Код нації: вишиванка Вільногірська, яка береже традиції

Українська вишивка має глибоке коріння, але точно визначити, коли вона з’явилася, неможливо. Давньогрецький історик Геродот у своїх працях згадував про вишивку, що свідчить про її існування ще до нашої ери. Якщо подивитися на одяг скіфів, можна побачити перші прообрази орнаментів, схожих на вишивку.

До Міжнародного дня вишиванки у секторі національних цінностей і спадщини Вільногірського Центру культурних послуг відкрили виставку, присвячену українській вишивці. Про унікальні вишиті сорочки з музейної колекції розповів краєзнавець Володимир Смирнов.

Історія вишиванки

Як культурне надбання, українська вишивка почала привертати увагу дослідників у середині XIX століття. У Західній Європі вишивка також була популярною, і перші зразки європейської вишивки, які почали вивчати, датуються саме XIX століттям. У цей період українська вишивка стала об’єктом зацікавлення етнографів, істориків та культурологів.

Поступово в Україні почали створювати музеї, де були представлені зразки народної вишивки. Вона переважно побутувала в сільській місцевості, де панувало натуральне господарство. Селяни самі виготовляли одяг, прикрашаючи його власноруч вишитими орнаментами.

“Починалося все з нитки. Це — самопрядка, це — перші веретена. Усе це — з нашого краю, ці предмети подаровані нашими земляками. Саме за допомогою самопрядки виготовляли нитки та мотки. У нашій колекції зберігаються також окремі частини ткацьких верстатів, на яких виготовляли полотно. З цього полотна українці шили одяг, рушники та все необхідне для дому. Передусім жінки прикрашали вишивкою як свій одяг, так і одяг своїх чоловіків. У нашій колекції є три жіночі строї, які вже становлять історичну цінність” — розповідає краєзнавець.

Також Володимир Смирнов продемонстрував один із народних нарядів. Його передали в дар Бронніковій Анні Георгіївні.

“Сьогодні Ані Георгіївні понад 70 років. Вона — вільногірка, мешкає у Вільногірську від самого заснування міста. Саме вона подарувала нам цю вишиту кофту.Ми можемо бачити, якою була вишивка на початку ХХ століття. Перед вами — жіночий святковий наряд, вишитий майстринею з міста Вільногірськ”, — пояснює Володимир Смирнов.

Зі слів Володимира Смирнова, серед експонатів — жіночий наряд початку ХХ століття, що належав Василісі Ануфріївні Саватєєвій, бабусі колишнього мера Вільногірська Олександра Волощука.

Одяг, переданий родиною, включає вишиту сорочку, фартух, спідницю та жилетку.

Крім того, представлено й унікальні рушники — весільні, обрядові, кілкові та побутові, які відображають побут і світогляд українців.

Також виставка демонструє серветки та декоративні подушки, вишиті у 1950–1970-х роках, а ще — копію старовинного рушника з текстом народної пісні, що свідчить про вплив європейської культури на вишивку ХХ століття.

“На жаль, традиційна вишивка поступово втрачалася під впливом індустріалізації, але сьогодні ми бачимо її відродження. Сучасна вишивка змінюється: з’являються нові символи, як-от зброя на сорочці президента Зеленського, але суть залишається — це мистецтво, яке об’єднує покоління” , — зазначив він.

Українські рушники — це не лише елемент побуту, а й оберіг кожної родини, символ усього життя. Життєвий шлях кожного українця був тісно пов’язаний із рушником — від народження і до останніх днів.

“Коли народжувалась дитина, її загортали в білий рушник — крижму, з якою несли немовля до церкви. Під час весілля використовували весільні рушники. Кожна дівчина з дитинства готувала собі посаг, обов’язковою частиною якого були рушники. Їх вишивали у великій кількості — у деяких дівчат приданого налічувалося десятки рушників, створених вручну на полотні”, — пояснює краєзнавець.

За його словами, у таких рушниках зберігалися традиції української вишивки. Кожна квітка чи орнамент мали символічне значення.

Наприклад, лілея — символ краси, ніжності, дівочості. Обов’язковими елементами весільних рушників були вишиті голуби — символи любові та злагоди. Також вишивали обручки, хрестики, що символізували нове життя в шлюбі.

“У нашій колекції є весільні рушники, зокрема рушник під весільний коровай, оздоблений голубами. Ці рушники — справжні витвори народного мистецтва. Ними також прикрашали портрети видатних постатей, як-от Тараса Шевченка чи козака Мамая, надаючи їм особливого сакрального значення”, — додав Володимир Смирнов.

Володимир Смирнов розповів про рушники, що зберігаються в колекції — вишиті майстринями з навколишніх сіл — зокрема з Посуньків та Криничок. Це місцеві рушники, і це добре видно за орнаментами та технікою вишивки.

Також є рушники з інших регіонів — зокрема з Кіровоградської області, а також із південних районів України. Усі вони є унікальними зразками народної вишивки, кожен зі своїми характерними рисами.

“До колекції надходять експонати з різних регіонів України — люди охоче дарують нам свої речі. Ми ніколи не відмовляємося, адже кожен експонат — це частина нашої культурної спадщини”, — пояснює Володимир Смирнов.

Сучасна вишиванки змінюється

За його словами, традиція української вишивки поступово втрачається. Наприклад, декілька рушників в експозиції вже суттєво відрізняються один від одного, і це свідчить про втрату єдиної традиції вишивання. Цей процес почався ще на початку ХХ століття, коли поширення набула так звана бракарівська або “милова” вишивка.

Володимир Смирнов каже: українська вишивка — справжня чарівність, вона надзвичайно красива. І сьогодні ми спостерігаємо, як вона стає модною у всьому світі — не лише в Європі, а й далеко за її межами: в Америці, особливо в Канаді. Вишитий одяг перетворюється на справжній бренд — він стає популярним серед жінок у багатьох країнах.

Відповідаючи на питання журналістів Вільногірськ IN.UA, що традиції повертаються Володимир Смирнов роз’яснив: — Я би сказав, що сучасна вишивка не зовсім повторює традиції. Вона змінюється, модернізується. З’являються нові елементи, нові наративи. Наприклад, у чоловічому одязі, як у президента України Володимира Зеленського, на вишиванці можна побачити зображення зброї, танків. Це вже відображення нашого часу.

Краєзнавець підсумував, що сучасна українська вишивка поєднує традиційні орнаменти з новими символами: квітами, трояндами, ліліями, елементами сучасної культури. Варто пам’ятати, що в кожному регіоні України існувала своя символіка, притаманна саме тій місцевості. На Заході Україні, наприклад, це проявлялося і в особливих орнаментах, і в колористиці — навіть за кольорами можна було відрізнити один регіон від іншого.

Співробітники ДСНС Дніпропетровської області врятували двох 14-річних хлопців, яких віднесло на значну відстань від берега внаслідок руху криги. Попри успішне завершення операції, рятувальники констатують критичне погіршення ситуації на водоймах: через стійку плюсову температуру лід втратив міцність, що вже призвело до летального випадку в обласному центрі. Фахівці закликають громадян суворо дотримуватися правил безпеки та не допускати перебування дітей на кризі.

Про це повідомляє прес-центр ДСНС. 

Увечері 1 березня в Камʼянському районі на річці Дніпро сталася надзвичайна ситуація: двоє 14-річних хлопців опинилися на кризі на великій відстані від суші. Повідомлення про подію надійшло з вулиці Набережна.

Рятувальники разом із водолазною службою виявили потерпілих за 1000 метрів від берега. Підлітків оперативно доставили на землю та передали медикам. Наразі хлопці госпіталізовані.

Надзвичайну ситуацію прокоментував начальник 52-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, підполковник служби цивільного захисту Денис Сіленко:

“До порятунку було залучено 2 підрозділи ДСНС”, — зазначає він. 

Попри щасливе завершення цієї історії, ситуація на водоймах Дніпропетровщини залишається критичною.

“Зараз рибалок на льоду стільки, що бути біді. Вони нехтують нашими попередженнями, нехтують безпекою. Лід вже м’який, він рухається, з’явилися промоїни, адже денна температура — стійкий “плюс”. Але вони все одно сидять”, — каже Денис Сіленко. 

Підполковник згадує, що подібні масові інциденти вже траплялися на Дніпропетровщині раніше. У період 2022–2023 років рятувальникам довелося визволяти з криги на Дніпрі понад 20 осіб одночасно, коли людей відірвало на крижині вище дамби ГЕС. Тоді рятувальні роботи велись з обох берегів річки.

Денис Сіленко наголошує, що ця історія — суворе попередження для всіх: 

На жаль, побоювання рятувальників підтверджуються трагічними фактами. Напередодні у Дніпрі сталася подібна подія, яка, на відміну від випадку з підлітками, закінчилася летально.

Неподалік Січеславської Набережної у Шевченківському районі чоловік провалився під лід. Рятувальники, які прибули на виклик, виявили його у поламаній кризі за 15 метрів від берега вже без ознак життя. Попри зусилля медиків та проведення серцево-легеневої реанімації, врятувати чоловіка не вдалося, лікарі констатували смерть.

Читайте також:

Риболовля з “сюрпризом”: у Вільногірську чоловік привіз ракету в електричці прямо на вокзал

Із 1 березня 2026 року в Україні почали діяти оновлені правила перетину державного кордону. Базова заборона на виїзд військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років зберігається, проте уряд запровадив низку спрощень для окремих категорій громадян. Водночас суттєвих змін зазнають і правила в’їзду до країн Європейського Союзу через запуск нових цифрових систем.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала актуальні вимоги до єдиного матеріалу.

