Мешканець Вільногірська бореться за те, щоб всі вивіски в місті були українською (ОНОВЛЕНО)

Близько місяця тому Володимир Кліницький почав фіксувати порушення законів, які стосуються використання мови у публічному просторі. Проходячи містом, він щоразу натрапляв на вивіски, написані російською мовою — мовою країни-агресора.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Вільногірець переймається мовним питанням

Володимир прийшов до редакції Вільногірськ IN.UA, щоб поділитися своєю стурбованістю мовною ситуацією в місті. Він не обмежується лише фотографуванням проблеми, а активно спілкується з власниками магазинів та сервісів, де досі можна побачити вивіски російською мовою.

За його словами, він обійшов уже кілька десятків торгових точок і на кожному кроці стикається з порушеннями. Коли Володимир звертається до підприємців, більшість з них реагують спокійно та готові змінити вивіски. Проте трапляються й випадки агресивної реакції. Володимир зазначає, що робить це він не просто так, адже згідно зі статтею 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та статтею 6 Закону України «Про рекламу», усі рекламні повідомлення мають бути розміщені лише державною мовою.

“Мовну проблему можна викласти трьома словами: ідентичність, безпека, оборона”, — наголосив Володимир.

Володимир вважає, що зміна вивісок не повинна бути результатом лише адміністративних санкцій чи примусу, а повинна відбуватись через усвідомлення необхідності будувати український простір у громаді.

«Людям бракує усвідомлення власної національної ідентичності. Люди не розуміють та не памʼятають, або не хочуть памʼятати нашу історію. Те, як наш народ роками цькували за українську мову, викорінювали її. Це відбувається і досі, тому ми маємо боротися», – додав Володимир Кліницький. 

За його словами, для багатьох власників бізнесів використання російської мови на вивісках — це звичка, з якою вони не готові розлучитися. Вони не усвідомлюють, наскільки важливо позбутися символів країни-агресора, особливо в умовах війни, коли кожен крок до українізації має велике значення для національної гідності та незалежності.

«Нас так вчили в школі, ми звикли до цього. Відповідали мені люди», – розповів активіст Володимир Кліницький.

Ще однією причиною залишати старі російськомовні вивіски, на думку Володимира, є небажання витрачати додаткові кошти і час на зміну вивісок. Водночас вони не враховують, що цей крок є не лише підтримкою національної ідентичності, але й сигналом до того, що їх бізнес є частиною сучасної української реальності.

Звернення до місцевої влади

Активіст також звернувся до керівництва міської ради. Він направив своє прохання до начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради, Ростислава Варницького. Володимир сподівається, що через офіційні канали можна швидше вирішити проблему.

Володимир також планує зустрітися з головним архітектором міста Владиславою Перепечкіною, щоб обговорити можливості розв’язання цього питання.

Читайте також:

• 10 мільйонів гривень дотації виділили Павлограду, який обстріляли росіяни
• «Військова поліція пропонує співпрацю»: росіяни поширюють фейки на території України

За офіційними даними статистики, в Україні продовжує фіксуватися зростання споживчих цін. Інфляція на споживчому ринку в лютому 2026 року порівняно із січнем склала 1,0%. Якщо ж порівнювати показники з лютим минулого 2025 року, то загальний рівень цін зріс на 7,6%. Базова інфляція також демонструє стабільну динаміку: 0,7% за місяць та 7,0% у річному вимірі.

Редакція Вільногірськ IN.UA детально проаналізувала свіжі статистичні дані від Держстату та з’ясувала, які категорії товарів і послуг подорожчали найбільше, а на чому українці змогли зекономити.

Інфляція: як змінилися ціни на продукти

Продукти харчування та безалкогольні напої в середньому додали в ціні 1,4% за місяць (лютий до січня 2026 року), а в річному вимірі їхня вартість зросла на 9,9%. Проте всередині продовольчого кошика спостерігаються різні тенденції.

Що подорожчало за місяць:

• беззаперечним лідером місячного зростання стали овочі — вони додали в ціні одразу 13,0%;
• вартість фруктів збільшилася на 6,1%;
• ціни на яйця піднялися на 3,1%;
• риба та продукти з риби подорожчали на 1,7%;
• хліб і хлібопродукти стали дорожчими на 1,5%.

Що подешевшало за місяць:

• найбільше зниження ціни зафіксовано на м’ясо та м’ясопродукти — вони подешевшали на 1,2%;
• ціна на цукор впала на 0,9%;
• вершкове масло стало дешевшим на 0,4%, а сир і м’який сир — на 0,3%.

Варто зазначити, що у річному вимірі (порівняно з лютим 2025 року) картина виглядає інакше. За рік найбільше злетіли ціни на яйця (+32,4%), фрукти (+21,9%), рибу (+18,0%) та м’ясо (+16,4%). Натомість овочі за рік стали дешевшими на 14,6%, а цукор — на 10,8%.

Транспорт та пальне

У транспортному секторі за місяць зафіксовано загальне зростання цін на 1,4% (за рік — на 6,8%). Головним чинником цього стало подорожчання палива та мастил, які лише за лютий додали в ціні 3,3%.

Цікаво розподілилася вартість пасажирських перевезень. Якщо послуги автодорожнього пасажирського транспорту подорожчали на 1,0%, то вартість проїзду в залізничному транспорті за місяць навпаки знизилася на 2,2%.

Зв’язок, послуги та одяг

Найвідчутніший ціновий стрибок серед усіх послуг за лютий продемонструвала сфера зв’язку — тарифи зросли одразу на 5,2% (у річному вимірі зростання складає 12,1%).

Послуги ресторанів та готелів додали в ціні 1,0% за місяць, а предмети домашнього вжитку та побутова техніка подорожчали також на 1,0%.

Водночас є сфери, де фіксується спад цін:

• одяг і взуття: продовжують дешевшати внаслідок сезонних розпродажів. За місяць ціни на цю категорію знизилися на 2,7%, а за рік — на 5,0%;
• охорона здоров’я: загалом медична сфера показала зниження на 0,3% за лютий. Це відбулося завдяки здешевленню фармацевтичної продукції (медикаментів та обладнання) на 1,1%, хоча амбулаторні послуги лікарень при цьому дещо подорожчали (+0,9%).

Сфера освіти за лютий майже не змінилася в ціні (+0,3%), проте у річному вимірі навчання залишається однією з категорій з найвищим показником інфляції — послуги подорожчали на 14,4%.

Читайте також:

Як розрахувати розмір пенсії у 2026 році: нові вимоги до стажу та формула розрахунку

З настанням сухої погоди в Україні традиційно загострюється проблема пожеж у природних екосистемах. Вогонь безжально знищує ліси, поля, торфовища, загрожує житловим будинкам та вбиває тварин. За статистикою, у 90% випадків причиною цих масштабних лих є людська недбалість або свідоме шкідництво.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала нагадування про правила безпеки, спираючись на офіційні дані ДСНС.

Сумна статистика Кам’янського району за 2025 рік

Рятувальники Кам’янського районного управління ДСНС опублікували підсумки минулого року. Цифри виявилися невтішними: на території району зафіксували 536 пожеж, пов’язаних із горінням сухої трави, залишків рослинності та стихійних сміттєзвалищ.

Наслідки цих загорянь завдали довкіллю та державі матеріальних збитків на суму понад 41 мільйон гривень. Аби вплинути на ситуацію, протягом 2025 року під час патрулювань інспектори склали 125 адміністративних протоколів на паліїв сухостою. Загальна сума накладених штрафів перевищила 374 тисячі гривень.

Чому виникають пожежі та як їх уникнути

За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спровокувати масштабне полум’я, особливо у хвойних лісах. Найчастіше причиною трагедії стає кинутий недопалок, непогашений сірник, залишене без нагляду вогнище або навмисне випалювання трави під час прибирання територій.

Щоб запобігти лиху, рятувальники суворо забороняють:

• розводити багаття та застосовувати будь-який відкритий вогонь у лісових масивах;
• розпалювати вогнища на торфовищах, поблизу копиць сіна чи скирт соломи (старі пні та сушняк також становлять високу небезпеку);
• залишати дітей без нагляду поблизу сухостою (дитячі пустощі з вогнем вкрай небезпечні та непередбачувані).

Яке покарання загрожує порушникам

За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (стаття 77-1 КУпАП) передбачені суворі фінансові санкції:

• для громадян — штраф від 3 060 до 6 120 гривень;
• для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.

За порушення загальних вимог пожежної безпеки в лісах порушникам доведеться сплатити штраф у розмірі від 1 530 до 4 590 гривень. Якщо ж дії палія призвели до завдання значної шкоди довкіллю, знищення майна або настання інших тяжких наслідків, адміністративна відповідальність переростає у кримінальну.

Рятувальники вкотре закликають громадян бути свідомими. Якщо ви помітили загоряння на відкритій території чи в лісі, не гайте часу — одразу телефонуйте до Служби порятунку за номером 101.

Що робити із рослиними залишками та сухостоєм

За даними ДСНС, у спалення існують безліч безпечних альтернатив, зокрема, компостування або вивіз на спеціальне сміттєзвалище.

Читайте також:

Санаторно-курортне лікування для ветеранів: хто має право та як отримати путівку