В Україні заборонено продаж та використання більшості видів піротехніки. На порушників може очікувати штраф до 34 тисячі гривень, або обмеження чи позбавлення волі. Детальніше роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.

Як повідомили на сайті Кам’янської міської ради, про це роз’яснюють юристи надання безоплатної правничої допомоги,

Які саме заборони діють і чи є винятки

З 6 листопада 2023 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів”, яким по всій країні заборонено використовувати практично всі салюти і петарди (піротехніку класу F2, F3 та F4).

Можна використовувати бенгальські вогні, фонтани, феєрверки-свічки та хлопавки (клас F1). Проте дітям до 16 років їх продавати чи передавати заборонено. 

Водночас ці обмеження не стосуються використання піротехніки Збройними силами України, Національною поліцією та аварійно-рятувальними службами для робочих потреб.

Відповідальність за використання

Для людей, які порушують заборону, передбачена адміністративна або і кримінальна відповідальність. 

Так, відповідно до статті 182 Кодексу України про адміністративні порушення (далі – КУпАП), порушення вимог щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою штраф:

• для громадян – від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 255 грн);
• для юридичних осіб та підприємців – від п’ятнадцяти до тридцяти (від 255 до 510 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У яких випадках загрожує кримінальна відповідальність

Крім цього, порушників можуть притягнути за хуліганство, відповідно до статті 296 Кримінального кодексу України. У цьому випадку їм загрожує покарання у вигляді штрафу від 17 до 34 тисячі гривень (від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або пробаційного нагляду на строк до 5 років, або обмеження волі на той самий строк.

Якщо правопорушення скоєно групою осіб, стаття передбачає обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 4 років.

Відповідальність неповнолітніх

З 16 років неповнолітні несуть повну адміністративну та кримінальну відповідальність, тобто покарання буде таке саме як і для дорослих. А за хуліганство можуть притягнути до відповідальності вже з 14 років. В інших випадках відповідальність за дії дітей будуть нести батьки. Це передбачено статтею 184 КУпАП:

• за вчинення дитиною адміністративного правопорушення передбачений штраф для батьків від 850 до 1700 грн (від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• за дії дитини, які містять ознаки кримінального правопорушення, зокрема хуліганство, на батьків очікує штраф від 1700 до 5100 грн (від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Читайте також:

• Благодійний захід біля новорічної ялинки у Вільногірську
• Тариф на транспортування газу з 1 січня зросте в 4 рази — НКРЕКП

Які солодощі можна їсти без шкоди для зубів? Хоча цукор традиційно вважається головним ворогом усмішки, не всі солодощі однаково шкідливі. Правильний вибір десертів і режим їх споживання допоможуть зберегти зубну емаль здоровою, а візити до стоматолога — рідкісними.

Які солодощі не шкодять зубам – читайте на Вільногірськ IN.UA

Солодке та зуби: що важливо знати

Рідше, але під час їжі — краще

Вживання солодощів під час основних прийомів їжі менш шкідливе для зубів, ніж часті перекуси між ними. Це пов’язано з тим, що часте споживання цукру створює сприятливі умови для розвитку карієсу. 

Клейкі солодощі — особливо небезпечні

Цукерки, іриски та батончики, які прилипають до зубів, можуть затримуватись у важкодоступних місцях, сприяючи розвитку карієсу та навіть пошкодженню пломб.

Природні цукри — менш шкідливі

Фрукти та овочі містять клітковину, воду та поліфеноли, які сприяють очищенню зубів і зменшують ризик карієсу.

Молоко підтримує здоров’я зубів

Коров’яче молоко багате на кальцій і казеїн, які зміцнюють зубну емаль і можуть знижувати ризик карієсу.

Які солодощі безпечні для зубів

• соковиті свіжі фрукти та ягоди;
  
  
• натуральні сухофрукти без доданого цукру (у невеликій кількості);
  
  
• чорний шоколад із низьким вмістом цукру;
  
  
• домашні ласощі без білого цукру, приготовані з бананів або фініків.

Матеріал має інформаційний характер, перед вживанням краще порадитися з лікарем

Читайте також: 

• Риба: ТОП-3 сортів з найбільшим вмістом білка
• ТОП-5 горіхів, які змінять ваше здоров’я на краще

Великдень — це не лише глибоко релігійне свято, а й час яскравих традицій, що сягають корінням у давнину. Від обміну фарбованими яйцями ще з часів стародавніх цивілізацій до запуску повітряних зміїв на Бермудських островах — святкування Великодня у світі вражає розмаїттям символів, звичаїв і культурних особливостей.

Редакція Вільногірськ.IN.UA підготувала добірку цікавих фактів про Великдень. 

Цікаві факти про Великдень

• Традиція обміну фарбованими яйцями виникла ще до появи християнства. У давнину перси та єгиптяни дарували одне одному яйця на честь весняного рівнодення, бажаючи родючості та довгого життя.
• Найбільше у світі пасхальне яйце розташоване у місті Вегревілл, провінція Альберта, Канада. Це гігантське яйце важить близько 2 тонн і має довжину приблизно 8 метрів.
• Англійська назва Великодня — Easter — походить від імені англосаксонської богині весни та світанку Eostre. У деяких культурах її ототожнюють із богинею Іштар.
• Ягня є ще одним важливим символом Великодня в багатьох країнах. Воно символізує жертовність і часто зображується на вітальних листівках із написом “Agnus Dei” (Агнець Божий). Також поширена традиція випікати пасхального баранчика з тіста.
• На Бермудських островах у Страсну п’ятницю існує звичай запускати повітряних зміїв, що символізують вознесіння Христа.
• Традиція купувати новий одяг на Великдень виникла в Нью-Йорку в середині XIX століття. Люди вірили, що новий одяг на свято принесе удачу на весь рік. Цей звичай зберігся донині й набуває дедалі більшої популярності.

Читайте також: 

• Як святкують Великдень в різних країнах
• Як правильно: “Пасха” чи “Великдень”, “паска” чи “куліч”