соціальні послуги у Вільногірську можу отримати вразливі категорії населення