Мільйонні дотації та відмова від будинків: чому в міській раді вимагають звільнити керівника “Жилкомсервісу”

У Вільногірську розгортається криза навколо КП “Жилкомсервіс”. Керівництво підприємства офіційно повідомило про намір розірвати договори на обслуговування багатоквартирних будинків міста. Водночас на черговій сесії міської ради секретар міськради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії.

Детальніше про ситуацію — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

На черговій сесії міської ради, яка відбулася 27 березня 2026 року, секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії,звинувативши її менеджмент у бездіяльності та фінансових провалах, і запропонував достроково звільнити директора КП “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Івана Буряка.

Абсурд ситуації: управляюча компанія відмовляється управляти

Віднещодавна КП “Жилкомсервіс” розсилає листи, у яких повідомляє, що з 9 травня 2026 року відмовляється від управління багатоквартирними житловими будинками. 

Своє рішення керівництво “Жилкомсервісу” мотивувало нібито “складністю координації спільних дій, відсутністю спільного бачення розв’язання проблем, конструктивного діалогу та оперативного реагування”.

Секретар міської ради Олег Штамбург, який інформував депутатів про цей випадок, називає такий крок  прямим ухиленням підприємства від своїх прямих обов’язків:

Фінансова прірва: куди пішли 54 мільйони з бюджету

Окреме обурення міської влади викликає фінансовий стан підприємства, яке регулярно отримувало підтримку з міського бюджету. За словами Олега Штамбурга, протягом останніх чотирьох років міська рада виділила “Жилкомсервісу” понад 54 мільйони гривень фінансової допомоги (зокрема через поповнення статутного капіталу).

Ця сума є колосальною для міста і майже дорівнює сукупному річному фінансовому плану самої компанії, який становить 70 мільйонів гривень. Проте вливання коштів не дали очікуваного результату.

“Я не берусь судити про ефективність цих коштів, але ми з вами бачимо… якість послуг падає. Згідно з фінансовим звітом, управляюча компанія зменшила надходження від основної діяльності до 86%. Тобто, основна діяльність не виконується. Зростає дебіторська та кредиторська заборгованості“, — констатує секретар міськради.

Ще один приклад неефективного менеджменту, на який вказує Штамбург, пов’язаний з бездіяльністю у питаннях коригування тарифів для населення. Керівництво “Жилкомсервісу” скаржиться на збитковість послуг з управління та вивезення сміття, однак за чотири роки навіть не спробувало застосувати державний механізм індексації тарифів на рівень інфляції.

“Індексується пенсія, індексується заробітна плата, а цього (підвищення тарифу на рівень інфляції – прим.редакції) взагалі не було. Це повна бездіяльність. За чотири роки вони б отримали 7 мільйонів гривень. Що таке сім мільйонів? Це два нові сміттєвози. А для населення це було б збільшення плати на рівні всього 9 копійок“, — пояснює Олег Штамбург.

Загалом, сьогодні підприємство “Жилкомсервіс” виживає переважно за рахунок послуг з теплопостачання, але й цей тариф виглядає нерентабельним. У підсумку громада змушена компенсувати збитки комунальників (лише цьогоріч понад 4 мільйони гривень), забираючи ці кошти з інших важливих напрямків, наприклад, ремонту доріг.

Вимоги влади

Враховуючи катастрофічні фінансові показники та відмову виконувати статутні обов’язки, міська влада перейшла до радикальних дій. 18 травня 2026 року виконавчий комітет Вільногірської міської ради офіційно визнав результати роботи КП “УК “Жилкомсервіс” за 2025 рік незадовільними. Спираючись на це рішення, Олег Штамбург ініціював кадрові зміни на підприємстві.

“У зв’язку з цим ставлю на голосування протокольне доручення: від імені Вільногірської міської ради, як органу управління комунальним підприємством, рекомендувати міському голові достроково розірвати трудовий контракт, укладений з директором КП “УК “Жилкомсервіс“, — резюмував секретар міськради.

Зазначимо, що майже всі присутні депутати проголосували “за” звернення до міського голови Вільногірська з питання щодо звільнення керівництва “Жилкомсервісу”, крім самого директора підприємства Івана Буряка – він проголосував “проти”.

Читайте також:

У “Жилкомсервіса” забирають 6 мільйонів: деталі перерозподілу бюджету у Вільногірську

Лихівська громада Кам’янського району підписала меморандум про співпрацю з Агрономічною громадою Вінницької області. Ця домовленість передбачає обмін управлінським досвідом, спільну підготовку проєктів та пошук фінансування, зокрема через фонди ЄС та інші міжнародні програми. Перед підписанням представники громад Дніпропетровщини та Вінниччини протягом п’яти днів вивчали успішний досвід громад Тернопільщини.

