Кекси, чійкейки та манники: рецепти страв з гарбуза

Осінь – це час гарбуза, який стає головною зіркою на українських кухнях. Рецепти, до яких входить цей овоч є корисними. Бо він багатий на корисні речовини.

Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала топ-5 рецептів страв з гарбуза.

Рецепти з гарбузом: топ-5

Гарбузовий кекс

Інгредієнти:

• Гарбуз — 800 грам
• Кориця мелена — 10 грам
• Ваніль — 10 грам
• Яйце куряче — 4 штуки
• Борошно пшеничне — 400 грам
• Олія рослинна — 180 мілілітрів
• Сода — 5 грам
• Розпушувач — 10 грам
• Цукор — 280 грам

Приготування: 

Розігріти духовку до 180 градусів. Гарбуз очистити від шкіри і насіння. Нарізати на скибочки й укласти у форму.

Поставити у духовку на 15-20 хвилин до мʼякості. Гарбуз дістати, подрібнити блендером до стану пюре.

Змастити маслом форму для пирога. Яйця збити міксером. У мисці змішати збиті яйця і гарбузове пюре, додати корицю, ваніль і рослинну олію. Перемішати до однорідної консистенції.

В іншій мисці змішати борошно, соду, розпушувач і цукор. Додати сухі інгредієнти в гарбузово-яєчну масу і добре перемішати. Перелити тісто в підготовлену форму і випікати

40-50 хвилин, перевіряючи готовність зубочисткою.

Гарбузовий крем-суп

Інгредієнти на 2-2,5 літри супу:

• 1 гарбуз ~ 1-1,2 кілограм
• 1 середня морква
• 1 середня цибуля
• 1 маленька головка часнику
• 3 середні картопля
• 150 мілілітрів вершків від 20%
• 1 літр води або бульйону
•  прянощі: 1/3 чайної ложки куркуми, 1/3 чайної ложки меленого імбиру, дрібка мускатного горіху, сіль по смаку, лавровий листочок, олія

Приготування:

Нарізаємо цибулю, моркву, розрізаємо навпіл гарбуз, надрізаємо верх часнику, поливаємо олією, накриваємо фольгою і запікаємо овочі при 180 градусах ~ 40 хвилин. Охолоджуємо.

Кипʼятимо воду, додаємо нарізану картоплю, додаємо запечені овочі, лавровий лист і доводимо до готовності картоплі.

Додаємо вершки, спеції, виймаємо лавровий лист і збиваємо суп блендером. Повертаємо його на вогонь, доводимо до кипіння і за необхідності доливаємо ще води, якщо суп надто густий.

Подаємо суп з сухариками/підсмаженим курячим філе, або як я з грінками з сиром.

Гарбузовий чізкейк

Інгредієнти на форму 21 сантиметрів:

• 200 грам борошна
• 100 грам холодного масла
• 1 столова ложка цукрової пудри
• 1/2 чайна ложка розпушувачу
• дрібка солі
• 1 жовток
• 2 столова ложкаводи
• начинка: 500 грам запеченого гарбуза, 300 грам білого згущеного молока, 3 яйця, 1/2 чайна ложка кориці, ваніль, 1 ччайна ложка крохмалю

Приготування:

Бортики коржу робимо висотою ~ 4-5 сантиметрів і охолоджуємо доки готуємо начинку.

Випікаємо пиріг при 210 градусах – 15 хвилин і ще 40 хвилин при 170 градусах.

Охолоджуємо до кімнатної температури і після кладемо в холодильник на 4-5 годин або ніч. За бажанням пиріг прикрашаємо.

Гарбузовий манник

Інгредієти:

• 250 грам манки
•  250 грам кефіру
• 2 яйця
• 80-100 грам цукру
• 1 столова ложка ванільного цукру
• 80 грам вершкового масла
• 1 чайна ложка розпушувача
• 200 грам натертого гарбуза
• 1 чайна ложка кориці
• гарбузове насіння

Приготування:

Манну кашу заливаємо кефіром, добре перемішуємо та залишаємо на 10-15 хвилин.

В окремій посудині змішуємо яйця з цукром та ванільним цукром. Вливаємо розтоплене вершкове масло та перекладаємо манну кашу, додаємо розпушувач та все добре перемішуємо.

Беремо гарбуз. Натираємо його на терці та перекладаємо до тіста. Також додаємо корицю.

Перекладаємо тісто в форму для запікання, вирівнюємо поверхню та присипаємо гарбузовим насінням.

Відправляємо в розігріту до 180 г. духовку на 35-45 хвилин. Готовність перевіряємо деревʼяною паличкою.

Гарбузовий лате

Інгредієнти:

• 2 столові ложки гарбузового пюре
• 1 столова ложка молока (можна рослинного
• ½ столової ложки міцної кави або еспресо
• 1-2 столові ложки цукру або підсолоджувача за смаком
• ½ чайної ложки гарбузової спеції (суміш кориці, мускатного горіха, імбиру, гвоздики)
• ½ чайної ложки ванільного екстракту
• збиті вершки (за бажанням)

Приготування:

У невеликій каструлі змішуємо гарбузове пюре, спеції, цукор та ванільний екстракт.

Додаємо молоко і нагріваємо на середньому вогні, постійно помішуючи, поки суміш не почне парувати, але не доводимо до кипіння.

Знімаємо з вогню і збиваємо суміш, щоб утворилася піна. У той час готуємо еспресо або міцну каву і вливаємо її в чашку.

Додаємо гарбузово-молочну суміш до кави. За бажанням прикрашаємо лате вершками та спеціями.

Готуйте ці рецепти та насолоджуйтесь!

Читайте також:

Фільми для створення осіннього настрою

Як зменшити ризик захворювань восени: поради

Депутати затвердили нову редакцію Стратегії – ключового документа, за яким житиме громада найближчі роки.

Детальніше читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Стратегія як відповідь на нові реалії

На черговій сесії Вільногірської міської ради депутати ухвалили оновлену Стратегію розвитку громади до 2027 року. Разом із нею затверджено і План реалізації на 2021–2027 роки у новій редакції – документ, який визначає конкретні кроки, проєкти та пріоритети розвитку міста і сіл громади в умовах війни та післявоєнного відновлення.

Це рішення фактично задає курс для всіх сфер життя громади – від економіки та інфраструктури до освіти, медицини та екології.

Оновлення документа пояснюють необхідністю привести його у відповідність до сучасних умов і законодавства. Зокрема, враховано зміни державної та регіональної політики, а також виклики, які постали перед громадами після початку повномасштабної війни.

У рішенні зазначається, що стратегія узгоджена з Державною стратегією регіонального розвитку та обласною стратегією до 2027 року. Це означає, що Вільногірськ планує розвиватися синхронно з ширшими державними та регіональними процесами.

Крім того, документ передбачає можливість коригування – залежно від змін ситуації, ресурсів та зовнішніх викликів.

Документ, який впливатиме на бюджет і всі програми

Після затвердження стратегія стає основою для формування всіх міських програм, планів розвитку та бюджету громади.

Фактично це означає, що фінансування проєктів буде прив’язане до стратегічних цілей, структурні підрозділи виконкому працюватимуть у межах визначених напрямів, а всі ініціативи мають відповідати затвердженим пріоритетам.

Якою бачать громаду до 2027 року

Головна мета стратегії – підвищити якість життя мешканців і забезпечити ефективний розвиток громади.

Йдеться про створення комфортних умов проживання, розвиток економіки та підприємництва, модернізацію інфраструктури, забезпечення екологічної безпеки та ефективне використання ресурсів.

Важливим елементом є співпраця влади, бізнесу та громади, а також залучення зовнішнього фінансування – від державних програм до міжнародних партнерів і донорів.

Чотири ключові напрями розвитку громади

У новій редакції Стратегії визначено чотири стратегічні цілі, які охоплюють основні сфери життя громади.

Екологія та енергоефективність. Перший напрям стосується підвищення екологічної та енергетичної безпеки. Серед запланованих кроків:

• покращення санітарного стану території;
• розвиток рекреаційних зон;
• підвищення енергоефективності житлового фонду;
• розвиток освітнього простору в контексті екологічної свідомості.

Якість життя: від доріг до медицини. Найбільш широкий блок – забезпечення якісних умов життя. Він охоплює:

• розвиток і ремонт доріг;
• модернізацію систем водопостачання та водовідведення;
• управління та реконструкцію житлового фонду;
• розвиток освіти;
• підвищення якості медичних послуг;
• розвиток соціальної сфери;
• безпеку в громаді;
• підвищення ефективності управління.

Люди як головний ресурс. Окремий напрям присвячений розвитку людського потенціалу. Йдеться про підтримку культури, спорту та фізичної активності, а також залучення мешканців до благоустрою та розвитку громади через самоорганізацію.

Інфраструктура та благоустрій. Четверта стратегічна ціль – розвиток інфраструктури, зокрема:

• відновлення та модернізація об’єктів благоустрою;
• покращення загального вигляду та функціональності територій.

Фінансування: від бюджету до міжнародної допомоги

Реалізація стратегії передбачає різні джерела фінансування:

• державний і місцевий бюджети;
• Державний фонд регіонального розвитку;
• міжбюджетні трансферти;
• інвестиції та державно-приватне партнерство;
• міжнародні програми та донорська допомога.

Окремо акцентується на можливості співпраці з міжнародними організаціями – зокрема у сферах інновацій, підприємництва, підтримки ВПО та розвитку місцевого самоврядування.

Стратегія як “живий” документ

У міськраді підкреслюють: стратегія не є статичним документом. Вона передбачає регулярний моніторинг виконання, відкриті звіти та можливість коригування залежно від ситуації.

Затвердження стратегії – це лише перший крок. Попереду – її реалізація через конкретні проєкти та рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя мешканців громади.

Детальніше про те, які саме зміни передбачені в окремих сферах – економіці, медицині, освіті, інфраструктурі та житлово-комунальному господарстві – читайте в наступних матеріалах редакції Вільногірськ IN.UA.

Читайте також:

Вільногірська Рада ВПО взяла участь у міжрегіональному форумі у Дніпрі

У Вільногірську з’явилося місце, де тиша говорить гучніше за слова. Тут згадують дітей, чиї життя обірвала війна. Цього дня поруч із містянами були військові – і їхні історії додали заходу особливої глибини. Їхні голоси – про війну і мир, втому і силу, дитинство і втрати – звучали тут особливо щиро. У цих розповідях немає пафосу, лише правда, яку проживають щодня. 

Про досвід військових із Вільногірська, їхні спогади та думки – далі в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Простір, що говорить без слів

У центрі Вільногірська відкрили місце пам’яті загиблим дітям України – простір, наповнений символами, тишею і болем. Це не просто локація, а точка, де зупиняються, щоб згадати і не забути.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA розповідала про відкриття та історії матерів із Маріуполя і Бучі, які зворушили містян до сліз. Та цього разу подія набула ще одного виміру – голосу тих, хто сьогодні тримає оборону країни.

“Від командира залежить життя”: слова, які звучать по-іншому

Серед гостей заходу були військові з Вільногірська. Вони ділилися власним досвідом, який поєднує фронт і мирне життя.

Військовий Володимир Гладун розповів, що його шлях у війську почався ще у 90-х роках. Тоді, каже, ніхто не вірив, що війна стане реальністю:

“Коли нам казали, що готують як захисників держави, якщо буде війна – це звучало нереально. Тоді все було інакше”.

Після скорочення армії у 2003 році він залишив службу, але з перших днів повномасштабного вторгнення повернувся до війська. Нині служить у 121-й бригаді на Херсонському напрямку, де тримають оборону по Дніпру.

Його слова про відповідальність звучали особливо гостро:

“Від командира залежить життя твоєї людини. Треба приймати рішення так, щоб і завдання виконати, і зберегти життя”.

Він також наголосив на важливості особистого прикладу:

“Як і діти, люди не вірять словам – вони дивляться на дії”.

Війна і молодість: історія, написана в укритті

Свою історію розповів і Микита Крігер – військовий, який до служби займався волонтерством. Ще студентом він допомагав переселенцям: знаходив житло, забезпечував продуктами та необхідними речами.

Під час служби опинився в оточенні у Мирнограді. Саме там, у підвалах і бліндажах, він писав дипломну роботу.

“Ховаючись у підвалах, вечорами, коли вже не можна було вийти через дрони, я дописував диплом. І зрештою захистив його”.

Його слова про дитинство звучали особливо контрастно: “Було місце – ліс біля озера. Я тікав туди щодня”.

Сьогодні ж найбільшим бажанням після повернення було просте: “Просто поспати”.

“Впертість допомагає йти до цілі”

Олег Тхоренко, ще один військовий, пригадав своє спортивне минуле. Займався боротьбою, армрестлінгом, має десятки нагород.

Каже, що головне, що виніс зі спорту – це характер:

“Впертість дуже допомагає. Коли знаєш свою ціль і йдеш до неї”.

“Триматися разом”: порада від фронту

Антон Скоблік, який служить із перших днів повномасштабної війни, згадав себе дитиною – допитливим і відкритим до світу.

Його побажання молоді просте, але вагоме: “Триматися колективу, підтримувати один одного. І успіхів – і в спорті, і в житті”.

Пам’ять, яка формує майбутнє

Відкриття місця пам’яті загиблим дітям у Вільногірську стало подією, яка об’єднала різні покоління – тих, хто пам’ятає, і тих, хто бореться.

Це місце – не лише про втрату. Воно про відповідальність. Про те, щоб трагедія не стала звичкою. Про те, щоб кожна дитяча історія залишилася в серці громади.

І про те, що навіть у час війни – життя, пам’ять і правда мають звучати.

Читайте також:

Сила, яка виросла з упертості: особиста історія тренерки з пауерліфтингу у Вільногірську