Оформлення довіреності за кордоном: як підготувати документ для використання в Україні

Багато громадян наразі перебувають за межами держави, проте потреба вирішувати юридичні чи майнові питання вдома залишається. Для представництва інтересів, продажу майна чи переоформлення автомобіля необхідна довіреність.

Редакція Вільногірськ IN.UA, посилаючись на Міністерство юстиції України, підготувала інформаційну довідку щодо того, як правильно оформити цей документ за кордоном, щоб він мав законну силу на території України.

Що таке довіреність та які існують варіанти її оформлення

Довіреність — це письмовий документ, який одна особа (довіритель) видає іншій (представнику) для ведення справ перед третіми особами. Завдяки цьому документу довірена особа може підписувати договори, подавати заяви та захищати інтереси довірителя. Важливо пам’ятати, що всі операції з нерухомістю, транспортними засобами чи корпоративними правами вимагають виключно нотаріально посвідченої довіреності.

Особа, яка перебуває за кордоном, має два законні шляхи оформлення такого документа:

• звернутися до консульської установи України;
• скористатися послугами місцевого іноземного нотаріуса.

Оформлення через консульство

Звернення до українського консульства є найбільш зручним варіантом оформлення довіреності за кордоном. Головна перевага полягає в тому, що виданий там документ не потребує жодної додаткової легалізації чи перекладу. Така довіреність одразу набуває чинності та готова до використання в Україні.

Консул самостійно реєструє довіреності на розпорядження майном чи транспортними засобами в Єдиному реєстрі довіреностей. Проте варто враховувати одне обмеження: консул не має права посвідчувати довіреності на ті правочини, які за законом вимагають виключно особистої присутності людини.

Послуги іноземного нотаріуса

Якщо візит до консульства неможливий, громадяни мають право звернутися до будь-якої місцевої нотаріальної контори в країні перебування. У такому разі документ складатиметься іноземною мовою за правилами місцевого законодавства.

Щоб такий документ запрацював в Україні, він має пройти процедуру легалізації. Алгоритм залежить від країни:

• без легалізації (довіреності, наприклад, видані в Польщі або Чехії, визнаються в Україні без додаткових формальностей завдяки двостороннім міжнародним договорам);
• апостиль (для документів з більшості країн Європи, США, Канади та Великої Британії потрібен спеціальний штамп — апостиль. Він підтверджує справжність підпису та статус нотаріуса згідно з нормами Гаазької конвенції).

Проставлянням апостиля зазвичай займається міністерство юстиції відповідної країни. Доцільно одразу запитати в іноземного нотаріуса, чи надає він послугу замовлення цього штампа. Коли документ з апостилем опиниться в Україні, його необхідно перекласти українською мовою та нотаріально засвідчити цей переклад. Тільки після цього довіреність набуває юридичної сили.

Як правильно скласти текст документа

В міністерстві радять мати заздалегідь підготовлений електронний проєкт довіреності. У тексті обов’язково повинні бути зазначені:

• точне місце та дата складання;
• повні прізвища, імена та по батькові обох сторін (довірителя та представника);
• адреси реєстрації чи фактичного проживання сторін;
• термін дії документа (якщо строк не вказати, довіреність діятиме до моменту її офіційного скасування);
• для представників-адвокатів — інформація про їхній статус та членство в об’єднанні;
• для укладання договору дарування — обов’язково вказується ім’я обдаровуваного, інакше такий документ визнається нікчемним.

Процедура та необхідні документи

Для оформлення документа необхідна особиста присутність довірителя. До консульства чи нотаріуса потрібно надати:

• оригінал та копію закордонного або внутрішнього паспорта громадянина України;
• оригінал та копію ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• чітку копію паспорта майбутнього представника;
• додаткові документи залежно від суті доручення (наприклад, копії документів на право власності для продажу квартири або свідоцтво про смерть і підтвердження родинних зв’язків для оформлення спадщини).

Процедура також передбачає обов’язкову сплату консульського збору або оплату послуг іноземного нотаріуса. У випадку звернення до іноземного фахівця можуть знадобитися додаткові витрати на послуги перекладача під час прийому.

Читайте також:

Нові правила виїзду за кордон у 2026 році: зміни для чоловіків та європейські системи контролю

Вільногірський ліцей №3 оголосив через Prozorro одразу п’ять закупівель продуктів харчування. До кінця року заклад планує придбати м’ясо, рибу, сир, свіжі овочі та фрукти. 

Детальніше про те, що саме має потрапити на кухню ліцею №3, якими мають бути продукти та які вимоги висувають до майбутніх постачальників, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

П’ять закупівель продуктів на майже 300 тисяч гривень

Вільногірський ліцей №3 оприлюднив у Prozorro п’ять запитів пропозицій.

Найбільша закупівля стосується курятини – 86 325 гривень. Ще 59 320 гривень планують витратити на свинину, 53 770,75 гривні – на овочі та фрукти.

Окремо оголосили закупівлі сиру на 50 374 гривні та замороженої морської риби на 38 775 гривень.

Таким чином, загальна очікувана вартість усіх п’яти закупівель продуктів харчування становить 288 564,75 гривні.

Курятина: 300 кілограмів двох видів

За найбільшою за вартістю закупівлею ліцей планує придбати 300 кілограмів курятини.

У проєкті договору конкретизовано, що йдеться про:

• 150 кілограмів замороженого курячого філе першої категорії;
• 150 кілограмів замороженого курячого філе стегна.

Вимоги до продукції досить детальні. Курятина має бути вітчизняного виробництва, без ГМО та без вмісту гелю, який може використовуватися для збільшення маси продукту.

Для філе передбачена чиста поверхня без жиру, згустків крові та забруднень. М’язова тканина має бути щільною та пружною, а запах – властивим доброякісному м’ясу птиці, без сторонніх запахів.

Такі самі базові вимоги передбачені і для філе стегна: вітчизняне виробництво, відсутність ГМО та гелю, чиста поверхня, щільна м’язова тканина та відсутність сторонніх запахів.

Свинина – без кістки та з обмеженням жиру

На 200 кілограмів свинини ліцей передбачив 59 320 гривень.

Проєкт договору уточнює, що це має бути тазостегнова частина без кістки, заморожена. 

М’ясо має бути лише вітчизняного виробництва, без ГМО та без вмісту рідини або гелю. Окремо прописано обмеження щодо жирової тканини – її має бути не більше 10%.

Свинина повинна бути отримана з тазостегнової частини туші, зачищена від сухожиль і грубих поверхневих плівок.

 Морська риба – хек

У Prozorro закупівля названа “Риба заморожена морська”. Її очікувана вартість – 38 775 гривень, а кількість – 150 кілограмів.

У проєкті договору конкретизовано: ліцей планує придбати хек свіжоморожений, патраний, обезголовлений, вагою від 200 до 400 грамів.

До риби висувають окремі вимоги. Вона має бути патрана, без голови та хвостового плавця, ціла, блокової заморозки та заморожена не більше одного разу. Поверхня повинна бути чистою, рівною, недеформованою та природного кольору.

Після розморожування запах має бути властивим свіжій рибі, без сторонніх запахів і присмаків. Окремо зазначено, що наявність льоду не допускається.

Хек мають фасувати у картонні ящики від виробника. На ярликах повинні бути зазначені назва продукту, виробник, дата виготовлення, термін придатності, умови зберігання, поживна та енергетична цінність та інша необхідна інформація.

При цьому на момент поставки залишок терміну придатності риби має становити щонайменше 85% від загального терміну придатності.

Сир: 120 кілограмів кисломолочного та 50 – твердого

Ще одна закупівля передбачає придбання 120 кілограмів кисломолочного сиру та 50 кілограмів твердого сиру. Очікувана вартість – 50 374 гривні.

Кисломолочний сир має бути жирністю 9%. У проєкті договору зазначено, що продукт має бути лише вітчизняного виробництва, а фасування – масою нетто не більше 10 кілограмів.

До самого продукту також встановлені вимоги щодо вологості та кислотності. Сир має мати характерний кисломолочний смак і запах, без сторонніх присмаків та запахів.

Не допускається продукція зі згірклим, тухлим чи пліснявим запахом. Також у складі не повинно бути синтетичних барвників, ароматизаторів, підсилювачів смаку, консервантів та рослинних жирів.

Твердий сир планують купити жирністю 50%. Він також має відповідати встановленим державним стандартам. Для нього визначені вимоги до вологості, вмісту солі, зовнішнього вигляду, консистенції та смаку.

Майже 1 400 кілограмів овочів і фруктів

Окремо ліцей оголосив закупівлю свіжих овочів та фруктів на 53 770,75 гривні.

Якщо скласти зазначені у специфікації обсяги, йдеться про 1 415 кілограмів продукції.

Найбільше планують придбати:

• буряка – 300 кілограмів;
• моркви – 300 кілограмів;
• капусти – 300 кілограмів;
• яблук – 200 кілограмів;
• помідорів – 100 кілограмів;
• огірків – 80 кілограмів;
• цибулі – 60 кілограмів;
• солодкого перцю – 40 кілограмів;
• баклажанів – 34 кілограми;
• лимонів – 1 кілограм.

У специфікації, зокрема, зазначені молодий столовий буряк першого товарного сорту, молода морква з обрізаною зеленню та середньостигла білоголова капуста першого товарного сорту.

У проєктах договорів зазначено, що овочі та частина фруктів мають бути врожаю 2026 року та вирощені в Україні. Продукція повинна бути свіжою, чистою, без гнилі, пошкоджень, ознак в’ялості та ураження шкідниками.

Наприклад, до помідорів висувається вимога, щоб вони були цілими, не пошкодженими, стиглими та червоними. Також вміст нітратів не має перевищувати норм, визначених відповідними стандартами.

Для баклажанів передбачили подовжену форму, довжину не менш як 10 сантиметрів та діаметр не більш як 6 сантиметрів. Вони мають бути свіжими, щільними, цілими, без ознак гнилі та в’ялості.

Продукти можуть привозити невеликими партіями

Проєкти договорів передбачають не одноразову поставку всього обсягу продуктів, а постачання за замовленнями ліцею.

Після отримання замовлення постачальник має доставити продукцію протягом двох діб. При цьому через нестабільну роботу навчальних закладів, яка залежить від безпекової ситуації, заклад передбачає можливість постачання дрібними партіями – зокрема, щоб продукти не псувалися.

Якщо постачальник затримає доставку більш ніж на одну добу від погодженої дати, ліцей має право анулювати замовлення. У такому випадку постачальник не матиме права вимагати компенсацію за анульовану поставку.

Доставляти продукти повинні безпосередньо до комори закладу. Розвантаження постачальник має виконувати власним коштом.

Транспорт теж має відповідати вимогам

Окремі вимоги стосуються транспортування харчових продуктів.

Автомобілі мають бути спеціально обладнаними, чистими та справними, із покриттям кузова, яке можна мити. Під час перевезення необхідно дотримуватися температурного режиму та правил товарного сусідства.

Працівники, які супроводжують доставку, завантажують і розвантажують продукти, повинні пройти обов’язковий медичний огляд, мати особисті медичні книжки та спеціальний одяг.

На вимогу представників закладу постачальник також має показати довідку про санітарну обробку транспортного засобу та медичні книжки працівників.

Ліцей залишає за собою право перевіряти продукти в лабораторії

Одна з найбільш детально прописаних частин проєктів договорів стосується контролю якості.

Постачальник повинен передавати документи про якість та безпечність кожної партії. На момент поставки залишок терміну придатності продуктів, згідно із загальними умовами договору, має становити не менше 90% від терміну, встановленого виробником.

Водночас ліцей має право самостійно відбирати зразки та направляти їх до акредитованих лабораторій. Витрати на такі дослідження покладаються на постачальника.

Підставою для додаткової перевірки можуть стати, зокрема, скарги працівників харчоблоку або тих, хто харчується у закладі, незвичний запах чи зовнішній вигляд продукту, зміна смаку під час термічної обробки або зафіксовані випадки харчових отруєнь чи розладів травлення. У такому разі комісія щонайменше з трьох працівників замовника може відібрати зразки без попереднього повідомлення постачальника.

Якщо лабораторія підтвердить, що продукт не відповідає вимогам, ліцей може відмовитися від нього. Постачальник при цьому має замінити неякісний товар. За таке порушення проєкт договору передбачає штраф у розмірі 20% ціни договору.

За прострочення -штраф, за фальсифікацію – ще більше

У договорі прописані й фінансові санкції.

За прострочення поставки або поставку меншої кількості товару, ніж було замовлено, передбачений штраф 20% вартості відповідної партії. За товар неналежної якості – також 20% його вартості, крім обов’язку замінити продукцію.

Якщо ж буде виявлена фальсифікація товару або супровідних документів, постачальник має компенсувати завдані збитки та додатково сплатити 7% ціни договору.

Також постачальник має компенсувати ліцею збитки, якщо через його неякісну продукцію до закладу будуть застосовані санкції контролюючих органів.

Оплата – після поставки

Розрахунки за продуктами мають здійснюватися безготівково після їх отримання.

За умовами проєктів договорів передбачена відстрочка платежу до 30 календарних днів. Якщо виникне затримка бюджетного фінансування, оплату мають провести протягом десяти робочих днів після отримання бюджетного призначення на фінансування закупівлі.

При цьому остаточний обсяг закупівлі може бути зменшений залежно від фактичної потреби ліцею та реального фінансування.

Договори, якщо їх укладуть, діятимуть до 31 грудня 2026 року, а в частині взаєморозрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Наразі закупівлі перебувають на етапі подання пропозицій. Тобто зазначені 288 564,75 гривні – це очікувана, а не остаточна вартість, за якою ліцей придбає продукти. Остаточні суми будуть відомі після завершення відбору постачальників.

Читайте також:

Вартість харчування у ліцеях і садочках Вільногірська зміниться: скільки платитимуть батьки з вересня

Ще кілька років тому ця будівля на центральній вулиці Лихівки була занедбаною: без вікон, із протікаючим дахом та зарослою територією. Сьогодні тут поступово створюють майбутній музей місцевої історії.

Детальніше про майбутній музей, старовинні речі, які вже передають жителі, та те, хто допомагає відновлювати будівлю, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від занедбаної хати – до музею

Ідея створити у Лихівці музей місцевої історії у селищної голови Лариси Савченко виникла давно. Каже, що завжди цікавилася українською культурою, традиціями, вишивкою, старовинним посудом та побутом.

Місце для майбутнього музею знайшлося на центральній вулиці села. Ще донедавна будинок був у занедбаному стані: навколо розрослися кущі, у стінах не було вікон, а дах протікав.

За словами селищної голови, така картина була особливо помітною для тих, хто в’їжджав до Лихівки.

“Я сама дуже люблю все українське, дуже люблю історію, традиції, українські страви готувати, вишивки, глечики – це моє, дуже мені рідне і до душі”, – розповіла Лариса Савченко.

Сам будинок придбали місцеві сільгоспвиробники у попередніх власників, а потім передали громаді. Після цього будівлю поставили на баланс та почали поступово відновлювати.

Ремонт роблять без бюджетних коштів

Повноцінний ремонт будівлі виявився значно дорожчим, ніж очікували. Коли громада звернулася до підрядних організацій, їй назвали суму близько 3 мільйонів гривень.

Для Лихівської громади це значні кошти, тому від ідеї комплексного ремонту довелося відмовитися. Натомість будинок відновлюють поступово – власними силами та за підтримки місцевих жителів і сільгоспвиробників.

До робіт долучається і комунальне підприємство громади. Зокрема, його працівники виконували роботи з покрівлею.

“Ми вже другий рік робимо це. В ремонті нам допомагає наше комунальне підприємство, сільгоспвиробники, жителі”, – зазначила пані Лариса.

Наразі музей ще не готовий до відкриття. У приміщенні тривають роботи, а окремі елементи майбутнього інтер’єру потребують завершення.

Експонати несуть самі жителі

Поки будівлю ремонтують, громада почала формувати майбутню музейну колекцію.

Лихівчани приносять речі, які зберігалися у їхніх домівках десятиліттями. Серед них – старовинний одяг, вишивки, предмети побуту, валізи, скрині та інші речі, пов’язані з повсякденним життям попередніх поколінь.

За словами Лариси Савченко, спочатку громада планувала отримати одну українську скриню. Натомість жителі вже передали чотири.

У музеї також хочуть представити фотографії та інші матеріали, які допоможуть розповісти історію Лихівки через життя її мешканців.

“Все, що було в житті людей місцевих, вони все сюди зносять, щоб для нашого молодого покоління була така історія минулого нашої громади”, – пояснила Лариса Савченко.

Таким чином, майбутня експозиція формується не лише адміністрацією громади, а й самими жителями. Кожна принесена річ має власну історію та може стати частиною спільної пам’яті Лихівки.

У музеї відтворюють традиційний інтер’єр

Однією з особливостей майбутнього музею має стати відтворення традиційного українського побуту.

Є тут справжня українська піч, яка вже була у цій хаті і яку відреставрували як майбутню експозицію. Її планують розписати, щоб максимально наблизити інтер’єр до традиційної української хати.

За словами Лариси Савченко, такі елементи важливо зберегти, адже майстрів, які можуть відтворити традиційний розпис, стає дедалі менше.

Саме тому музей у Лихівці хочуть зробити не просто приміщенням зі старими речами, а простором, де можна буде побачити, як жили люди громади раніше – яким був їхній побут, що вони використовували у повсякденному житті, які традиції зберігали та передавали наступним поколінням.

Музей має зберегти історію громади

Поки що точну дату відкриття музею у Лихівці не називають. Роботи тривають, а приміщення поступово наповнюється експонатами.

Для громади цей проєкт став прикладом того, як занедбану будівлю можна повернути до життя без масштабних бюджетних витрат – завдяки спільним зусиллям місцевої влади, підприємців, комунального підприємства та жителів.

І якщо ще кілька років тому ця хата була місцем, яке хотілося не помічати, то тепер її поступово перетворюють на простір, який має нагадувати мешканцям Лихівки про їхнє коріння.

Майбутній музей має стати місцем, де старі вишивки, скрині, світлини та предмети побуту отримають нове життя, а історія громади буде не лише записана в документах, а й буквально збережена у речах, які передають самі лихівчани.

Читайте також:

Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада