Малюки 2025 року: хто першим народився в новорічну ніч на Дніпропетровщині

У перші години 2025 року Дніпропетровська область зустріла поповнення в чотирьох родинах —народилися дівчатка. Двоє новонароджених з’явилися на світ у Дніпрі, ще дві — у Самарі та Кривому Розі.

Про це помідомив очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Скільки загалом народилося малюків

За добу 31 грудня — 1 січня в області народилося 24 немовлят, порівну хлопчиків і дівчаток.

“Щиро вітаємо батьків із поповненням у сім’ї! Бажаємо діткам здоров’я, щасливої долі та радісного майбутнього!”, — написав голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Читайте також:

• “Цінуємо, що ви з нами!” Редакція щиро вітає своїх читачів з Новим роком
• Святкування без салютів: в Україні діє заборона на феєрверки

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде до церкви, а хтось – навіть у святковий день залишається на бойових позиціях. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у містян, що для них означає Великдень сьогодні – і якими є їхні сімейні традиції.

Свято, що об’єднує покоління

Великдень – це не лише релігійне свято Воскресіння Христового, а й символ весни, оновлення та надії. В українській культурі воно традиційно супроводжується освяченням пасок і крашанок, сімейними зустрічами та особливою атмосферою єднання.

Цьогоріч у Вільногірську містяни зможуть долучитися до святкових богослужінь. Зокрема, у храмі на честь Святої Трійці ПЦУ 12 квітня відбудеться Божественна літургія о 05:00, а освячення пасхальних кошиків буде з 06:00 до 08:30.

“Раніше – тихо, тепер – по-сімейному”: спогади про Великдень у різні часи

Секретар міської ради Олег Штамбург згадує, що в його дитинстві святкування Великодня було значно стриманішим.

“Особливих пишних свят не передбачалося. Паски пеклися завжди, фарбували крашанки. Цим займалася бабуся. Вона жила в селі – туди й приїжджали святкувати”.

Попри тогочасні обмеження, родинні традиції зберігалися: освячення їжі, великодній стіл, “биття” яйцями.

Сьогодні ж, за словами посадовця, святкування стало більш домашнім:

“Зараз – це чисто сімейне свято. Зустрілися за столом, посиділи, поговорили, згадали тих, кого вже немає. Все якось спокійніше”

Великдень без вихідних: коли свято – навіть на фронті

Для військовослужбовця Євгена П’янкова цього року Великдень пройде не вдома.

“У цьому році на Пасху я зі своїм екіпажем будемо на позиції, виконувати бойові завдання, тому відсвяткуємо чисто символічно”.

Каже, що з дитинства залишилася проста, але важлива традиція – скуштувати освячену паску та яйця.

Турбота щодня – навіть у свято

Зоозахисниця Вікторія Кукса вже кілька років поспіль має свою незмінну великодню традицію:

“Зранку вип’ю чаю з пасочкою, з’їм яйце і йду до своїх підопічних собак і котів. Вони ж не знають, свято чи ні, їм щодня потрібна увага”.

Для неї Великдень більше про повагу до традицій, ніж про релігію.

Від нічної служби до родинного столу

Майстриня ткацтва Олена Шевцова з теплотою згадує дитинство:

“Прокинутися о третій чи четвертій ранку, позичити бабусину хустину і піти з дідусем до церкви – це було щось неймовірно сакральне”.

Сьогодні традиції продовжуються: фарбування крашанок, випікання пасок за родинним рецептом, освячення та спільний обід.

Втім, цього року плани можуть змінитися:

“Є певні складнощі зі здоров’ям у мами і сина. Якщо не буде сил пекти – купимо готові. Але крашанки нафарбуємо обов’язково”.

“Поки ми разом – традиції живуть”

Для майстрині народної вишивки Тетяни Бігун Великдень – це передусім родина.

“Моя традиція починається зі світанку: йду до церкви святити паску. Але серце свята – це мама. Їй цього року 86 років, і ми всією родиною збираємося в її домі”.

Саме ці моменти, каже жінка, є найціннішими: “Спільні сніданки й мамина усмішка – це і є найбільша цінність”.

Простота замість гучних святкувань

Фотографиня Альона Васильєва зізнається: з роками святкування стало значно простішим.

“Коли діти роз’їхалися, все змінилося. Спечу кілька пасок і піду до мами. Останні роки просто відпочиваю”.

Свято, яке кожен проживає по-своєму

Історії вільногірців показують: Великдень – це не лише про обряди чи традиції. Для когось – це спогади дитинства, для когось – родинний затишок, для когось – служба і обов’язок, а для когось – турбота про тих, хто поруч щодня.

