“Міська влада не вимикає людям світло”: секретар ради Олег Штамбург про відключення, роботу ради і відповідальність у Вільногірську (ОНОВЛЕНО)

“Міська влада не вимикає людям світло”: секретар ради Олег Штамбург про відключення, роботу ради і відповідальність у Вільногірську (ОНОВЛЕНО) фото 6 16:45, 3 Лютого 2026
“Міська влада не вимикає людям світло”: секретар ради Олег Штамбург про відключення, роботу ради і відповідальність у Вільногірську (ОНОВЛЕНО) фото 1
Секретар міської ради Олег Штамбург та міський голова / фото, Вільногірськ IN.UA

Відключення електроенергії залишаються одним із найболючіших питань для мешканців Вільногірська. Хто насправді формує графіки відключень і чому міська влада не керує світлом у домівках містян — ці та інші питання секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург прокоментував у розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA. Також він розповів про роботу міської ради, процес ухвалення рішень, відкритість влади та виклики, з якими громада живе під час війни.

Це наше перше інтервʼю з секретарем міської ради Олегом Штамбургом, який перебуває на посаді два з половиною місяці і був обраний з другої спроби 19 листопада 2025 року.
Так само як і колишній секретар Антон Боклаг він був обраний до Вільногірської міської ради від партії “Слуга народу”.

За період роботи секретарем найактивніше підключився до обговорення питання водопостачання в Марʼянівці та комунікував з мешканцями громади, які зібрались під міськрадою на мітинг щодо водопостачання. Також він пропонував скоротити видатки на збір опалого листя.

Ми продовжимо слідкувати за результатами діяльності секретаря міськради.

Світло у Вільногірську: хто і чому вимикає

Одне з найчастіших звернень мешканців — електропостачання. Секретар ради наголошує: міська влада не вимикає світло.

Графіки відключень формує оператор системи розподілу — для Вільногірська це Центральна енергетична компанія, диспетчерський центр якої розташований за межами міста, у Кривому Розі, і яка діє за вказівками “Укренерго”.

“У нас одна енергосистема на всю країну. Якщо десь пошкоджені підстанції, це впливає на всіх”, — пояснює Штамбург.

Окремо Штамбург говорить про енергетиків із власного досвіду:

“Вони натягують дроти голими руками. Пальці потріскані, шкіра як наждак. І вони роблять це, щоб у нас було світло”.

“Головне — не втратити людяність”

Олег Штамбург закликає до взаємоповаги й розуміння в складний час.

“Ситуація в енергетиці непроста. Але головне — щоб ми, як люди, не втратили людяність. Бо комунальники й енергетики роблять надлюдську роботу, часто в надскладних умовах”, — говорить він.

Олег Штамбург звертається до громади не як посадовець, а як мешканець міста: “Ті, хто за поребриками, хочуть, щоб ми втратили людяність. Тому наше завдання — підтримувати одне одного. Це і є наша незламність”.

Від слюсаря до секретаря міської ради

Олег Штамбург свій професійний шлях починав зі слюсаря на гірничо-металургійному комбінаті у Вільногірську. Згодом здобув вищу освіту в Дніпровському хіміко-технологічному університеті, а минулого року отримав ще одну — фінансову, захистивши магістерську роботу.

Керівний досвід, за його словами, формувався поступово. Серед ключових посад — начальник Вільногірських РЕМ ПрАТ “ПЕЕМ “ЦЕК”, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керівник управління архітектури та капітального будівництва, головний інженер КП “Теплосервіс”, а також начальник цеху водопостачання філії комбінату.

“Весь мій досвід пов’язаний з цим містом і з експлуатацією мереж — від електрики до водовідведення”, — говорить Штамбург.

У чому суть роботи секретаря міської ради

За словами Олега Штамбурга, у самій назві посади “мало романтики”. Головна функція секретаря — координація роботи міської ради.

“Це підготовка проєктів рішень, організація законотворчого процесу на місцевому рівні. Усе чітко прописано в законі про місцеве самоврядування та в посадовій інструкції”, — пояснює він.

Окремо закон передбачає, що секретар виконує доручення міського голови. А у разі його відсутності — виконує повноваження очільника громади.

“Зараз міський голова відсутній, і я виконую його обов’язки. Сподіваюся, до завтра здам йому місто в достойному стані”, — додає посадовець.

ЖКГ, бюджет і будівництво: чому саме ці напрямки

Курувати сферою житлово-комунального господарства Олегу Штамбургу доручив міський голова за його проханням, адже ця галузь йому добре знайома.

“Я знаю інфраструктуру міста: електромережі, водопостачання, водовідведення. Маю досвід і в бюджетному процесі, і в будівництві, і в містобудівному законодавстві”, — пояснює він.

Як формується порядок денний сесії

Процедура формування порядку денного чітко визначена регламентом міської ради. Ініціаторами проєктів рішень можуть бути не всі охочі, а лише визначені законом суб’єкти: міський голова, секретар ради, депутати, депутатські комісії та окремі громадські об’єднання.

Усі проєкти рішень обов’язково проходять розгляд у профільних депутатських комісіях — земельній, освітній, медичній та інших. Лише після цього питання виносяться на пленарне засідання ради.

“Якщо рішення прийняте, протягом п’яти днів його підписує міський голова, після чого воно публікується і вступає в силу”, — пояснює секретар ради.

Чергові та позачергові сесії: у чому різниця

Сесія міської ради — це не лише пленарне засідання, а й робота депутатських комісій. Позачергова сесія скликається для вирішення нагальних питань: ліквідації аварій, термінового фінансування чи дотримання законодавчих строків.

“Головна відмінність у строках скликання. Позачергову сесію міський голова може скликати за добу, а планову — за 11 днів”, — пояснює Штамбург.

Як приклад він наводить позачергову сесію 14 січня, де з двох питань порядок денний зріс до 18, з яких 14 — земельні.

Відкритість міської ради: що доступно громаді

За словами секретаря ради, діяльність Вільногірської міської ради є максимально відкритою: сесії записуються та публікуються, журналісти та мешканці мають вільний доступ до засідань, проєкти рішень і ухвалені документи оприлюднюються на офіційному сайті.

“За два місяці роботи на посаді секретаря я не чув скарг на закритість ради”, — зазначає посадовець.

Водночас він визнає: на позачергових сесіях проєкти можуть публікуватися враховуючи стислі строки, буквально напередодні засідань комісій, але публікація відбувається обов’язково, що відповідає регламенту.

Як мешканці можуть впливати на рішення ради

Окрім звернень і петицій, мешканці можуть впливати на рішення через виконавчі органи або громадські об’єднання. Один із найефективніших інструментів — громадський бюджет.

“Через нього в місті з’явилися дитячі майданчики, закуповувалося медичне обладнання для лікарні”, — каже Штамбург.

Наразі програма тимчасово призупинена через воєнний стан, але в міській раді сподіваються на її відновлення.

“Це реальний механізм, який показує цінність голосу кожного громадянина”, — додає він.

Про критику, емоції і роботу над собою

Критику з боку громади посадовець сприймає без публічних конфліктів.

“Я не пишу коментарі в соцмережах. Якщо критикують — значить, є над чим працювати”, — каже він.

“Міська влада не вимикає людям світло”: секретар ради Олег Штамбург про відключення, роботу ради і відповідальність у Вільногірську (ОНОВЛЕНО) фото 2
Секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург/ фото, Вільногірськ IN.UA

Він визнає, що найскладніше в роботі — людські страхи та емоції, які особливо загострилися під час війни.

“Я запальний, можу сказати різке слово, але вчуся стримуватися, слухати і розуміти стан людей. Це моя особиста робота над собою”, — зізнається Штамбург.

“Це не робота з 8 до 17”

На завершення розмови секретар ради говорить про тих, хто зазвичай залишається “за кадром” — працівників виконавчих органів.

“Це не романтична і не дуже вдячна робота. Але без цих людей не було б місцевого самоврядування”, — наголошує він.

Сам Штамбург зізнається: йшов на цю посаду не заради статусу.

“Тут більше людського. Якщо б я не хотів щось змінити для конкретної людини, я б сюди не пішов”, — каже він.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 7 16:00, 13 Серпня 2026
“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 3
Військовий Євген/ фото з особистого архіву Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. Його мали привезти ще вдень, близько другої, але час минає, а над селом поступово густішає темрява.

Машина приїжджає пізно, людей біля хати багато. Хтось стоїть поруч, хтось чекає біля дверей. Усе відбувається ніби в напівтемряві, уривками, і мати потім майже не зможе згадати цей вечір.

Пам’ятатиме тільки одне – двері і лелек над хатою. Коли Євгена занесли всередину, вони раптом почали кричати особливо голосно. Поступово стає темно.

Історія Євгена – на Вільногірськ IN.UA.

Хлопчик, який постійно був у русі

У дитинстві Євген був дуже активним. Мати згадує – коли треба було його хоч ненадовго посадити на місце, допомагали тільки мультфільми.

“Гіперактивний. Мені казали, що всі діти повинні такими бути. Але він був дуже активний”, – каже пані Ірина. 

Хлопчик ріс у селі, постійно щось вигадував, кудись біг, міг нашкодити, не послухатися, зробити щось по-своєму.

Євген народився у Дрездені. Тоді його батько був військовим і служив ще у НДР. До двох років хлопчик жив із обома батьками, а після їхнього розставання мати повернулася з ним в Україну.

Далі було село, родичі, поїздки в гості, двоюрідні сестри.

І саме там мати іноді чула про сина такі характеристики, які зовсім не збігалися з тим, яким він був удома. Коли вона приїжджала забирати Євгена від родичів, його хвалили: 

“Боже, такий хороший хлопчик, і допомагав, і слухався”.

Мати не могла повірити, що йдеться саме про її сина.

“Я кажу: це точно про мого Женю ви розповідаєте?”

Він був активним, непосидючим, але вже тоді в ньому була риса, яка залишиться на все життя: якщо щось треба зробити – він береться.

Брався за все 

Євген любив техніку – мотоцикли, машини, різні механізми. Любив працювати руками.

Зварювання фактично було в його житті ще змалку – мати говорить про це як про навичку, яка залишилася у спадок. Після школи він вступив навчатися на зварювальника.

“Йому, скажімо так, у спадок дісталося зварювання, і він дуже любив варити метал”, – згадує пані Ірина. 

Пізніше життя привело його до ДТЕК, де він працював електромонтером. Робота була складною: високовольтні лінії, висота 26 і 34 метри, технічні роботи.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 4
Євген на роботі/ фото з особистого архіву Ірини

Але Євген не обмежувався лише тим, що вже вмів. Якщо з’являлася нова справа – пробував. Пані Ірина згадує, що деякий час в її будинку не було води. Коли Євген почав заробляти, вирішив провести її сам. Взяв труби, паяльник і взявся до роботи.

“Він брався за всю роботу, йому було цікаво дізнатися щось нове”.

На роботі Євген був відповідальним. Та був із тих людей, які не відмовляються від роботи лише тому, що вона складна або незнайома.

Девʼять років у Вільногірську

Близько дев’яти років Євген прожив у Вільногірську. Спочатку працював електромонтером у контактній мережі. Потім знайшов роботу на високовольтній лінії 750 кВ і перевівся туди.

До міста він переїхав, коли вирішив самостійно будувати своє доросле життя.

“Просто вирішили з дівчиною бути самостійними”, – каже мати. 

Вільногірськ йому подобався. Найбільше Євген любив не саме місто, а людей, які були поруч – у нього був гараж, де він зварив буржуйку, щоб друзі могли збиратися разом узимку.

Євген любив шашлики, компанії, зустрічі.

“Він звик до шашлику, до компанії, йому завжди це подобалося, він завжди міг зібрати навколо себе всіх”, – згадує пані Ірина. 

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 5
Євген з друзями у гаражі/ фото з особистого архіву Ірини

“Мам, війна”

24 лютого 2022 року Євген прокинувся раніше за матір.

Вона збиралася на роботу – працювала в охороні на комбінаті. Син був удома, оскільки за два дні до початку повномасштабної війни він повернувся додому з речами після розриву стосунків.

Мати подумала, що він переживає через особисте. Але вранці 24 лютого почула інше.

“Мам, війна”.

Спочатку пані Ірина йому не повірила.

“Кажу: що ти чудиш. Думаю, хлопець переживає через свій розрив і все таке”, – розповідає про перший день війни пані Ірина. 

Пізніше на роботі їй підтвердили, що почалася війна.

Євген практично відразу почав телефонувати до військкомату. Потім поїхав туди. Мати намагалася його відмовити. Вона розуміла, що все відбувається на емоціях: щойно закінчилися стосунки, почалася війна. Але точно знала – він усе одно піде.

“Він по-іншому не міг”.

Вона сама з дитинства говорила синові, що чоловік має бути відповідальним, має захищати своїх близьких.

“Женя, ти розумієш, що ти ростеш чоловіком. Ти маєш захищати, ти маєш заробляти. Ти – надія й опора для мене і в майбутньому для дружини. Тобто ти маєш бути чоловіком”, – завжди казала пані Ірина своєму синові. 

6 березня 2022 року Євген відмовився від бронювання на роботі та пішов до війська добровольцем.

Два слова, щоб знати, що живий

До війни мати й син були дуже близькими.

“Коли його не було поруч, ми щодня телефонували один одному”, – каже мати. 

Ця звичка не зникла й після того, як Євген опинився на фронті. Він телефонував із позицій. Мати не знала, як йому вдавалося виходити на зв’язок, але він знаходив можливість.

Їй не були потрібні довгі розмови.

“Я йому завжди казала: синку, хоча б два слова скажи, що живий, усе нормально”.

Іноді вони телефонували одне одному майже одночасно. Мати могла подумати, що треба набрати сина – і саме в цей момент лунав його дзвінок.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 6
Останнє фото з Євгеном, “Він був у відпустці, зібрав усіх, ніби для прощання”/ фото з особистого архіву Ірини

Їхній зв’язок був настільки тісним, що навіть відстань не ставала перешкодою.

А потім настав день, коли телефон Євгена замовк.

Останній дзвінок

Увечері Євген подзвонив матері й розповів, що отримав контузію.

“Мам, у мене була контузія, я трохи там у госпіталі. Загалом, прокапався”.

Вона не одразу зрозуміла, що сталося. Євген заспокоював її. Потім сказав, що незабаром повернеться до хлопців.

Це був четвер. За словами Євгена, у суботу їх мали змінити з позиції. Наступного ранку мати чекала на його дзвінок. Він зазвичай телефонував дуже рано, близько четвертої. Але цього разу телефон мовчав.

“Він завжди мені телефонував о четвертій ранку. Ну, раніше. Але цього разу не подзвонив ні о п’ятій, ні о сьомій, ні о десятій”.

Поступово прийшла тривога.

“Я почала розуміти, що щось сталося”.

Пані Ірина зателефонувала другові Євгена. Спочатку ще шукали пояснення: можливо, він відпочиває, можливо, була важка ніч, можливо, не може вийти на зв’язок. Але минув день, півтора дня – тиша.

“Уже всі знали, що його немає, але мені не казали”.

Мати ще сподівалася, що син живий і просто не може зателефонувати. Поки не приїхав представник військкомату.

“Для мене він був надією й опорою”

Мати не хоче, щоб із Євгена робили недосяжний образ. Вона хоче, щоб його пам’ятали таким, яким він був.

“Нехай кожен запам’ятає його таким, яким він був для нього”.

Для матері Євген був сином.

“Для мене він був надією й опорою”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 7
“У мене в телефоні лише одне фото з ним”/ фото з особистого архіву Ірини 

Для колег – працівником, який не відмовлявся від роботи.

“Він виконував те, що десь хтось не міг. Він за це все брався, він все робив”.

Після його смерті, каже мати, у неї ніби зникла земля під ногами.

“У мене пішла земля з-під ніг”.

Але вона не дозволяє собі просто зупинитися.

“Зараз я доначу, волонтерю. Не сиджу на місці, скажімо так, допомагаю хлопцям по-всякому”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 8
“Він нам усім завжди дарував квіти, а тепер ми йому”/ фото з особистого архіву Ірини 

Того вечора лелеки кричали над хатою, коли Євгена заносили всередину. Мати не знає, чому їх було так багато, але відтоді щороку помічає їх.

