Іван Захарець/ фото Вільногірськ.IN.UA

У затишному куточку Кам’янського, у стінах волонтерського хабу “Покрова”, працює майстер, який повертає до життя давні книги. Іван Захарець — інтролігатор, реставратор, художник. Він відновлює старовинні фоліанти, Біблії, рідкісні видання. Для нього ця справа — не просто робота, а покликання, у якому поєдналися мистецтво, ремесло та філософія свободи.

Шлях до ремесла

Іван Захарець народився в Запоріжжі, але вже понад 20 років мешкає в Кам’янському. За освітою він художник — навчався на художньо-графічному факультеті педагогічного інституту в Кривому Розі. У студентські роки займався живописом, ювелірною справою, ковальством. Однак доля привела його до інтролігації — мистецтва переплітання та реставрації книг.

“Я не просто готуюсь морально до роботи — я в ній живу. Це як спитати в артиста, як він готується до виступу. Він вже артист, а я — художник. Все моє життя — це процес творчості”, — розповідає майстер.

Як народжується нове життя книги

Реставрація — це довгий і ретельний процес, який може тривати від кількох місяців до пів року. Спочатку йде етап ескізування та узгодження деталей, потім вибір матеріалів — паперу, шкіри, чорнил.

“Я працюю напряму з виробниками. Знаюся із заводами, обговорюємо технології, вони консультуються зі мною, а я — з ними. Для них авторитетно, якщо їхні матеріали використовують у моїх роботах”, — пояснює Захарець.

Рідкісне ремесло та його цінність

За роки своєї роботи Іван Захарець відреставрував тисячі книг. Більшість його замовлень — з усієї України, адже інтролігація — рідкісна професія.

“Щоб зарекомендувати себе, потрібно було багато працювати, виставлятися, знайомитися з людьми. Тепер мене знають. А ця майстерня в храмі — це як моя друга домівка”, — каже він.

Його роботи — це не просто переплетені книги. Це відроджені історії, які ще довго служитимуть людям. Майстер впевнений: він знайшов своє покликання і ні від кого не залежить.

“Я вирішую свої життєві питання. Я вільний. Я керую своїм життям”, — підсумовує Іван Захарець.

Читайте також: 

• Найкращі книги про кохання: 5 класичних романів, які варто прочитати
• Сьогодні відзначають Міжнародний день дитячої книги: що читають вільногірці

У Лихівській громаді вже понад рік працює Рада з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО), створена у квітні 2024 року. Очолює її Наталія Ільїна, переселенка з Луганської області, яка приїхала до громади у 2022 році. За цей час рада вже досягла реальних результатів у роботі з переселенцями, незважаючи на свою відносно молоду діяльність.

Про це повідомила Наталя Ільїна, голова Ради з питань ВПО при Лихівській селищній раді під час розмови з журналісткою Вільногірськ ІN.UA.

Підтримка внутрішніх переселенців

Для підтримки ВПО в громаді успішно працює програма “Турбота”, яка допомагає людям з вразливих категорій, у тому числі переселенцям, отримувати матеріальну допомогу на лікування та інші потреби.

Також на земельних ділянках громади вирощують овочі та фрукти, які потім переробляються, виготовляються соки і консервація, що передаються як гуманітарна допомога.

Як повідомили представники громади, Лихівською селищною радою було реалізовано Програму забезпечення населення продуктами харчування в рамках Всеукраїнської Програми ” Сади Перемоги”. На комунальній земельній ділянці було висаджено картоплю, огірки, помідори, кабачки, квасолю.

Робітники з благоустрою та працівники КУ ” Центр надання соціальних послуг”займалися збиранням та консервуванням огірків та помідорів, а також виготовлення сухофруктів для забезпечення потреб військових, внутрішньо переміщених осіб та жителів громади.

Скільки внутрішніх переселенців проживає в громаді

Зараз у Лихівській громаді проживають 120 внутрішньо переміщених осіб, всі вони зареєстровані й отримують необхідну підтримку.

“Усе почалося ще у 2022 році, коли в Всеукраїнській спілці прихистків був опублікований контактний номер прихистку для охочих отримати допомогу. Відтоді інформація про гостинність нашої громади поширюється “із вуст в уста” — так званою “циганською поштою”, а також через міжнародні організації. На сьогодні громада стикається з новим викликом — все більше людей із Донеччини, звертаються з проханням поселитися саме тут”, – каже Наталя Ільїна, голова Ради з питань ВПО при Лихівській селищній громаді.

Крім того, спільно з Центром надання адміністративних послуг переселенці можуть оформлювати документи, субсидії та вирішувати побутові питання.

Служба у справах дітей також допомагає: у 2024 році п’ятеро дітей з родин ВПО отримали статус постраждалих внаслідок воєнних дій. Загалом у громаді проживають 24 дитини-переселенця, 10 з яких навчаються в Лихівському ліцеї, всі забезпечені технікою для дистанційного навчання.

З лютого 2024 року в громаді працює соціальний автобус, який безкоштовно перевозить мешканців до міст Вільногірськ і П’ятихатки. Окрім того, для літніх людей, які часто приїжджають до громади через евакуаційний хаб у Павлограді, важливим є доступ до житла на нижніх поверхах. Багато з них не можуть орендувати житло, тому шукають можливість оселитися в МТП, проживання в якому безкоштовне.

Приватна забудова переважає в громаді, є лише один багатоквартирний будинок. Деякі переселенці вже придбали житло, одна сім’я купила будинок, а донька влаштувалася медсестрою. Інша родина — придбала будинок у розстрочку.

Представники громади наголосили, що Лихівська громада не робить різниці між місцевими мешканцями та переселенцями — всі охоплені єдиною соціальною програмою “Турбота”.

Зокрема, цього року вже виділено 100 тисяч гривень на оздоровлення п’яти дітей вразливих категорій в таборах за межами громади.

Наразі триває пошук відповідних закладів для відпочинку.

Читайте також:

• У Лихівськькій громаді, поблизу Вільногірська, планують переобладнати приміщення колишньої лікарні під житло для внутрішніх переселенців
• У Кам’янському відбулося навчання для молоді в рамках проєкту “Молодіжна рада в кожну громаду”

18 квітня 2025 року у КЗ “Центр культурних послуг” відбулися урочистості з нагоди 65-річчя Вільногірського фахового коледжу Українського державного університету науки і технологій. Захід зібрав випускників різних поколінь, студентів, викладачів, батьків і гостей міста.

На заході побувала журналістка Вільногірськ IN.UA 

Святкова програма розпочалася із яскравого хореографічного номеру, що задав урочистий настрій події. Присутнім продемонстрували відео-історію коледжу, яка зворушила багатьох присутніх спогадами про роки навчання та досягнення навчального закладу.

Після цього пролунали слова привітань. Із промовою виступив проректор університету, а також секретар Вільногірської міської ради Антон Боклаг, який підкреслив роль коледжу у розвитку громади:

“Я хочу, щоб ви працювали і будували майбутнє цієї країни”, — зазначив Боклаг.

На сцену виходили представники підприємств-партнерів коледжу: Гірничо-металургійного комбінату, ТОВ “Скляний альянс” та ПриватБанку. Вони вітали педагогічний колектив та студентів, висловлюючи готовність до подальшої співпраці.

Під час урочистостей відбулося вручення почесних нагород викладачам, працівникам коледжу та партнерам. Участь у церемонії взяв і військовий, який передавав відзнаки від імені бригади, з якою співпрацює заклад.

Ювілей став нагодою згадати шлях, пройдений коледжем, а також засвідчити його цінність для Вільногірської громади. Свято завершилося щирими оплесками і побажаннями ще багатьох років успішної праці.

Читайте також: 

• Вільногірські спортсменки здобули “срібло” у складі збірної Дніпропетровщини на чемпіонаті України з пауерліфтингу
• З попелу війни — до мистецтва: у Вільногірську відкриють незвичну експозицію