На Дніпропетровщині заборонено виловлювати раків: порушників штрафуватимуть

Від сьогодні, з 5 серпня 2024 року, на території Дніпропетровської області встановили заборону на вилов раків. За кожного незаконно добутого рака порушник має сплатити збитки у розмірі 3 332 гривень та штраф до 680 гривень.

Про це повідомляє Дніпропетровський рибоохоронний патруль.

Вилов раків заборонено

Триватиме така заборона до 20 вересня 2024 року. Це пов’язано з періодом другої линьки раків.

Під час линьки раки скидають не лише панцир, але й хітинову оболонку очей та зябер, що робить їх особливо незахищеними.

У рибоохоронному патрулі зазначають, що вилов раків під час заборони є порушенням природоохоронного законодавства.

«Линька раків відбувається один-два рази на рік у дорослих особин, а у молодих – щоразу при їх рості та розвитку. Цей процес триває від кількох годин до однієї доби, але формування та зміцнення нового панцира займає від одного до півтора місяця. Саме в цей час раки особливо вразливі, оскільки линяють на відкритому просторі, а не в норах. Після закінчення заборони одній особі за добу можна впіймати 30 раків в рибогосподарських водних об’єктах», – пишуть на сторінці відомства.

Читайте також:

• Епідемічна ситуація: на Дніпропетровщині фіксують випадки гострих кишкових інфекцій
• Незаконна риболовля: скільки збитків завдали Дніпропетровщині

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA побувала у Лихівській громаді, де нещодавно відкрили сучасний гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб. Візит, який спочатку планувався як знайомство з новим житлом для переселенців, перетворився на повноцінну екскурсію громадою. Від дитячого садка та школи до ветеранського простору, пожежної частини, майбутнього музею й місцевої водойми – за один день журналістка побачила, як громада змінюється.

Детальніше про поїздку до Лихівської громади читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День, який почався із хвилини мовчання

Домовитися про зустріч із селищною головою Лихівської громади Ларисою Савченко вдалося не одразу. Через постійні наради, поїздки та робочі питання узгодження тривало майже місяць.

Зустріла вона журналістку редакції у своєму кабінеті, де робочий день вже був у розпалі: телефонні дзвінки, доручення працівникам, підготовка до чергових справ.

Втім, перш ніж перейти до роботи, у виконавчому комітеті дотримуються традиції, яка з’явилася після початку повномасштабного вторгнення. Щоранку о 9:00 весь колектив збирається разом, щоб вшанувати хвилиною мовчання українських захисників.

Лише після цього розпочинається звичний робочий день.

Цього ранку у Лариси Савченко була онлайн-нарада з представниками Кам’янського району, тому першу частину екскурсії журналістці провели працівники селищної ради.

Ветеранський простір, де кожна річ має свою історію

Першою локацією став ветеранський простір, який облаштували на першому поверсі будівлі селищної ради.

Приміщення відремонтували коштом місцевого бюджету, а його експозицію наповнюють самі військові та родини загиблих захисників.

Тут можна побачити прапори бойових підрозділів із підписами військових, уламки ворожих безпілотників, елементи боєприпасів, картини, світлини та інші пам’ятні речі.

Коли після наради до екскурсії приєдналася Лариса Савченко, вона розповідала про цей простір не як про музей, а як про місце пам’яті та вдячності тим, кого підтримує громада.

Поруч розташований Центр надання адміністративних послуг. Уже після хвилини мовчання його двері відкриваються для відвідувачів, які звикли до такого розпорядку роботи.

Меморіал, із якого починаються всі офіційні зустрічі

Перш ніж вирушити оглядати громаду, пані Лариса запропонувала зробити ще одну зупинку.

Дорогою через центральну площу вона принесла свіжі квіти та повела журналістку до меморіалу загиблим Героям.

За її словами, саме з цього місця розпочинається кожна зустріч із гостями громади.

Меморіал створили у 2023 році. Ідея його облаштування належала самій очільниці громади, а депутати підтримали проєкт.

Разом вони поклали квіти та вшанували пам’ять полеглих захисників.

Садок і школа, які постійно оновлюються

Наступними зупинками стали освітні заклади громади.

У Лихівському дитячому садку кілька років тому використовували лише частину великої двоповерхової будівлі.

Згодом другу половину приміщення відремонтували та повернули в користування дітям.

Сьогодні там працює сучасна актова зала з інтерактивною підлогою, а на першому поверсі триває оновлення приміщень. Власними силами облаштували і найпростіше укриття, де діти можуть перебувати під час повітряної тривоги.

Не менш сучасною виявилася й місцева школа.

Навчальні кабінети обладнані мультимедійною технікою, швидкісним інтернетом, сучасними меблями. Кабінет хімії оснащений усім необхідним для проведення практичних занять, а в закладі створені умови для інклюзивної освіти – встановлено тактильні елементи навігації.

Журналістці також показали велике укриття, оновлену їдальню із сучасним обладнанням, спортивний зал та приміщення старої школи, яке нині використовують для занять танцювальних колективів.

За словами керівництва закладу, більшість оновлень вдалося реалізувати за кошти бюджету та завдяки залученню додаткового фінансування.

Автобуси, які возять дітей і жителів громади

У громаді сьогодні працює шість шкільних автобусів, а незабаром очікують сьомий.

Один із них передали міжнародні партнери із Франції.

Окрім цього, у Лихівській громаді курсує соціальний автобус, який безкоштовно перевозить мешканців, зокрема і до Вільногірська.

Новий гуртожиток для переселенців – одна з головних змін громади

Саме заради цього об’єкта редакція й приїхала до Лихівки.

У колишній лікарні завершують облаштування сучасного місця тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб.

На першому поверсі й надалі працюватимуть сімейні лікарі, а другий і третій поверхи переобладнали під житло.

Світлі кімнати, нові меблі, сучасні санвузли, ліфт, який відповідає вимогам безбар’єрності, – усе це має забезпечити комфорт людям, які були змушені залишити власні домівки.

Поруч розташований Центр надання соціальних послуг, де також триває масштабне оновлення. Там ремонтують харчоблок, санітарні кімнати та планують продовжити ремонт житлових приміщень.

Пожежна частина, комунальне підприємство та музей, який тільки народжується

Під час поїздки журналістка також побувала у місцевій пожежній частині.

Тут розповіли про роботу рятувальників, показали відремонтовані власними силами приміщення та техніку, частину якої громада отримала від міжнародних партнерів.

Наступною зупинкою стало комунальне підприємство, яке виконує широкий спектр робіт – від благоустрою території до обрізання дерев, ремонту доріг і водовідведення.

Завершилася екскурсія біля майбутнього музею.

Колись занедбаний будинок на центральній вулиці фермери викупили та передали громаді. Тепер його поступово перетворюють на музей місцевої історії.

Жителі вже приносять старовинні речі, предмети побуту, вишивку, світлини та інші експонати, які стануть основою майбутньої експозиції.

Від ставка до щоденних турбот громади

Останньою локацією став один зі старостинських округів Байдаківка та місцевий ставок, який громада розвиває спільно з громадською організацією.

До повномасштабної війни саме тут проходив фестиваль “Луківка-Fest”, рибальські змагання та інші масові заходи. Нині це місце тихого відпочинку для місцевих жителів.

Протягом усього дня журналістка бачила не лише об’єкти, а й повсякденну роботу громади.

Телефон Лариси Савченко майже не замовкав: наради змінювалися робочими дзвінками, зверненнями мешканців, питаннями від керівників установ і поточними організаційними справами.

Під час переїздів вулицями люди віталися із селищною головою, а в установах працівники розповідали про реалізовані проєкти та подальші плани розвитку.

За один день стало зрозуміло: поїздка до нового гуртожитку для переселенців виявилася значно ширшою за звичайне знайомство з одним об’єктом. Вона стала можливістю побачити Лихівську громаду комплексно – із її повсякденною роботою, реалізованими ініціативами, планами та людьми, які продовжують розвивати громаду навіть у непростих умовах воєнного часу.

Читайте також:

Представниці Лихівської громади увійшли до складу Молодіжної ради при Дніпропетровській ОДА

Любите знімати відео, помічаєте цікаві місця у своїй громаді та давно хотіли спробувати себе у медіа? Тепер це можна зробити не лише заради творчості, а й заради призів та можливості працювати з редакцією. Вільногірськ IN.UA оголошує конкурс відеороликів “Гайд моєю громадою” й запрошує мешканців шести громад показати свій рідний край очима місцевих жителів.

Детальніше про умови конкурсу, призи та як взяти участь – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від аматорського відео до співпраці з редакцією

Більшість цікавих історій народжується не в редакційних кабінетах, а просто на вулицях міст і сіл. Саме тому Вільногірськ IN.UA запускає конкурс, який допоможе знайти людей, здатних цікаво розповідати про свою громаду через короткі відео.

Це не просто творче змагання. Насамперед редакція шукає майбутніх авторів, операторів та мобільних контент-мейкерів для регулярної оплачуваної співпраці.

До участі запрошують мешканців віком від 16 років із:

• Вільногірської громади;
• Божедарівської громади;
• Лихівської громади;
• Вишнівської громади;
• Верхньодніпровської громади;
• Верхівцевської громади.

Головний приз – не лише гроші

Організатори наголошують: фінансова винагорода – лише частина мотивації.

Топ-3 учасники отримають:

•  1 місце – 2000 гривень;
•  2 місце – 1500 гривень;
•  3 місце – 1000 гривень.

Крім цього, роботи переможців будуть опубліковані на офіційних сторінках Вільногірськ IN.UA із зазначенням авторства.

А найголовніше – переможцям запропонують довгострокову оплачувану співпрацю з редакцією як медіа-фрілансерам.

Про що можна зняти відео

Конкурс проходить під спільною назвою “Гайд моєю громадою”. Учасник має створити один вертикальний відеоролик тривалістю від 45 до 90 секунд на одну із чотирьох тем:

• “Ціновий патруль” – огляд місцевого ринку, магазину чи ярмарку, актуальні ціни та живі розмови з продавцями.
• “Літній відпочинок біля води” – покажіть місцевий пляж, ставок чи річку, розкажіть, як туди дістатися та що чекає на відпочивальників.
• “Найкращі місця і способи дозвілля” – парк, кав’ярня, молодіжний простір, спортивний майданчик чи будь-яка інша локація, яку варто відвідати.
• “Таємне місце” – цікава історична або маловідома локація, про яку знають далеко не всі.

Що найбільше цінуватиме журі

Редакція одразу підкреслює: конкурс – не про дорогі камери чи складний монтаж.

Найвищі бали отримують автори, які зможуть:

• захопити глядача вже у перші секунди;
• логічно та цікаво побудувати історію;
• показати живі емоції людей;
• дати корисну інформацію;
• поєднати якісний звук із вдало підібраним відеорядом.

Відео оцінюватимуть за 100-бальною системою. Найбільшу вагу матиме саме зміст ролика, а не кількість спецефектів.

Технічні вимоги

До оцінювання допустять лише роботи, які відповідають умовам конкурсу:

• вертикальний формат 9:16;
• тривалість від 45 до 90 секунд;
• якість не нижче Full HD (1080p);
• чіткий звук без сторонніх шумів;
• використання музики без порушення авторських прав.

Як подати свою роботу

Для участі необхідно зняти конкурсний ролик → завантажити його на Google Диск (відкрити доступ за посиланням) або надіслати файлом у Telegram редакції: https://t.me/Redaktsiia_INUA →  заповнити анкету учасника: https://forms.gle/HTG6P6gyhNa8ahKx5.

Під час заповнення анкети учасник підтверджує, що є автором відео та погоджується на його публікацію на ресурсах редакції із зазначенням авторства.

Конкурс проходитиме у кілька етапів:

• 30 липня – 30 серпня – прийом конкурсних робіт;
• 31 серпня – 7 вересня – оцінювання журі;
• 7 вересня – оголошення переможців.

Покажіть свою громаду так, як її ще не бачили

Кожна громада має свої особливі місця, цікаві історії та людей, які заслуговують бути почутими. Якщо ви давно хотіли спробувати себе у створенні медіаконтенту – цей конкурс може стати першим кроком до нових можливостей.

Можливо, саме ваше відео не лише здобуде перемогу, а й стане початком співпраці з командою Вільногірськ IN.UA. Не втрачайте шанс показати свій край у кадрі та розповісти історію, яку захочуть побачити тисячі людей.