Інклюзія стає важливим аспектом розвитку сучасних громад, і Вільногірськ не є винятком. У місті активно обговорюють, як забезпечити рівні можливості для всіх мешканців. Чи бачать жителі та жительки міста доступність у своїх районах?

Редакція Вільногірськ.IN.UA провела оптьування на тему інклюзивності міста.

Важливість інклюзії

Як повідомляє перша леді України Олена Зеленська, на сьогодні в Україні налічується близько 3 мільйонів людей з інвалідністю. Тож доступність є важливою, оскільки вона допомагає забезпечити рівні можливості для всіх громадян, дозволяючи кожній людині реалізувати свій потенціал.

Саме доступність в громаді сприяє побудові справедливого суспільства, де кожен має доступ до освіти, роботи, культурних та соціальних заходів. Інклюзивне середовище не лише підвищує якість життя людей з інвалідністю, але й зміцнює суспільну згуртованість та взаєморозуміння.

Вільногірськ: чи доступне місто для всіх людей

Одна з вільногірок поділилася, що у неї в підʼїзді мешкає жінка, яка має проблеми з ногою. Для неї в будинку було зроблено додаткові поручні. Загалом, жінка вважає, що останнім часом можливостей для людей з інвалідністю у Вільногірську стає дедалі більше. 

Матері відзначили, що доступність магазину з дитячими візочками вони оцінили б як середню. Жінки пояснюють, що в деяких магазинах є пандуси, а в інших – ні.

«Бувають двері закриті, трапляється, що можна зайти нормально, трапляється, що тягнеш і дитину і коляску», – зазначає одна з матерів з Вільногірська. 

Вільногірці розказують, що про інклюзію має піклувати місцева влада. А стосовно приватних закладів мають таку думку: 

«Наскільки я знаю, зараз не можна відкрити магазин, якщо там немає пандусу», – стверджує вільногірець. 

Примітка: В Україні, згідно з нормами будівельних стандартів і законодавства, нові будівлі та магазини повинні бути обладнані пандусами та іншими елементами доступності для людей з інвалідністю. Це частина забезпечення прав осіб з інвалідністю, відповідно до законів про доступність та інклюзію.

Якщо у магазині чи іншій будівлі немає таких умов, то відкриття або використання цих приміщень може бути обмежене до виконання вимог доступності. Це сприяє тому, щоб кожна людина, незалежно від її фізичних можливостей, мала рівний доступ до громадських місць.

Читайте також: 

• «Знати свій статус краще, ніж жити у невизначеності»: вільногірка про регулярне проходження тесту на ВІЛ
• «Дитинство одне, і війна не повинна його забирати»: студенти Вільногірського фахового коледжу долучилися до благодійної акції

Вільногірськ багатий на талановиту молодь, і однією з таких яскравих особистостей є Владислав Шульжик. Художник, виплеканий вільногірською художньою школою, він став справжнім прикладом для наслідування для інших молодих митців. Кожна його картина є справжнім виттвором мистецтва. Сьогодні ми хочемо поділитися його історією та шляхом до творчих досягнень.

Редакція Вільногірськ.IN.UA поспілкувалася з героєм та ділиться історією митця. 

Перші кроки у мистецтві

Владислав почав малювати ще з дитинства, так рано, що й не памʼятає свій перший малюнок.

“Рукам завжди хотілося щось робити, одначе саме образотворче мистецтво стало головним захопленням“, — ділиться Владислав. 

Як у кожного митця, у нашого героя є джерело натхнення. 

“Для мене це можливість зображувати дійсність за своїм баченням та передавати думки та образи в голові ще до того як навчився писати“, — стверджує герой. 

Вступ до університету 

Невдовзі хлопцеві виповниться 18. Продовженням його творчого шляху став вступ у Чернівецький національний університет.

“Можу подякувати художній школі, де я набув базових знань, що допомогли мені при вступі до ВНЗ“, — розповідає митець. 

Рішення вступити в університет саме за цією спеціальністю було усвідомленим. 

“Школа гнітила творчість та бажання, захотілося жити по-своєму. Зрозумів, що вступ на цю спеціальність дозволить мені розвинути свій талант“, — стверджує хлопець. 

Улюблені напрями та митці

Зазвичай митець працює з олійним живописом, однак інколи і аквареллю. Серед улюблених митців в сфері живопису виділяє: 

“Сальвадор Далі –  людина, що сама перетворила себе на витвір мистецтва, надихають його роботи і життєпис. Серед українських художників можу згадати М. Пимоненка, І. Марчука, А. Гуїнджі і звісно що Т. Шевченка“, — пояснює Владислав. 

Джерелом натхнення для хлопця є не лише художники, але й музика та література. 

“Також надихаюся музикою і літературою, одна з моїх картин була написана під враженням новели М. Коцюбинського “Intermezzo”“, — розповідає митець. 

У Владислава також є порада для початківців. 

“Не боятись складнощів, не жаліти себе. Якщо у вас є покликання, а не просто хоббі – воно має стати рутинною справою“, — наостанок ділиться Владислав. 

Читайте також: 

• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві
• “Дивіться на Україну як на землю своїх дітей” — вільногірка про важливість сортування сміття

Родині загиблого військовослужбовця з Вільногірська Сергія Борисовича Голодника вручили державну нагороду.

Про подію повідомили на сайті Вільногірської міської ради.

Військового нагороджено посмертно

Згідно з указом президента України № 352/2024 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Сергія Голодника нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Ця відзнака посмертна, вручив її родині міський голова Володимир Василенко.

Також міський голова Володимир Василенко, розповів про непросту життєву долю Сергія, про високу оцінку його бойового і морального духу командуванням військової частини, де захисник служив стрільцем, а також керівництвом держави. До останньої хвилини солдат залишився вірним військовій присязі.

Також, рішенням Вільногірської міської ради наш військового удостоєнно звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади”.