Про результати поїздки та плани співпраці журналістці Вільногірськ IN.UA розповіла Лариса Савченко, голова Лихівської громади 

Лихівська громада шукала партнера зі схожими потребами

За словами Лариси Савченко, одне з найбільших вражень від поїздки, фінансова спроможність громад, які вдалося відвідати, та їхній досвід роботи з міжнародними партнерами. Очільниця Лихівської громади звернула увагу, що громади на заході України вже мають підписані міжнародні меморандуми та досвід залучення партнерів. Для Дніпропетровщини такі можливості, за її словами, ускладнює близькість регіону до фронту.

“Вони вже співпрацюють з міжнародними організаціями, країнами, підписані в них меморандуми міжнародні. Ми це все дивилися, слухали. Все-таки ми вважаємося прифронтовою областю”, — розповіла Лариса Савченко.

На її думку, факт прифронтової області, може зумовлювати те, що інвестори до тої ж Лихівки, йдуть не так охоче.

Чому обрали саме Агрономічну громаду

Одним із практичних результатів поїздки стало підписання меморандумів між громадами Дніпропетровщини та Вінниччини. Загалом під час зустрічі уклали 12 таких документів. Лихівська громада обрала для партнерства Агрономічну громаду Вінницької області.

За словами Лариси Савченко, цей вибір робили не випадково. Для неї було важливо знайти громаду зі схожими характеристиками та напрямами розвитку, щоб після формального підписання документа сторони справді мали спільні теми для роботи. Обидві громади мають сільськогосподарську складову. Лихівську сторону також зацікавили досвід Агрономічної громади у вирощуванні рослин, розвиток туризму, велоініціатив та ветеранської політики.

“Меморандум підписати — це легко, хоч із десятьма громадами. Але хочеться обрати громаду, щоб тоді дійсно була якась співпраця, не так просто, що підписали та й забули”, — пояснила голова Лихівської громади.

Саме можливість знайти практичні точки дотику стала одним із головних критеріїв вибору партнера. Савченко зазначила, що під час поїздки була можливість укласти одразу декілька меморандумів, однак Лихівська громада вирішила зосередитися на партнерстві, яке потенційно може мати практичний результат.

Що передбачає меморандум двох громад

Домовленість між Лихівською та Агрономічною громадами передбачає кілька напрямів співпраці. Йдеться про обмін управлінським досвідом, підготовку спільних проєктів та об’єднання зусиль для пошуку фінансування з фондів Європейського Союзу й інших міжнародних програм.

Для Лихівської громади це також можливість вивчати рішення, які вже працюють в інших регіонах, і визначати, які з них можна адаптувати до місцевих умов. У Лихівській громаді наголошують, що підписання документа має стати лише початком співпраці.

За словами Лариси Савченко, вона не зацікавлена у збільшенні кількості меморандумів без подальших спільних дій. Громада готова розглядати й інші партнерства, однак лише за умови, що сторони матимуть конкретні спільні інтереси.

Перші контакти після навчального візиту вже продовжилися. Лихівську громаду запросили на форум, присвячений туризму. Меркиня каже, що розглядає можливість поїздки, оскільки розвиток цього напряму цікавить і Лихівську громаду.

“Хочеться, щоб вони (ред. меморандуми) були дієвими. Нас уже запрошують на форум по туризму. Хочу поїхати, подивитися, як у них там, бо це теж наша спільна тема”, — зазначила Лариса Савченко.

Що Лихівська громада побачила на Тернопільщині

Під час візиту учасники знайомилися з досвідом трьох громад Тернопільської області.

У Кременецькій громаді, наприклад, увагу приділили роботі з радами внутрішньо переміщених осіб та міжнародними партнерами.

У Трибухівській громаді представники делегації вивчали взаємодію муніципалітету з місцевим бізнесом. Зокрема, учасникам показали роботу підприємства “ГАДЗ”, яке займається вирощуванням та переробкою фруктів і ягід.

У Збаразькій громаді йшлося про залучення європейських фондів та підтримку релокованого бізнесу. Саме у Збаразькому замку відбулося підписання меморандумів між громадами. Для Лихівської громади цей досвід, за словами її очільниці, цікавий передусім можливістю побачити, як інші невеликі громади працюють із бізнесом, міжнародними партнерами та зовнішнім фінансуванням.

Тепер Лихівська громада планує перейти від знайомства з цими практиками до розвитку власного партнерства з Агрономічною громадою.

До теми:

Як мешканці Лихівської громади їздитимуть до Вільногірська та П’ятихаток

Рада ВПО у Вільногірську проводить опитування серед внутрішньо переміщених осіб. Зібрані відповіді мають допомогти краще зрозуміти потреби переселенців, які живуть у громаді, та визначити проблеми, над вирішенням яких варто працювати. Паралельно з результатами цього опитування Рада ВПО планує податися на грантовий конкурс “Голос: участь, що формує рішення”. Його мета у тому, щоб переселенці змогил брати активнішу участь у житті громади, де проживають та покращувати її.

Про це Вільногірськ IN.UA розповів голова Ради ВПО у Вільногірську Олександр Щекодін.

У Вільногірську триває опитування ВПО

За словами Олександра Щекодіна, одна з головних цілей опитування — детальніше дізнатися про потреби ВПО, які зараз живуть у Вільногірській громаді. Раду цікавить, з якими проблемами стикаються переселенці та що можна зробити для їх вирішення у середньостроковій перспективі.

“По-перше, це нам надасть можливість глибше дізнатися потреби самих ВПО, самих мешканців громади, тому що ВПО вже є мешканцями нашої громади. Що їх найбільше турбує? Які в них є проблеми на зараз? І як запланувати у середньостроковий термін, що ми можемо зробити для того, щоб ці проблеми вирішити”, — пояснює Олександр Щекодін.

Опитування також має допомогти Раді ВПО зрозуміти, з якими труднощами люди приїжджали до Вільногірська, що їх турбує зараз та які плани вони мають надалі.

“Для цього нам потрібні ці дані: що конкретно турбує ВПО, як вони заїжджають у громаду, які проблеми мають на зараз, коли вони заїхали в громаду, що їх турбує попереду, що вони планують. Оці такі питання задані в цьому анкетуванні”, — розповідає голова Ради ВПО.

Ще одна мета, це налагодити комунікацію між самими переселенцями та об’єднати їх навколо Ради ВПО.

“Ми збираємо ці дані для того, щоб, можливо, було всіх ВПО якось консолідувати, щоб вони почали спілкуватися один з одним. На базі ж самої Ради ВПО”, — пояснює Олександр Щекодін.

Результати опитування також використують для подачі на конкурс. Опитування анонімне. Долучитися до нього можна тут: https://docs.google.com/forms/d/1PEycGGSL9kgNKOIuGlHRPom5Y0DnY8c3i2wEWdRLByo/edit   .

Попередньо Рада ВПО планує взяти участь у грантовому конкурсі “Голос: участь, що формує рішення”. За словами Олександра Щекодіна, майбутній проєкт бачать як можливість посилити взаємодію між ВПО та місцевою владою, а також активніше залучати переселенців до життя громади. Одним зі своїх завдань як голови Ради ВПО Щекодін називає залучення активної частини переселенців до процесів у громаді.

“Я для себе поставив перше завдання — вивести активну частину ВПО до співучасті у громаді, до прийняття важливих рішень у громаді, для того, щоб ВПО могли краще адаптуватися у нашій громаді”, — пояснює він.

За словами Олександра Щекодіна, нині у Вільногірській громаді проживають близько 2–2,5 тисячі ВПО. Водночас, на його думку, переселенці поки недостатньо представлені в активному житті громади.

“ВПО наразі не беруть активно участь у діях громади, як не представлені достатньо у місцевій владі, так і у громадськості. І дуже хотілося б підняти планку, щоб ВПО змогли впливати на дії влади, на дії громади”, — говорить Олександр Щекодін.

Він наводить як приклад інші громади, де переселенці активніше долучаються до місцевих процесів.

“Наприклад, можна привести Павлоградську громаду, там ВПО залучені до комісій, до участі у рішеннях місцевої влади і всіх процесах, які протікають у громаді. У нас поки такого ще не було”, — зазначає Щекодін.

Олександр Щекодін наголошує: залучення переселенців може бути корисним не лише самим ВПО, а й Вільногірській громаді. Люди, які переїхали сюди з інших міст, мають різний професійний та життєвий досвід.

“Заїжджають мешканці з різних громад, які мають дуже багатий досвід — як роботи, так і життєвий досвід. Такі люди з унікальними спеціальностями можуть дуже допомогти у розвитку громади”, — резюмує він.

До теми:

Представниця Ради ВПО у Вільногірську Олена Щекодіна номінується на Національну відзнаку