На Дніпропетровщині помітили двох лосів, які не є характерними для регіону: тварини вимушено мігрують

У лісах області побільшало тварин. Спеціалісти зазначають, тварини вимушені мігрувати через війну. Більше на Дніпропетровщині стало копитних, хутрових тварин та птахів.

Про це йдеться у телеграм-каналі Східного лісового офісу.

Тварини у лісах Дніпропетровщини: побільшало птахів та копитних 

За підсумками обліку 2023 року копитних тварин у лісах Дніпропетровщини було 6365 голів. Станом на лютий 2024 їх кількість збільшилася до 8698. 

Також цьогоріч спеціалісти помітили двох лосів, які не є характерним видом для регіону. В угіддях Петриківської та Новомосковської філій Східного лісового офісу 239 козуль та 116 кабанів. 

Більше стало й птахів. За минулий рік на обліку їх було 135 тисяч, а наразі — 143 тисячі. У мисливських угіддях Східного лісового офісу нарахували 527 фазанів та 250 сірих куріпок.

Загалом по області збільшилася чисельність хутрових тварин. У 2023 році за результатами обліку їх було 102 тисячі, цьогоріч – понад 117 тисяч, а це заєць-русак, лисиця, вовк та куниця лісова.

Фахівці зазначають, збільшення диких тварин зумовлено їх міграцією через війну. 

«Вони можуть як залишатися у наших лісах, так і йти далі, використовуючи Дніпропетровщину як буферну зону», — зазначають у Східному лісовому офісі.

Щорічний облік тварин проводять з дотриманням заборон і обмежень, які встановлені на період дії воєнного стану. Через те, що Дніпропетровщина є прифронтовим регіоном, частину територій не обстежували з міркувань безпеки.

Читайте також:

• Благодійники допомагають Вільногірському притулку для собак
• На Дніпропетровщині зареєстрували перевищення епідемічного порогу ГРВІ у деяких громадах: що відомо

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

З 27 серпня з автовокзалу Кам’янського почне курсувати новий автобусний рейс “Дніпро – Київ”. Пасажири зможуть виїхати ввечері, а вже вранці прибути до столиці.

Детальніше про новий маршрут, його розклад, вартість та зупинки читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Виїзд увечері – прибуття до Києва вранці

Новий рейс курсуватиме з автовокзалу Кам’янського о 21:45. До Києва автобус прибуватиме приблизно о 5:45.

Маршрут працюватиме через день. У серпні автобус відправлятиметься по непарних числах, починаючи з 27 серпня. У вересні рейси здійснюватимуться по парних днях.

Таким чином, найближчі відправлення у серпні заплановані на 27, 29 та 31 серпня.

Через Полтавщину – до столиці

Під час поїздки автобус прямуватиме через низку населених пунктів Полтавської та Київської областей.

Маршрут проходитиме через:

• Решетилівку;
• Хорол;
• Лубни;
• Пирятин;
• Бориспіль.

У Києві автобус спочатку прибуватиме до залізничного вокзалу, після чого прямуватиме до автовокзалу, де й завершуватиме маршрут.

Скільки коштує поїздка

Вартість квитка до Києва становить 1705 гривень.

Квитки на новий рейс уже перебувають у продажу.

На період запуску та тестування маршруту перевезення здійснюватимуться на Mercedes-Benz Sprinter із кондиціонером.

Якщо пасажиропотік зростатиме, автотранспортне підприємство планує замінити мікроавтобус на автобус великої місткості.

Додаткову інформацію щодо рейсу та придбання квитків можна отримати в автовокзалі Кам’янського. Телефони автовокзалу (АС №1): 050 342 25 87 або 068 326 70 96. 

Читайте також:

Розклад приміських автобусів через Вільногірськ

Ще кілька років тому ця будівля на центральній вулиці Лихівки була занедбаною: без вікон, із протікаючим дахом та зарослою територією. Сьогодні тут поступово створюють майбутній музей місцевої історії.

Детальніше про майбутній музей, старовинні речі, які вже передають жителі, та те, хто допомагає відновлювати будівлю, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від занедбаної хати – до музею

Ідея створити у Лихівці музей місцевої історії у селищної голови Лариси Савченко виникла давно. Каже, що завжди цікавилася українською культурою, традиціями, вишивкою, старовинним посудом та побутом.

Місце для майбутнього музею знайшлося на центральній вулиці села. Ще донедавна будинок був у занедбаному стані: навколо розрослися кущі, у стінах не було вікон, а дах протікав.

За словами селищної голови, така картина була особливо помітною для тих, хто в’їжджав до Лихівки.

“Я сама дуже люблю все українське, дуже люблю історію, традиції, українські страви готувати, вишивки, глечики – це моє, дуже мені рідне і до душі”, – розповіла Лариса Савченко.

Сам будинок придбали місцеві сільгоспвиробники у попередніх власників, а потім передали громаді. Після цього будівлю поставили на баланс та почали поступово відновлювати.

Ремонт роблять без бюджетних коштів

Повноцінний ремонт будівлі виявився значно дорожчим, ніж очікували. Коли громада звернулася до підрядних організацій, їй назвали суму близько 3 мільйонів гривень.

Для Лихівської громади це значні кошти, тому від ідеї комплексного ремонту довелося відмовитися. Натомість будинок відновлюють поступово – власними силами та за підтримки місцевих жителів і сільгоспвиробників.

До робіт долучається і комунальне підприємство громади. Зокрема, його працівники виконували роботи з покрівлею.

“Ми вже другий рік робимо це. В ремонті нам допомагає наше комунальне підприємство, сільгоспвиробники, жителі”, – зазначила пані Лариса.

Наразі музей ще не готовий до відкриття. У приміщенні тривають роботи, а окремі елементи майбутнього інтер’єру потребують завершення.

Експонати несуть самі жителі

Поки будівлю ремонтують, громада почала формувати майбутню музейну колекцію.

Лихівчани приносять речі, які зберігалися у їхніх домівках десятиліттями. Серед них – старовинний одяг, вишивки, предмети побуту, валізи, скрині та інші речі, пов’язані з повсякденним життям попередніх поколінь.

За словами Лариси Савченко, спочатку громада планувала отримати одну українську скриню. Натомість жителі вже передали чотири.

У музеї також хочуть представити фотографії та інші матеріали, які допоможуть розповісти історію Лихівки через життя її мешканців.

“Все, що було в житті людей місцевих, вони все сюди зносять, щоб для нашого молодого покоління була така історія минулого нашої громади”, – пояснила Лариса Савченко.

Таким чином, майбутня експозиція формується не лише адміністрацією громади, а й самими жителями. Кожна принесена річ має власну історію та може стати частиною спільної пам’яті Лихівки.

У музеї відтворюють традиційний інтер’єр

Однією з особливостей майбутнього музею має стати відтворення традиційного українського побуту.

Є тут справжня українська піч, яка вже була у цій хаті і яку відреставрували як майбутню експозицію. Її планують розписати, щоб максимально наблизити інтер’єр до традиційної української хати.

За словами Лариси Савченко, такі елементи важливо зберегти, адже майстрів, які можуть відтворити традиційний розпис, стає дедалі менше.

Саме тому музей у Лихівці хочуть зробити не просто приміщенням зі старими речами, а простором, де можна буде побачити, як жили люди громади раніше – яким був їхній побут, що вони використовували у повсякденному житті, які традиції зберігали та передавали наступним поколінням.

Музей має зберегти історію громади

Поки що точну дату відкриття музею у Лихівці не називають. Роботи тривають, а приміщення поступово наповнюється експонатами.

Для громади цей проєкт став прикладом того, як занедбану будівлю можна повернути до життя без масштабних бюджетних витрат – завдяки спільним зусиллям місцевої влади, підприємців, комунального підприємства та жителів.

І якщо ще кілька років тому ця хата була місцем, яке хотілося не помічати, то тепер її поступово перетворюють на простір, який має нагадувати мешканцям Лихівки про їхнє коріння.

Майбутній музей має стати місцем, де старі вишивки, скрині, світлини та предмети побуту отримають нове життя, а історія громади буде не лише записана в документах, а й буквально збережена у речах, які передають самі лихівчани.

Читайте також:

Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада