Кекси, чійкейки та манники: рецепти страв з гарбуза

Осінь – це час гарбуза, який стає головною зіркою на українських кухнях. Рецепти, до яких входить цей овоч є корисними. Бо він багатий на корисні речовини.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала топ-5 рецептів страв з гарбуза.

Рецепти з гарбузом: топ-5

Гарбузовий кекс

Інгредієнти:

• Гарбуз — 800 грам
• Кориця мелена — 10 грам
• Ваніль — 10 грам
• Яйце куряче — 4 штуки
• Борошно пшеничне — 400 грам
• Олія рослинна — 180 мілілітрів
• Сода — 5 грам
• Розпушувач — 10 грам
• Цукор — 280 грам

Приготування: 

Розігріти духовку до 180 градусів. Гарбуз очистити від шкіри і насіння. Нарізати на скибочки й укласти у форму.

Поставити у духовку на 15-20 хвилин до мʼякості. Гарбуз дістати, подрібнити блендером до стану пюре.

Змастити маслом форму для пирога. Яйця збити міксером. У мисці змішати збиті яйця і гарбузове пюре, додати корицю, ваніль і рослинну олію. Перемішати до однорідної консистенції.

В іншій мисці змішати борошно, соду, розпушувач і цукор. Додати сухі інгредієнти в гарбузово-яєчну масу і добре перемішати. Перелити тісто в підготовлену форму і випікати

40-50 хвилин, перевіряючи готовність зубочисткою.

Гарбузовий крем-суп

Інгредієнти на 2-2,5 літри супу:

• 1 гарбуз ~ 1-1,2 кілограм
• 1 середня морква
• 1 середня цибуля
• 1 маленька головка часнику
• 3 середні картопля
• 150 мілілітрів вершків від 20%
• 1 літр води або бульйону
•  прянощі: 1/3 чайної ложки куркуми, 1/3 чайної ложки меленого імбиру, дрібка мускатного горіху, сіль по смаку, лавровий листочок, олія

Приготування:

Нарізаємо цибулю, моркву, розрізаємо навпіл гарбуз, надрізаємо верх часнику, поливаємо олією, накриваємо фольгою і запікаємо овочі при 180 градусах ~ 40 хвилин. Охолоджуємо.

Кипʼятимо воду, додаємо нарізану картоплю, додаємо запечені овочі, лавровий лист і доводимо до готовності картоплі.

Додаємо вершки, спеції, виймаємо лавровий лист і збиваємо суп блендером. Повертаємо його на вогонь, доводимо до кипіння і за необхідності доливаємо ще води, якщо суп надто густий.

Подаємо суп з сухариками/підсмаженим курячим філе, або як я з грінками з сиром.

Гарбузовий чізкейк

Інгредієнти на форму 21 сантиметрів:

• 200 грам борошна
• 100 грам холодного масла
• 1 столова ложка цукрової пудри
• 1/2 чайна ложка розпушувачу
• дрібка солі
• 1 жовток
• 2 столова ложкаводи
• начинка: 500 грам запеченого гарбуза, 300 грам білого згущеного молока, 3 яйця, 1/2 чайна ложка кориці, ваніль, 1 ччайна ложка крохмалю

Приготування:

Бортики коржу робимо висотою ~ 4-5 сантиметрів і охолоджуємо доки готуємо начинку.

Випікаємо пиріг при 210 градусах – 15 хвилин і ще 40 хвилин при 170 градусах.

Охолоджуємо до кімнатної температури і після кладемо в холодильник на 4-5 годин або ніч. За бажанням пиріг прикрашаємо.

Гарбузовий манник

Інгредієти:

• 250 грам манки
•  250 грам кефіру
• 2 яйця
• 80-100 грам цукру
• 1 столова ложка ванільного цукру
• 80 грам вершкового масла
• 1 чайна ложка розпушувача
• 200 грам натертого гарбуза
• 1 чайна ложка кориці
• гарбузове насіння

Приготування:

Манну кашу заливаємо кефіром, добре перемішуємо та залишаємо на 10-15 хвилин.

В окремій посудині змішуємо яйця з цукром та ванільним цукром. Вливаємо розтоплене вершкове масло та перекладаємо манну кашу, додаємо розпушувач та все добре перемішуємо.

Беремо гарбуз. Натираємо його на терці та перекладаємо до тіста. Також додаємо корицю.

Перекладаємо тісто в форму для запікання, вирівнюємо поверхню та присипаємо гарбузовим насінням.

Відправляємо в розігріту до 180 г. духовку на 35-45 хвилин. Готовність перевіряємо деревʼяною паличкою.

Гарбузовий лате

Інгредієнти:

• 2 столові ложки гарбузового пюре
• 1 столова ложка молока (можна рослинного
• ½ столової ложки міцної кави або еспресо
• 1-2 столові ложки цукру або підсолоджувача за смаком
• ½ чайної ложки гарбузової спеції (суміш кориці, мускатного горіха, імбиру, гвоздики)
• ½ чайної ложки ванільного екстракту
• збиті вершки (за бажанням)

Приготування:

У невеликій каструлі змішуємо гарбузове пюре, спеції, цукор та ванільний екстракт.

Додаємо молоко і нагріваємо на середньому вогні, постійно помішуючи, поки суміш не почне парувати, але не доводимо до кипіння.

Знімаємо з вогню і збиваємо суміш, щоб утворилася піна. У той час готуємо еспресо або міцну каву і вливаємо її в чашку.

Додаємо гарбузово-молочну суміш до кави. За бажанням прикрашаємо лате вершками та спеціями.

Готуйте ці рецепти та насолоджуйтесь!

Читайте також:

Фільми для створення осіннього настрою

Як зменшити ризик захворювань восени: поради

Служба безпеки України фіксує нову хвилю спроб ворога завербувати громадян, чиї близькі перебувають у російському полоні.

Про це йдеться в телеграм-каналі “Служба безпеки України”. 

Спецслужби рф та їхні поплічники масово виходять на зв’язок із родинами військовополонених через месенджери, телефон чи відеозв’язок, інколи навіть у присутності самих полонених. Скориставшись емоційним станом людей, окупанти намагаються втягнути їх у злочинну діяльність.

Що вимагають ворожі агенти

• передача координат військових обʼєктів, маршрутів пересування техніки та персональних даних бійців ЗСУ; 
• прямі накази про підпали, вибухи чи навіть замовні вбивства всередині країни; 
• залучення до інформаційно-психологічних спецоперацій для дискредитації України; 
• вимагання грошей під виглядом гарантій швидкого обміну. 

Куди звертатися у разі спроби вербування 

СБУ закликає українців не піддаватися на провокації та шахрайські схеми. Якщо на вас чи ваших близьких намагалися вийти представники спецслужб рф, обов’язково зафіксуйте деталі розмови чи листування та повідомте правоохоронцям:

• Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених: +38 (067) 650-83-32 (Viber, WhatsApp, Telegram), а також номери (044) 321-11-21 та (098) 321-11-21.
• Офіційний чат-бот: t.me/spaly_fsb_bot («Спали» ФСБешника»).
• Цілодобова гаряча лінія СБУ: 1516.
• Електронна пошта: [email protected] або [email protected].

Читайте також:

У Камʼянському поліція навчає молодь кібербезпеці

Ветеранський простір у Лихівці – це не просто місце, де можна отримати консультацію чи оформити документи. Тут ветеранів та їхні родини слухають, допомагають пройти складні бюрократичні процедури, шукають можливості для працевлаштування, організовують спортивні й творчі заходи та просто залишають простір для розмови за чашкою кави. 

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала ветеранський простір та поспілкувалася з фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Аліною Шворак, а також із ветераном Сергієм, який працює у селищній раді. 

“Спочатку я не знала, що мені тут робити”

Ветеранський простір у Лихівці працює з 15 травня 2025 року за адресою: вулиця Центральна, 3.

Це окремий просторий кабінет, де ветерани, демобілізовані військовослужбовці та члени їхніх родин можуть отримати супровід із різних питань. Фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб є Аліна Шворак. Коли Аліна Петрівна тільки почала працювати у ветеранському просторі, вона не до кінця розуміла, якою буде її робота і чи взагалі звертатимуться до неї ветерани.

За фахом вона педагог, а ветеранська політика стала для неї новою сферою.

“Спочатку я не знала, що мені робити тут. Ніхто до мене не йшов.”, – пригадує Аліна Петрівна.

Проте згодом стало зрозуміло: допомога потрібна не лише самим ветеранам. Значну частину відвідувачів становлять члени їхніх родин – дружини, діти, батьки та матері.

Першою людиною, яка звернулася до Аліна Петрівни, стала мати загиблого військового. Жінка опинилася у складних життєвих обставинах: не мала достатнього страхового стажу для пенсії, мала проблеми зі здоров’ям і фактично залишилася без коштів. Разом вони почали поступово вирішувати питання – від проходження необхідних процедур для встановлення інвалідності до оформлення пенсії.

Саме такі історії, каже пані Аліна, і стали своєрідною популяризацією її роботи. Люди почали розповідати одне одному, що у ветеранському просторі можна отримати реальну допомогу.

Від документів до навчання та працевлаштування

Сьогодні спектр роботи Аліни Шворак охоплює різні категорії людей. Вона супроводжує ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих, людей з інвалідністю, а також членів сімей загиблих та зниклих безвісти.

“У мене на супроводі перебувають 22 ветерани ОІВВ. Також звертаються військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх сімей. Загалом на супроводі в мене перебуває 71 людина, яка звернулася по допомогу. Водночас у громаді таких людей більше, але звертаються не всі ”, – уточнила Аліна Шворак.

Серед напрямків роботи – допомога з оформленням відповідних посвідчень, виплат, пенсійних питань, медичного супроводу, працевлаштування та навчання.

Цього року двоє молодих ветеранів із Лихівської громади вступили до закладів вищої освіти як представники пільгових категорій.

Окремий напрямок роботи – працевлаштування ветеранів. Як уточнила фахівчиня, серед 22 ветеранів з інвалідністю, які перебувають у неї на супроводі, наразі у громаді працевлаштовані семеро. Вони працюють у різних сферах та галузях.

Більшість із них знайшли роботу самостійно – відповідно до власних інтересів, навичок та вподобань. Тобто працевлаштування відбувалося не лише за сприяння селищної ради.

Таким чином, для ветеранів у громаді важливою частиною повернення до цивільного життя стає не лише отримання соціальної підтримки, а й можливість навчатися, працювати та самостійно обирати сферу, у якій вони хочуть реалізуватися.

Робоче місце для ветерана: у Лихівці створили умови для працевлаштування

Окремо у ветеранському просторі розповіли про працевлаштування ветеранів. Одним із прикладів став Сергій – ветеран Лихівської громади, який нині працює за програмою від Центру зайнятості охоронцем у селищній  раді.

Він  добровольцем вступив до лав ЗСУ. У 2022 році отримав поранення на Харківському напрямку, а у 2024 році був звільнений зі служби за станом здоров’я.

Після повернення до цивільного життя йому запропонували роботу саме у Лихівській селищній раді. На цьому робочому місці він уже третій рік.

Говорячи про те, чи важливо, щоб громада допомагала ветеранам після повернення зі служби, Сергій відповідає коротко:“Думаю, що важливо”.

Для нього робота – це передусім можливість займатися справою та мати спокійне робоче середовище.

Робота, яка допомагає повернутися у цивільне життя

У Лихівській громаді також використовують державні програми підтримки працевлаштування ветеранів. За словами начальниці відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Наталії Жданюк, у межах однієї з таких програм громада могла забезпечити ветерана робочим місцем, придбати необхідні меблі та адаптивне обладнання, а витрати із селищного бюджету згодом компенсували.

Тобто, підтримка ветеранів може бути не лише у вигляді виплат чи пільг. Для людини, яка повернулася з війни, не менш важливими можуть бути робота, спілкування, відчуття потрібності та можливість залишатися активною частиною громади.

Ветеранський простір, куди приходять не лише “по справі”

Однак робота простору не обмежується документами. Пані Аліна розповідає, що поступово вдалося створити місце, де ветерани можуть просто поспілкуватися. Вранці тут можуть зібратися кілька людей, випити кави, поговорити між собою та провести разом годину чи дві.

“Якщо їм приємно тут, то вони сюди йдуть”, – говорить фахівчиня простору.

Для ветеранів важлива й приватність. За словами Аліни Петрівни, не всі охоче фотографуються під час заходів чи хочуть потрапляти у публікації в соціальних мережах. Тому участь у таких заходах для них не повинна перетворюватися на обов’язкову публічність, розповіла Аліна Шворак.

Спорт, арт-терапія та зустрічі

У ветеранському просторі регулярно організовують різноманітні активності. Серед них: спортивні змагання, зокрема риболовля, творчі заняття та арт-терапія. Ветеранів також запрошують до заходів, присвячених державним та пам’ятним датам. Творчі активності проводять і поза межами простору. Ветерани відвідують навчальні заклади , де  разом із дітьми долучаються до арт-терапії та інших занять.

У просторі проводили зустрічі з представниками різних служб та організацій, які розповідали про свої послуги, можливості отримання допомоги та грантові програми.

Такі зустрічі, переконана пані Аліна, потрібні не лише для відпочинку. Вони допомагають ветеранам залишатися частиною життя громади.

“Титани Лихівської громади”: як ветеранів інформують про допомогу

Важливою складовою ветеранської політики громади є участь ветеранів у проєкті “Титани UA”. У Лихівській громаді двоє ветеранів є амбасадорами проєкту та активно долучаються до його реалізації. Вони беруть участь у спортивних, соціальних та інформаційних заходах, підтримують побратимів і членів їхніх сімей, сприяють їхній адаптації та поверненню до активного суспільного життя. Їхній особистий досвід, активна громадянська позиція та готовність підтримувати інших ветеранів є важливим прикладом принципу “рівний – рівному” та вагомим ресурсом для розвитку ветеранської політики в громаді.

Окремим викликом залишається інформування. Ветерани та їхні родини не завжди знають, які можливості, програми чи послуги їм доступні. Тому важливу роль відіграє постійна комунікація.

Для самих ветеранів основним майданчиком внутрішньої комунікації залишається чат “Титани Лихівки”, де можна обговорити актуальні питання та дізнатися про майбутні заходи.

Аліна Шворак підтримує зв’язок із колегами та установами, які працюють у сфері ветеранської політики, а також перебуває у робочих чатах.

Водночас публічною залишається переважно інформація про заходи та можливості для громади. Деталі окремих звернень і супроводу людей не розголошуються.

“До вас ідуть, коли ви можете допомогти”

Аліна Шворак зізнається: сьогодні люди вже самі радять одне одному звертатися до ветеранського простору. Іноді приходять навіть ті, хто спочатку не зовсім розуміє, чи має право на ту чи іншу допомогу.

Фахівчиня перевіряє кожну ситуацію окремо. Адже не кожен статус автоматично означає право на всі пільги. Саме так, через конкретні історії людей, у Лихівці поступово формується довіра до ветеранського простору.

Тут немає обіцянки вирішити будь-яке питання. Натомість є готовність розібратися, знайти відповідальну установу, підготувати документи, зробити запит або просто пояснити людині, що робити далі.

У Лихівці цей ветеранський простір намагаються зробити саме таким – місцем, де ветерана не залишають сам на сам із питаннями, які після повернення з війни можуть здаватися складнішими за саму процедуру.

Читайте також:

Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада