Отруєння безпритульних тварин у Вільногірську

Сьогодні в соціальних мережах з’явилися нові повідомлення про отруєння собак у місті. Волонтери, свідки та зоозахисники закликають до дій, адже жорстоке поводження з тваринами — це не лише моральний злочин, а й пряме порушення закону. Чому такі ситуації повторюються,  і що робить поліція — читайте на Вільногірськ IN.UA.

Отруєння собак у Вільногірську

Початок 2025 року відзначився жорстоким випадком: 5 січня на вулиці Садовій, 17, померла безпритульна собака від отруєння. Наступного дня загинув інший пес на ім’я Льова. Цих собак знайшла місцева волонтерка Інна Середа. Вона опікувалася тваринами, стерилізувала їх і створювала гідні умови для життя на вулиці.

Обурення суспільства зростає, адже цей випадок — не перший у нашому місті. Відповідальності ніхто не несе.

“Мені повідомила сусідка. Ми одразу побігли туди, але отрута була надто сильною. Шансів врятувати тварину не було. Я не змогла зняти відео через моральний стрес, це жахливе видовище. Я зробила лише фото. Наступного дня нам повідомили про іншого пса, Льову, який уже був мертвий. Ці собаки були стерилізовані та мали щеплення. Вони не винні, що живуть на вулиці,” — коментує Інна Середа.

Працівники поліції підтвердили, що перевіряють місцеві пабліки, проте офіційних заяв на момент надання коментаря не було. Ми також звернулися до прес-секретарки поліції Кам’янського району Олени Тімченко.

“Поліція зареєструвала інформацію про розкладання отрути 28 грудня. Наразі ведеться перевірка та пошук свідків. Закликаємо громадян повідомляти про такі випадки за номером 102.”

Прес-секретар також наголошує на важливості звернень не лише щодо безпритульних тварин, а й у разі свідчень жорстокого поводження з домашніми улюбленцями чи іншими тваринами. Такі дії є порушенням статті 299 Кримінального кодексу України і караються відповідно до чинного законодавства.

Вільногірці про цю проблему

“Я бачила цих собак за життя. Вони не були агресивними, лише гавкали на людей. У місцевих пабліках часто пишуть, що собак треба труїти. Кілька років тому у моєму дворі також труїли собак. Одного разу я навіть везла побитого собаку до клініки”, — розповіла вільногірка Ганна, яка звернула нашу увагу на цю проблему.

Власниця місцевого притулку для собак Вікторія Кукса коментує:
“Біля мого притулку отруїли сім собак. Ми складали заяви, але ніхто не поніс відповідальності.”

Обережно! Чутливий контент!

Власниця котячого притулку “Пухнастий Батальйон” Ольга Роговенко додає:
“Були випадки, коли собак не лише труїли, а ще й стріляли. Ми зверталися до поліції, але результату не було”, — поділилася Ольга Роговенко, власниця котячого притулку “Пухнастий батальйон”.

Нагадаємо, відповідно до закону №2351 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу” відповідальність за захист тварин від жорстокого поводження несуть місцеві ради. Контроль над дотриманням вимог закону і вжиття заходів у разі порушень здійснює Національна поліція.

Редакція подала заяву до поліції щодо цього випадку та стежитиме за ходом розслідування. Якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами, повідомляйте поліцію та підтримуйте волонтерів, які борються за права безпритульних тварин.

Зоозахисники підкреслюють: ця проблема ставить під удар не лише добробут тварин, а й репутацію міста. Ми маємо відповідально ставитися до тварин: не викидати їх на вулицю, не випускати на самовигул, стерилізувати домашніх улюбленців і гуманно запобігати розмноженню безпритульних тварин.

Що робити, якщо ваш улюбленець отруївся?

Ветеринар Людмила Галайда дає рекомендації:

Ознаки отруєння:

• Нудота, блювання, слабкість, слинотеча.

Що потрібно мати в аптечці:

• вітамін В6 (піридоксин гідрохлорид) в ампулах: колоти 0,5 мл на 1 кг ваги;
• вітамін К1 (Канакіон чи Канавіт) в ампулах: колоти 2,5–5 мг на 1 кг ваги;
• абсорбенти: активоване вугілля, сорбекс, ентеросгель, поліфепан.

Перша допомога:

1. Негайно промийте шлунок: дайте розчин активованого вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги).
2. Забезпечте спокій і тепло.
3. Негайно зверніться до ветеринара.

Читайте також:

• Як стати рятівником для безпритульних тварин взимку
• Що потрібно для здоров’я та щастя домашніх улюбленців: поради ветеринарки

З одного спонтанного рішення почалася історія, яка змінила життя не лише Ірини Іванової з Водяного, а й долі дітей, що потребували родини. 

Деталі — у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

З чого все почалося

Рішення стати патронатною родиною часто народжується не з плану, а з відчуття. Саме так сталося і в цій історії — поштовхом стала війна та велика кількість дітей, які потребували допомоги.

“Почалася війна, і було дуже багато діток. В інтернеті писали, що треба брати дітей. Я пройшла навчання, і якось так — підійшла до чоловіка і кажу: “Треба, давай спробуємо”. І все”, — згадує Ірина Іванова. 

Примітка. Патронатна родина — це форма тимчасового догляду за дитиною, що опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту на нетривалий проміжок часу. 

Перші дні патронату та перші труднощі 

Ірина стала першою патронатною вихователькою у своїй громаді. Перший досвід виявився емоційно складним, незважаючи навіть на те, що вона — мати п’яти біологічних дітей.

“Перший випадок — це дівчинка з інвалідністю, підтримка рідних та команди була дуже необхідна, так як були труднощі. Я навіть телефонувала старості нашої громади та казала, що більше не хочу бути патронатною вихователькою. А вона говорила — зателефонуєш зранку , а зранку я вже їй не дзвонила”, — каже Ірина. 

З часом труднощі почали відступати, а родина — зміцнюватися .

“Місяць, два,  та вже три роки — і ти розумієш, що це твоє покликання. Ми стали великою командою”, — додає Ірина. 

Як троє братів знайшли постійний дім 

Підсумовуючи, Ірина стала патронатною вихователькою для 13 дітей. Згодом подружжя взяло під опіку трьох братів-підлітків. Один із них мав складну історію та проблеми із законом.

“Він крав, бешкетував, усе ламав. Але ми переживали, що якщо його віддамо, його не зрозуміють. І зрозуміли, що ці діти народжені сердцем, вони наші”, — каже Ірина. 

Попри страхи, родина вирішила не відступати: 

“Звісно, думали: а раптом не впораємось? Але потім: а що, впораємось. І впоралися”, — ділиться жінка. 

Сьогодні хлопці залишаються частиною сімʼї, один з них, навіть після досягнення повноліття. 

“Він вже документально вибув, йому 18 років. Але нікуди від нас не пішов — живе з нами”, — розповідає Ірина Іванова. 

Для майбутніх патронатних вихователів Ірина має пораду: не боятися зробити перший крок. Страх, втома і бажання опустити руки — це нормально. Головне у такі моменти — мати підтримку та людей, які скажуть “Ми з усім впораємося” або запитає “Як ти сьогодні?”. Ними можуть стати рідні та близькі, фахівці соціальної служби або члени міждисциплінарної команди.

Сьогодні у великій родині виховується одразу 11 дітей — як рідні, так і ті, хто потребує тимчасового захисту або постійного дому. І, попри всі труднощі, вони живуть, як єдине ціле. 

“У нас немає ревнощів. Ми всі, як рідні. Якщо є проблема — вирішуємо разом. Це такий фундамент сімʼї”, — підсумовує Ірина 

Читайте також:

Єдина патронатна родина у Вільногірську: як живе сім’я Слісаренків і чому залишаються без належної підтримки

Кабінет Міністрів України затвердив правила проведення конкурсів для митців та виробників контенту в межах президентської ініціативи “1000 годин українського контенту”. Держава готова інвестувати мільярди гривень у створення якісних вітчизняних фільмів, музики та навіть відеороликів для соцмереж.

Редакція Вільногірськ IN.UA розповідає, хто, на що і як зможе отримати фінансування.

“1000 годин українського контенту”: ціль програми

Попри тривалу повномасштабну війну, частина українців, особливо молодь, продовжує споживати російський контент. Дослідження компанії Gradus Research доводять, що цей вибір продиктований переважно звичкою, впливом оточення та банальною нестачею якісної вітчизняної альтернативи. Адже глядач обирає те, що якісно знято, емоційно близько та легкодоступно.

Головна мета нової програми — не просто обмежити ворожий вплив, а створити конкурентний, цікавий та затребуваний український продукт.

“Наше завдання — наповнити інформаційний простір українськими історіями, посилити культуру і стійкість суспільства“, — наголосила віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна.

На які проєкти можна отримати гроші

Ініціатива, яку реалізуватиме Міністерство культури, охоплює надзвичайно широкий спектр напрямів. Державну підтримку через відкриті конкурси зможуть отримати автори таких форматів:

• ігрові фільми та серіали;
• неігрові документальні проєкти;
• анімаційні фільми та серіали;
• спеціальний контент для дитячої аудиторії;
• сучасна музика;
• перформативне та візуальне мистецтво;
• масштабні аудіовізуальні шоу;
• короткі відеоролики для соціальних мереж.

Як працюватиме відбір та коли подавати заявки

Механізм розподілу коштів обіцяють зробити максимально прозорим. Урядовці зазначають, що програма працюватиме виключно через відкриті конкурси. Кожен проєкт проходитиме оцінку незалежних експертів та етап публічного пітчингу (захисту ідеї перед комісією).

Прийом заявок від креаторів стартує вже найближчими днями — з 3 квітня 2026 року. Кампанія збору ідей триватиме до червня включно.

Мільярдні інвестиції в економіку та безпеку

Програму “1000 годин українського контенту” ще у вересні 2025 року анонсував президент Володимир Зеленський. Як пояснив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, глава держави закликав уряд не просто запустити ініціативу, а й гарантувати їй реальне фінансування.

Згідно з ухваленим бюджетом на 2026 рік, на реалізацію цього проєкту заклали майже 4 мільярди гривень (із загальних 16,1 мільярда, передбачених для Мінкульту).

Посадовці підкреслюють, що це не просто витрати на розваги, а серйозний економічний крок. Програма має стимулювати розвиток креативних індустрій, створити нові робочі місця, залучити додаткові інвестиції та забезпечити зростання ринку загалом.

“Інвестування в культурний продукт сьогодні — це інвестиція в цінності, ідентичність і безпеку держави“, — підсумували в Міністерстві культури.

Читайте також:

Збитки через “постачальника останньої надії”: у “Жилкомсервісу” забирають ще 2,5 млн грн