Нові правила виїзду за кордон у 2026 році: зміни для чоловіків та європейські системи контролю

Із 1 березня 2026 року в Україні почали діяти оновлені правила перетину державного кордону. Базова заборона на виїзд військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років зберігається, проте уряд запровадив низку спрощень для окремих категорій громадян. Водночас суттєвих змін зазнають і правила в’їзду до країн Європейського Союзу через запуск нових цифрових систем.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала актуальні вимоги до єдиного матеріалу.

Військово-обліковий документ та обов’язковий VIN-код

Перетин кордону чоловіками продовжує суворо регулюватися законом про мобілізацію. Головною умовою для виїзду є наявність чинного військово-облікового документа у паперовій або електронній формі. Перед плануванням поїздки необхідно актуалізувати свої дані через ТЦК та СП, а інформацію про наявну відстрочку обов’язково внести до документа.

Згідно з вимогами законодавства, документ має містити спеціальний штрих-код (VIN-код). Прикордонники зчитують його для миттєвої перевірки особи в електронному реєстрі “Оберіг”. Цей код може бути згенерований у новому електронному документі або вклеєний у військовий квиток старого зразка. Будь-які розбіжності між паперовими довідками та цифровою базою найчастіше стають причиною відмови у виїзді.

Категорії громадян та підстави для перетину кордону

Без додаткових обмежень і довідок перетинати державний кордон мають право чоловіки віком від 18 до 22 років, а також громадяни, яким виповнилося 60 років. Для юнаків 18-22 років достатньо пред’явити закордонний паспорт та військово-обліковий документ.

Для чоловіків віком від 23 до 60 років виїзд можливий виключно за наявності законних підстав. До таких підстав належать медичні показання та лікування за кордоном, сімейні обставини, навчання в іноземних закладах, професійна або волонтерська діяльність, а також наявність офіційного бронювання.

Окремо варто звернути увагу на осіб, виключених з військового обліку. До цієї категорії належать чоловіки старші 60 років, засуджені за тяжкі злочини, особи, які втратили громадянство України, та ті, хто визнаний непридатним до служби за висновком ВЛК. Юристи попереджають, що сам статус непридатності не гарантує автоматичного пропуску. Для законного перетину кордону необхідно мати довідку ВЛК, офіційне рішення ТЦК про виключення з обліку та переконатися, що всі дані коректно відображаються у застосунку “Резерв+”.

Спрощення для медіа та заброньованих працівників

Працівники сфери стратегічних комунікацій та медіа віком від 23 до 60 років відтепер можуть виїжджати за кордон на термін до 60 днів. Процедуру для них суттєво спростили: замість постійних звернень до Держприкордонслужби необхідно отримати лише лист-погодження від Державного комітету телебачення і радіомовлення, маючи при собі запрошення від іноземної організації та оновлений військово-обліковий документ.

Оновлено правила і для заброньованих працівників. Підприємства оборонно-промислового комплексу отримали право бронювати фахівців строком до 45 днів. Для критично важливих підприємств скасовано попередній 72-годинний ліміт перевірки списків. Заброньовані співробітники можуть виїжджати у службові відрядження або у відпустку за наявності дозволу від роботодавця. Виняток становлять державні службовці певних рангів, які мають право перетинати кордон виключно зі службовою метою.

Правила для жінок, дітей та водіїв авто

Більшість українських жінок у 2026 році можуть вільно перетинати кордон. Обмеження стосуються виключно військовослужбовиць за контрактом (ЗСУ, НГУ, ДПСУ) та державних службовиць. Жінки-медики, які перебувають на обліку, але не підписували контракт, виїжджають без додаткових дозволів.

Виїзд дітей до 16 років дозволений лише у супроводі дорослих. Якщо дитина їде з одним із батьків, достатньо свідоцтва про народження, нотаріальна згода другого з батьків під час воєнного стану не потрібна. Для виїзду з близькими родичами необхідні документи про родинні зв’язки та заява одного з батьків, завірена органом опіки. У разі подорожі з третіми особами обов’язковою є нотаріально завірена згода.

