Не лише про пільги: як у Лихівці ветеранам допомагають повернутися до життя

Не лише про пільги: як у Лихівці ветеранам допомагають повернутися до життя фото 2 14:00, 28 Серпня 2026
Не лише про пільги: як у Лихівці ветеранам допомагають повернутися до життя фото 1
Ветеранський простір Лихівської громади: ветеран громади Сергій / фото, Вільногірськ IN.UA

Ветеранський простір у Лихівці – це не просто місце, де можна отримати консультацію чи оформити документи. Тут ветеранів та їхні родини слухають, допомагають пройти складні бюрократичні процедури, шукають можливості для працевлаштування, організовують спортивні й творчі заходи та просто залишають простір для розмови за чашкою кави. 

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала ветеранський простір та поспілкувалася з фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Аліною Шворак, а також із ветераном Сергієм, який працює у селищній раді. 

“Спочатку я не знала, що мені тут робити”

Ветеранський простір у Лихівці працює з 15 травня 2025 року за адресою: вулиця Центральна, 3.

Це окремий просторий кабінет, де ветерани, демобілізовані військовослужбовці та члени їхніх родин можуть отримати супровід із різних питань. Фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб є Аліна Шворак. Коли Аліна Петрівна тільки почала працювати у ветеранському просторі, вона не до кінця розуміла, якою буде її робота і чи взагалі звертатимуться до неї ветерани.

За фахом вона педагог, а ветеранська політика стала для неї новою сферою.

“Спочатку я не знала, що мені робити тут. Ніхто до мене не йшов.”, – пригадує Аліна Петрівна.

Проте згодом стало зрозуміло: допомога потрібна не лише самим ветеранам. Значну частину відвідувачів становлять члени їхніх родин – дружини, діти, батьки та матері.

Першою людиною, яка звернулася до Аліна Петрівни, стала мати загиблого військового. Жінка опинилася у складних життєвих обставинах: не мала достатнього страхового стажу для пенсії, мала проблеми зі здоров’ям і фактично залишилася без коштів. Разом вони почали поступово вирішувати питання – від проходження необхідних процедур для встановлення інвалідності до оформлення пенсії.

Саме такі історії, каже пані Аліна, і стали своєрідною популяризацією її роботи. Люди почали розповідати одне одному, що у ветеранському просторі можна отримати реальну допомогу.

Від документів до навчання та працевлаштування

Сьогодні спектр роботи Аліни Шворак охоплює різні категорії людей. Вона супроводжує ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих, людей з інвалідністю, а також членів сімей загиблих та зниклих безвісти.

“У мене на супроводі перебувають 22 ветерани ОІВВ. Також звертаються військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх сімей. Загалом на супроводі в мене перебуває 71 людина, яка звернулася по допомогу. Водночас у громаді таких людей більше, але звертаються не всі ”, – уточнила Аліна Шворак.

Серед напрямків роботи – допомога з оформленням відповідних посвідчень, виплат, пенсійних питань, медичного супроводу, працевлаштування та навчання.

Цього року двоє молодих ветеранів із Лихівської громади вступили до закладів вищої освіти як представники пільгових категорій.

Окремий напрямок роботи – працевлаштування ветеранів. Як уточнила фахівчиня, серед 22 ветеранів з інвалідністю, які перебувають у неї на супроводі, наразі у громаді працевлаштовані семеро. Вони працюють у різних сферах та галузях.

Більшість із них знайшли роботу самостійно – відповідно до власних інтересів, навичок та вподобань. Тобто працевлаштування відбувалося не лише за сприяння селищної ради.

Таким чином, для ветеранів у громаді важливою частиною повернення до цивільного життя стає не лише отримання соціальної підтримки, а й можливість навчатися, працювати та самостійно обирати сферу, у якій вони хочуть реалізуватися.

Робоче місце для ветерана: у Лихівці створили умови для працевлаштування

Окремо у ветеранському просторі розповіли про працевлаштування ветеранів. Одним із прикладів став Сергій – ветеран Лихівської громади, який нині працює за програмою від Центру зайнятості охоронцем у селищній  раді.

Він  добровольцем вступив до лав ЗСУ. У 2022 році отримав поранення на Харківському напрямку, а у 2024 році був звільнений зі служби за станом здоров’я.

Після повернення до цивільного життя йому запропонували роботу саме у Лихівській селищній раді. На цьому робочому місці він уже третій рік.

Говорячи про те, чи важливо, щоб громада допомагала ветеранам після повернення зі служби, Сергій відповідає коротко:“Думаю, що важливо”.

Для нього робота – це передусім можливість займатися справою та мати спокійне робоче середовище.

Робота, яка допомагає повернутися у цивільне життя

У Лихівській громаді також використовують державні програми підтримки працевлаштування ветеранів. За словами начальниці відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Наталії Жданюк, у межах однієї з таких програм громада могла забезпечити ветерана робочим місцем, придбати необхідні меблі та адаптивне обладнання, а витрати із селищного бюджету згодом компенсували.

Тобто, підтримка ветеранів може бути не лише у вигляді виплат чи пільг. Для людини, яка повернулася з війни, не менш важливими можуть бути робота, спілкування, відчуття потрібності та можливість залишатися активною частиною громади.

Ветеранський простір, куди приходять не лише “по справі”

Однак робота простору не обмежується документами. Пані Аліна розповідає, що поступово вдалося створити місце, де ветерани можуть просто поспілкуватися. Вранці тут можуть зібратися кілька людей, випити кави, поговорити між собою та провести разом годину чи дві.

“Якщо їм приємно тут, то вони сюди йдуть”, – говорить фахівчиня простору.

Для ветеранів важлива й приватність. За словами Аліни Петрівни, не всі охоче фотографуються під час заходів чи хочуть потрапляти у публікації в соціальних мережах. Тому участь у таких заходах для них не повинна перетворюватися на обов’язкову публічність, розповіла Аліна Шворак.

Спорт, арт-терапія та зустрічі

У ветеранському просторі регулярно організовують різноманітні активності. Серед них: спортивні змагання, зокрема риболовля, творчі заняття та арт-терапія. Ветеранів також запрошують до заходів, присвячених державним та пам’ятним датам. Творчі активності проводять і поза межами простору. Ветерани відвідують навчальні заклади , де  разом із дітьми долучаються до арт-терапії та інших занять.

У просторі проводили зустрічі з представниками різних служб та організацій, які розповідали про свої послуги, можливості отримання допомоги та грантові програми.

Такі зустрічі, переконана пані Аліна, потрібні не лише для відпочинку. Вони допомагають ветеранам залишатися частиною життя громади.

“Титани Лихівської громади”: як ветеранів інформують про допомогу

Важливою складовою ветеранської політики громади є участь ветеранів у проєкті “Титани UA”. У Лихівській громаді двоє ветеранів є амбасадорами проєкту та активно долучаються до його реалізації. Вони беруть участь у спортивних, соціальних та інформаційних заходах, підтримують побратимів і членів їхніх сімей, сприяють їхній адаптації та поверненню до активного суспільного життя. Їхній особистий досвід, активна громадянська позиція та готовність підтримувати інших ветеранів є важливим прикладом принципу “рівний – рівному” та вагомим ресурсом для розвитку ветеранської політики в громаді.

Окремим викликом залишається інформування. Ветерани та їхні родини не завжди знають, які можливості, програми чи послуги їм доступні. Тому важливу роль відіграє постійна комунікація.

Для самих ветеранів основним майданчиком внутрішньої комунікації залишається чат “Титани Лихівки”, де можна обговорити актуальні питання та дізнатися про майбутні заходи.

Аліна Шворак підтримує зв’язок із колегами та установами, які працюють у сфері ветеранської політики, а також перебуває у робочих чатах.

Водночас публічною залишається переважно інформація про заходи та можливості для громади. Деталі окремих звернень і супроводу людей не розголошуються.

“До вас ідуть, коли ви можете допомогти”

Аліна Шворак зізнається: сьогодні люди вже самі радять одне одному звертатися до ветеранського простору. Іноді приходять навіть ті, хто спочатку не зовсім розуміє, чи має право на ту чи іншу допомогу.

Фахівчиня перевіряє кожну ситуацію окремо. Адже не кожен статус автоматично означає право на всі пільги. Саме так, через конкретні історії людей, у Лихівці поступово формується довіра до ветеранського простору.

Тут немає обіцянки вирішити будь-яке питання. Натомість є готовність розібратися, знайти відповідальну установу, підготувати документи, зробити запит або просто пояснити людині, що робити далі.

У Лихівці цей ветеранський простір намагаються зробити саме таким – місцем, де ветерана не залишають сам на сам із питаннями, які після повернення з війни можуть здаватися складнішими за саму процедуру.

Читайте також:

Підписуйтесь

День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни 

День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни  фото 3 16:00, 16 Вересня 2026
День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни  фото 2
День пам’яті загиблих журналістів / фото ілюстративне, ШІ

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

  • 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
  • 10 стали цивільними жертвами війни;
  • 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Підписуйтесь

Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд

Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд фото 4 10:00, 16 Вересня 2026
Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд фото 3
Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото / фото з відкритих джерел

Кирило Пойда із Жовтих Вод виборов золоту медаль чемпіонату Європи з параплавання. Український спортсмен переміг у запливі на 100 метрів брасом та водночас оновив рекорд Європи. 

Деталі – на Вільногірськ IN.UA.

Жовтоводець встановив рекорд Європи

Чемпіонат Європи з параплавання відбувся у турецькому місті Коджаелі. Змагання проходили з 7 до 12 вересня на базі Олімпійського басейну в Гебзе. Участь у першості взяли представники 38 європейських країн. 

Україну на континентальній першості представляли 41 параплавець. Українська збірна за підсумками трьох перших змагальних днів уже мала 35 медалей та посідала третє місце у загальнокомандному заліку. 

До успіху команди долучився й спортсмен із Жовтих Вод Кирило Пойда. У фінальному запливі на дистанції 100 метрів брасом він показав найкращий результат та піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу.

Окрім перемоги, виступ Пойди приніс Україні ще одне досягнення – спортсмен встановив рекорд Європи у цій дисципліні. Українець подолав дистанцію за 1 хвилину 14,95 секунди. 

Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд фото 4
Кирило Пойда / фото з особистого архіву Кирила Пойди

Кирило Пойда народився та виріс у Жовтих Водах. Нині спортсмен представляє Дніпропетровську область у складі національної паралімпійської збірної України.

Це не перший його успіх на міжнародних змаганнях. У 2025 році Пойда здобув бронзову медаль чемпіонату світу з параплавання на дистанції 100 метрів брасом.

Джерело: Національний комітет спорту інвалідів України. 

Читайте також:

Підписуйтесь

День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни  фото 5

День пам’яті загиблих журналістів: в Україні вшановують медійників, які загинули під час роботи та війни 

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. […]

16:00, 16.09.2026 Діана Попович
Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд фото 6

Спортсмен із Жовтих Вод виборов золото чемпіонату Європи з параплавання та встановив рекорд

Кирило Пойда із Жовтих Вод виборов золоту медаль чемпіонату Європи з параплавання. Український спортсмен переміг у запливі на 100 метрів брасом та водночас оновив рекорд […]

10:00, 16.09.2026 Єва Буянова
Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 7

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області 

17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та […]

10:00, 15.09.2026 Єва Буянова
“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська  фото 8
Історії

“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська 

На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів […]

17:00, 10.09.2026 Єва Буянова
Від класу “Захисту України” до кабінету реабілітації: як пройшов візит голови Кам’янської РВА до Вільногірської громади фото 9
Фоторепортаж

Від класу “Захисту України” до кабінету реабілітації: як пройшов візит голови Кам’янської РВА до Вільногірської громади

Телефон у руках Сергія Якименка під час візиту до Вільногірської громади майже не замовкав. Дзвінок за дзвінком – робочі питання, які потрібно вирішувати просто зараз. […]

14:34, 10.09.2026 Єва Буянова