Пройшло рівно 2 роки з дня, коли росія своїми діями забрала життя 46 людей. 14 січня 2023 року ворог здійснив ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі, за адресою вулиця Перемоги, 118. Серед загиблих були лише цивільні, зокрема і мешканці міста Вільногірськ.

Деталі трагедії розповість Вільногірськ IN.UA

Річниця трагедії у Дніпрі

Армія росії 14 січня 2023 року завдала ракетного удару по багатоповерхівці у Дніпрі – внаслідок ворожої атаки загинули 40 дорослих та 6 дітей. Ще 79 отримали травми. За скоєний злочин Офіс генпрокурора повідомив про підозру командиру 52-го гвардійського важкого бомбардувального авіаційного полку зс рф.

Слідством також було встановлено бортовий номер літака Ту-22М3, який використовувався для удару та весь ланцюжок осіб, які причетні до цього. Також встановили причетність підозрюваного до інших ударів з використанням ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3 по:

• торгівельному центру “Рів’єра” в Одесі;
• міському будинку культури у місті Лозова Харківської області;
• торгівельному центру “Амстор” у Кременчуці Полтавської області;
• житловому будинку та базі відпочинку “Годжи” в селищі міського типу Сергіївка Одеської області.

Серед загиблих та постраждалих опинились родина Зеленських, які проживали у Вільногірську. Під завалами загинули Олексій Зеленський та його 11-місячний син Микита. Катерині Зеленській, дружині Олексія та матері Микити, вдалось врятуватись.

На онлайн платформі “Меморіал” увіковічили пам’ять маленького Микити. Там описані подробиці останніх хвилин життя родини Зеленських перед ударом ворога по житловому будинку.

“Мама і тато Микити уже готувались святкувати перший день народження сина. 14 січня 2023 року Олексій прийшов із роботи, Катерина з Микиткою – з прогулянки. Дитина бешкетувала – тягнула до рота машинку, а на мамині “не можна” сміялась. Сімʼя бавилась, обідала, говорила по відеозв’язку з бабусями, обирали повітряні кульки”, – останні події перед ударом описані Катериною Зеленською.

Пам’ять про будинок на вулиці Перемоги, 118

Про події, які відбулись 14 січня 2023 року, зняли документальний фільм “Перемоги 118”. Його зняла режисерка Тетяна Комунар. Через історії героїв вона досліджує трагедію як приклад того, що відбувається з українцями під час повномасштабного вторгнення. Фільм, в першу чергу, показує як люди знаходять в собі сили пережити жах війни. Прем’єра фільму відбулась 24 жовтня 2024 року, у кінотеатрі “Жовтень”, в Дніпрі.

“Я б хотіла, щоб фільм провів глядача через співпереживання втрати до опори. У фільмі герої розповідають про те, як вони знайшли в собі сили пройти через цей трагічний досвід. Тому я називаю цей фільм терапією, бо ми разом з героями шукаємо шлях до зцілення. Ми маємо лікувати свої рани і рани одне одного. І, звісно, ми маємо гучно нагадувати про злочинців, називати їхні імена і вимагати покарання. Стільки, скільки буде потрібно”, – розповіла режисерка Тетяна Комунар.

Читайте також:

• Субсидія на житло для внутрішніх переселенців: як подати заяву
• Житло для ветеранів: 570 родин з Дніпропетровщини отримали державну допомогу

Якщо нинішня гаряча фаза війни триватиме до п’яти років, в Україну повернуться 30–50% людей які виїхали у 2022 році.

Про це розповів доктор філософських наук, директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха в інтерв’ю Українській правді.

Прогноз соціолога

Загалом, за словами соціолога, прогнозувати точну кількість людей, які повернуться в Україну після перебування за кордоном, дуже складно. Навіть якщо сьогодні вони заявляють про наміри повернутися, це не гарантує, що вони дійсно це зроблять.

“Якщо гаряча фаза війни триватиме до п’яти років, можна очікувати, що на батьківщину повернеться від 30 до 50% тих, хто виїхав після 2022 року. Точну цифру буде залежати від того, яку програму повернення ми запропонуємо та від ставлення суспільства до цих людей на той момент”, — зазначив Головаха.

Він також підкреслив, що з кожним роком адаптація переселенців за кордоном ставатиме все глибшою. Ті, хто знайде роботу, влаштує дітей та налагодить своє життя, швидше за все, не повернуться в Україну.

“Я завжди порівнюю це з досвідом балканських війн. Там теж було багато біженців, і зрештою лише 30% з них повернулися”, — розповів соціолог.

Українці за кордоном

Одним з ключових факторів для повернення біженців є ставлення тих, хто залишився в Україні. За результатами дослідження Інституту соціології у 2023 році, 80% опитаних українців не мали претензій до тих, хто виїхав.

“Але, думаю, це буде змінюватися і не в кращий бік. Я на одному форумі виступав і казав, що нам потрібна комплексна державна програма, яка сприятиме тому, щоби вони повернулись. І в коментарях писали: “А чого це до них позитивне ставлення? Нічого собі, ми тут страждаємо, а вони там насолоджуються”, — розповів Головаха.

Соціолог також прокоментував створення Міністерства національної єдності, яке повинно об’єднувати українців за кордоном. Він висловив сумнів щодо доцільності використання слова “єдність” у назві цього міністерства.

“Назва мене трохи бентежить, тому що я жив у радянському суспільстві, де тільки про єдність і говорили: “Пролетарі всіх країн, єднайтеся”, “Партія і народ – єдині” – на кожному стовпі. Думаю, не тільки я це пам’ятаю, тому багато кого ця назва тригерить. Є реінтеграція, є міграційна політика, є інші сучасні терміни, які більше відповідають сутності”, — зауважив Головаха.

Він наголосив, що Україні потрібна не формальна, а змістовна консолідація, бо “формальна єдність” — це притаманно тільки тоталітарним країнам, де людей можуть змусити бути єдиними.

“Бо формальної єдності достатньо хіба що в тоталітарній країні. Там можна наказати бути єдиними і будуть єдиними. А куди вони подінуться: якщо не будеш єдиним – будеш у тюрмі”, — додав соціолог.

Читайте також:

• Працівники критичної інфраструктури матимуть 72 години на перебронювання після 28 лютого: деталі
• Що у 2024 році зробив “Жилкомсервіс” за гроші вільногірців

У 2025 році обміни полоненими між Україною та росією можуть стати систематичними. Уже вдалося досягнути попередніх домовленостей щодо цього. У разі успіху, українці зможуть частіше та в більшій кількості повертатися додому. 

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Систематичні обміни полоненими

Деталей щодо систематичності та кількості людей Дмитро Лубінець не уточнив. Проте, за його словами, уже є попередні домовленості саме з російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Залишилося дочекатися, чи дотримається рф цих домовленостей. 

“Ми побачимо, чи російська сторона дотримає свого слова. Якщо так, то українське суспільство і побачить цю системність по кількості, по термінах, по категоріях”, – зазначив Дмитро Лубінець. 

Він додав, що списки формуватимуть за двома параметрами. У першу чергу спробують визволити тих, кому потрібна медична допомога. Далі витягатимуть тих, хто вже довго знаходиться в полоні рф. Інша сторона підтвердила готовність формувати списки за цим принципом.

Нагадаємо, що напередодні Нового року, 30 грудня, відбувся великий обмін полоненими. В ході обміну вдалось повернути додому 189 людей. Деякі з них провели у полоні понад 33 місяці.

Читайте також:

• Фронт наближається до Дніпропетровщини: військові аналітики заявлять про відстань у 7 кілометрів
• До якого числа українці можуть витратити “тисячу Зеленського”