Для перетину кордону на автомобілі водій повинен мати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документ про право користування (якщо водій не є власником) та обов’язковий поліс міжнародного страхування “Зелена карта”. Нові європейські електронні системи контролю стосуються лише осіб і не скасовують вимог до страхування автотранспорту.

Додаткові зміни у 2026 році

У 2026 році також зміняться правила подорожей до країн Європейського Союзу, які стануть стають більш цифровізованими. Ще з жовтня 2025 року на кордонах діє система Entry/Exit System (EES), яка замінила ручне проставлення штампів у паспорти. Під час першого в’їзду до Шенгенської зони мандрівники проходять обов’язкову цифрову реєстрацію: здають відбитки чотирьох пальців та роблять фото обличчя. Система автоматично фіксує терміни перебування, запобігаючи нелегальній міграції.

У четвертому кварталі 2026 року заплановано запуск системи ETIAS — попереднього електронного дозволу на в’їзд для громадян країн із безвізовим режимом. Вартість такого дозволу становитиме 20 євро, а оформити його можна буде лише онлайн. Від сплати збору звільняються діти до 18 років, особи старші 70 років та члени сімей громадян ЄС. Оформлений дозвіл діятиме до трьох років або до закінчення терміну дії закордонного паспорта.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ветерани, військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх родин можуть звернутися по допомогу до фахівця із супроводу у Вільногірській громаді. Йдеться не лише про консультації щодо документів чи виплат – іноді супровід передбачає координацію кількох служб, пошук необхідних ресурсів та допомогу в ситуаціях, для яких немає готового алгоритму.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

У Вільногірську фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб – Тетяна Кириллова – працює на базі КНП “Центр надання соціальних послуг” міської ради. 

По допомогу можуть звертатися ветерани та демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих і зниклих безвісти Захисників і Захисниць України, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші представники цільової аудиторії.

Про те, з якими питаннями найчастіше звертаються ветерани та їхні родини, як відбувається супровід і чому не на кожне питання є готова відповідь, Тетяна Кириллова розповіла в інтервʼю для сайту Вільногірської міської ради. Посилання на оригінальний текст можна знайти в кінці матеріалу.

З якими запитами звертаються

Запити бувають різними. Людям допомагають із реєстрацією в особистих кабінетах Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Бувають звернення щодо військової служби, виплат, документів, підготовки запитів до військових частин, матеріальної допомоги, пільг, санаторного лікування та реабілітації.

Частина питань має юридичну складову. Фахівець може допомогти правильно сформулювати запит або звернення, а якщо ситуація потребує професійної правничої допомоги, зорієнтувати, де її можна отримати – у державній системі або через громадські й благодійні організації.

Проблема часто полягає не у відсутності допомоги, а в тому, що інформація про неї розпорошена між різними установами, програмами та сервісами. До того ж умови отримання окремих видів підтримки можуть змінюватися. 

Тому в деяких випадках важливо не просто надати людині інформацію, а перевірити її актуальність, визначити відповідальну установу, перелік необхідних документів та подальші кроки.

Коли для допомоги потрібна взаємодія кількох служб

Фахівець із супроводу не має повноважень приймати рішення замість інших установ. Він може підготувати звернення, надати інформацію, направити запит або допомогти визначити подальший алгоритм. Остаточне рішення при цьому часто залишається за іншим органом.

Буває, що люди приходять після невдалих спроб отримати допомогу в інших установах. У таких випадках спочатку потрібно з’ясувати, що вже було зроблено: іноді звернення подали не туди, іноді бракує документа, а подекуди необхідне повторне звернення чи юридична допомога.

Показовим є випадок із військовослужбовцем із Вільногірська, який після поранення проходив лікування в госпіталі в Умані. Після виписки йому потрібно було продовжити лікування та реабілітацію вже за місцем проживання, однак самостійно організувати повернення до громади він не міг.

Чоловік вирушив до Вільногірська, коли робочий день уже наближався до завершення. Для того щоб він не залишився без допомоги, вдалося організувати транспорт і зустріч на Криворізькій трасі. 

Після прибуття до міста військовослужбовця доправили до Вільногірської центральної міської лікарні, де на нього вже чекали медичні працівники. Там провели первинний огляд та визначили подальші кроки щодо лікування і реабілітації.

Ця ситуація показує, що супровід може виходити далеко за межі консультації. У складних випадках потрібно знайти транспорт, зв’язатися з різними установами, скоординувати їхню роботу та забезпечити людині необхідну допомогу.

Якщо потрібного ресурсу немає у громаді

Не всі необхідні послуги доступні безпосередньо у Вільногірську. Тоді фахівець шукає можливості за межами громади – встановлює контакти з громадськими організаціями, благодійними фондами, іншими установами та шукає програми або спеціалістів, які можуть допомогти у конкретній ситуації.

Окремим напрямом залишається психологічна підтримка. У Центрі надання соціальних послуг працює психолог, до якого можуть звернутися ветерани, демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих та зниклих безвісти захисників. Також проводять індивідуальну роботу й тренінги.

Не обовʼязково знати, з чого почати

Звернутися до фахівця можна навіть тоді, коли людина не знає, яка саме допомога їй потрібна. Результатом роботи не завжди стає вирішення проблеми за один день.

 Іноді це офіційна відповідь, знайдений потрібний спеціаліст або чітке розуміння подальших дій. У деяких випадках людині доводиться пояснити, що бажаний варіант неможливий, однак існують інші законні шляхи.

Головне – не створювати хибних очікувань і не залишати людину саму з проблемою.

Як звернутися по допомогу

Отримати супровід можна офлайн або онлайн.

Особисто звернутися можна до КНП “Центр надання соціальних послуг” Вільногірської міської ради за адресою: м. Вільногірськ, вул. Юрія Устенка, 29.

Графік роботи: понеділок-четвер – 08:00-17:00, п’ятниця – 08:00-15:45. Обідня перерва – з 12:00 до 12:45. Робочий телефон: 068 640 23 31.

Також заяву можна подати онлайн через платформу е-Ветеран: заповнити електронну заяву та дочекатися зв’язку з фахівцем.

Якщо потрібна психологічна підтримка, у Центрі можна отримати інформацію про доступну допомогу, тренінги та інші заходи для ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих та їхніх родин.

Повну версію матеріалу про роботу фахівця із супроводу ветеранів та їхніх родин читайте на сайті Вільногірської міської ради.

Читайте також:

У Вільногірську шукають фахівців із супроводу ветеранів: як долучитися та які умови

Із наближенням опалювального сезону в українців традиційно виникають питання щодо житлових субсидій. 

Від чого залежить розмір державної допомоги, які доходи враховують під час розрахунку та кому доведеться повторно звертатися за призначенням виплати – розповідаємо детальніше на Вільногірськ IN.UA.

Опалювальний і неопалювальний сезон: чому це важливо

При призначенні субсидії враховують період, на який вона розраховується. Рік поділений на два сезони: неопалювальний триває з 1 травня до 30 вересня, а опалювальний — з 1 жовтня до 30 квітня.

Різниця між цими періодами безпосередньо впливає на розмір допомоги. В опалювальний сезон витрати домогосподарств на комунальні послуги, зокрема опалення, зазвичай зростають, тому й сума субсидії може бути більшою.

Від чого залежить розмір субсидії

Сума державної допомоги для кожного домогосподарства розраховується індивідуально. Основним показником є рівень доходів родини.

Для визначення права на субсидію та її розміру враховують доходи за відповідний розрахунковий період. При цьому для опалювального та неопалювального сезонів використовуються різні періоди доходів.

Субсидію призначають у випадку, якщо вартість житлово-комунальних послуг у межах установлених соціальних нормативів перевищує суму, яку домогосподарство має сплачувати самостійно.

