Історія «Котячого будинку»: як рятують котів від зимових холодів

Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з власницею притулку для котів «Котячий будинок», Ольгою Роговенко. Жінка розповіла нам про виклики, з якими стикаються волонтери, та про важливість допомоги безпритульним тваринам. Організація, яку вона очолює, має назву «Пухнастий батальйон» і вже багато років рятує тварин, створюючи для них комфортні умови.

Більше читайте в матеріалі.

Як зимують коти в «Котячому будинку»?

Притулок «Котячий будинок» став домівкою для десятків котів, але місця для всіх не вистачає. Цьогоріч, за словами пані Ольги, планується ремонт даху, який протікає, та розширення вольєра. Ці роботи будуть здійснені за підтримки місцевої громади, зокрема ГМК (Вільногірський гірничо-металургійний комбінат), які допоможуть із матеріалами та будівельними роботами.

«Ми ніколи не розраховували, що тварин буде так багато. Притулок був створений для меншої кількості, але кожного дня їх стає все більше», — розповідає пані Ольга.

Кожна тварина має свою історію. Нерідко недобросовісні власники залишають домашніх улюбленців на вулиці, а деяких тварин до притулку приносили небайдужі мешканці чи волонтери. Але є й тварини з особливими історіями, серед них — кіт із Маріуполя

Особливі історії мешканців притулку

Його знайшли військові в Маріуполі. Кіт пережив осколкове поранення і довго супроводжував бійців. Завдяки зусиллям Ольги та волонтерів Комбат видужав і знайшов нову домівку у сім’ї військового.

«Коли до нас приходять люди, які хочуть взяти кота, тварини самі вибирають своїх майбутніх господарів. Вони відчувають, хто стане їхнім другом», — розповідає Ольга.

Що потрібно для комфортного утримання котів узимку?

Основними потребами притулку взимку є:

• дрова та опалення (приміщення топляться вручну, і це потребує багато ресурсів та часу);
• медичне забезпечення (для вакцинації одного кота потрібно 440 гривень, а обробка від паразитів коштує близько 300 гривень на одного. Усі процедури виконуються лише коштом пожертв);
• корм (найбільше потрібні м’який корм для хворих та літніх котів, а також стандартний сухий корм. Запаси корму тримаються лише завдяки допомозі небайдужих).

«На сьогодні в нас корму вистачає на місяць, але я не знаю, що буде далі. Ми часто отримуємо допомогу від благодійних організацій, але на постійній основі корм потрібен завжди», — ділиться власниця.

Особливий догляд для хворих та старих котів

Деякі мешканці притулку потребують особливих умов утримання:

• для літніх котів та тих, що втратили зуби, потрібен м’який корм, адже вони не можуть їсти сухий;
• у притулку є тварини, які перенесли серйозні травми або переломи. Їхній догляд вимагає часу, медикаментів і спеціального харчування;
• наразі троє котів перебувають у стаціонарі в Дніпрі, де їх лікують за підтримки партнерських організацій.

Як можна допомогти «Котячому будинку»?

Ольга наголошує, що допомогти може кожен, навіть якщо немає можливості зробити грошовий внесок:

• приносити корм (м’який і сухий);
• допомагати у догляді за тваринами: прибирати, гладити котів, надавати час для їх соціалізації;
• передавати ліки, вакцини, будиночки для котів або утеплювачі для вольєрів.

«Нам завжди потрібна підтримка, навіть якщо це просто допомога в прибиранні. Інколи я фізично не встигаю все зробити сама», — говорить Ольга.

Важливо розуміти, що наявність великої кількості безпритульних тварин, це наслідок безвідповідального ставлення власників. Зупинити приріст котів як і собак, може стерилізація і реєстрація тварин, а також запровадження фінансових наслідків для безвідповідальних власників, які залишають їх напризволяще.

«Єдиний спосіб зменшити кількість безпритульних тварин — це стерилізація. Хотілося б, щоб цей процес був організований на державному рівні», — говорить власниця притулку.

За словами Ольги, притулок також займається пошуком нових домівок для своїх мешканців. Для цього публікують інформацію у Facebook та звертаються до знайомих.

Що потрібно для безпеки та комфорту безпритульних тварин взимку?

За межами притулку тварини часто залишаються безпорадними. Ольга закликає:

• не закривати підвали, щоб тварини могли знайти там притулок;
• зводити невеликі утеплені будиночки для котів у дворах;
• забезпечувати тварин їжею та водою.

Як підтримати «Котячий будинок»?

Для зв’язку з притулком можна звертатися до Ольги Роговенко через соціальні мережі або за телефоном. Волонтери закликають не бути байдужими: кожна гривня, кожен мішок корму чи година, витрачена на допомогу, рятують життя тварин.

Небайдужі люди можуть долучитися до підтримки притулку:

• пожертвувати гроші на рахунок: 5168 7456 1198 1686 (усі кошти йдуть на оплату світла, закупівлю дров, корму, ліків та вакцинацію);
• принести корм або речі для утеплення;
• записатися на допомогу за телефоном: +38068 027 54 65 (Ольга Роговенко).

Читайте також:

• Як котячий притулок у Вільногірську готується до зими
• Безпритульні тварини Вільногірська: як місцеві піклуються про тварин

Осінь – час м’яких тканин, теплих відтінків і речей, у яких комфортно протягом усього дня. Саме таким настроєм наповнена нова колекція Maritel, яка вже надійшла до магазину в Кам’янському. У центрі уваги цього сезону велюрові костюми, в’язані кардигани та домашній одяг, що поєднують практичність, комфорт і сучасний вигляд.

Нові моделі легко доповнюють повсякденний гардероб і допомагають створювати образи для прогулянок, поїздок, відпочинку чи вихідних.

Maritel – український бренд жіночого одягу

Maritel – український бренд із власним виробництвом, історія якого почалася з невеликого онлайн-магазину в Instagram. З часом проєкт виріс у повноцінний бренд із широким асортиментом жіночого одягу та магазинами в різних містах.

У колекціях Maritel представлені речі для повсякденного гардероба, відпочинку та холодного сезону. Основний акцент робиться на комфортній посадці, приємних матеріалах і моделях, які легко комбінувати між собою.

Велюровий костюм для комфортних образів від Maritel

Велюровий костюм давно вийшов за межі виключно домашнього гардероба. Завдяки м’якій фактурі та характерному оксамитовому переливу він виглядає більш виразно, ніж звичайний трикотажний комплект.

Такий костюм можна одягнути на прогулянку, у подорож, на зустріч із друзями або використовувати як комфортний повсякденний комплект. Восени його зручно поєднувати з кросівками чи черевиками та легкою курткою, а взимку – носити під пуховиком.

Кардигани Maritel для осіннього гардеробу

Ще одна актуальна річ сезону 2026 в’язаний кардиган. Він особливо зручний у період, коли погода протягом дня може швидко змінюватися.

Кардиган можна носити поверх футболки, сорочки, топа або водолазки та поєднувати з джинсами, брюками, спідницями й сукнями.  У теплу осінню погоду кардиган може замінити легку куртку, а з настанням холодів стане додатковим шаром під верхній одяг. У колекції можна знайти як базові молочні, графітові та шоколадні відтінки, так і більш яскраві варіанти.

Домашній одяг для затишного сезону

Осінь і зима саме той період, коли особливо хочеться комфортних речей для дому. У Maritel представлені піжами, домашні костюми, які поєднують м’які матеріали та зручний крій.

Такий одяг підходить не лише для сну. У комфортному комплекті приємно проводити вихідний, працювати вдома, пити ранкову каву або просто відпочивати після насиченого дня. При цьому сучасний дизайн дозволяє виглядати охайно навіть у домашньому образі.

Нова колекція Maritel у Кам’янському

Оцінити фактуру велюру, м’якість в’язки та посадку речей найкраще під час примірки. У магазині можна порівняти кілька моделей, підібрати потрібний відтінок і скласти готовий образ на осінь або зиму.

Познайомитися з новою колекцією можна в магазині Maritel у Кам’янському за адресою просп. Свободи, 54. Магазин працює з 10:00 до 20:00, а уточнити наявність потрібної моделі, кольору чи розміру можна за телефоном 063 278 95 19 або на сайті.

У кожної казки є своя магія. Вона може заховати від дитячих страхів, перенести у світ дивовижних пригод, подарувати відчуття затишку й допомогти повірити, що навіть після найтемнішої ночі обов’язково настане ранок. Але що, коли казки народжуються не в затишному кабінеті письменника, а серед тривожних буднів війни? Коли їхній автор, попри військову службу, турботи про побратимів і викладацьку роботу, знаходить час для дитячих історій?

Читайте в матеріалі на Вільногірськ IN.UA 

Олександр Зінченко – військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади (25 ОПДБР), педагог і дитячий письменник. 

Його казки вже допомагають маленькій читачці долати нічні страхи, а попереду – нові книжки, студентські ілюстрації та зустрічі з дітьми. Адже навіть посеред війни є місце для добрих історій, які дарують малечі відчуття тепла й безпеки.

Коли казка перемагає нічний страх

Для письменника немає, мабуть, більшої радості, ніж знати, що його історії комусь потрібні. А якщо казка допомагає дитині заснути, коли за вікном темно, а в кімнаті причаїлися нічні страхи, – це вже більше, ніж просто читацьке захоплення.

Саме так сталося з маленькою дівчинкою, яка особливо полюбила дві казки Олександра – «Про Паначика» та «Про Рижика з медової роти».

Коли посеред ночі їй стає страшно або вона прокидається й не може заснути, мама бере до рук одну з цих книжок. Знайомі історії допомагають дитині заспокоїтися й знову поринути у сон. 

На відео, якими поділилися з автором, дівчинка із захопленням гортає сторінки вже надрукованих книжок, розглядає їх і ділиться враженнями з мамою.

Для Олександра це особливий відгук на його творчість. Адже за кожною написаною історією стоїть надія, що вона знайде свого читача.

Він розповідає:

«Вона дуже полюбила оці дві казки, які вже вийшли — це про Паначика і про Рижика з медової роти. І коли їй вночі страшно, вона не може заснути або прокидається посеред ночі, мама читає їй саме оці мої казки, і вона тоді заспокоюється і засинає».

Дві книжки вже знайшли дорогу до дитячого серця. Тепер Олександр хоче, щоб таких історій стало більше, а їхніх маленьких читачів – сотні. Для цього казкам потрібно дати нове життя у друкованих примірниках.

Казкові герої отримують обличчя

У кожної дитячої книжки є свій маленький всесвіт. Спочатку він живе лише в уяві автора, а згодом набуває обрисів, кольорів і характерів завдяки ілюстраціям.

У казок Олександра Зінченка з’явилася нагода отримати власне художнє оформлення. За сприяння заступниці директора Дніпровського фахового коледжу культури і мистецтв три студентки закладу обрали його твори темою своїх курсових робіт. Наразі дівчата працюють над ілюстраціями до казок.

Це не єдина можливість познайомити дітей із творчістю письменника. Коледж та місцеві культурні осередки готові підтримати проведення кількох презентацій для маленьких читачів і їхніх батьків. Зокрема, йдеться про зустріч в обласній бібліотеці у Дніпрі.

Однак для таких заходів потрібні книжки, які можна буде не лише показати дітям, а й запропонувати придбати. Автор говорить про це так:

«Мені запропонували провести декілька заходів типу презентацій у бібліотеках. Моя знайома з коледжу культури каже, що три казки взяли на курсові роботи – зараз малюються малюнки. Щоб проводити презентацію, треба примірники відразу, щоб були готові, щоб продавати їх – десь 100-200 примірників кожної казки. Тоді можна провести захід в обласній бібліотеці у Дніпрі, поспілкуватися з дітьми та батьками».

Так у казок з’являється можливість вийти за межі сторінки у Facebook і стати справжніми книжками на бібліотечних полицях, у дитячих руках і домашніх бібліотеках. Але для цього потрібні кошти на друк.

Коли видавничі плани відкладаються

Шлях від рукопису до готової книжки не завжди схожий на казкову пригоду, у якій усі перешкоди долаються за одну мить. Іноді він вимагає терпіння, пошуку можливостей і готовності починати спочатку.

Шукаючи кошти на видання казок, Олександр працював і над іншими творчими проєктами. Зокрема, підготував рукопис комплексного посібника із сексуального виховання для дітей віком від 9 до 13 років.

Матеріал охоплює три окремі напрями:

• сексуальне виховання для дівчат;
• сексуальне виховання для хлопців;
• здорові та гармонійні відносини між людьми.

Автор сподівався, що замовники викуплять права на готовий рукопис, а отримані кошти можна буде спрямувати на видання дитячих казок. Однак домовленості затягнулися на невизначений термін через нечіткі формулювання партнерів.

Та відкладені плани не означають, що робота зупинилася. Олександр продовжив діяти самостійно. Перші поодинокі примірники, які вдавалося надрукувати власним коштом, він виготовляв і передавав замовникам. Відгуки на книжки були позитивними.

А ще автор вирішив зробити одну зі своїх довгих казок доступною для всіх охочих: почав публікувати її частинами на сторінці у Facebook. Там же розмістив посилання для попереднього замовлення книжок і на благодійну банку.

350 тисяч гривень на казки й тепло для побратимів

Сьогодні творчі плани Олександра поєдналися з важливою благодійною метою. Він відкрив збір на 350 000 гривень, кошти з якого планує спрямувати на видання дитячих казок і забезпечення побратимів із 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади спиртовими окопними свічками.

Це два різні світи, які в його житті тісно переплелися: дитячі книжки, що дарують спокій і допомагають долати страх, та окопні свічки, необхідні військовим у холодних фронтових умовах.

Зібрані кошти мають два напрями використання:

Напрям	Для чого потрібні кошти
Видання дитячих казок	Друк накладів по 100–200 примірників кожної казки для презентацій у бібліотеках Дніпра та поширення книжок серед дітей.
Спиртові окопні свічки для ЗСУ	Закупівля та виготовлення спиртових окопних свічок для побратимів із 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади.

Олександр наголошує, що допомога військовим зараз особливо актуальна:

«Це частково на публікацію, частково на покриття потреб, тому що зараз ми збираємо хлопцям на спиртові окопні свічки для 25-ї Січеславської ОПДБР».

Від редакції: всім шановним читачам, хто має бажання і можливість долучитися – ось посилання на монобанку Олександа Зінченка для цього збору: https://send.monobank.ua/jar/7ysTqUoK6A

У цій історії окопна свічка і дитяча казка мають дещо спільне. Обидві несуть тепло. Одна зігріває військових у холодному бліндажі, інша допомагає дитині не боятися темряви й засинати зі спокійним серцем.

Можливо, саме в цьому й полягає особлива сила історій Олександра Зінченка. Навіть коли навколо триває війна, він знаходить можливість створювати щось добре – писати казки, підтримувати дітей, ділитися знаннями та допомагати побратимам.

Адже казкам не обов’язково жити лише у вигаданих світах. Іноді вони починаються тут, серед наших непростих буднів, – із людини, яка попри все продовжує вірити в добро.