Родині загиблого військового з Вільногірська вручили державну нагороду від президента

Родині загиблого військовослужбовця з Вільногірська Сергія Борисовича Голодника вручили державну нагороду.

Про подію повідомили на сайті Вільногірської міської ради.

Військового нагороджено посмертно

Згідно з указом президента України № 352/2024 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Сергія Голодника нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Ця відзнака посмертна, вручив її родині міський голова Володимир Василенко.

Також міський голова Володимир Василенко, розповів про непросту життєву долю Сергія, про високу оцінку його бойового і морального духу командуванням військової частини, де захисник служив стрільцем, а також керівництвом держави. До останньої хвилини солдат залишився вірним військовій присязі.

Також, рішенням Вільногірської міської ради наш військового удостоєнно звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади”.

Сьогодні, 21 травня, у Відокремленому структурному підрозділі “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій” відбувся тематичний захід до Всесвітнього дня вишиванки. Свято, яке колись починалося як студентська ініціатива, у стінах коледжу поєднало історію, вдячність військовим, урочисті нагородження та навіть дефіле у традиційному українському одязі. 

На події була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA

Свято, яке почалося з однієї вишиванки

Сьогодні Всесвітній день вишиванки важко уявити без масових флешмобів, фотографій у національному одязі та святкових заходів у навчальних закладах. Та двадцять років тому все почалося з ідеї однієї студентки.

У 2006 році студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк започаткувала акцію “Всесвітній день вишиванки”. Надихнув її одногрупник Ігор Житарюк, який регулярно приходив на заняття у вишитій сорочці. Тоді Леся запропонувала студентам і викладачам обрати день, коли всі разом вдягнуть вишиванки.

Спершу до акції долучилися лише кілька десятків студентів та викладачів факультету. Але з кожним роком ініціатива набирала обертів, виходячи далеко за межі університету. Згодом День вишиванки став всеукраїнським, а пізніше – міжнародним. До нього приєдналася українська діаспора по всьому світу та друзі України.

Саме про це під час заходу згадували у Вільногірському коледжі.

“Свято єдності, культури і самоідентичності”

Під час урочистостей учасники неодноразово наголошували: нині українці можуть відзначати свої свята завдяки військовим, які боронять країну.

Директорка коледжу Олена Погребняк звернулася до присутніх зі словами вдячності та нагадала, який шлях пройшло це свято:

“Хочу ще раз наголосити, що сьогодні, 21 травня, 20-й ювілейний рік поспіль українці вдягають вишиванки, щоб долучитися до святкування Всесвітнього дня вишиванки. Події, яка з простої студентської ініціативи переросла в свято єдності, культури і самоідентичності”.

Після привітання директорка перейшла до нагородження студентів, які досягають успіхів у навчанні та представляють заклад на конкурсах і олімпіадах.

Сертифікат учасника конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з електротехнічних дисциплін серед студентів закладів фахової передвищої освіти Дніпропетровської області отримав Матвій Коваленко.

Також грамотою відзначили Єлизавету Головко, студентку групи А-225, за успіхи та досягнення.

Окрім грамот, деякі студенти отримали і грошові премії.

“Відкладу на мрію”

Серед нагороджених був студент групи Е-225/9 Любомир Михайлик. На запитання, за що саме він отримав премію, хлопець відповів, що за участь в олімпіадах та успішне навчання. 

А от щодо витратити нагороду відповідь виявилася несподіваною: “Не знаю, скоріш за все відкладу на мрію”.

Яка саме мрія – поки не визначився.

“Може потім щось сподобається, куплю собі, якщо треба”, – додав він.

Книжки замість розваг

Ще один студент, Артур Степанюк із групи Е-222, отримав премію за успіхи у навчанні.

Хлопець розповів, що найбільше йому подобаються профільні дисципліни.

“Спецдисципліни. Електропостачання”, – коротко пояснив він.

А на питання, куди планує витратити премію, відповів без вагань: “Думаю, куплю книжок”.

Вишиванки – не лише одяг, а й історія

Завершенням святкового заходу стало дефіле викладачів та працівників коледжу у вишиванках. Яскраві орнаменти, різноманітні кольори й візерунки вкотре нагадали: українська вишиванка – це більше, ніж одяг.

Колись вона об’єднала кілька десятків студентів одного університету. Сьогодні – об’єднує мільйони українців у різних куточках світу.

Читайте також:

“Народжені у вишиванках”: у Вільногірську об’єдналися покоління задля створення перших оберегів для немовлят

Улюблена фотозона вільногірців змінюється. Український Тризуб, напис “Я люблю Вільногірськ”, клумби та територія довкола отримали оновлення. За змінами стоїть депутатка Олена Новікова – ініціаторка низки міських проєктів, яка свого часу започаткувала й ідею встановлення Тризуба у місті. Та цього разу історія не лише про благоустрій, а й про людей, пам’ять та бажання не чекати, поки хтось зробить перший крок.

Керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з депутаткою Оленою Новіковою про оновлення локацій, нові клумби, висадку троянд і майбутні ідеї для благоустрою міста. Деталі – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Локація, яка має свою історію

Для багатьох вільногірців вулиця Центральна просто місце для фото чи точка на вулиці міста. Але для Олени Новікової ця територія має значно довшу історію.

Саме вона свого часу стала ініціаторкою кількох міських проєктів, серед яких і встановлення металевого Тризуба у Вільногірську. А напис “Я люблю Вільногірськ” також з’явився не випадково. 

За словами депутатки, кілька років тому вона подавала ідею через громадський бюджет. Тоді проєкт не переміг. Однак відмовлятися від задуму не стали.

“Наш проєкт не виграв. Але потім ми зробили це власними силами”, – згадує Олена Новікова.

Ідея народилася ще завдяки її доньці. Реалізовували задум разом із родиною та друзями. Допомагали й волонтери.

Перший варіант напису був зовсім іншим: літери були білими, а на них художниця розписала мандали. Навколо також створили тематичне оформлення.

З роками конструкції та клумби потребували оновлення.

“Все вже було занедбане”

Сьогодні територія переживає чергове перетворення.

За словами Олени Новікової, останнім часом місце почало втрачати вигляд: накопичилося сміття, частина рослин зникла, а деякі клумби занепали.

“Бачите, скільки сміття і все. Воно вже було в такому стані”, – говорить вона.

Нещодавно тут уже провели роботи: прибрали територію, оновили квітники та засипали частину ділянки мармуровою крихтою. Пізніше планують додати нові декоративні елементи.

Але на цьому зміни не завершуються.

75 троянд і незвичайна ідея про покоління

Для нового етапу благоустрою депутатка вже придбала 75 кущів троянд.

Проте справа не лише у квітах. У Олени Новікової виникла ідея, яка може перетворитися на міську акцію.

Вона пропонує висаджувати троянди за принципом поколінь: люди, народжені у певні роки, могли б разом висадити свої клумби.

“Ідея була – по десять троянд для кожного покоління. Зібрати людей, які народилися в ці роки, щоб вони разом їх посадили”, – розповідає вона.

Спочатку висаджувати квіти хотіли вздовж Центральної вулиці. Але виникла проблема – відсутність поливу.

Саме тому зараз розглядають інший варіант: висадити троянди саме на оновленій території, де за рослинами можна буде доглядати.

“Тут я хоча б зможу їх поливати”, – каже депутатка.

Нині вона навіть планує опитування серед мешканців, щоб зрозуміти, який формат підтримають люди.

Рослини з історією

Частина клумб біля локації вже давно складається не з випадкових рослин.

Юки, нарциси, півонії та хризантеми тут з’являлися поступово – їх приносили знайомі, колеги й жителі міста.

Півонії, наприклад, мають окрему історію.

Колись поруч була велика квіткова клумба, біля якої місцеві фотографувалися. Коли рослини почали розростатися, їх пересадили й дали їм нове життя вже на оновленій території.

Так само тут з’явилися юки, нарциси та інші квіти, які роками збирали буквально по частинах.

На локації з’явиться й велика вишиванка

Оновлення території біля Тризуба та напису “Я люблю Вільногірськ” не завершиться лише клумбами й висадкою троянд. У планах – ще один символічний елемент, який хочуть створити для міста.

За словами Олени Новікової, спочатку велику вишиванку планували встановити до Дня вишиванки. Однак реалізацію задуму довелося відкласти через проблеми з постачанням матеріалів.

“Ми хотіли до Дня вишиванки велику вишиванку тут зробити. Але є певні проблеми з постачанням. Вишиванка однозначно буде!”, – розповіла депутатка.

За її словами, спершу розглядали один формат оформлення, однак ідею змінили. Майбутній артоб’єкт планують створити зі спеціальної стрічки, яку використовують для декоративного оформлення.

Тож схоже, що одна з найвпізнаваніших локацій Вільногірська незабаром може отримати ще один елемент, який стане новою фотозоною для містян.

“Не треба ні на кого сподіватися”

Під час розмови Олена Новікова кілька разів повертається до однієї думки: зміни у місті починаються не з великих програм чи рішень, а з особистої ініціативи.

“Якщо кожен буде хоч потрошку…” – говорить вона.

Саме тому історія цієї локації – не лише про квіти, крихту чи оновлені клумби.

Вона про людей, які роками щось висаджують, прибирають, відновлюють, навіть коли не мають великих бюджетів чи ресурсів.

Читайте також:

“Ніколи не пізно почати”: як мешканка Вільногірська знайшла себе у пауерліфтингу