На Дніпропетровщині поховали ймовірного військового РФ під виглядом рятувальника: що відомо

У Верхньодніпровській громаді Дніпропетровської області перевіряють інформацію про поховання чоловіка, який, за повідомленнями в соцмережах, міг служити у російській армії. У публікаціях стверджують, що 35-річного Олександра Оленченка поховали в селі Домоткань як пожежника-рятувальника, який загинув під час виконання службових обов’язків. 

Детальніше про те, що відомо про поховання та як на поширену інформацію відреагувала місцева влада, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Що відомо про Олександра Оленченка

Інформація про поховання чоловіка, якого пов’язують зі службою у збройних силах Російської Федерації, з’явилася в соціальних мережах. У дописі стверджується, що в селі Домоткань Верхньодніпровської громади поховали Олександра Оленченка, 16 вересня 1991 року народження.

За версією автора публікації, чоловіка поховали під виглядом пожежника-рятувальника, який загинув під час виконання службових обов’язків. Автор також припускає, що саме таке пояснення могло не викликати зайвих запитань у місцевих мешканців.

У дописі зазначається, що автор разом із командою Центру “Миротворець” дослідив біографію чоловіка та його сторінку в соціальних мережах.

За оприлюдненою інформацією, Оленченко народився в Республіці Мордовія, а проживав і був зареєстрований у Москві та Пензі.

Автор стверджує, що у 2017–2019 роках чоловік проходив військову службу у збройних силах РФ, у 2022–2023 роках працював пожежником у Міністерстві надзвичайних ситуацій Москви, а у 2024–2026 роках знову служив у російській армії. Як можливе підтвердження останнього автор згадує фотографії чоловіка у військовій формі, оприлюднені за відповідний період.

Водночас ці відомості наразі слід розглядати як твердження автора допису. Їхню достовірність мають перевірити компетентні органи.

Як прах чоловіка опинився в селі Домоткань

За інформацією з допису, Олександр Оленченко загинув 13 червня 2026 року. Автор припускає, що це сталося під час обстрілу штабу російсько-окупаційних військ.

Також у публікації стверджується, що особу загиблого встановили за залишками ДНК, після чого тіло кремували. Згодом, за версією автора, батько чоловіка привіз прах до України через Білорусь і Польщу для поховання в селі Домоткань Верхньодніпровської громади.

Автор допису ставить питання про те, на підставі яких документів погодили поховання, хто саме ухвалював відповідні рішення та чи знали місцеві органи влади й інші представники громади про обставини, викладені в публікації.

Він також висловлює припущення, що частина мешканців могла знати про справжню біографію чоловіка, однак не повідомила про це.

Наразі ці твердження не можна вважати офіційно підтвердженими. Зокрема, потребують перевірки обставини загибелі чоловіка, його військова служба, маршрут перевезення праху та документи, на підставі яких організували поховання.

Що відповіла Верхньодніпровська міська рада

Після появи інформації в соціальних мережах Верхньодніпровська міська рада звернулася до правоохоронних органів. Про це повідомило видання “Суспільне Дніпро”.

Мета звернення – з’ясувати фактичні обставини події, перевірити достовірність оприлюднених відомостей і встановити правомірність організації поховання на території громади чоловіка, який, за повідомленнями в соцмережах, міг проходити військову службу у збройних силах РФ.

Крім того, у міській раді розпочали службову перевірку в межах своїх повноважень. Після її завершення та отримання інформації від компетентних органів обставинам події мають надати належну оцінку. За потреби влада обіцяє вжити відповідних заходів у межах законодавства України.

У міській раді наголосили, що поширені в соціальних мережах твердження потребують належної перевірки та документального підтвердження. До встановлення всіх обставин їх не можна вважати остаточно підтвердженими.

Що відомо на цей момент

Станом на 16 жовтня офіційного підтвердження інформації про поховання на території Верхньодніпровської громади чоловіка, який нібито служив у російській армії, немає.

Місцева влада Верхньодніпровської громади закликає громадян не робити передчасних висновків, не поширювати неперевірених відомостей і не звинувачувати будь-кого без установлених фактів.