Військово-обліковий документ та обов’язковий VIN-код

Перетин кордону чоловіками продовжує суворо регулюватися законом про мобілізацію. Головною умовою для виїзду є наявність чинного військово-облікового документа у паперовій або електронній формі. Перед плануванням поїздки необхідно актуалізувати свої дані через ТЦК та СП, а інформацію про наявну відстрочку обов’язково внести до документа.

Згідно з вимогами законодавства, документ має містити спеціальний штрих-код (VIN-код). Прикордонники зчитують його для миттєвої перевірки особи в електронному реєстрі “Оберіг”. Цей код може бути згенерований у новому електронному документі або вклеєний у військовий квиток старого зразка. Будь-які розбіжності між паперовими довідками та цифровою базою найчастіше стають причиною відмови у виїзді.

Категорії громадян та підстави для перетину кордону

Без додаткових обмежень і довідок перетинати державний кордон мають право чоловіки віком від 18 до 22 років, а також громадяни, яким виповнилося 60 років. Для юнаків 18-22 років достатньо пред’явити закордонний паспорт та військово-обліковий документ.

Для чоловіків віком від 23 до 60 років виїзд можливий виключно за наявності законних підстав. До таких підстав належать медичні показання та лікування за кордоном, сімейні обставини, навчання в іноземних закладах, професійна або волонтерська діяльність, а також наявність офіційного бронювання.

Окремо варто звернути увагу на осіб, виключених з військового обліку. До цієї категорії належать чоловіки старші 60 років, засуджені за тяжкі злочини, особи, які втратили громадянство України, та ті, хто визнаний непридатним до служби за висновком ВЛК. Юристи попереджають, що сам статус непридатності не гарантує автоматичного пропуску. Для законного перетину кордону необхідно мати довідку ВЛК, офіційне рішення ТЦК про виключення з обліку та переконатися, що всі дані коректно відображаються у застосунку “Резерв+”.

Спрощення для медіа та заброньованих працівників

Працівники сфери стратегічних комунікацій та медіа віком від 23 до 60 років відтепер можуть виїжджати за кордон на термін до 60 днів. Процедуру для них суттєво спростили: замість постійних звернень до Держприкордонслужби необхідно отримати лише лист-погодження від Державного комітету телебачення і радіомовлення, маючи при собі запрошення від іноземної організації та оновлений військово-обліковий документ.

Оновлено правила і для заброньованих працівників. Підприємства оборонно-промислового комплексу отримали право бронювати фахівців строком до 45 днів. Для критично важливих підприємств скасовано попередній 72-годинний ліміт перевірки списків. Заброньовані співробітники можуть виїжджати у службові відрядження або у відпустку за наявності дозволу від роботодавця. Виняток становлять державні службовці певних рангів, які мають право перетинати кордон виключно зі службовою метою.

Правила для жінок, дітей та водіїв авто

Більшість українських жінок у 2026 році можуть вільно перетинати кордон. Обмеження стосуються виключно військовослужбовиць за контрактом (ЗСУ, НГУ, ДПСУ) та державних службовиць. Жінки-медики, які перебувають на обліку, але не підписували контракт, виїжджають без додаткових дозволів.

Виїзд дітей до 16 років дозволений лише у супроводі дорослих. Якщо дитина їде з одним із батьків, достатньо свідоцтва про народження, нотаріальна згода другого з батьків під час воєнного стану не потрібна. Для виїзду з близькими родичами необхідні документи про родинні зв’язки та заява одного з батьків, завірена органом опіки. У разі подорожі з третіми особами обов’язковою є нотаріально завірена згода.

Для перетину кордону на автомобілі водій повинен мати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документ про право користування (якщо водій не є власником) та обов’язковий поліс міжнародного страхування “Зелена карта”. Нові європейські електронні системи контролю стосуються лише осіб і не скасовують вимог до страхування автотранспорту.

Додаткові зміни у 2026 році

У 2026 році також зміняться правила подорожей до країн Європейського Союзу, які стануть стають більш цифровізованими. Ще з жовтня 2025 року на кордонах діє система Entry/Exit System (EES), яка замінила ручне проставлення штампів у паспорти. Під час першого в’їзду до Шенгенської зони мандрівники проходять обов’язкову цифрову реєстрацію: здають відбитки чотирьох пальців та роблять фото обличчя. Система автоматично фіксує терміни перебування, запобігаючи нелегальній міграції.

У четвертому кварталі 2026 року заплановано запуск системи ETIAS — попереднього електронного дозволу на в’їзд для громадян країн із безвізовим режимом. Вартість такого дозволу становитиме 20 євро, а оформити його можна буде лише онлайн. Від сплати збору звільняються діти до 18 років, особи старші 70 років та члени сімей громадян ЄС. Оформлений дозвіл діятиме до трьох років або до закінчення терміну дії закордонного паспорта.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!