Отруєння безпритульних тварин у Вільногірську

Сьогодні в соціальних мережах з’явилися нові повідомлення про отруєння собак у місті. Волонтери, свідки та зоозахисники закликають до дій, адже жорстоке поводження з тваринами — це не лише моральний злочин, а й пряме порушення закону. Чому такі ситуації повторюються,  і що робить поліція — читайте на Вільногірськ IN.UA.

Отруєння собак у Вільногірську

Початок 2025 року відзначився жорстоким випадком: 5 січня на вулиці Садовій, 17, померла безпритульна собака від отруєння. Наступного дня загинув інший пес на ім’я Льова. Цих собак знайшла місцева волонтерка Інна Середа. Вона опікувалася тваринами, стерилізувала їх і створювала гідні умови для життя на вулиці.

Обурення суспільства зростає, адже цей випадок — не перший у нашому місті. Відповідальності ніхто не несе.

“Мені повідомила сусідка. Ми одразу побігли туди, але отрута була надто сильною. Шансів врятувати тварину не було. Я не змогла зняти відео через моральний стрес, це жахливе видовище. Я зробила лише фото. Наступного дня нам повідомили про іншого пса, Льову, який уже був мертвий. Ці собаки були стерилізовані та мали щеплення. Вони не винні, що живуть на вулиці,” — коментує Інна Середа.

Працівники поліції підтвердили, що перевіряють місцеві пабліки, проте офіційних заяв на момент надання коментаря не було. Ми також звернулися до прес-секретарки поліції Кам’янського району Олени Тімченко.

“Поліція зареєструвала інформацію про розкладання отрути 28 грудня. Наразі ведеться перевірка та пошук свідків. Закликаємо громадян повідомляти про такі випадки за номером 102.”

Прес-секретар також наголошує на важливості звернень не лише щодо безпритульних тварин, а й у разі свідчень жорстокого поводження з домашніми улюбленцями чи іншими тваринами. Такі дії є порушенням статті 299 Кримінального кодексу України і караються відповідно до чинного законодавства.

Вільногірці про цю проблему

“Я бачила цих собак за життя. Вони не були агресивними, лише гавкали на людей. У місцевих пабліках часто пишуть, що собак треба труїти. Кілька років тому у моєму дворі також труїли собак. Одного разу я навіть везла побитого собаку до клініки”, — розповіла вільногірка Ганна, яка звернула нашу увагу на цю проблему.

Власниця місцевого притулку для собак Вікторія Кукса коментує:
“Біля мого притулку отруїли сім собак. Ми складали заяви, але ніхто не поніс відповідальності.”

Обережно! Чутливий контент!

Власниця котячого притулку “Пухнастий Батальйон” Ольга Роговенко додає:
“Були випадки, коли собак не лише труїли, а ще й стріляли. Ми зверталися до поліції, але результату не було”, — поділилася Ольга Роговенко, власниця котячого притулку “Пухнастий батальйон”.

Нагадаємо, відповідно до закону №2351 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу” відповідальність за захист тварин від жорстокого поводження несуть місцеві ради. Контроль над дотриманням вимог закону і вжиття заходів у разі порушень здійснює Національна поліція.

Редакція подала заяву до поліції щодо цього випадку та стежитиме за ходом розслідування. Якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами, повідомляйте поліцію та підтримуйте волонтерів, які борються за права безпритульних тварин.

Зоозахисники підкреслюють: ця проблема ставить під удар не лише добробут тварин, а й репутацію міста. Ми маємо відповідально ставитися до тварин: не викидати їх на вулицю, не випускати на самовигул, стерилізувати домашніх улюбленців і гуманно запобігати розмноженню безпритульних тварин.

Що робити, якщо ваш улюбленець отруївся?

Ветеринар Людмила Галайда дає рекомендації:

Ознаки отруєння:

• Нудота, блювання, слабкість, слинотеча.

Що потрібно мати в аптечці:

• вітамін В6 (піридоксин гідрохлорид) в ампулах: колоти 0,5 мл на 1 кг ваги;
• вітамін К1 (Канакіон чи Канавіт) в ампулах: колоти 2,5–5 мг на 1 кг ваги;
• абсорбенти: активоване вугілля, сорбекс, ентеросгель, поліфепан.

Перша допомога:

1. Негайно промийте шлунок: дайте розчин активованого вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги).
2. Забезпечте спокій і тепло.
3. Негайно зверніться до ветеринара.

Читайте також:

• Як стати рятівником для безпритульних тварин взимку
• Що потрібно для здоров’я та щастя домашніх улюбленців: поради ветеринарки

Депутати Вільногірської міської ради підтримали рішення про схвалення Меморандуму щодо наміру вступу громади до Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація прифронтових міст та громад”. Йдеться про участь у всеукраїнському об’єднанні громад, які працюють в умовах війни та прагнуть разом відстоювати свої інтереси на державному рівні.

Про це стало відомо з рішення міської ради.

Рішення ухвалили на сесії 14 січня

На пленарному засіданні міськради депутати розглянули питання “Про схвалення Меморандуму про намір вступу до Місцевої асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація прифронтових міст та громад” та підтримали його.

У рішенні зазначено, що мета вступу — більш ефективне здійснення повноважень, узгодження дій органів місцевого самоврядування щодо захисту прав та інтересів громад, сприяння розвитку, підтримці, відновленню та інвестиційному розвитку прифронтових територій.

Окремим пунктом депутати визначили, що представляти Вільногірську громаду в органах управління Асоціації буде міський голова Володимир Василенко. Координацію виконання рішення покладено на секретаря міської ради Олега Штамбурга.

Що це за Асоціація і хто її створив

“Асоціацію прифронтових міст та громад” створили восени 2025 року. Про її запуск публічно оголосили 19 вересня під час Першого форуму прифронтових міст та громад “Стратегічні виміри міст-форпостів”, який відбувся у Харкові.

Ініціатором створення об’єднання став міський голова Харкова Ігор Терехов. Саме Харків став майданчиком для формування цієї ініціативи та підписання перших меморандумів.

До форуму долучилися представники державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору та міжнародних організацій. Онлайн виступив і Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Він тоді підкреслив, що об’єднання громад у межах Асоціації дозволить сформувати спільну позицію прифронтових територій, ефективніше комунікувати з урядом, парламентом і міжнародними партнерами та чітко артикулювати потреби та координувати дії.

Скільки громад уже долучилися

Під час створення Асоціації до ініціативи приєдналися громади з 11 областей України: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської.

Загалом, за даними Міністерства розвитку громад і територій, в Україні налічується 242 прифронтові громади у десяти областях. Саме для них держава вже реалізує спеціальні програми підтримки — зосереджені на питаннях безпеки, житла, медицини, бізнесу та соціальної сфери. Асоціація покликана стати майданчиком, через який ці громади зможуть говорити з державою “єдиним голосом”.

Що передбачає сам Меморандум

Текст Меморандуму, який додається до рішення, не є фінансовим договором і не створює негайних майнових зобов’язань. У документі прямо вказано: це фіксація намірів сторін і крок до офіційного вступу громади до складу Асоціації.

Серед ключових положень:

• громада заявляє про намір стати членом Асоціації та брати участь у її діяльності;
• після подання заяви та ухвалення відповідних рішень рада набуде статусу члена Асоціації;
• Асоціація, зі свого боку, зобов’язується сприяти включенню громади до свого складу відповідно до Статуту.

Фактично це — офіційний старт процесу входження Вільногірська до всеукраїнської мережі прифронтових громад.

Крок до спільної сили громад

Формально Вільногірськ не знаходиться на лінії бойових дій, але Дніпропетровська область входить до переліку регіонів, які зазнають постійних безпекових і соціально-економічних викликів через війну. Для таких громад участь у подібних об’єднаннях — це:

• можливість впливати на державні рішення через колективну позицію;
• доступ до спільних програм підтримки та відновлення;
• обмін досвідом із громадами, які вже проходять через складні кризові ситуації;
• посилення переговорної позиції у роботі з донорами та міжнародними партнерами.
  

Читайте також:

Вільногірськ і Синельникове об’єднують зусилля заради людей під час війни

Ніна Лазаренко – внутрішньо переміщена особа з міста Дружківка Донецької області. У квітні 2022 року вона разом із дітьми була змушена покинути дім через війну та переїхати до Вільногірську. Сьогодні жінка відома в громаді як майстриня декоративних виробів – від новорічних композицій до оберегів і предметів інтер’єру.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA 

Історія переселення 

Після переїзду родина деякий час жила в селі Водяному. Ніна Миколаївна з теплотою згадує людей, які підтримали їх у найважчий момент.

“Хочу висловити щиру подяку Фабрикантовій Людмилі та її покійному чоловікові Олександру, які прийняли нас, як рідних. Ми прожили в них чотири місяці – це були надзвичайно добрі та світлі люди”, – каже жінка. 

Ще однією важливою людиною на її шляху стала Світлана Повстін, яка, за словами Ніни Миколаївни, буквально підштовхнула її повернутися до творчості.

“Коли я сказала, що раніше займалася рукоділлям, вона відповіла: “А чого сидіти? Треба робити”. Саме вона дала мені цей поштовх”, – згадує майстриня. 

Від бухгалтерії до рукоділля 

До війни Ніна Миколаївна працювала заступницею головного бухгалтера. Її життя було заповнене цифрами, звітами та інструкціями, а на творчість просто не залишалося часу. Після пережитого горя рукоділля стало для неї способом відновлення.

“Щоб не зійти з розуму від усього пережитого, цього горя, почала займатися”, – розповідає Ніна Миколаївна. 

Майстриня згадує, що починала з нуля, а наразі вже приймає замовлення. 

“Ми приїхали з сумочкою – нічого не було. Почали потроху, і ось тепер до Нового року були замовлення”, – каже жінка. 

Її роботи включають новорічні ялинки, іграшки, ліхтарики, бантики, ангелочки, підсвічники та гномиків. Крім святкових виробів, майстриня створює речі з мішковини, джуту та інших матеріалів

“От захотіла зробити колодязь, я його зробила, мені це сподобалося. Тоді в мене на меті млин зробити, там складніша процедура, але я його зробила, я отримала задоволення. Квіти з атласної стрічки теж роблю, мені це подобається. Роблю те, що мені подобається”, – зізнається Ніна Миколаївна. 

Процес створення, джерела та натхнення

Час виготовлення залежить від складності виробу. 

“Якщо, наприклад, млин, я його довго робила, тому що там треба було вітрило зробити. Не можна сказати, що це день я роблю, що це два я роблю. Такого нема. На кожний виріб вже  різний час витрачається”, – говорить жінка. 

Родина всіляко допомагає майстрині, за що вона дуже вдячна. 

“Хтось ріже стрічку, хтось її опалює, хтось намотує на палочку. Це в нас робиться все дружно. А я збираю вже тоді готову композицію”, – згадує Ніна Миколаївна. 

Натхнення рукодільниця черпає насамперед з власної фантазії та родини.  

“Я коли в інтернеті щось бачу, я ніколи це не копіюю. Я хочу щось своє. От зайшла, наприклад, в Аврору, подивилися, що мені треба купити. Я бачу, що я з цього хочу зробити. Також у мене дома натхненники мої”, – розповідає жінка. 

Відгуки та побажання 

Попри бажання творити, Ніна Миколаївна не прагне великого бізнесу:

“В інтернеті ми нічого не продаємо”, – каже вона. 

Жінку можна знайти на ринку “біля берізок”, там вона роздає свої візитки. 

Одна з покупчинь поділилася своїми враженнями про придбаний виріб Ніни Лазаренко. 

“Є жінки, які навіть після переїздів і втрат не втрачають головного – здатності щось тихо створювати руками.

Оця ялинка з мішковини саме з таких історій.

Її робить жінка-переселенка. Без пафосу, без гучних слів. Просто бере грубий, простий матеріал і перетворює його на щось тепле, майже домашнє. Мішковина, яка зазвичай асоціюється з мішками і складами, раптом стає святом. І це мене щоразу дивує.

У цих речах немає ідеальної симетрії, зате є характер. Є терпіння, час і бажання зробити світ трохи м’якшим. Такі дрібниці не рятують глобально, але чомусь дуже тримають зсередини.

Мабуть, тому вони так радують око. І серце теж”, – каже Марина Макарович. 

І наприкінці Ніна Миколаївна ділиться своїми побажаннями: 

“Щоб у нас був мир в країні, щоб сімʼї обʼєдналися, Щоб був спокій в душах людей. З Новим роком!”

Читайте також:

Військовий, який перетворив фронт на музику: історія Олександра з Камʼянського