Інклюзія стає важливим аспектом розвитку сучасних громад, і Вільногірськ не є винятком. У місті активно обговорюють, як забезпечити рівні можливості для всіх мешканців. Чи бачать жителі та жительки міста доступність у своїх районах?

Редакція Вільногірськ.IN.UA провела оптьування на тему інклюзивності міста.

Важливість інклюзії

Як повідомляє перша леді України Олена Зеленська, на сьогодні в Україні налічується близько 3 мільйонів людей з інвалідністю. Тож доступність є важливою, оскільки вона допомагає забезпечити рівні можливості для всіх громадян, дозволяючи кожній людині реалізувати свій потенціал.

Саме доступність в громаді сприяє побудові справедливого суспільства, де кожен має доступ до освіти, роботи, культурних та соціальних заходів. Інклюзивне середовище не лише підвищує якість життя людей з інвалідністю, але й зміцнює суспільну згуртованість та взаєморозуміння.

Вільногірськ: чи доступне місто для всіх людей

Одна з вільногірок поділилася, що у неї в підʼїзді мешкає жінка, яка має проблеми з ногою. Для неї в будинку було зроблено додаткові поручні. Загалом, жінка вважає, що останнім часом можливостей для людей з інвалідністю у Вільногірську стає дедалі більше. 

Матері відзначили, що доступність магазину з дитячими візочками вони оцінили б як середню. Жінки пояснюють, що в деяких магазинах є пандуси, а в інших – ні.

«Бувають двері закриті, трапляється, що можна зайти нормально, трапляється, що тягнеш і дитину і коляску», – зазначає одна з матерів з Вільногірська. 

Вільногірці розказують, що про інклюзію має піклувати місцева влада. А стосовно приватних закладів мають таку думку: 

«Наскільки я знаю, зараз не можна відкрити магазин, якщо там немає пандусу», – стверджує вільногірець. 

Примітка: В Україні, згідно з нормами будівельних стандартів і законодавства, нові будівлі та магазини повинні бути обладнані пандусами та іншими елементами доступності для людей з інвалідністю. Це частина забезпечення прав осіб з інвалідністю, відповідно до законів про доступність та інклюзію.

Якщо у магазині чи іншій будівлі немає таких умов, то відкриття або використання цих приміщень може бути обмежене до виконання вимог доступності. Це сприяє тому, щоб кожна людина, незалежно від її фізичних можливостей, мала рівний доступ до громадських місць.

Читайте також: 

• «Знати свій статус краще, ніж жити у невизначеності»: вільногірка про регулярне проходження тесту на ВІЛ
• «Дитинство одне, і війна не повинна його забирати»: студенти Вільногірського фахового коледжу долучилися до благодійної акції

З 3 по 7 березня 2025 року у Вільногірському ліцеї №4 пройшов Тиждень мистецтв, у рамках якого свою персональну виставку представила Аріна Затульна, учениця 6-А класу. Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з бабусею Аріни Затульної, яка розповіла про перші кроки онуки у світі мистецтва, її улюблені техніки та натхнення.

Деталі читайте на Вільногірськ.IN.UA 

На персональній виставці, юна мисткиня представила свої малюнки, виконані в різних техніках, а також вироби декоративно-ужиткового мистецтва. 

Мистецький шлях Аріни розпочався ще в дитячому садочку, коли вона почала захоплюватися малюванням і ліпленням. Тоді дівчинку записали до гуртка з малювання у Палаці культури та спорту “Металург”. 

“17 квітня 2018 року Аріна почала малювати у гуртку, їй ще не було 5 рочків”, – каже бабуся дівчинки, Світлана Іванівна. 

Першою роботою Аріни був малюнок “Русалонька”. 

“У 2019 році Аріна почала приймати участь у конкурсах з малюнком “Русалонька””, – згадує Світлана Іванівна. 

Найбільше юна мисткиня полюбляє малювати фломастерами, а надихається вона видатними українськими художницями. 

“Гапчинька, Марія Приймаченко та Катерина Білокур їй дуже подобаються”, – ділиться бабуся Аріни Затульної. 

Світлана Іванівна підтримує всі починання своєї онуки. Дівчинка займається танцями, вʼяже, ліпить з пластиліну, а також відвідує гурток інженерії і робототехніки. 

“Що їй подобається, тим вона і займається”, – каже Світлана Іванівна. 

Бабуся бажає своїй онуці, щоб у неї все завжди виходило. 

Читайте також:

• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська
• Владислав Шульжик: талант Вільногірська, який надихає

Поліна Рейхман – юна вокалістка з Вільногірська. Нещодавно дівчина посіла третє місце в третьому обласному Відкриту конкурсі-фестивалі “Талановита дитина – талановита країна” в номінації “Художнє виконавство” у віковій групі від 15 до 18 років. Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з Поліною.

Деталі читайте на Вільногірськ.IN.UA

Початок шляху та значення таланту для вокалістки

Коли Поліна була дитиною, батьки помітили у неї схильність до співу та почали водити дівчину на заняття з вокалу. 

“Мені дуже подобалось, і я продовжувала цим займатися”, – розповідає вокалістка. 

На думку Поліни, вирішальним у побудові карʼєри вокалістки є талант. 

“Якщо у людини є талант, то їй не треба вчитись співати, просто треба розвивати свій голос”, – зазначає мисткиня. 

Жанри, натхнення та майбутні творчі плани

Дівчина займається естрадним вокалом, тому музичні жанри, в яких працює Поліна, дуже різняться. 

Своїм основним джерелом натхнення вокалістка вважає велике бажання досягти успіху у своїй справі, а одна з найулюбленіших виконавець мисткині – Юлія Саніна. Також в майбутньому Поліна планує писати власні пісні. 

“Цим самим хочу надихати слухачів своєю творчістю”, – зізнається дівчина. 

Підготовка до виступів та боротьба з хвилюванням

Перед виступами Поліни триває дуже ретельна підготовка.

“Я можу по сто разів співати пісню, поки вона не буде звучати ідеально в моєму виконанні”, – каже Поліна Рейхман.

Найголовнішим перед кожним виходом на сцену вважає ретельно розпівуватись, готуючи голос до високих нот. 

Незважаючи на досвід, вокалістка кожного разу хвилюється перед виходом на сцену.

“Я просто роблю великий вдих і видих, сподіваюсь тільки на себе та свій голос”, – ділиться Поліна своїм ритуалом перед виходом на сцену. 

Читайте також:

• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська
• Вільногірський гурт “Іржаве яблуко”: панк-рок та концерти для військових