“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району

“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 2 14:01, 22 Лютого 2025
“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 1
Зустріч волонтерів/ фото Вільногірськ.IN.UA

У Кам’янському районі відбулася зустріч волонтерів та представників ЗМІ, присвячена актуальним викликам у сфері гуманітарної допомоги. Запрошені громадські організації та благодійні фонди, які працюють в Камʼянському районі, побачили як працюють місцеві благодійні ініціативи, зокрема кухні, де готують їжу для військових, склади з одягом для переселенців і каплицю, що слугує місцем духовної підтримки для волонтерів.

Слід відмітити, що деякі громадські організації та благодійні фонди, волонтери об’єдналися та працюють разом для досягнення однієї мети – наша перемога. З ініціативою об’єднання виступив міський голова Камянського – Андрій Білоусов, який теж був на зустрічі.

“Сьогодні зібралися найпотужніші волонтерські організації нашого міста та запрошені з району. У нас створена волонтерська рада, яку я очолюю. Ми постійно на прямому зв’язку зі всіма нашими волонтерами. Кожний тиждень ми зустрічаємося, разом їздимо до наших військових, проводимо різні заходи“, – сказав Андрій Білоусов.

З Вільногірська на заході були присутні представники ГО “Масштабуємо добро”, Благодійної організації “Благодійний фонд “Вільногірськ”, ГО “Бахмутська Фортеця”.

Маршрут журналістів: знайомство з волонтерською діяльністю

Під час туру журналісти відвідали кілька локацій, де познайомилися з роботою волонтерів:

• Волонтерський центр ГО “Бджола” “Фонд розвитку Кам’янського”

• БО “БФ ПОКРОВА ХАБ”

• БФ “Карітас Камʼянське”

• Дитячий заклад “Світ дитинства”

• БФ “Осоння України”

Деталі форуму

На вчорашньому форумі волонтерів у Кам’янському районі об’єдналися представники численних волонтерських організацій для обміну досвідом і координації зусиль на підтримку Збройних сил України. Ключовими моментами зустрічі стали не тільки взаємне ознайомлення з проектами, але й наголошення на важливості єдності в умовах війни.

Присутні мали можливість почути виступи лідерів волонтерських ініціатив, серед яких Дмитро Гайдук, Олександр Крутько, Мартін Корона та інших. Вони підкреслювали роль співпраці між організаціями і громадськістю для досягнення спільної мети — підтримки військових, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій, які потребують допомоги.

“Кожен із нас, хоч і працює окремо, але разом ми — сила”, — зазначав Максим Чехута голова Кам’янської районної ради, додавши, що історія України, зокрема боротьба з московитами, свідчить про важливість об’єднання задля перемоги.

“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 2
Форум/ фото Вільногірськ.IN.UA
“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 3
Члени форуму/ фото Вільногірськ.IN.UA

На заході також виступали представники благодійних організацій, таких як “Карітас” і “Об’єднана поміч Україні”, котрі розповіли про свою роботу в Кам’янському та інших містах. Багато волонтерів, серед яких Тетяна Михайлівна з ГО “Жіноча сотня. З любов’ю”, зокрема, зазначили важливість моральної та матеріальної підтримки, яку надають місцеві органи влади.

Волонтери обговорювали не лише гуманітарні потреби, але й практичні питання, як-то організація доставки необхідного на передову, пошиття одягу для військових і надання медичних засобів.

Цей форум став важливим етапом для зміцнення волонтерського руху в Кам’янському та районі, який продовжує підтримувати армію та цивільних, надаючи їм все необхідне для виживання та боротьби за незалежність України.

Волонтерський центр ГО “Бджола” “Фонд розвитку Кам’янського”

“Кожного дня, окрім суботи та неділі, об 11.00 години ми годуємо всіх нуждених  – перші та другі страви. Також у нас є приміщення, де ми проводимо різні заходи, показуємо фільми, жінки-волонтери щодня плетуть сітки, шиють білизну, рушники, подушки військовим на передову. У нашому волонтерському центрі можна отримати психологічну допомогу, працює банк одягу – для дорослих та дітей окремо. Надаємо допомогу медичними препаратами. А також скоро розпочнеться ремонт кімнат для ВПО відразу на декільках поверхах”, – розказав Дмитро Гайдук керівник ГО “Фонд розвитку Кам’янського”. 

“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 4
Волонтерський центр ГО “Бджола” “Фонд розвитку Кам’янського”/ фото Вільногірськ.IN.UA

БО “БФ ПОКРОВА ХАБ”

Наразі в приміщенні минулого дитячого садочку розташувався благодійний фонд та духовний центр Козацької Церкви Пресвятої Покрови ПЦУ – саме тут проводжають військових Кам’янського в останню путь.

“Плани у нас дуже грандіозні – хочемо, щоб в одному місті були – освітній центр для дітей, психолог, юрист, центр реабілітації, конференц зал, студія звукозапису, школа цукрового діабету, книжкова майстерня. Такий собі свій “Ватикан”, – поділився про майбутнє священик отець Феодосій Алісов.

А поки волонтери допомагають військовим, вимушеним переселенцям та місцевим.

“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 5
Редакція Вільноігрськ. IN.UA мала честь залишити подяку на прапорі для волонтерів/ фото Вільногірськ.IN.UA

“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 6
В храмі є стіна з іменами всіх загиблих військових Кам’янського/ фото Вільногірськ.IN.UA
“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 7
Гості в храмі/ фото Вільногірськ.IN.UA
“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 8
В храмі є книжковий майстер, який реставрує книги/ фото Вільногірськ.IN.UA
“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 9
Прапор БО «БФ ПОКРОВА ХАБ»/ фото Вільногірськ.IN.UA

БФ “Карітас Камʼянське”

Волонтери БФ “Карітас Камʼянське» напоїли гостей гарячим чаєм, розказали про свої досягнення та волонтерську діяльність, яку здійснюють в багатьох громадах району, про соціальне підприємництво, куди вже влаштували на роботу двох підлітків з інвалідністю, про допомогу військовим.

“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 10

Каплиця/ фото Вільногірськ.IN.UA

Дитячий заклад “Світ дитинства”

Знаходиться на лівому березі Дніпра. В центрі проводять багато різних занять для дітей – майстер класи, танці, малювання, навчання англійської мови тощо. А коли діти займаються, батьки не просто чекають, а плетуть сітки для військових.

“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 11
Плетіння маскувальних сіток/ фото Вільногірськ.IN.UA
“Разом ми сила” – під таким гаслом пройшла зустріч волонтерів Кам’янського району фото 12
Діти малюють/ фото Вільногірськ.IN.UA

Читайте також: 

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 3 16:00, 13 Серпня 2026
“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 13
Військовий Євген/ фото з особистого архіву Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. Його мали привезти ще вдень, близько другої, але час минає, а над селом поступово густішає темрява.

Машина приїжджає пізно, людей біля хати багато. Хтось стоїть поруч, хтось чекає біля дверей. Усе відбувається ніби в напівтемряві, уривками, і мати потім майже не зможе згадати цей вечір.

Пам’ятатиме тільки одне – двері і лелек над хатою. Коли Євгена занесли всередину, вони раптом почали кричати особливо голосно. Поступово стає темно.

Історія Євгена – на Вільногірськ IN.UA.

Хлопчик, який постійно був у русі

У дитинстві Євген був дуже активним. Мати згадує – коли треба було його хоч ненадовго посадити на місце, допомагали тільки мультфільми.

“Гіперактивний. Мені казали, що всі діти повинні такими бути. Але він був дуже активний”, – каже пані Ірина. 

Хлопчик ріс у селі, постійно щось вигадував, кудись біг, міг нашкодити, не послухатися, зробити щось по-своєму.

Євген народився у Дрездені. Тоді його батько був військовим і служив ще у НДР. До двох років хлопчик жив із обома батьками, а після їхнього розставання мати повернулася з ним в Україну.

Далі було село, родичі, поїздки в гості, двоюрідні сестри.

І саме там мати іноді чула про сина такі характеристики, які зовсім не збігалися з тим, яким він був удома. Коли вона приїжджала забирати Євгена від родичів, його хвалили: 

“Боже, такий хороший хлопчик, і допомагав, і слухався”.

Мати не могла повірити, що йдеться саме про її сина.

“Я кажу: це точно про мого Женю ви розповідаєте?”

Він був активним, непосидючим, але вже тоді в ньому була риса, яка залишиться на все життя: якщо щось треба зробити – він береться.

Брався за все 

Євген любив техніку – мотоцикли, машини, різні механізми. Любив працювати руками.

Зварювання фактично було в його житті ще змалку – мати говорить про це як про навичку, яка залишилася у спадок. Після школи він вступив навчатися на зварювальника.

“Йому, скажімо так, у спадок дісталося зварювання, і він дуже любив варити метал”, – згадує пані Ірина. 

Пізніше життя привело його до ДТЕК, де він працював електромонтером. Робота була складною: високовольтні лінії, висота 26 і 34 метри, технічні роботи.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 14
Євген на роботі/ фото з особистого архіву Ірини

Але Євген не обмежувався лише тим, що вже вмів. Якщо з’являлася нова справа – пробував. Пані Ірина згадує, що деякий час в її будинку не було води. Коли Євген почав заробляти, вирішив провести її сам. Взяв труби, паяльник і взявся до роботи.

“Він брався за всю роботу, йому було цікаво дізнатися щось нове”.

На роботі Євген був відповідальним. Та був із тих людей, які не відмовляються від роботи лише тому, що вона складна або незнайома.

Девʼять років у Вільногірську

Близько дев’яти років Євген прожив у Вільногірську. Спочатку працював електромонтером у контактній мережі. Потім знайшов роботу на високовольтній лінії 750 кВ і перевівся туди.

До міста він переїхав, коли вирішив самостійно будувати своє доросле життя.

“Просто вирішили з дівчиною бути самостійними”, – каже мати. 

Вільногірськ йому подобався. Найбільше Євген любив не саме місто, а людей, які були поруч – у нього був гараж, де він зварив буржуйку, щоб друзі могли збиратися разом узимку.

Євген любив шашлики, компанії, зустрічі.

“Він звик до шашлику, до компанії, йому завжди це подобалося, він завжди міг зібрати навколо себе всіх”, – згадує пані Ірина. 

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 15
Євген з друзями у гаражі/ фото з особистого архіву Ірини

“Мам, війна”

24 лютого 2022 року Євген прокинувся раніше за матір.

Вона збиралася на роботу – працювала в охороні на комбінаті. Син був удома, оскільки за два дні до початку повномасштабної війни він повернувся додому з речами після розриву стосунків.

Мати подумала, що він переживає через особисте. Але вранці 24 лютого почула інше.

“Мам, війна”.

Спочатку пані Ірина йому не повірила.

“Кажу: що ти чудиш. Думаю, хлопець переживає через свій розрив і все таке”, – розповідає про перший день війни пані Ірина. 

Пізніше на роботі їй підтвердили, що почалася війна.

Євген практично відразу почав телефонувати до військкомату. Потім поїхав туди. Мати намагалася його відмовити. Вона розуміла, що все відбувається на емоціях: щойно закінчилися стосунки, почалася війна. Але точно знала – він усе одно піде.

“Він по-іншому не міг”.

Вона сама з дитинства говорила синові, що чоловік має бути відповідальним, має захищати своїх близьких.

“Женя, ти розумієш, що ти ростеш чоловіком. Ти маєш захищати, ти маєш заробляти. Ти – надія й опора для мене і в майбутньому для дружини. Тобто ти маєш бути чоловіком”, – завжди казала пані Ірина своєму синові. 

6 березня 2022 року Євген відмовився від бронювання на роботі та пішов до війська добровольцем.

Два слова, щоб знати, що живий

До війни мати й син були дуже близькими.

“Коли його не було поруч, ми щодня телефонували один одному”, – каже мати. 

Ця звичка не зникла й після того, як Євген опинився на фронті. Він телефонував із позицій. Мати не знала, як йому вдавалося виходити на зв’язок, але він знаходив можливість.

Їй не були потрібні довгі розмови.

“Я йому завжди казала: синку, хоча б два слова скажи, що живий, усе нормально”.

Іноді вони телефонували одне одному майже одночасно. Мати могла подумати, що треба набрати сина – і саме в цей момент лунав його дзвінок.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 16
Останнє фото з Євгеном, “Він був у відпустці, зібрав усіх, ніби для прощання”/ фото з особистого архіву Ірини

Їхній зв’язок був настільки тісним, що навіть відстань не ставала перешкодою.

А потім настав день, коли телефон Євгена замовк.

Останній дзвінок

Увечері Євген подзвонив матері й розповів, що отримав контузію.

“Мам, у мене була контузія, я трохи там у госпіталі. Загалом, прокапався”.

Вона не одразу зрозуміла, що сталося. Євген заспокоював її. Потім сказав, що незабаром повернеться до хлопців.

Це був четвер. За словами Євгена, у суботу їх мали змінити з позиції. Наступного ранку мати чекала на його дзвінок. Він зазвичай телефонував дуже рано, близько четвертої. Але цього разу телефон мовчав.

“Він завжди мені телефонував о четвертій ранку. Ну, раніше. Але цього разу не подзвонив ні о п’ятій, ні о сьомій, ні о десятій”.

Поступово прийшла тривога.

“Я почала розуміти, що щось сталося”.

Пані Ірина зателефонувала другові Євгена. Спочатку ще шукали пояснення: можливо, він відпочиває, можливо, була важка ніч, можливо, не може вийти на зв’язок. Але минув день, півтора дня – тиша.

“Уже всі знали, що його немає, але мені не казали”.

Мати ще сподівалася, що син живий і просто не може зателефонувати. Поки не приїхав представник військкомату.

“Для мене він був надією й опорою”

Мати не хоче, щоб із Євгена робили недосяжний образ. Вона хоче, щоб його пам’ятали таким, яким він був.

“Нехай кожен запам’ятає його таким, яким він був для нього”.

Для матері Євген був сином.

“Для мене він був надією й опорою”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 17
“У мене в телефоні лише одне фото з ним”/ фото з особистого архіву Ірини 

Для колег – працівником, який не відмовлявся від роботи.

“Він виконував те, що десь хтось не міг. Він за це все брався, він все робив”.

Після його смерті, каже мати, у неї ніби зникла земля під ногами.

“У мене пішла земля з-під ніг”.

Але вона не дозволяє собі просто зупинитися.

“Зараз я доначу, волонтерю. Не сиджу на місці, скажімо так, допомагаю хлопцям по-всякому”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 18
“Він нам усім завжди дарував квіти, а тепер ми йому”/ фото з особистого архіву Ірини 

Того вечора лелеки кричали над хатою, коли Євгена заносили всередину. Мати не знає, чому їх було так багато, але відтоді щороку помічає їх.

“Я тепер завжди їх восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю”.

Читайте також:

Підписуйтесь

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 4 12:30, 13 Серпня 2026
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 19
Закупівлі Лихівської громади у липні/ фото ШІ

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням договорів.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Виконавчий комітет Лихівської селищної ради

Виконавчий комітет уклав договорів на 1 277 383,29 гривні. Найбільшою за вартістю стала закупівля пального.

  • Бензин А-95 (Євро 5), талон; Дизельне паливо (Євро 5), талон — 742 020,00 гривень. 
  • Навчальний курс “Школа стратегічного управління для лідерів громад” — 99 000,00 гривень. 
  • Послуги по проведенню наукових досліджень: “Розробка та проходження стратегічної екологічної оцінки до Розробки Місцевого плану управління відходами на території Лихівської селищної територіальної громади” — 98 200,00 гривень. 

Пальне закупили за процедурою запиту ціни пропозицій. Його вартість становила понад половину всіх укладених договорів виконкому.

Ще 16 закупівель провели через прямі договори без використання електронної системи. Їхня загальна сума становила 535 363,29 гривні.

Також виконком оголошував відкриті торги з особливостями. Очікувана вартість становила 835 000 гривень, однак процедура не відбулася.

КЗ “Лихівська місцева пожежна команда”

Пожежна команда уклала договорів на 43 187 гривень. Бюджетні кошти витратили на засоби пожежогасіння та матеріали для ремонтних робіт.

  • Ранцевий вогнегасник — 13 599,00 гривень. 
  • Придбання матеріалів, будматеріалів, інвентаря та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом (бетон-контакт, грунтовка) — 8 475,00 гривень. 
  • Мотопомпа — 8 010,00 гривень. 

Усі сім закупівель провели через прямі договори. Закупівель вартістю понад 100 тисяч гривень не було.

КП “Лихівський господар”

КП “Лихівський господар” уклало два договори на загальну суму 3 900 гривень.

  • Спеціальний робочий одяг — 3 080,00 гривень. 
  • Дезінфікуючий засіб — 820,00 гривень. 

Обидві закупівлі провели без використання електронної системи.

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту

У липні відділ освіти не мав завершених закупівель з укладеними договорами. Водночас замовник оголосив дві закупівлі продуктів харчування, які були скасовані через відсутність пропозицій.

  • Огірки свіжі; Морква свіжа; Яблука свіжі; Лимони свіжі; Цибуля ріпчаста свіжа; Капуста білоголова свіжа; Банани свіжі; Апельсини свіжі; Буряк столовий — 211 600,00 гривень. 
  • Хліб та батони, здобні вироби — 161 600,00 гривень. 

Обидві процедури проводили як запити ціни пропозицій. Фактичні витрати за ними становили 0 гривень.

Постачальники з повторними договорами

У липні окремі виконавці укладали по кілька договорів з одним або різними замовниками громади.

  • ФОП Бурляй Валентина Андріївна — 103 334,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Плоха Олеся Вячеславівна — 99 322,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Безуглий Євген Віталійович — 8 100,00 гривень, три договори з виконкомом. 
  • ФОП Саватєєва Алла Миколаївна — 9 700,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Плохий Віталій Миколайович — 9 178,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Олешко Ігор Ігорович — 9 185,00 гривень, два договори з різними замовниками

Окремо найбільшим постачальником за сумою договору стало ТОВ “ПЕТРОЛ ПАРТНЕР”. Підприємство отримало 742 020 гривень за постачання бензину А-95 та дизельного пального для виконкому.

За даними аналізу, загальна сума укладених договорів замовників Лихівської громади у липні 2026 року становила 1 324 470,29 гривні.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 5
Історії

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. […]

16:00, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 6

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням […]

12:30, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель фото 7

Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель

У липні бюджетні кошти громади витратили на пальне, проєктні роботи, товари для медичних, соціальних та комунальних потреб. Найбільшу частину закупівель становили витрати на пальне та […]

12:00, 11.08.2026 Єва Буянова
17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку фото 8

17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора. […]

16:00, 07.08.2026 Єва Буянова
Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу фото 9

Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу.  […]

14:00, 07.08.2026 Єва Буянова