Та попри різні обставини, у цьому святі залишається головне – тепло, пам’ять і надія.

Як святкують Великдень в різних країнах

Понад 255 мільйонів гривень інвестицій, облаштування нових укриттів, золоті медалі випускників та численні перемоги юних спортсменів і митців — у матеріалі Вільногірськ IN.UA аналізуємо ключові показники роботи 19 установ міста, де попри виклики продовжують виховувати майбутнє України. 

На черговій сесії Вільногірської міської ради, яка відбулася 27 березня, міський голова Володимир Василенко представив щорічний звіт про діяльність у 2025 році. У ньому він окреслив ключові показники розвитку громади, результати роботи та проблемні питання. Редакція Вільногірськ IN.UA публікує серію матеріалів, у яких детально аналізує основні напрямки звіту.

Соціально-гуманітарний блок є одним з наймасштабніших: він охоплює роботу 19 установ, де працює понад 1000 співробітників. Загалом на цей напрямок у 2025 році було спрямовано 255,16 мільйонів гривень.

Освіта: від укриттів до золотих медалей

Освітня мережа Вільногірська у 2025 році складалася з 12 закладів, де навчалися тисячі юних мешканців громади. Головним викликом залишалося поєднання безпеки та високої якості знань.

У зв’язку з вимогами воєнного стану, ключовим напрямком стали капітальні та поточні ремонти укриттів. Зокрема, у закладах дошкільної освіти №2, №3 та №6 за рахунок міського бюджету облаштували 3 нових найпростіших укриття.

Громада також інвестувала у мобільність учнів: за умови співфінансування з місцевого та державного бюджетів було придбано новий шкільний автобус, що значно полегшило довіз дітей до ліцеїв.

Показником якості викладання стали 5 випускників, які за результатами навчання отримали золоті медалі. 

У рамках програми “Нова українська школа” (НУШ) для всіх ліцеїв міста було придбано сучасні інтерактивні панелі, що дозволяють вчителям використовувати мультимедійні ресурси на кожному уроці.  

Окрім цього, громада демонструє сталий розвиток інклюзивної форми навчання: кількість інклюзивних класів зросла до 38 (порівняно з 33 у минулому році), у яких навчається 70 дітей із особливими освітніми потребами. 

Предмет “Захист України” отримав нове дихання завдяки закупівлі симуляторів для пілотування БПЛА, лазерного стрілецького тренажера та сучасних медичних манекенів для відпрацювання навичок такмеду.

Культура та спорт: життя попри все 

Культурна сфера громади у 2025 році стала майданчиком для психологічного розвантаження мешканців та вшанування пам’яті героїв.

За звітний період було здійснено одноразову грошову виплату 27 членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, яким присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” (посмертно) на загальну суму 270 000 грн.

Вихованці Школи мистецтв імені Петра Шияна продовжують прославляти місто, а саме здобуто 3 Гран-прі, 40 перших місць, 14 других місць на конкурсах різних рівнів. Середні витрати на одного учня мистецької школи склали 21 715,69 гривень на рік. Також укриття закладу перетворили на справжній культурно-мистецький простір з арт-куточком “Промінь творчості” та куточком читальнею. 

Міський центр культурних послуг провів 31 захід, серед яких виставки, вечори та зустрічі з військовими, які відвідали понад 800 осіб. Вокальний гурт “Меломан” став лауреатом всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Бібліотечний фонд, в свою чергу, поповнився сучасними книгами на суму понад 20 000 гривень. 

Спорт у Вільногірську залишається масовим та результативним. На реалізацію Програми розвитку фізичної культури та спорту у Вільногірській міській територіальній громаді було витрачено понад 2,3 мільйони гривень. 

У КДЮСШ “Авангард” функціонує 14 груп підготовки, де займається 121 вихованець. З ними працюють 8 тренерів-викладачів. Результати занять — 33 перших місця, 19 других та 20 третіх місць на змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів. Витрати на одного вихованця ДЮСШ склали 17 843,43 гривень на рік. 

2 вихованців виконали норматив кандидата у майстри спорту (пауерліфтинг), ще 2 отримали перший дорослий розряд. 

На базі спортивного комплексу “Авангард” організовано роботу 14 груп початкової підготовки з 188 вихованцями. Протягом року секції комплексу на безкоштовних умовах відвідували 19 ветеранів війни та військовослужбовців ЗСУ. 

Спортсмени СК “Авангард” за рік вибороли 7 перших місць на обласних та районних змаганнях.

Читайте також:

Бюджет Вільногірська-2025: звідки приходили гроші та на які галузі їх витрачали