“Я тепер завжди їх восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю”.

Читайте також:

Підписуйтесь

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 8 12:30, 13 Серпня 2026
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 9
Закупівлі Лихівської громади у липні/ фото ШІ

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням договорів.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Виконавчий комітет Лихівської селищної ради

Виконавчий комітет уклав договорів на 1 277 383,29 гривні. Найбільшою за вартістю стала закупівля пального.

  • Бензин А-95 (Євро 5), талон; Дизельне паливо (Євро 5), талон — 742 020,00 гривень. 
  • Навчальний курс “Школа стратегічного управління для лідерів громад” — 99 000,00 гривень. 
  • Послуги по проведенню наукових досліджень: “Розробка та проходження стратегічної екологічної оцінки до Розробки Місцевого плану управління відходами на території Лихівської селищної територіальної громади” — 98 200,00 гривень. 

Пальне закупили за процедурою запиту ціни пропозицій. Його вартість становила понад половину всіх укладених договорів виконкому.

Ще 16 закупівель провели через прямі договори без використання електронної системи. Їхня загальна сума становила 535 363,29 гривні.

Також виконком оголошував відкриті торги з особливостями. Очікувана вартість становила 835 000 гривень, однак процедура не відбулася.

КЗ “Лихівська місцева пожежна команда”

Пожежна команда уклала договорів на 43 187 гривень. Бюджетні кошти витратили на засоби пожежогасіння та матеріали для ремонтних робіт.

  • Ранцевий вогнегасник — 13 599,00 гривень. 
  • Придбання матеріалів, будматеріалів, інвентаря та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом (бетон-контакт, грунтовка) — 8 475,00 гривень. 
  • Мотопомпа — 8 010,00 гривень. 

Усі сім закупівель провели через прямі договори. Закупівель вартістю понад 100 тисяч гривень не було.

КП “Лихівський господар”

КП “Лихівський господар” уклало два договори на загальну суму 3 900 гривень.

  • Спеціальний робочий одяг — 3 080,00 гривень. 
  • Дезінфікуючий засіб — 820,00 гривень. 

Обидві закупівлі провели без використання електронної системи.

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту

У липні відділ освіти не мав завершених закупівель з укладеними договорами. Водночас замовник оголосив дві закупівлі продуктів харчування, які були скасовані через відсутність пропозицій.

  • Огірки свіжі; Морква свіжа; Яблука свіжі; Лимони свіжі; Цибуля ріпчаста свіжа; Капуста білоголова свіжа; Банани свіжі; Апельсини свіжі; Буряк столовий — 211 600,00 гривень. 
  • Хліб та батони, здобні вироби — 161 600,00 гривень. 

Обидві процедури проводили як запити ціни пропозицій. Фактичні витрати за ними становили 0 гривень.

Постачальники з повторними договорами

У липні окремі виконавці укладали по кілька договорів з одним або різними замовниками громади.

  • ФОП Бурляй Валентина Андріївна — 103 334,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Плоха Олеся Вячеславівна — 99 322,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Безуглий Євген Віталійович — 8 100,00 гривень, три договори з виконкомом. 
  • ФОП Саватєєва Алла Миколаївна — 9 700,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Плохий Віталій Миколайович — 9 178,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Олешко Ігор Ігорович — 9 185,00 гривень, два договори з різними замовниками

Окремо найбільшим постачальником за сумою договору стало ТОВ “ПЕТРОЛ ПАРТНЕР”. Підприємство отримало 742 020 гривень за постачання бензину А-95 та дизельного пального для виконкому.

За даними аналізу, загальна сума укладених договорів замовників Лихівської громади у липні 2026 року становила 1 324 470,29 гривні.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 9
Історії

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. […]

16:00, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 10

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням […]

12:30, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель фото 11

Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель

У липні бюджетні кошти громади витратили на пальне, проєктні роботи, товари для медичних, соціальних та комунальних потреб. Найбільшу частину закупівель становили витрати на пальне та […]

12:00, 11.08.2026 Єва Буянова
17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку фото 12

17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора. […]

16:00, 07.08.2026 Єва Буянова
Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу фото 13

Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу.  […]

14:00, 07.08.2026 Єва Буянова