Подальші висновки щодо обставин поховання можна буде робити після завершення перевірок та отримання офіційних результатів.

Джерело: “Суспільне Дніпро”.

Повторне оцінювання стану здоров’я може вплинути на розмір пенсії по інвалідності або призвести до тимчасового припинення виплат. Усе залежить від рішення медичної комісії. Водночас закон передбачає можливість поновити виплати та отримати гроші за період призупинення.

Детальніше про те, у яких випадках українцям можуть зменшити пенсію по інвалідності, коли виплати припиняють і як повернути належні кошти, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому можуть зменшити пенсію по інвалідності

Розмір пенсії по інвалідності залежить, зокрема, від установленої групи інвалідності. Якщо після повторного оцінювання стану здоров’я людині визначать іншу групу, розмір виплат можуть перерахувати.

Наприклад, якщо замість другої групи інвалідності людині встановлять третю, пенсію виплачуватимуть у новому розмірі відповідно до зміненого статусу.

За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у разі зміни групи інвалідності пенсію в новому розмірі призначають із дня зміни групи. Водночас попередній розмір виплат зберігається до кінця місяця, у якому відбулася зміна.

Якщо ж за результатами оцінювання групу інвалідності підтвердять без змін, сама процедура повторної перевірки не є підставою для зменшення пенсії.

Коли виплати можуть повністю припинити

Наслідки повторного оцінювання залежать від висновку фахівців. Якщо за його результатами людині більше не встановлюють інвалідність, пенсію виплачуватимуть до кінця місяця, у якому змінився статус. Після цього виплати припиняють.

Окрема ситуація – неявка на повторне оцінювання у визначений строк. У такому разі виплату пенсії можуть призупинити з першого числа місяця, наступного за місяцем, до якого її призначили.

Тому людям, які мають пройти повторну перевірку, важливо стежити за строками та заздалегідь з’ясовувати порядок проходження оцінювання.

Водночас під час воєнного стану передбачені винятки для окремих категорій громадян, які з поважних причин не можуть пройти необхідну процедуру вчасно. У таких випадках умови продовження виплат залежать від обставин і правил, установлених для відповідної категорії.

Чи можна повернути пенсію після призупинення

Якщо виплати призупинили через те, що людина не пройшла оцінювання вчасно, їх можна поновити за визначених законом умов.

Зокрема, якщо під час наступного огляду інвалідність знову підтвердять, пенсію можуть поновити. Також передбачена можливість отримати кошти за період, протягом якого виплати не здійснювали, – але не більш як за три роки.

Якщо пенсію припинили через те, що людина більше не мала встановленої інвалідності, а згодом інвалідність знову встановили, раніше призначену пенсію також можуть поновити за дотримання передбачених законом умов.

Важливим є строк, що минув від припинення виплат. Якщо з моменту зупинення пенсії минуло не більше п’яти років, її поновлення можливе за відповідною процедурою. Якщо цей строк перевищено, виплати доведеться оформлювати заново на загальних підставах.

Як не залишитися без пенсії

Щоб уникнути призупинення виплат або затримок із їх поновленням, варто заздалегідь підготуватися до повторного оцінювання.

Зокрема, необхідно:

• уточнити дату та строк проходження оцінювання стану здоров’я;
• підготувати актуальні медичні документи, які підтверджують стан здоров’я;
• заздалегідь з’ясувати порядок перенесення оцінювання, якщо немає можливості з’явитися у визначений день;
• зберігати документи, які підтверджують поважні причини неявки;
• у разі призупинення виплат звернутися до Пенсійного фонду України, щоб з’ясувати причину та порядок поновлення пенсії.

Повторне оцінювання не означає автоматичного зменшення пенсії для всіх людей з інвалідністю. Розмір виплат залежить від результатів оцінювання, а їх призупинення через неявку можна оскаржувати або врегулювати в установленому порядку. Головне – не ігнорувати визначені строки та вчасно з’ясовувати свої права.

Джерело: 24 канал. Економіка 24.

Читайте також:

Пенсія УБД у жовтні: яку мінімальну виплату гарантує держава у 2026 році

У Вільногірську підготували проєкт рішення про посмертне присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” Сергію Гармашу, Андрію Цимбалу та Дмитру Жорнику. 

Детальніше про життєвий шлях військовослужбовців і те, як у громаді планують увічнити їхню пам’ять, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Звання почесного громадянина

Згідно з проєктом рішення Вільногірської міської ради, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно пропонують присвоїти трьом військовослужбовцям:

• Сергію Віталійовичу Гармашу – народився 22 січня 1987 року, загинув 31 серпня 2026 року;
• Андрію Анатолійовичу Цимбалу – народився 20 лютого 1975 року, загинув 29 вересня 2026 року;
• Дмитру Едуардовичу Жорнику – народився 23 квітня 1986 року, помер 8 жовтня 2026 року.

Підставами для присвоєння звання є особиста мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі й незламність духу.

Сергій Гармаш: від участі в АТО до боїв на найгарячіших напрямках

Сергій Гармаш народився у Вільногірську. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи №2 здобув професію скловара у професійно-технічному училищі, нині – ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Трудовий шлях розпочав на підприємстві “Вільногірське скло”, згодом п’ять років працював токарем на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті. Пізніше трудився на ДП 2Вільногірський елеватор” та підстанції 750 кВ “Дніпровська”.

У біографії Сергія були й роки участі в антитерористичній операції на Донецькому напрямку. Тоді він уже став на захист територіальної цілісності України та повернувся додому у званні молодшого сержанта.

У квітні 2022 року його призвали на військову службу за мобілізацією. Він служив у Національній гвардії України на посаді заступника командира бойової машини – навідника-оператора відділення батальйону оперативного призначення. У 2025 році йому присвоїли звання сержанта.

Разом із побратимами вільногірець виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема під Бахмутом і Соледаром, а також у Донецькій, Сумській, Херсонській та Харківській областях.

31 серпня 2026 року Сергій Гармаш загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Веселе Харківського району Харківської області.

Андрій Цимбал: залишився у війську після поранення

Андрій Цимбал народився у Дніпрі 20 лютого 1975 року. Коли йому було два роки, родина переїхала до Вільногірська. Тут він навчався у середній школі №5, а згодом у місцевому професійно-технічному училищі здобув професію машиніста екскаватора.

Після служби у Військово-морському флоті Андрій працював помічником машиніста екскаватора на руднику Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, а пізніше – на збагачувальній фабриці, на дільниці зневоднення пісків.

У березні 2022 року його призвали до війська за мобілізацією. Андрій виконував бойові завдання на різних напрямках, однак під Торецьком дістав важке поранення. За станом здоров’я його комісували, але він вирішив залишитися у лавах Збройних сил України.

За час військової служби захисника відзначили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Кращий сержант (старшина) ЗСУ” та медаллю “За військову звитягу”.

29 вересня 2026 року Андрій Цимбал загинув унаслідок ураження ударним безпілотником російських військ типу “Ланцет” у населеному пункті Артемівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Дмитро Жорник: повернувся до Вільногірська та став на захист України

Дмитро Жорник народився у Вільногірську 23 квітня 1986 року. Після закінчення загальноосвітньої школи №3 здобув фах механіка в місцевому технікумі, а вищу освіту за спеціальністю отримав у Національній металургійній академії у Дніпрі.

Трудову діяльність Дмитро розпочав в обласному центрі, проте згодом повернувся до рідного міста. Працював на руднику філії “Вільногірський ГМК” АТ “ОГХК”.

У липні 2026 року Дмитра призвали на військову службу за мобілізацією. Після навчання він виконував бойові завдання на Харківському напрямку.

8 жовтня 2026 року Дмитро Жорник помер поблизу населеного пункту Співаківка Ізюмського району Харківської області.

Читайте також:

П’ятьох захисників посмертно удостоять звання почесних громадян Вільногірської громади