Спільна аграрна політика ЄС: підсумки вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів 

У пʼятницю, 24 квітня, відбувся стратегічний вебінар “Що чекає фермера при вступі в ЄС?”. Спікером був Микола Мороз, начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Головна тема — підготовка України до впровадження Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy — CAP). 

Ключові тези — на Вільногірськ IN.UA.

Спільна аграрна політика (Common Agricultural Policy — CAP) – це не просто набір правил, а фундаментальна система фінансової підтримки та сталого розвитку, яка діє в Європейському Союзі. Сьогодні шлях України до Європейського союзу це не лише політичне рішення, а й повна трансформація принципів ведення агробізнесу. Для того, щоб українські аграрії могли не лише конкурувати на європейських ринках, а й отримувати субсидії від ЄС, нам потрібно адаптуватися до CAP. 

Що таке CAP та який її бюджет? 

CAP — це система інструментів ЄС, спрямована на підтримку сільськогосподарських виробників, забезпечення продовольчої безпеки та розвиток сільських територій.

Юридична основа: 

• регламент ЄС №2021/2115 — правила підтримки національних стратегічних планів; 
• регламент ЄС №2021/2116 — фінансування, управління та моніторинг; 
• регламент ЄС №2021/2117 — ринки сільськогосподарських продуктів, схеми якості та географічні зазначення в ЄС. 

На період 2021-2027 років бюджет CAP становить 386,6 мільярдів євро. 

Скільки отримують фермери: порівняння

Розмір прямих виплат на 1 гектар суттєво різниться між країнами-членами, що залежить від національних стратегічних планів:

• Польща: приблизно 102,98 євро за гектар;
• Франція: 120–150 євро за гектар;
• Німеччина: приблизно 156 євро за гектар. 

Загальна сума виплати може бути на 30–50% вищою за рахунок еко-схем, підтримки молодих фермерів та перерозподільних платежів.

Види підтримки та нові фонди 

Окрім прямих виплат, фермери можуть розраховувати на:

1. Прямі платежі — конкретні суми, що сплачуються усім аграріям за сам факт того, що вони займаються сільськогосподарською діяльністю; сума, яку отримує фермер, залежить від кількості гектарів в обробітку, що відповідають вимогам програми. 
2. Додаткова допомога для перерозподілу доходу — доплата за перші гектари фермерам, які мають право на загальну державну підтримку; ця підтримка надається на гектар і доступна для всіх відповідних малих і середніх ферм, як визначено державою-членом (сума доплати на гектар залежить від країни). 
3. Екосхеми — підтримуються фермери, які дотримуються методів ведення сільського господарства, що сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС; може використовуватися для підтримки таких практик, як органічне землеробство, точне землеробство, агролісівництво або вуглецеве землеробство, а також покращення добробуту тварин. 
4. Підтримка молодих фермерів — держава-член ЄС повинна виділити суму, що відповідає принаймні 3% бюджету прямих виплат, на підтримку молодих фермерів; підтримка надається у формі щорічної виплати за придатний гектар або річної одноразової суми. 
5. Платежі для дрібних фермерів — держави-члени можуть надавати одноразову виплату в розмірі до 1250 євро на рік для дрібних фермерських господарств; однак, якщо фермер обирає одноразову виплату, він втрачає право на будь-які інші прямі виплати. 
6. Допомога конкретним галузям — держава-член на основі конкретних обставин може обрати конкретні сектори, де потрібно запровадити підтримку (з обмеженням бюджету від 8 до 10%, який може бути збільшений, якщо будуть виконані певні умови, до 13-15% загальної суми підтримки). 
   

Система умовності: 9 стандартів GAEC 

Отримання фінансування буде можливе лише за умови дотримання стандартів належного сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC):

1. GAEC 1: утримання постійних пасовищ.
2. GAEC 2: захист водно-болотних угідь та торфовищ.
3. GAEC 3: заборона спалювання стерні.
4. GAEC 4: створення буферних смуг вздовж водотоків (захист від добрив).
5. GAEC 5: управління ризиками ерозії ґрунтів.
6. GAEC 6: мінімальний рослинний покрив ґрунту (захист у вразливі періоди).
7. GAEC 7: сівозміна (диверсифікація культур).
8. GAEC 8: непродуктивні об’єкти (ландшафтні елементи) для біорізноманіття.
9. GAEC 9: захист екологічно чутливих пасовищ (зони Natura 2000).

Інституційна готовність

У майбутньому Україна має побудувати прозору систему управління за зразком ЄС:

1. Орган управління (Managing Authority) — національний орган, відповідальний за планування, впровадження, моніторинг і оцінювання Стратегічного плану. 
2. Виплатна агенція (Paying Agency) — акредитоване агентство, що адмініструє виплати з EAGF (Європейський фонд гарантування сільського господарства) та EAFRD (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільський територій), контролює дотримання процедур та веде звітність і аудит. 
3. Мережа даних FSDN (Мережа даних про сталість сільського господарства) — система збору економічних, екологічних і соціальних даних ферм для оцінки ефективності CAP та коригування політики. 

Кожна країна-член має подати національний стратегічний план на погодження разом з усією необхідною додатковою інформацією. Єврокомісія має погодити національний стратегічний план не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту його отримання. 

Наразі українська практика орієнтована на 1-2 роки, тобто потребує докорінної зміни фінансового та стратегічного прогнозування. 

Кожна країна-член визначає орган державної влади, відповідальний за впровадження національного стратегічного плану САП. 

Читайте також:

Гроші на ферму: підсумки вебінару про фінансування агропромислового комплексу 

Ветерани, ветеранки та їхні родини з Дніпропетровщини можуть долучитися до безкоштовного навчання в межах освітньо-підтримувальної програми “Ветеранське коло”. Учасникам пропонують нові навчальні курси, психологічну та кар’єрну підтримку, а також можливість пройти адаптацію до цивільного життя в колі людей із подібним досвідом.

Детальніше про умови участі та можливості програми читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Хто може взяти участь

До участі запрошують:

• ветеранів та ветеранок;
• членів їхніх родин;
• родини військовослужбовців;
• сім’ї загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників і захисниць.

Подати заявку можуть жителі або ті, хто раніше проживав у Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Запорізькій та Одеській областях.

Що пропонує програма

Оновлене “Ветеранське коло” поєднує навчання, адаптацію та подальший супровід учасників.

Програма передбачає:

• навчання за новими напрямами: проєктний менеджмент у громадських організаціях, маркетинг та OSINT (розвідка на основі відкритих джерел);
• “Раннє коло” – адаптаційний етап ще до початку основного навчання;
• бадді-групи за принципом “рівний рівному” та розширену систему наставництва;
• кар’єрну підтримку протягом 12 місяців після завершення навчання.

Примітка. Бадді-групи – це формат взаємної підтримки, у якому учасників об’єднують у невеликі групи або пари. Вони регулярно спілкуються, обмінюються досвідом, допомагають одне одному адаптуватися до нових умов, мотивують і підтримують під час навчання та після нього. Принцип “рівний рівному” означає, що підтримку надають люди зі схожим життєвим досвідом, які краще розуміють виклики одне одного.

Організатори зазначають, що програма покликана допомогти ветеранам і їхнім близьким легше адаптуватися до цивільного життя, здобути нові професійні навички та знайти підтримку однодумців.

Як подати заявку

Для участі необхідно зареєструватися на онлайн-зустріч, обрати навчальний курс та заповнити анкету учасника.

Форма реєстрації: https://forms.fillout.com/t/eSxj827ioTus 

Реєстрація триватиме до 4 серпня.

Програму реалізують за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Читайте також:

Синельниківська міська рада переїжджає до Вільногірська через безпекову ситуацію

Фото іллюстративне

Сьогодні питання оренди нерухомості стоїть гостро як ніколи. Через війну мільйони українців змушені залишати власні домівки та евакуюватися в інші, безпечніші міста країни. Про головні юридичні тонкощі та правила найму житла розповідає сайт Міністерства юстиції України.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Попит на житло залишається високим, і в поспіху чи через стрес люди часто забувають про елементарні правила безпеки.

Проте усні домовленості «на чесному слові» часто завершуються фінансовими втратами, раптовим підвищенням ціни або навіть протиправним виселенням. Міністерство юстиції України наголошує: єдиний спосіб захистити себе – це правильно оформлений договір найму (оренди) житла.

Що каже закон: основні вимоги

Договір оренди – це угода, за якою власник (наймодавець) передає або зобов’язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання на певний строк за плату. Щоб документ мав повну юридичну силу, слід врахувати такі норми:

• Тільки письмово (ст. 811 ЦК України). Договір найму житла обов’язково укладається в письмовій формі. Усні обіцянки не мають юридичної сили. Угода складається у двох примірниках – по одному для кожної зі сторін.

• Термін дії договору (ст. 821 ЦК України). Строк встановлюється за домовленістю сторін. Проте, якщо у договорі цей строк взагалі не вказаний, закон автоматично вважає його укладеним на 5 років.
• Хто має право проживати? У договорі обов’язково мають бути вказані всі особи, які житимуть разом із наймачем. Вони набувають рівних із ним прав та обов’язків. Важливо: наймач несе повну відповідальність перед власником за дії своїх співмешканців. Якщо наймачами виступають кілька осіб, їхні обов’язки є солідарними (відповідають спільно).
• Нотаріальне посвідчення.Для окремих довгострокових договорів закон може вимагати нотаріального посвідчення та державної реєстрації прав (перед укладанням таких угод Мін’юст радить отримати консультацію). Водночас сторони можуть завірити у нотаріуса будь-який договір добровільно. Нотаріус обов’язково перевірить особи сторін, право власності на житло та відсутність обтяжень (арештів), що дає додатковий захист.

Чек-лист від Мін’юсту: що передбачити в тексті?

Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов (ст. 638 ЦК України). За домовленістю сторін в тексті варто прописати:

 1. Повні дані осіб, які укладають договір (паспортні дані, коди).

 2. Точні відомості про житло (повна адреса, номер будинку та квартири).

 3. Строк, на який укладається договір, та термін оренди.

 4. Права та обов’язки сторін (зокрема, хто відповідає за ремонт та оплату комунальних послуг).

 5. Розмір та порядок оплати, а також відповідальність сторін (штрафи, пеня).

 6. Порядок та умови дострокового розірвання договору.

 7. Реквізити та підписи.

Також закон дозволяє вносити до тексту й інші положення, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Важливо про податки та майно:

• Акт приймання-передачі. У ньому фіксується реальний стан квартири, наявність меблів, техніки та показники лічильників на момент заїзду.
• Оподаткування: Доходи від оренди підлягають оподаткуванню відповідно до Податкового кодексу України (залежно від статусу сторін – фізособа чи ФОП).

Письмовий договір – це не формальність, а ваш захист від необґрунтованого виселення та надійний доказ у суді, якщо виникне спір.