Кекси, чійкейки та манники: рецепти страв з гарбуза

Осінь – це час гарбуза, який стає головною зіркою на українських кухнях. Рецепти, до яких входить цей овоч є корисними. Бо він багатий на корисні речовини.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала топ-5 рецептів страв з гарбуза.

Рецепти з гарбузом: топ-5

Гарбузовий кекс

Інгредієнти:

• Гарбуз — 800 грам
• Кориця мелена — 10 грам
• Ваніль — 10 грам
• Яйце куряче — 4 штуки
• Борошно пшеничне — 400 грам
• Олія рослинна — 180 мілілітрів
• Сода — 5 грам
• Розпушувач — 10 грам
• Цукор — 280 грам

Приготування: 

Розігріти духовку до 180 градусів. Гарбуз очистити від шкіри і насіння. Нарізати на скибочки й укласти у форму.

Поставити у духовку на 15-20 хвилин до мʼякості. Гарбуз дістати, подрібнити блендером до стану пюре.

Змастити маслом форму для пирога. Яйця збити міксером. У мисці змішати збиті яйця і гарбузове пюре, додати корицю, ваніль і рослинну олію. Перемішати до однорідної консистенції.

В іншій мисці змішати борошно, соду, розпушувач і цукор. Додати сухі інгредієнти в гарбузово-яєчну масу і добре перемішати. Перелити тісто в підготовлену форму і випікати

40-50 хвилин, перевіряючи готовність зубочисткою.

Гарбузовий крем-суп

Інгредієнти на 2-2,5 літри супу:

• 1 гарбуз ~ 1-1,2 кілограм
• 1 середня морква
• 1 середня цибуля
• 1 маленька головка часнику
• 3 середні картопля
• 150 мілілітрів вершків від 20%
• 1 літр води або бульйону
•  прянощі: 1/3 чайної ложки куркуми, 1/3 чайної ложки меленого імбиру, дрібка мускатного горіху, сіль по смаку, лавровий листочок, олія

Приготування:

Нарізаємо цибулю, моркву, розрізаємо навпіл гарбуз, надрізаємо верх часнику, поливаємо олією, накриваємо фольгою і запікаємо овочі при 180 градусах ~ 40 хвилин. Охолоджуємо.

Кипʼятимо воду, додаємо нарізану картоплю, додаємо запечені овочі, лавровий лист і доводимо до готовності картоплі.

Додаємо вершки, спеції, виймаємо лавровий лист і збиваємо суп блендером. Повертаємо його на вогонь, доводимо до кипіння і за необхідності доливаємо ще води, якщо суп надто густий.

Подаємо суп з сухариками/підсмаженим курячим філе, або як я з грінками з сиром.

Гарбузовий чізкейк

Інгредієнти на форму 21 сантиметрів:

• 200 грам борошна
• 100 грам холодного масла
• 1 столова ложка цукрової пудри
• 1/2 чайна ложка розпушувачу
• дрібка солі
• 1 жовток
• 2 столова ложкаводи
• начинка: 500 грам запеченого гарбуза, 300 грам білого згущеного молока, 3 яйця, 1/2 чайна ложка кориці, ваніль, 1 ччайна ложка крохмалю

Приготування:

Бортики коржу робимо висотою ~ 4-5 сантиметрів і охолоджуємо доки готуємо начинку.

Випікаємо пиріг при 210 градусах – 15 хвилин і ще 40 хвилин при 170 градусах.

Охолоджуємо до кімнатної температури і після кладемо в холодильник на 4-5 годин або ніч. За бажанням пиріг прикрашаємо.

Гарбузовий манник

Інгредієти:

• 250 грам манки
•  250 грам кефіру
• 2 яйця
• 80-100 грам цукру
• 1 столова ложка ванільного цукру
• 80 грам вершкового масла
• 1 чайна ложка розпушувача
• 200 грам натертого гарбуза
• 1 чайна ложка кориці
• гарбузове насіння

Приготування:

Манну кашу заливаємо кефіром, добре перемішуємо та залишаємо на 10-15 хвилин.

В окремій посудині змішуємо яйця з цукром та ванільним цукром. Вливаємо розтоплене вершкове масло та перекладаємо манну кашу, додаємо розпушувач та все добре перемішуємо.

Беремо гарбуз. Натираємо його на терці та перекладаємо до тіста. Також додаємо корицю.

Перекладаємо тісто в форму для запікання, вирівнюємо поверхню та присипаємо гарбузовим насінням.

Відправляємо в розігріту до 180 г. духовку на 35-45 хвилин. Готовність перевіряємо деревʼяною паличкою.

Гарбузовий лате

Інгредієнти:

• 2 столові ложки гарбузового пюре
• 1 столова ложка молока (можна рослинного
• ½ столової ложки міцної кави або еспресо
• 1-2 столові ложки цукру або підсолоджувача за смаком
• ½ чайної ложки гарбузової спеції (суміш кориці, мускатного горіха, імбиру, гвоздики)
• ½ чайної ложки ванільного екстракту
• збиті вершки (за бажанням)

Приготування:

У невеликій каструлі змішуємо гарбузове пюре, спеції, цукор та ванільний екстракт.

Додаємо молоко і нагріваємо на середньому вогні, постійно помішуючи, поки суміш не почне парувати, але не доводимо до кипіння.

Знімаємо з вогню і збиваємо суміш, щоб утворилася піна. У той час готуємо еспресо або міцну каву і вливаємо її в чашку.

Додаємо гарбузово-молочну суміш до кави. За бажанням прикрашаємо лате вершками та спеціями.

Готуйте ці рецепти та насолоджуйтесь!

Читайте також:

Фільми для створення осіннього настрою

Як зменшити ризик захворювань восени: поради

У Вільногірську відбулась програма стерилізації безпритульних тварин за кошти міського бюджету. Після гучних дискусій і хвилі занепокоєння серед зооволонтерів процес усе ж стартував – за два дні у місті відловили 75 собак. 

Детальніше про процес відлову тварин, стерилізації та післяопераційного догляду читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від допису у Facebook – до реальної роботи на вулицях міста

Кілька днів тому голова громадської організації “Добрі лапи” Інна Середа повідомила жителів Вільногірська про старт програми стерилізації безпритульних тварин. У дописі вона закликала містян повідомляти про собак у своїх районах та допомагати з пошуком і супроводом тварин.

“Організація зі стерилізації у нас вперше, тому і нам важливо, щоб тварини були в надійних руках”, – йшлося у зверненні.

Програма реалізується за кошти міського бюджету, а організацію процесу – від відлову до післяопераційного догляду – взяла на себе ГО “Добрі лапи”.

Однак старту програми передував суспільний резонанс. Раніше редакція Вільногірськ IN.UA повідомляла про занепокоєння місцевих зооволонтерів щодо організації, яку могли залучити до стерилізації. Дискусія стосувалася репутації виконавців та безпеки процесу.

Тепер, коли програма фактично запрацювала, її організатори розповіли, як усе відбувається на практиці.

Два дні, 75 собак і ранкові виїзди о сьомій

За словами Інни Середи, команда ветеринарів на момент написання матеріалу працює у Вільногірську вже третій день. До міста 12 травня приїхала команда “Порятунок чотирилапих” – двоє лікарів та спеціалісти з відлову.

Робочий день починався ще о сьомій ранку.

Першою локацією стала територія біля ОРСу поблизу хлібозаводу. Там, каже вона, вдалося відловити 26 собак.

“Із них близько десяти були ручні, а решта – дикі. Хлопці буквально ховалися в кущах, шукали тварин, працювали дуже активно”, – розповідає голова ГО “Добрі лапи”.

Далі маршрут змінювався майже в режимі реального часу – працювали за дзвінками жителів.

Відлов безпритульних тварин проводили в різних районах Вільногірська та громади: на території ОРСу, біля колишнього консервного заводу, у районі  ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”, на вулиці Південній, біля центральної міської лікарні, у районі гаражів, поблизу третьої школи, на кар’єрі МАО, а також у Мар’янівці. Частину адрес визначали за зверненнями мешканців, які повідомляли про місця скупчення собак. 

За два дні вдалося виконати весь обсяг, передбачений програмою.

“На суму 179 тисяч гривень потрібно було стерилізувати 75 собак. За два дні ми цю кількість набрали”, – каже Інна Середа.

Як проходить стерилізація і чому собак повертають так швидко

Після відлову тварин доправляли до тимчасового стаціонару, де проводили операції та вакцинацію. Для перетримки використовували спеціально підготовлене приміщення.

“Оперують, вакцинують, вкривають, і ми їдемо працювати далі”, – пояснює Інна Середа.

Деякі зоозахисники безпритульних тварин висловлюють збентеження у коментарі редакції, щодо термінів повернення собак на місця проживання. 

“За два дні стерилізували 75 собак – це дуже швидко”, – зазначив зоозахисник.

У ГО “Добрі лапи” пояснюють: довге перебування у клітках для диких собак може стати додатковим стресом.

“Коли собака закрита, вона навіть не може нормально сходити в туалет. Для диких тварин це дуже важко. Зазвичай перетримка триває від одного до трьох днів – усе залежить від стану тварини”, – пояснює Інна Середа.

Водночас, за словами Інни Середи, опікуни тварин, яким уже повернули собак після стерилізації, загалом позитивно відгукуються про їхній стан. Вона зазначає, що тварини перебувають під наглядом людей, які їх підгодовують та доглядають, а після повернення почуваються добре. 

Після повернення тварин волонтери фіксують процес на фото та відео. Однак питання про тривалість післяопераційного догляду залишається одним із найбільш дискусійних серед опікунів та зоозахисників міста.

“Підчищати кожен район”: чому однієї кампанії замало

У “Добрих лапах” переконані: разова стерилізація не змінить ситуацію кардинально.

За словами Інни Середи, якщо працювати хаотично – кілька собак в одному місці, кілька в іншому – ефекту не буде.

“У нас місія така: потрошку підчищати кожен район. Якщо зробити раз на рік – це дуже складно. Нам говорили, що треба хоча б три рази на рік проводити такі програми. Тоді буде видно результат”, – каже вона.

Організація вже планує звертатися щодо продовження програми.

Волонтери: проблему створюють не собаки

Окремо Інна Середа звернулася і до жителів міста. Каже: проблему безпритульних тварин створюють не волонтери й не ті, хто підгодовує собак.

Причина – покинуті домашні тварини.

“Люди беруть собак додому, а потім викидають їх. А далі зоозахисники намагаються все це виправити: годують, лікують, прилаштовують. Але самі вони не впораються”, – говорить вона.

І додає: допомогти можуть усі – хоча б відповідальним ставленням до власних тварин та стерилізацією домашніх улюбленців.

Поки у Вільногірську завершують першу хвилю програми, її результати ще належить оцінити. Але вже зараз зрозуміло: тема безпритульних тварин у місті давно вийшла за межі волонтерських чатів і перетворилася на питання, яке потребує системного рішення.

Читайте також:

Оновили систему соціальної підтримки: хто і на яку допомогу може розраховувати у Вільногірську

Чотири громадські організації Вільногірська звернулися до міського голови з проханням дозволити почесній громадянці громади Надії Чирві відвідати музей, який вона не лише заснувала, а й роками наповнювала історією міста. Але замість дозволу отримали офіційну відповідь із посиланнями на законодавство, у якій наголосили. що візит пані Надії може нести загрозу безпеці навчального процесу! Активісти кажуть: йдеться не лише про візит до музею, а про людське ставлення та повагу до пам’яті.

Чому почесній громадянці міста, яка роками збирала експонати, архіви та будувала музейну історію міста, не дозволили переступити поріг справи її життя? Сьогодні пані Надія – у поважному віці, має проблеми зі здоров’ям та майже не пересувається самостійно. Історія про музей, якому вона віддала десятки років, може виявитися не лише історією про правила й обмеження, а й про людське ставлення. Що відповіла влада громади та ліцей №5 – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Просили зробити виняток для жінки, яка створила музей

У Вільногірську чотири громадські організації – “Бджола Вільногірськ», “Бахмутська Фортеця”, “Пухнастий батальйон” та “Єдині та Вільні” – направили колективне звернення до міського голови Володимира Василенка з проханням допомогти організувати відвідування історико-краєзнавчого музею при ліцеї №5 для Надії Чирви.

Саме Надія Чирва – почесна громадянка Вільногірська, засновниця музею та людина, яка десятиліттями збирала історію міста буквально по крихтах.

У зверненні громадські організації нагадали: ще у 1984 році завдяки її зусиллям, а також допомозі батьків та дітей, при ліцеї №5 з’явився історико-краєзнавчий музей. За роки роботи Надія Чирва збирала архіви, свідчення очевидців, фотографії та історичні матеріали.

До початку повномасштабної війни музей відвідали понад 30 тисяч людей – не лише жителі громади, а й гості з різних куточків України та інших країн.

Однак зараз через воєнний стан у навчальному закладі діє пропускний режим. Саме тому громадські організації просили зробити виняток.

Особливо з огляду на те, що Надія Чирва нині має проблеми з пересуванням і не може самостійно ходити.

При цьому всі питання транспортування та супроводу активісти були готові взяти на себе. 

Від влади, за словами представників організацій, фактично потрібне було лише погодження візиту.

У відповідь – три сторінки законів та правил

Дозволу на відвідування музею Надія Чирва не отримала.

У відповіді Вільногірського міськвиконкому йдеться, що звернення передали на розгляд Департаменту соціально-гуманітарної політики.

Департамент соціально-гуманітарної політики, в свою чергу, звернувся до адміністрації ліцею №5.

У самому ліцеї подякували Надії Чирві за її внесок у створення музею та назвали її символом відданості справі.

У відповіді зазначається: “Для ліцею та всієї нашої громади постать Надії Йосипівни Чирви є символом відданості своїй справі, бо вона присвятила десятиліття тому, щоб історія нашого краю не зникла у вихрі часу”.

Однак далі адміністрація закладу послалася на норми законів про освіту, правила безпеки, вимоги воєнного стану та нові правила доступу до закладів освіти.

У підсумку зазначили: музей є частиною ліцею, а тому на нього поширюються загальні правила доступу до навчального закладу.

У відповіді також наголосили: “З метою мінімізації ризиків запобігання сторонньому втручанню в освітній процес, забезпечення безпеки життя та здоров’я здобувачів освіти в умовах воєнного стану доступ до Вільногірського ліцею №5 особам, які не є учасниками освітнього процесу, обмежено”.

Після відповіді залишається питання, яке сьогодні ставлять громадські організації: чи справді йдеться про питання безпеки, чи про формальне дотримання правил без урахування виняткових обставин? Адже музей просила відвідати не стороння людина, а його засновниця – жінка, яка десятиліттями збирала для нього експонати й фактично створила його історію. 

“Жінка, яка створила музей, не може його побачити”

Членкиня правління ГО “Бахмутська фортеця” Альона Щекодіна каже: після отриманої відповіді залишилося більше запитань, ніж пояснень.

За її словами, громадські організації просили організувати разовий візит до музею, а не відкривати постійний доступ до ліцею.

“Я не розумію, яким чином жінка, яка не ходить самостійно, яку фактично потрібно нести на руках до музею, може нашкодити навчальному процесу? Вона ж не збирається відвідувати навчальні класи чи втручатися в процес навчання. Мова йшла про конкретний музей, який вона сама створила” ,– говорить Альона Щекодіна.

Вона додає, що найбільше її обурює сам факт ситуації: “Людина віддала музею все життя, вкладала туди душу, роками збирала його по шматочках. А тепер їй забороняють туди зайти”.

Йдеться лише про дозвіл

Тепер питання звучить уже ширше: чи може людина, яка створила музей і десятиліттями зберігала пам’ять міста, сама залишитися за його дверима?

Історико-краєзнавчий музей при ліцеї №5 залишається єдиним таким музеєм у Вільногірську. Його історія тісно пов’язана з Надією Чирвою – людиною, яка десятиліттями документувала історію міста та працювала над збереженням місцевої пам’яті. Саме завдяки її роботі вдалося зберегти десятки свідчень і фактів про становлення Вільногірська.

Редакція Вільногірськ IN.UA стежитиме за розвитком ситуації. Слідкуйте за публікаціями на сайті та в соціальних мережах редакції.

Читайте також:

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?