Спільна аграрна політика ЄС: підсумки вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів 

У пʼятницю, 24 квітня, відбувся стратегічний вебінар “Що чекає фермера при вступі в ЄС?”. Спікером був Микола Мороз, начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Головна тема — підготовка України до впровадження Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy — CAP). 

Ключові тези — на Вільногірськ IN.UA.

Спільна аграрна політика (Common Agricultural Policy — CAP) – це не просто набір правил, а фундаментальна система фінансової підтримки та сталого розвитку, яка діє в Європейському Союзі. Сьогодні шлях України до Європейського союзу це не лише політичне рішення, а й повна трансформація принципів ведення агробізнесу. Для того, щоб українські аграрії могли не лише конкурувати на європейських ринках, а й отримувати субсидії від ЄС, нам потрібно адаптуватися до CAP. 

Що таке CAP та який її бюджет? 

CAP — це система інструментів ЄС, спрямована на підтримку сільськогосподарських виробників, забезпечення продовольчої безпеки та розвиток сільських територій.

Юридична основа: 

• регламент ЄС №2021/2115 — правила підтримки національних стратегічних планів; 
• регламент ЄС №2021/2116 — фінансування, управління та моніторинг; 
• регламент ЄС №2021/2117 — ринки сільськогосподарських продуктів, схеми якості та географічні зазначення в ЄС. 

На період 2021-2027 років бюджет CAP становить 386,6 мільярдів євро. 

Скільки отримують фермери: порівняння

Розмір прямих виплат на 1 гектар суттєво різниться між країнами-членами, що залежить від національних стратегічних планів:

• Польща: приблизно 102,98 євро за гектар;
• Франція: 120–150 євро за гектар;
• Німеччина: приблизно 156 євро за гектар. 

Загальна сума виплати може бути на 30–50% вищою за рахунок еко-схем, підтримки молодих фермерів та перерозподільних платежів.

Види підтримки та нові фонди 

Окрім прямих виплат, фермери можуть розраховувати на:

1. Прямі платежі — конкретні суми, що сплачуються усім аграріям за сам факт того, що вони займаються сільськогосподарською діяльністю; сума, яку отримує фермер, залежить від кількості гектарів в обробітку, що відповідають вимогам програми. 
2. Додаткова допомога для перерозподілу доходу — доплата за перші гектари фермерам, які мають право на загальну державну підтримку; ця підтримка надається на гектар і доступна для всіх відповідних малих і середніх ферм, як визначено державою-членом (сума доплати на гектар залежить від країни). 
3. Екосхеми — підтримуються фермери, які дотримуються методів ведення сільського господарства, що сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС; може використовуватися для підтримки таких практик, як органічне землеробство, точне землеробство, агролісівництво або вуглецеве землеробство, а також покращення добробуту тварин. 
4. Підтримка молодих фермерів — держава-член ЄС повинна виділити суму, що відповідає принаймні 3% бюджету прямих виплат, на підтримку молодих фермерів; підтримка надається у формі щорічної виплати за придатний гектар або річної одноразової суми. 
5. Платежі для дрібних фермерів — держави-члени можуть надавати одноразову виплату в розмірі до 1250 євро на рік для дрібних фермерських господарств; однак, якщо фермер обирає одноразову виплату, він втрачає право на будь-які інші прямі виплати. 
6. Допомога конкретним галузям — держава-член на основі конкретних обставин може обрати конкретні сектори, де потрібно запровадити підтримку (з обмеженням бюджету від 8 до 10%, який може бути збільшений, якщо будуть виконані певні умови, до 13-15% загальної суми підтримки). 
   

Система умовності: 9 стандартів GAEC 

Отримання фінансування буде можливе лише за умови дотримання стандартів належного сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC):

1. GAEC 1: утримання постійних пасовищ.
2. GAEC 2: захист водно-болотних угідь та торфовищ.
3. GAEC 3: заборона спалювання стерні.
4. GAEC 4: створення буферних смуг вздовж водотоків (захист від добрив).
5. GAEC 5: управління ризиками ерозії ґрунтів.
6. GAEC 6: мінімальний рослинний покрив ґрунту (захист у вразливі періоди).
7. GAEC 7: сівозміна (диверсифікація культур).
8. GAEC 8: непродуктивні об’єкти (ландшафтні елементи) для біорізноманіття.
9. GAEC 9: захист екологічно чутливих пасовищ (зони Natura 2000).

Інституційна готовність

У майбутньому Україна має побудувати прозору систему управління за зразком ЄС:

1. Орган управління (Managing Authority) — національний орган, відповідальний за планування, впровадження, моніторинг і оцінювання Стратегічного плану. 
2. Виплатна агенція (Paying Agency) — акредитоване агентство, що адмініструє виплати з EAGF (Європейський фонд гарантування сільського господарства) та EAFRD (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільський територій), контролює дотримання процедур та веде звітність і аудит. 
3. Мережа даних FSDN (Мережа даних про сталість сільського господарства) — система збору економічних, екологічних і соціальних даних ферм для оцінки ефективності CAP та коригування політики. 

Кожна країна-член має подати національний стратегічний план на погодження разом з усією необхідною додатковою інформацією. Єврокомісія має погодити національний стратегічний план не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту його отримання. 

Наразі українська практика орієнтована на 1-2 роки, тобто потребує докорінної зміни фінансового та стратегічного прогнозування. 

Кожна країна-член визначає орган державної влади, відповідальний за впровадження національного стратегічного плану САП. 

Читайте також:

Гроші на ферму: підсумки вебінару про фінансування агропромислового комплексу 

У міськфінуправлінні відкрита вакансія спеціаліста державної служби (місцевого самоврядування). Досвід роботи не є обовʼязковим, тож подаватися можуть і молоді спеціалісти. 

Про це йдеться на сайті Державної служби зайнятості. 

Вимоги до кандидата: 

• наявність освітнього рівня бакалавра; 
• вільне володіння державною мовою; 
• впевнене володіння компʼютером: Word, Excel, робота з електронною поштою, архівна справа; 
• комунікабельність, відповідальність та пунктуальність, стресостійкість, уважність до деталей, доброзичливість, конфіденційність. 

Завдання та обовʼязки: 

• здійснює організаційно-технічне забезпечення роботи заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – начальника міського фінансового управління та його відділів; 
• забезпечує організацію діловодства в управлінні відповідно до вимог чинного законодавства; 
• формує справи відповідно до затвердженої номенклатури, забезпечує іх зберігання й у встановлені строки передає до архіву; 
• відповідає за стан зберігання документів управління; 
• відповідає за ведення табельного обліку.

Режим роботи передбачає 5-денний робочий тиждень та постійний характер виконуваної роботи. 

Соціальною перевагою є можливість професійного розвитку. 

Заробітна плата становить 16 352 гривні. 

Якщо вас зацікавила дана вакансія, зверніться до Центру зайнятості, вказавши номер вакансії – 04602608050025. Телефон для отримання додаткової інформації про вакансію: +380684916873. 

Читайте також:

До ЦЕК шукають інженера Сервісного центру обслуговування клієнтів 

Із 1 вересня 2026 року у школах і дитсадках Вільногірська діятимуть нові ціни на харчування. Для школярів передбачили безоплатне одноразове харчування, а для дошкільнят визначили повну вартість харчування та частку, яку сплачуватимуть батьки. Для багатодітних родин плата буде вдвічі меншою.

Детальніше про нову вартість харчування у закладах освіти читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Безкоштовне харчування для учнів ліцеїв

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради затвердив нові розміри вартості харчування, які почнуть діяти з 1 вересня 2026 року.

Рішення стосується Вільногірських ліцеїв №2, №3, №4 та №5. Учнів цих закладів забезпечуватимуть безоплатним одноразовим харчуванням.

Вартість сніданку залежатиме від віку дитини:

• 6-11 років – 58,72 гривні на день;
• 11-14 років – 65,49 гривні на день;
• 14-18 років – 69,49 гривні на день.

Для учнів старших вікових груп також визначили вартість обіду:

• 11-14 років – 70,63 гривні на день;
• 14-18 років – 77,21 гривні на день.

Скільки коштуватиме харчування у дитсадках

Нові суми також встановили для комунальних закладів дошкільної освіти №2, №3, №4, №6 та №8.

Повна вартість харчування на одну дитину за день залежатиме від її віку:

• 6-8 місяців – 97,01 гривні на день;
• 8-10 місяців – 124,33 гривні на день;
• 10-12 місяців – 134,53 гривні на день;
• від 1 до 3 років – 111,60 гривні на день;
• від 3 до 4 років – 115,66 гривні на день;
• від 4 до 6 (7) років – 149,34 гривні на день.

Водночас батьки сплачуватимуть не всю вартість харчування, а лише визначену рішенням частку.

Для більшості батьків – 30% вартості

Із 1 вересня 2026 року батьківська плата за харчування дітей у комунальних дитсадках становитиме 30% від затвердженої вартості.

У грошовому еквіваленті це:

• 6-8 місяців – 29,10 гривні на день;
• 8-10 місяців – 37,30 гривні на день;
• 10-12 місяців – 40,36 гривні на день;
• 1-3 роки – 33,48 гривні на день;
• 3-4 роки – 34,70 гривні на день;
• 4-6 (7) років – 44,80 гривні на день.

Решта витрат на харчування здійснюватиметься в межах бюджетних призначень громади.

Для багатодітних родин плата буде 15%

Для сімей, у яких виховується троє і більше дітей, передбачили зменшену батьківську плату – 15% від вартості харчування.

Тоді щоденна плата становитиме:

• 6-8 місяців – 14,55 гривні на день;
• 8-10 місяців – 18,65 гривні на день;
• 10-12 місяців – 20,18 гривні на день;
• 1-3 роки – 16,74 гривні на день;
• 3-4 роки – 17,35 гривні на день;
• 4-6 (7) років – 22,40 гривні на день.

Хто зможе харчуватися безкоштовно у дитсадках

Окремі категорії дітей у комунальних закладах дошкільної освіти Вільногірська повністю звільняються від плати за харчування.

До них належать:

• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти з особливими освітніми потребами та діти з інвалідністю;
• діти із сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим;
• діти загиблих, померлих або зниклих безвісти ветеранів війни, Захисників і Захисниць України;
• діти із сімей, дохід яких не перевищує встановлений гарантований мінімум;
• діти з числа внутрішньо переміщених осіб;
• діти, які мають статус постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
• діти, один із батьків яких має статус ветерана війни;
• діти, один із батьків яких бере участь у заходах із забезпечення оборони України;
• діти, стосовно одного з батьків яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Читайте також:

У школах дозволили організовувати харчування не лише в їдальнях: що зміниться