Прощання без тягаря: чому українці все частіше обирають кремацію — і як це змінює традиції

“Я не хочу, щоб мої діти носили квіти на могилу. Я хочу, щоб вони жили далі — легко”, — зізнається пані Галина з Кам’янського. У 2024-му вона втратила чоловіка. І обрала для нього не традиційне поховання, а кремацію.

Це рішення сьогодні дедалі частіше приймають українці. Серед причин — не лише економія чи відсутність місць на кладовищі. Йдеться про глибше: переосмислення прощання як такого. І, можливо, нову культуру пам’яті — без бетонних плит, але з повагою й турботою.

Кремація: що змінюється і чому

Ще 10 років тому слово “кремація” у багатьох викликало відторгнення. Сьогодні — це вже не виняток, а реальна альтернатива, яка стає дедалі звичнішою. Особливо у великих містах.

Чому?

Економічніше. Середня вартість традиційного поховання сьогодні — від 15 000 грн і вище. До цього додаються витрати на догляд, встановлення пам’ятника, оренду транспорту. Кремація у Кам’янському через ритуальну службу “Ісход” обійдеться значно дешевше — старт від 8 000 грн.

Екологічніше. Один похорон — це до 200 кг цементу, понад 300 кг дерева, і часто — токсичні хімікати для бальзамування. Кремація не потребує нічого з цього. А якщо обрати біоурну — прах можна навіть посадити у землю як дерево пам’яті.

Практичніше. Урну можна зберігати вдома, вивезти за кордон, розвіяти в особливому місці чи розмістити в колумбарії. Для багатьох це — спосіб бути ближче до тих, кого втратили.

Легше для дітей. Не кожен хоче перекладати на рідних обов’язок доглядати за могилою. Кремація звільняє від цього. Пам’ять залишається — але без прив’язки до фізичного місця.

“Ісход”: сервіс, що підтримує, а не нав’язує

Компанія “Ісход” у Кам’янському працює з 2004 року. Її засновники — поставили собі за мету — зробити цей процес людяним, простим, без зайвого пафосу й плутанини.

Що вони пропонують:

Кремація “під ключ”: від оформлення документів до доставки урни в будь-яке місто України;

Можливість прощання в залі крематорію або організація поминального обіду;

Допомога 24/7: команда працює без вихідних і завжди на зв’язку;Можливість оформити замовлення онлайн — без візитів, черг і додаткових стресів.

На сайті ishod.dp.ua — чіткі тарифи, калькулятор вартості, поетапний опис процесу. Це не просто “ритуальні послуги” — це сервіс із людським обличчям.

“Ми не переконуємо. Ми просто пояснюємо. І якщо кремація — це полегшення для родини, ми беремо все на себе”, — кажуть у компанії.

А що кажуть ті, хто вже обрав

Серед клієнтів “Ісходу” — жителі не лише Кам’янського, а й Кривого Рогу, Запоріжжя, навіть Києва. Люди звертаються, коли хочуть простого, але гідного прощання.

“Для мами ми вибрали біоурну з лавандою. Вона дуже любила сад. Тепер там росте яблуня”, — написала одна з клієнток на сторінці компанії.

Ці історії — про любов, а не лише про втрату. І саме це стає новою формою культури пам’яті в Україні.

Чи готове суспільство

Ментально — не всі. Для багатьох поховання — це традиція, яку важко змінити. Але зміни вже йдуть.

І можливо, через 5-10 років кремація буде не “альтернативою”, а нормою. Особливо в містах, де кожен квадратний метр землі має значення.

Турбота у важливі моменти життя

Наш крематорій пропонує нову зручну послугу — оформлення свідоцтва про смерть. Ми беремо на себе всі необхідні формальності, щоб полегшити цей непростий період для рідних.

Також для вашої зручності ми організовуємо доставку урни з прахом по всій Україні. Ви можете бути впевнені, що все буде зроблено з повагою, обережністю та відповідальністю.

Ми поруч, щоб підтримати вас у складний час, забезпечуючи гідність, спокій та турботу про кожну деталь.

Довірте нам найважливіше — і ми подбаємо про все інше.

Як обрати — і не помилитись

Вибір завжди за родиною. Але головне — аби він був усвідомленим. У ритуальній службі “Ісход” допоможуть пройти цей шлях без зайвого клопоту. м. Кам’янське, адреса: Вільна вулиця, 9 (вул. Магнітогорська 9) Кам’янське, Дніпропетровська область, 51909

Телефон:+38 (093) 525 76 63, +38 (068) 310 27 27+ 38 (068) 883 33 73

Email: [email protected]

Сайт: ishod.dp.ua

Бо прощання — це про любов до рідної людини.

У Вільногірській громаді майже дві тисячі переселенців, але в черзі на тимчасове житло офіційно перебувають лише вісім людей. Такі дані оприлюднили у відповіді на запит редакції Вільногірськ IN.UA.

Чому кількість людей у черзі може впливати на появу житла для ВПО та чому в Раді з питань переселенців закликають активніше ставати на облік – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Запит про цифри: скільки людей стали у чергу

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради із запитом щодо кількості переселенців, які зареєструвалися у черзі на тимчасове житло.

У зверненні редакція просила надати інформацію про кількість внутрішньо переміщених осіб, які стали на облік відповідно до Порядку формування фонду житла для тимчасового проживання ВПО, затвердженого рішенням міської ради. 

У відповіді УАКБ повідомили, що до управління звернулися 26 внутрішньо переміщених осіб із проханням стати на облік для отримання житла з фонду тимчасового проживання. Проте на облік поставили лише вісьмох громадян.

Причини, чому із 26 заявників статус отримали лише вісім, у відповіді не уточнюються.

