Історія війни: згадки Другої світової та російсько-української війни

Чотири розділи в історико-краєзнавчому музеї на базі ліцею №5 присвячені спогадам Другої світової війни. Зокрема там можна побачити згадки про кровопролитні бої на Дніпропетровщині. У іншому розділі події сучасної війни росії проти України з часів АТО.

Про те, що можна побачити в музеї на ці теми, в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Війна минулого та сьогодення

В одному з розділів представлені події на Верхньодніпровщині. На станції Верхівцеве матрос-партизан Желєзняк прийняв бій у 1918 році. Його бронепоїзд з боями пробився до станції Ерастівка (нині Желєзняково), але сам Желєзняк був тяжко поранений, на станції П’ятихатки він помер.

Наш край у роки Другої світової війни. Цей розділ про жорстокі та кровопролитні бої під час форсування Дніпра у серпні-грудні 1943 року.

На стендах музею можна прочитати матеріали про людей, які боролися з загарбниками на території району під час окупації.

Ще одна експозиція музею створена за допомогою громадської організації «Пошук Дніпро», яка займається пошуком загиблих у роки Другої світової війни. 

Історія російсько-української війни від часів АТО

У історико-краєзнавчому музеї, що діє у Вільногірську, представлена експозиція присвячена російсько-українській війні. Там зібрані події антитерористичної операції, яка тривала на Донбасі з 2014 по 2018 рік. Згодом додавали й експонати війни під назвою «Операція об’єднаних сил».

Воєнна експозиція зустрічає такими словами:

«Доки є небо синє, доки серця палають, доки пшеницю сіють, Герої не вмирають».

Більшість експонатів у музей передавав Віталій Романовський, який був волонтером пошукової групи «Пошук Дніпро». Відомо, що ця громадська організація припинила свою діяльність близько року тому, а її засновники стали на захист України під час повномасштабного вторгнення рф.

Романовський активно допомагав збирати матеріали для музею, чим залишив значну згадку про себе. Військовий загинув під час виконання бойового завдання 21 березня 2023 року у селі Сулигівка, Харківської області.

На експозиції представлені, зокрема, особисті речі захисників, збройні гільзи, шеврони учасників АТО, державний прапор з підписами військових, фотографії земляків, які віддали свої життя за свободу України.

Читайте також:

• Екскурс в історію: що можна побачити у вільногірському історико-краєзнавчому музеї
• У вільногірському ліцеї № 5 діє єдиний у місті історико-краєзнавчий музей: що відомо

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Українські підприємці, які прагнуть зробити свій бізнес незалежним від енергетичних викликів, мають можливість отримати фінансову підтримку. 

Про це йдеться на Дія.

Хто може взяти участь? 

Програма доступна для ФОПів 2-ї або 3-ї групи, які були зареєстровані до 1 грудня 2025 року, мають штат співробітників та працюють в одній зі сфер: 

• торгівля продуктами; 
• медицина; 
• перевезення; 
• освіта; 
• виробництво та спеціалізований рітейл (згідно з оновленим переліком). 

Скільки коштів передбачено та на що їх можна витратити?

Розмір державної компенсації становить від 7 500 до 15 000 гривень — залежно від кількості працівників.

Отримані кошти дозволено спрямувати на придбання обладнання для автономного живлення, зокрема сонячних панелей і комплектуючих до них, монтаж та підключення систем, а також на закупівлю пального для генераторів і оплату електроенергії.

Як отримати? 

1. Авторизуйтеся у застосунку Дія.
2. Перевірте актуальність своїх даних та за потреби оновіть їх. 
3. Вкажіть, на що плануєте використати кошти. 
4. Підпишіть заяву за допомогою Дія.Підпису. 
5. Оберіть Дія.Картку для отримання виплати. 

Читайте також:

Як оформити податковий номер для дитини в Дії 

У Вільногірській громаді майже дві тисячі переселенців, але в черзі на тимчасове житло офіційно перебувають лише вісім людей. Такі дані оприлюднили у відповіді на запит редакції Вільногірськ IN.UA.

Чому кількість людей у черзі може впливати на появу житла для ВПО та чому в Раді з питань переселенців закликають активніше ставати на облік – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Запит про цифри: скільки людей стали у чергу

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради із запитом щодо кількості переселенців, які зареєструвалися у черзі на тимчасове житло.

У зверненні редакція просила надати інформацію про кількість внутрішньо переміщених осіб, які стали на облік відповідно до Порядку формування фонду житла для тимчасового проживання ВПО, затвердженого рішенням міської ради. 

У відповіді УАКБ повідомили, що до управління звернулися 26 внутрішньо переміщених осіб із проханням стати на облік для отримання житла з фонду тимчасового проживання. Проте на облік поставили лише вісьмох громадян.

Причини, чому із 26 заявників статус отримали лише вісім, у відповіді не уточнюються.

“Навіщо ставати, якщо житла ще немає?”

Заступниця голови Ради з питань ВПО Альона Щекодіна пояснює: створення окремої черги для переселенців було однією з ініціатив Ради ВПО. Разом із переселенцями вони розробили положення та працювали над тим, щоб у громаді з’явився механізм окремого обліку потреб у житлі.

За словами Альони Щекодіної, у положенні про надання тимчасового житла визначили категорії переселенців, які мають пріоритетне право на його отримання. Зокрема, йдеться про людей з інвалідністю, пенсіонерів, а також представників окремих професій – лікарів чи вчителів.

Однак на практиці процес рухається повільніше, ніж очікували.

“Іноді переселенці розповідають, що коли звертаються до управління, то чують: Фонд тимчасового житла ще не створений, житла наразі немає”, – розповіла Альона Щекодіна.

Водночас вона наголошує: така логіка може стати замкненим колом.

Чому черга важлива навіть без квартир

У Раді ВПО переконані: сама наявність черги – це не формальність і не “список на майбутнє”. Це показник реальної потреби громади.

За словами Альони Щекодіної, саме на кількість людей у черзі звертають увагу потенційні донори та організації, які можуть фінансувати житлові проєкти.

Кількість зареєстрованих людей може впливати на шанси громади отримати державні субвенції чи фінансування для створення або будівництва тимчасового житла.

Фактично, якщо потреба не зафіксована офіційно, то формально її ніби не існує. А отже – складніше обґрунтувати необхідність фінансування, створення житлового фонду чи залучення допомоги для громади.

Майже дві тисячі переселенців і лише вісім людей у списку

За словами Альони Щекодіної, нинішні цифри викликають занепокоєння.

“Якщо у нас майже дві тисячі переселенців, а звернулися лише 26 людей і тільки вісім стали у чергу – це дуже мало”, – зазначає вона.

На її думку, проблема полягає насамперед у недостатній комунікації. Про існування такої можливості знають не всі внутрішньо переміщені особи.

У Раді ВПО визнають: про це потрібно говорити більше. Але, додають, інформуванням мають займатися не лише громадські активісти.

“Наша задача – і Ради ВПО, і міського самоврядування – більше розповсюджувати цю інформацію. Чим більше людей стане у чергу, тим більше ми покажемо реальну потребу в житлі”, – каже пані Альона.

Окремий путівник для ВПО

Раніше Рада ВПО вже працювала над інформуванням переселенців та підготувала спеціальний путівник із корисною інформацією для тих, хто переїхав до громади.

У буклеті зібрали важливу інформацію, яка може знадобитися людям після переїзду: контакти установ, корисні адреси, інформацію про соціальну підтримку, послуги, можливості для інтеграції та відповіді на найпоширеніші питання переселенців. Ідея полягала в тому, щоб людина, яка тільки приїхала до громади, могла швидко зорієнтуватися й зрозуміти, куди звертатися у різних життєвих ситуаціях.

Тепер у Раді ВПО говорять: питання черги на тимчасове житло також потребує активнішого інформування. Адже історія з вісьмома людьми у черзі показує – проблема може бути не лише у відсутності житла чи житлового фонду. Частина переселенців може просто не знати про існування такої можливості або не розуміти, навіщо ставати на облік, якщо житла поки немає.

Читайте також:

Виплати ВПО: як перевірити статус нарахування та які зміни запровадив уряд