Два села у Синельниківському районі області офіційно внесли в перелік таких, що не відповідають мовним стандартам. Через це, згодом село Кирпичне та село Мар’їна Роща можуть потрапити в чергу на перейменування.

Про це повідомляє керівник Українського центру історико-культурних стратегій Сергій Волинець.

Раніше Центр подавав звернення до Комісії щодо цих двох населених пунктів. Основний акцент у ньому був на тому, що поселення зі схожими назвами вже визнавали невідповідними мовним стандартам раніше, а ці два – не були у списку. Загалом на ухвалення рішення про внесення в список пішов рік. 

“Таким чином, починаючи з листопада 2023 року, ми змогли переконати Комісію визнати назви вже семи населених пунктів області такими, що не відповідають правописним та лексичним нормам української мови.”, – зазначив керівник центру Сергій Волинець.

Наразі мова ще не йде про швидке перейменування. Комісія поки винесла рекомендації – запропонувати нову назву в установленому законом порядку. Тільки після цього депутати зможуть винести рішення на голосування.

Читайте також:

• Загинув на полі бою під Тернами від FPV-дронів: вільногірці провели в останню путь Олександра Дворникова
• Польський кінофестиваль: українські фільми, які будуть представлені 

На Дніпропетровщині переглянули ще дві закупівлі, до яких були питання у фахівців робочої групи “Прозорість і підзвітність”. У результаті вдалося заощадити понад 9 мільйонів гривень.

Про це йдеться у прес-релізі, який Дніпропетровська ОВА надіслала редакція Вільногірськ IN.UA.

Заощадили кошти

Тендер на реконструкцію водогону оголосили Самарівському районі. Фахівці звернули увагу на завищену вартість труб. Замовник уклав додаткову угоду та зменшив суму договору майже на 3,9 мільйонів гривень.

Одне з комунальних підприємств Криворіжжя проводило закупівлю послуги з оренди автомобільного крану. У тендерній документації була зазначена вища вартість, ніж ринкова. Тож замовник переглянув закупівлю та змінив умови договору. Сума заощаджених коштів – 5,2 мільйонів гривень.

“Ми й надалі уважно відстежуємо усі закупівлі, аби не допустити перевитрат. Кожна гривня має бути витрачена прозоро й ефективно”, директорка департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОВА Яна Худенко.

Всього за час роботи групи “Прозорість і підзвітність” в області заощадили вже 1 млрд 17 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Читайте також:

Міська рада затвердила зміни до бюджету громади: де спрямують понад 15 мільйонів гривень

Українці все частіше стикаються з тим, що світло вимикають за графіком, але реальність інколи зовсім інша. Одні райони залишаються без електрики довше, інші майже не відчувають відключень. Розбираємося, хто і як формує ці графіки та чому вони відрізняються на практиці.

Редакція Вільногірськ IN.UA пояснює, хто створює графіки відключення для населення. При підготовці матеріалу журналісти вивчили інформацію від Укренерго та обленерго

Хто формує графіки

Головний “планувальник” — Національна енергетична компанія “Укренерго”.

Укренерго оцінює загальний дефіцит електричної енергії та визначає, скільки споживачів має потрапити під обмеження. На цій основі споживачів ділять на черги — зазвичай шість.

Потім цю інформацію отримують місцеві енергопостачальні компанії (обленерго). Вони вже детально розподіляють відключення по районах, вулицях і навіть окремих вулицях міст. Саме обленерго вирішує, у які години і на яку тривалість відключати електрику, щоб навантаження на мережу було безпечним і збалансованим.

Як це працює на практиці

1.Обленерго “прокручує” черги циклічно: якщо один район уже відключався, на чергу виходить інший. Це роблять, щоб обмеження були справедливими та не повторювалися постійно на тих самих вулицях.

2. Врахування критичної інфраструктури: лікарні, школи, водопостачальні насосні станції та інші важливі об’єкти зазвичай не відключаються. Їхні лінії або живляться окремо, або відключення плануються так, щоб мінімізувати ризики для безпеки населення.

3. Динамічні зміни: аварії, обстріли, пікове споживання та ремонтні роботи можуть коригувати відключення у будь-який момент. Тому фактична тривалість вимкнення світла у різних районах одного міста може значно відрізнятися.

4. Нерівномірність у містах: міські мережі більш складні через густу забудову і щільну концентрацію споживачів. Це означає, що під час планових обмежень одні райони отримують більше навантаження, а інші — менше, і тому тривалість відключень не завжди рівна.

Нагадаємо, мешканка Вільногірська звернулися до міського голови та представників міської ради з петицією, у якій просять вжити заходів для зменшення тривалості та частоти відключень електроенергії.

Читайте також:

На Дніпропетровщині відновили рух низки приміських поїздів