У другому залі історико-краєзнавчого музею у П’ятихатках відвідувачі можуть побачити побутові речі, якими раніше користувалися жителі сіл Комісарівка, Лихівка, Троїцьке та Саксагань. Ткацький верстат, жіночий одяг та інформацію про обряд подарунка.
Завісу у музейний зал журналістам Вільногірськ IN.UA відчинив директор музею Олег Адабаш.
Зал етнографії у музеї П’ятихаток
Ткацький верстат для прядіння рядна, прядки, гребні великі та малі, різноманітний гончарний посуд, як-то глечики, макітри та миски.
Ще самовари, дерев’яне корито для замішування тіста, рубель з качалкою для прасування одягу, чавунні праски, жіночий одяг та прикраси.
Центром уваги є набивний килим ручної роботи «Козак з козачкою», який виготовили вкінці ХІХ століття. Його музею подарувала родина з Дніпропетровщини Горбань-Зубовських.
«Прядка була цінним подарунком: батько дарував її доньці, наречений – нареченій, чоловік – дружині. У деяких місцях, за звичаєм, наречений повинен був виготовити прядку власноруч, а стару чи батьківську зламати в знак заручин», — розповідає директор музею Олег Адабаш.
Прядіння і ткацтво були найтрудомісткішим з усіх видів робіт, які виконували селянки. Майже п’ять місяців у році, з листопада до березня, жінки пряли. Ручне прядіння було дуже повільним. Оброблене лляне або полотняне волокно прив’язували до верхньої частини прядки гребня. Пряха обережно витягувала з куделі нитку, скручуючи її за допомогою веретена.
Витягували нитку достатньої довжини, пряха змотувала її на веретено і повторювала все спочатку. Наймайстерніша пряха працюючи від зорі до зорі, могла напрясти вдень не більше 300 метрів пряжі.
Продуктивність прядки була набагато вищою ніж від веретена, тому до другої половини ХІХ століття вона майже повністю його замінила. Прядка в основному складається з точних деталей і її добротність та краса залежить від майстерності токаря.
Для виготовлення токарських деталей використовують добре висушену деревину берези. Прядка складається з трьох основних вузлів: станини, колеса і рогача. Старі майстри дбали не тільки про те, щоб прядка була зручною і працювала справно, а і радувала око, була окрасою житла.
Читайте також:
