Росіяни вдарили балістикою по Павлограду: є загиблі та травмовані

Балістика по місту Павлоград. же відомо про щонайменше 30 постраждалих у Павлограді травмованих. Серед них і троє дітей.

Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак. 

Окрім 9-річної дівчинки, через ракетну атаку на місто потерпіли хлопці 11 та 4 років. Серед людей, які у лікарні, двоє важких. Медики роблять все, аби їх врятувати

Станом на зараз вже є загиблий у Павлограді. Кількість постраждалих зростає. 

У місті сталося декілька займань. В одній з багатоповерхівок горіла квартира. Вогонь надзвичайники приборкали та врятували п’ятьох людей.

Нагадаємо, що вчора під російський обстріл потрапили чотири райони – Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський. Не обійшлося без травмованих. Це – 62-річна жінка та 65-річний чоловік.

Читайте також:

• У Покровську призупинили роботу евакуаційних потягів: тепер курсуватимуть через Дніпропетровщину
• Травмовано рятувальника: окупанти обстріляли Дніпропетровщину

У Вільногірській громаді найближчими днями пануватиме морозна зимова погода. Очікується стійке похолодання з холодними ночами, прохолодними днями та переважно ясним або хмарним небом. Місцями можливі опади у вигляді снігу.

Більше про прогноз погоди читайте на Вільногірськ IN.UA

Прогноз погоди

Понеділок, 12 січня: температура вдень становитиме до -5°. Очікується мінлива хмарність із проясненнями.

Вівторок, 13 січня: нічна температура – близько -13°, вдень – до -8°. Очікуються опади у вигляді снігу. 

Середа, 14 січня: мінімальна температура – -14°, максимальна – -8°. Зберігатиметься можливість опадів. 

Четвер, 15 січня: температура коливатиметься від -13° до -8°. Переважно хмарно. 

Пʼятниця, 16 січня: мінімум – -11°, максимум – -6°. Найтепліший день тижня, опадів не прогнозують. 

Субота, 17 січня: вночі близько -13°, вдень температура майже не зміниться та становитиме -10°. Небо буде хмарним, місцями можливий невеликий сніг.

Неділя, 18 січня: ніч – -14°, день – -10°. Протягом дня очікується хмарна погода, суттєвих опадів не передбачається.

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір