Інтролігатор Іван Захарець: “Я вже живу цією справою”

Іван Захарець/ фото Вільногірськ.IN.UA

У затишному куточку Кам’янського, у стінах волонтерського хабу “Покрова”, працює майстер, який повертає до життя давні книги. Іван Захарець — інтролігатор, реставратор, художник. Він відновлює старовинні фоліанти, Біблії, рідкісні видання. Для нього ця справа — не просто робота, а покликання, у якому поєдналися мистецтво, ремесло та філософія свободи.

Шлях до ремесла

Іван Захарець народився в Запоріжжі, але вже понад 20 років мешкає в Кам’янському. За освітою він художник — навчався на художньо-графічному факультеті педагогічного інституту в Кривому Розі. У студентські роки займався живописом, ювелірною справою, ковальством. Однак доля привела його до інтролігації — мистецтва переплітання та реставрації книг.

“Я не просто готуюсь морально до роботи — я в ній живу. Це як спитати в артиста, як він готується до виступу. Він вже артист, а я — художник. Все моє життя — це процес творчості”, — розповідає майстер.

Як народжується нове життя книги

Реставрація — це довгий і ретельний процес, який може тривати від кількох місяців до пів року. Спочатку йде етап ескізування та узгодження деталей, потім вибір матеріалів — паперу, шкіри, чорнил.

“Я працюю напряму з виробниками. Знаюся із заводами, обговорюємо технології, вони консультуються зі мною, а я — з ними. Для них авторитетно, якщо їхні матеріали використовують у моїх роботах”, — пояснює Захарець.

Рідкісне ремесло та його цінність

За роки своєї роботи Іван Захарець відреставрував тисячі книг. Більшість його замовлень — з усієї України, адже інтролігація — рідкісна професія.

“Щоб зарекомендувати себе, потрібно було багато працювати, виставлятися, знайомитися з людьми. Тепер мене знають. А ця майстерня в храмі — це як моя друга домівка”, — каже він.

Його роботи — це не просто переплетені книги. Це відроджені історії, які ще довго служитимуть людям. Майстер впевнений: він знайшов своє покликання і ні від кого не залежить.

“Я вирішую свої життєві питання. Я вільний. Я керую своїм життям”, — підсумовує Іван Захарець.

Читайте також: 

• Найкращі книги про кохання: 5 класичних романів, які варто прочитати
• Сьогодні відзначають Міжнародний день дитячої книги: що читають вільногірці

“Укрзалізниця” переходить на нову систему оплати проїзду у приміських поїздах. Замість розрахунку вартості залежно від точної відстані пасажири платитимуть фіксовану суму відповідно до однієї з шести тарифних зон.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

У кожній зоні визначено певний діапазон відстані. Тобто вартість квитка буде однаковою незалежно від того, скільки саме кілометрів пасажир проїде в межах цієї зони.

Якими будуть тарифи

Нова тарифна сітка передбачає такі ціни на проїзд:

• до 50 км — 30 гривень;
• 51–90 км — 55 гривень;
• 91–130 км — 75 гривень;
• 131–170 км — 95 гривень;
• 171–250 км — 115 гривень;
• понад 250 км — 150 гривень.

В “Укрзалізниці” зазначають, що нова система має допомогти скоротити збитки від приміських перевезень без значного збільшення вартості квитків.

За словами представників компанії, пасажири, які наразі здійснюють поїздки на максимальні відстані в межах відповідних тарифних зон, взагалі не відчують подорожчання.

Коли зміняться тарифи

Запровадження нової системи відбуватиметься поступово. З 15 вересня шестизонова модель уже діє у Київській, Чернігівській та Житомирській областях.

Із 22 вересня нові тарифи мають запрацювати в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Черкаській областях.

Надалі систему планують поширити й на інші регіони України.

В “Укрзалізниці” пояснюють зміни складною фінансовою ситуацією у сфері приміських перевезень. Зокрема, йдеться про заборгованість окремих адміністрацій за перевезення пільгових категорій пасажирів, а також зростання вартості електроенергії, пального та інших ресурсів.

У компанії очікують, що нова модель дозволить зберегти чинні приміські маршрути та зупинки, а також спрямувати додаткові кошти на ремонт і модернізацію поїздів.

Джерело: телеграм-канал “Укрзалізниця”.

Читайте також:

Які потяги їдуть з Дніпра закордон: перелік від УЗ

14 вересня на платформі місцевих петицій E-DEM зʼявилося звернення Катерини Чередниченко з ініціативою щодо створення у Жовтих Водах інтерактивного арт-обʼєкту “Дерево надії”. Станом на момент написання матеріалу, електронна петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

Детальніше – на Вільногірськ IN.UA. 

“Дерево надії” у Жовтих Водах

Ініціаторами петиції виступили родини безвісти зниклих і полонених мешканців Жовтих Вод. Вони звернулися до міськради пропозицією створити у місті новий культурно-просторовий обʼєкт біля Алеї Слави. 

“Сьогодні, у часи великих випробувань, кожному з нас потрібні візуальні орієнтири, які об’єднують, дарують розраду та підтримують незламний дух”, – йдеться у петиції. 

Згідно з петицією, “Дерево надії” має стати не просто остаточним памʼятником, а інтерактивним простором. Пропонується виконати його у вигляді металевої або комбінованої художньої кованої інсталяції, на якій мешканці та гості міста зможуть залишати символічні стрічки, жетони з іменами та побажання, памʼятні дзвіночки або листівки. 

Окрім цього, ініціатори пропонують зробити майбутній простір не лише місцем пам’яті, а й майданчиком для благодійних та патріотичних ініціатив. Тут, зокрема, можуть організовувати тематичні акції, флешмоби та інші міські заходи.

Окремо автори петиції наголошують на важливості психологічної підтримки. На їхню думку, у Жовтих Водах варто створювати більше відкритих громадських просторів із позитивним та життєствердним змістом, які могли б бути комфортними як для місцевих жителів, так і для вимушених переселенців.

Водночас “Дерево Надії” може стати новим елементом міської інфраструктури та культурного життя громади. Автори ініціативи розглядають його як потенційну туристичну локацію, а також місце для збору благодійної допомоги на підтримку ЗСУ та проведення важливих для міста подій.

У петиції пропонують Жовтоводській міськраді підтримати ідею створення арт-об’єкта та визначити для нього доступне місце поблизу Алеї Слави. 

Для фінансування проєкту ініціатори також пропонують розглянути можливість залучення грантів і благодійних коштів.

Станом на момент написання матеріалу, петиція вже зібрала 114 із 100 необхідних підписів. 

Нагадаємо, раніше, наприкінці серпня, у Вільногірську протягом вихідних провели одразу три заходи на підтримку зниклих безвісти, військовополонених та вшанування полеглих захисників.

Під одного з таких заходих представниця Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з однією з учасниць події Тетяною, матірʼю зниклого безвісти Олександра. Вона  поскаржилася на відсутність підтримки з боку фахівців, які за службовим обов’язком мають опікуватися такими родинами.

Як зазначила Тетяна, вона здивована таким підходом, адже виходить парадоксальна ситуація – турбота про безвісти зниклих, полонених та їхні родини сьогодні тримається виключно на плечах самих людей і волонтерів.

Джерело: платформа місцевих петицій E-DEM.

Читайте також:

Як вихідні у Вільногірську обʼєднали місто навколо болю і вдячності