Тобто держава фактично компенсує різницю між вартістю послуг у межах соціальних норм та обов’язковим платежем родини.

Як визначають обовʼязковий платіж

Розмір обов’язкової частки витрат на комунальні послуги залежить від середньомісячного доходу домогосподарства в розрахунку на одну людину.

Спочатку загальний середньомісячний дохід родини ділять на кількість членів домогосподарства. Після цього застосовують встановлену формулу: дохід на одну особу ÷ 3 209 грн ÷ 2 × 15%.

У розрахунку використовують прожитковий мінімум на одну особу – 3 209 гривень, базовий коефіцієнт – 2 та базову норму плати за послуги – 15%.

Чим нижчим є дохід домогосподарства, тим меншою буде його обов’язкова частка витрат, а отже, за інших рівних умов, може бути більшою і сума субсидії.

Якщо влітку субсидія становить 0 гривень

Нульова сума субсидії в неопалювальний сезон не означає, що родині відмовили у державній допомозі.

Така ситуація можлива, коли вартість комунальних послуг у межах соціальних нормативів не перевищує суму обов’язкового платежу, визначеного для домогосподарства.

У такому випадку виплата просто не нараховується в конкретному місяці. При цьому інформація про домогосподарство залишається в системі, а з початком опалювального сезону розмір субсидії перераховують автоматично. Повторно подавати заяву лише через нульову літню субсидію не потрібно.

Низький дохід – не єдина умова для отримання допомоги

Сам по собі невисокий дохід не гарантує автоматичного призначення субсидії. Під час розгляду заяви також перевіряють майновий стан домогосподарства.

Зокрема, підставою для відмови можуть бути:

• здійснення одноразової покупки або іншого платежу на суму понад 100 тисяч гривень, за винятком окремих витрат, зокрема на медичні чи освітні послуги;
• наявність у складі домогосподарства повнолітніх осіб, які не працюють, не навчаються та не сплачують єдиний соціальний внесок;
• банківський депозит члена домогосподарства на суму понад 100 тисяч гривень;
• наявність автомобіля, з року випуску якого минуло менше п’яти років.

Тому перед оформленням допомоги важливо врахувати не лише доходи, а й майновий стан родини.

Кому субсидію продовжують автоматично

Для більшості отримувачів перехід з неопалювального на опалювальний сезон не потребує повторного звернення. Якщо родина вже отримувала субсидію та її обставини не змінилися, виплату на новий період можуть продовжити автоматично.

Водночас є категорії громадян, яким необхідно повторно подати заяву та відповідні документи.

Зокрема, це стосується домогосподарств, у яких:

• змінився склад сім’ї або зареєстрованих у житлі осіб;
• житло орендують;
• є статус внутрішньо переміщеної особи;
• родина претендує на субсидію на придбання твердого палива.

У таких випадках важливо вчасно звернутися за призначенням допомоги та надати необхідні документи.

Про зміни потрібно повідомляти протягом 30 днів

Отримувач субсидії має повідомляти про зміни, які можуть вплинути на призначення або розмір виплати.

Протягом 30 календарних днів необхідно поінформувати про: 

• зміну складу домогосподарства; 
• зміни переліку отримуваних комунальних послуг; 
• здійснення покупки на суму понад 100 тисяч гривень, або наявність у власності два та більше нерухомого майна (крім спадщини). 

Як подати документи

• онлайн: через Дію або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України; 
• особисто: звернутися до сервісних центрів Пенсійного фонду України або ЦНАПів. 

Де саме на порталі Фонду можна перевірити статус справи та розмір субсидії

Перевірити статус справи та розмір субсидії можна в особистому кабінеті у вкладці “Моя субсидія”. У цьому вікні відображається актуальний статус вашої справи: 

• діюча (субсидію призначено); 
• недіюча (або “нульова”);
• на розгляді (документи ще перевіряють). 

Також тут відображається точний розмір виплати окремо на неопалювальний та опалювальний сезон. 

Джерело: сайт Вільногірської міської ради.