“Навіщо ставати, якщо житла ще немає?”

Заступниця голови Ради з питань ВПО Альона Щекодіна пояснює: створення окремої черги для переселенців було однією з ініціатив Ради ВПО. Разом із переселенцями вони розробили положення та працювали над тим, щоб у громаді з’явився механізм окремого обліку потреб у житлі.

За словами Альони Щекодіної, у положенні про надання тимчасового житла визначили категорії переселенців, які мають пріоритетне право на його отримання. Зокрема, йдеться про людей з інвалідністю, пенсіонерів, а також представників окремих професій – лікарів чи вчителів.

Однак на практиці процес рухається повільніше, ніж очікували.

“Іноді переселенці розповідають, що коли звертаються до управління, то чують: Фонд тимчасового житла ще не створений, житла наразі немає”, – розповіла Альона Щекодіна.

Водночас вона наголошує: така логіка може стати замкненим колом.

Чому черга важлива навіть без квартир

У Раді ВПО переконані: сама наявність черги – це не формальність і не “список на майбутнє”. Це показник реальної потреби громади.

За словами Альони Щекодіної, саме на кількість людей у черзі звертають увагу потенційні донори та організації, які можуть фінансувати житлові проєкти.

Кількість зареєстрованих людей може впливати на шанси громади отримати державні субвенції чи фінансування для створення або будівництва тимчасового житла.

Фактично, якщо потреба не зафіксована офіційно, то формально її ніби не існує. А отже – складніше обґрунтувати необхідність фінансування, створення житлового фонду чи залучення допомоги для громади.

Майже дві тисячі переселенців і лише вісім людей у списку

За словами Альони Щекодіної, нинішні цифри викликають занепокоєння.

“Якщо у нас майже дві тисячі переселенців, а звернулися лише 26 людей і тільки вісім стали у чергу – це дуже мало”, – зазначає вона.

На її думку, проблема полягає насамперед у недостатній комунікації. Про існування такої можливості знають не всі внутрішньо переміщені особи.

У Раді ВПО визнають: про це потрібно говорити більше. Але, додають, інформуванням мають займатися не лише громадські активісти.

“Наша задача – і Ради ВПО, і міського самоврядування – більше розповсюджувати цю інформацію. Чим більше людей стане у чергу, тим більше ми покажемо реальну потребу в житлі”, – каже пані Альона.

Окремий путівник для ВПО

Раніше Рада ВПО вже працювала над інформуванням переселенців та підготувала спеціальний путівник із корисною інформацією для тих, хто переїхав до громади.

У буклеті зібрали важливу інформацію, яка може знадобитися людям після переїзду: контакти установ, корисні адреси, інформацію про соціальну підтримку, послуги, можливості для інтеграції та відповіді на найпоширеніші питання переселенців. Ідея полягала в тому, щоб людина, яка тільки приїхала до громади, могла швидко зорієнтуватися й зрозуміти, куди звертатися у різних життєвих ситуаціях.

Тепер у Раді ВПО говорять: питання черги на тимчасове житло також потребує активнішого інформування. Адже історія з вісьмома людьми у черзі показує – проблема може бути не лише у відсутності житла чи житлового фонду. Частина переселенців може просто не знати про існування такої можливості або не розуміти, навіщо ставати на облік, якщо житла поки немає.

Читайте також:

Виплати ВПО: як перевірити статус нарахування та які зміни запровадив уряд

З 1 липня 2025 року процес призначення та виплати державної соціальної допомоги на догляд перейшов під контроль Пенсійного фонду України. Відповідний механізм регулюється урядовими постановами та стосується громадян, які забезпечують догляд за особами з інвалідністю або людьми похилого віку.

Про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто має право на отримання фінансової підтримки

Допомогу надають громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території держави, біженцям, а також громадянам Польщі на умовах відповідного закону.

Основною вимогою є рівень середньомісячного сукупного доходу за останні шість місяців перед зверненням. Він не має перевищувати прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Ця вимога не поширюється на осіб з інвалідністю першої групи та дітей померлого годувальника.

До цільових категорій отримувачів належать:

• особи з інвалідністю внаслідок війни першої групи;
• одинокі особи з інвалідністю внаслідок війни другої та третьої груп, які потребують постійного догляду за висновком медичної комісії;
• військові пенсіонери за вислугою років, які мають першу групу інвалідності або є одинокими та потребують стороннього догляду;
• одинокі малозабезпечені особи, які потребують постійного догляду та отримують пенсію;
• малозабезпечені особи з інвалідністю першої групи, які отримують пенсійні виплати; одинокі особи віком від 80 років, які потребують постійного догляду та отримують пенсію.

Перелік необхідних документів

Для призначення соціальної виплати заявник має підготувати та надати фахівцям визначений пакет документів.

До нього входять:

• заява встановленої форми;
• документ для посвідчення особи;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• декларація про доходи за потреби;
• рішення суду про визнання особи недієздатною та призначення опікуна за наявності таких обставин;
• висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному сторонньому догляді;
• документи про безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни для відповідної категорії ветеранів.

Способи подачі заяви

Процедура передбачає кілька варіантів оформлення допомоги на догляд. Для особистого звернення громадяни можуть відвідати будь-який територіальний сервісний центр Пенсійного фонду України або центр надання адміністративних послуг.

Також доступні інструменти для дистанційного оформлення:

• портал електронних послуг Пенсійного фонду;
• мобільний додаток установи; застосунок “Дія” за умови наявності кваліфікованого електронного підпису або ID-картки.

Закон передбачає можливість відправлення зібраного пакету документів засобами поштового зв’язку.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську