За останній рік поетеса Ірина Третьяченко поповнила свій мистецький багаж ще приблизно на 300 творів, загалом у її творчому доробку вже майже 800 поезій — майже по віршу щодня. Цьогоріч її поезію відзначила мистецька спільнота VIVART, яка об’єднує сотні авторів з України та ще дев’яти країн світу. Це незалежне творче об’єднання, що активно розвиває сучасну українську літературу, організовуючи літературні зустрічі, майстер-класи, презентації та конкурси.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з поетесою та дізналася як Ірина пише пронизані темами надії, краси природи та любові до України вірші.

Поетичний талант Ірини отримав високу оцінку на міжнародному рівні

Нагадаємо, раніше редакція Вільногірськ IN.UA вже писала про Ірину Третьяченко, аона написала понад 500 віршів.

У 2025 році вона взяла участь у Всеукраїнському літературному конкурсі VIVART, який проводиться в межах діяльності спільноти. Конкурс передбачає подачу україномовних творів — поезії чи прози — на будь-яку тему (окрім пропаганди “руського миру” та насильства). Твори оцінюються в трьох вікових категоріях: 14–20, 21–30 та 31–45 років. Для участі потрібно надіслати власні тексти разом із короткою інформацією про автора та фотографією.

Ірина розповідає: “Я долучилась до спільноти торік. Вони проводять зустрічі, читають вірші, прозу, обговорюють тексти з акторами й письменниками. Це живий творчий простір, де тебе не лише слухають, а й надихають писати далі”.

Конкурс зібрав понад 400 учасників з різних регіонів. Протягом двох місяців журі працювало над оцінкою поданих робіт. Урочисте нагородження переможців відбулося в Кам’янському під час святкування 20-річчя творчої спільноти.

Поезія, що зцілює

Ірина Третьяченко переконана: вірші мають лікувальну силу. Її тексти — часто надихають читачів не лише з України. Один із найтепліших відгуків вона отримала від людини, яка, хоча й не вивчала українську мову, зізналась: “Я закохуюсь в українську просто слухаючи ваші вірші”.

“Мої тексти — про перемогу духу, про любов, про душу, яка шукає світло. Я хочу, щоб мої вірші надихали людей не здаватися”, — каже Ірина.

Один із її творів завершується рядками:

Розкрию крила я сама

І полечу над океаном.

Лечу, нескорена, жива —

Хай квіти виростуть із рани…

Поезія як шлях до себе

Ірина зізнається, що довго писала “в шухляду”. Але саме участь у марафонах, конкурсах і спільнотах допомогла їй розкритися як авторці: “Коли починаєш писати для людей — з’являється бажання вдосконалити, зробити текст кращим, глибшим. Починаєш бачити у своїх віршах сенси, яких раніше не помічала”.

Сьогодні її поезії звучать на відео, звучать у серцях тих, хто їх читає. Один із її віршів переміг у кольоровому марафоні завдяки темі “синього дня”, і отримав найбільше читацьких симпатій:

Плани: збірка, вечори, нові вірші

Попереду — ще амбітніші цілі: видати першу поетичну збірку (уже обрано найкращі твори), озвучити вірші професійно у студії, виступити на творчих вечорах у Вільногірську та інших містах.

Також Ірина радить іншим не боятись писати: “Кожен має талант. Якщо пишеш — поділися. Навіть якщо здається, що твій вірш нікому не потрібен — він може зачепити когось за душу, стати тією краплею світла, якої комусь не вистачає”.

“Моя Україна — нескорена”

Свою творчість Ірина присвячує тим, хто бореться за Україну — і на фронті, і в тилу:

Сплелися у косу сила та ніжність,

Стрічку яскраву дарує Дніпро.

Свобода і воля житимуть вічність.

Мою Україну не скорить ніхто.

Читайте також:

• “Тут народжується сила”: як юні борці з Вільногірська тренуються серед Карпатських вершин
• Вільногірськ на шляху до безбар’єрності: журналісти перевірили, наскільки доступне місто

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

У Вільногірську вже готуються до першого снігу. Міська рада затвердила нові маршрути прибирання вулиць і тротуарів на осінньо-зимовий період 2025–2026 років. Тепер кожна комунальна служба, підприємство та підприємець знає, де чистити сніг та посипати льодові ділянки.

Про це йдеться у рішенні Вільногірської міської ради.

Цього року увага приділятиметься центральним вулицям та перехрестям: Центральна, бульвар Миру, Молодіжна, Степова, Віктора Варена та Захисників України. Тут працюватиме і комунальна техніка, і вантажні машини великих підприємств міста.

Тротуари та пішохідні зони також не залишать без уваги: від ринку “Світанок” до залізничного вокзалу, алеї міського парку, а також території біля лікарні та ліцею №2. Крім того підприємці зобов’язані прибирати сніг на прилеглих територіях, аби перехожим було безпечно.

Як зазначив виконком, попередні плани 2024–2025 років більше не діють. Нові маршрути покликані зробити пересування містом зручним та безпечним навіть під час ожеледиці та снігових заметів.

Читайте також:

Актуальний розклад руху приміських автобусів

У разі втрати або пошкодження паперового документа його можна безперешкодно відновити, звернувшись до Міністерства у справах ветеранів або через Центр надання адміністративних послуг.

Як відновити посвідчення учасника бойових дій читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Як відновити посвідчення

Зазначимо, що в Україні електронне посвідчення ветерана у застосунку “Дія” має таку ж юридичну силу, як і паперове. Воно підтверджує статус особи — учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім’ї загиблого або члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України. Якщо ви втратили або пошкодили паперове посвідчення, можете користуватися електронним документом. Проте, за бажанням, посвідчення можна відновити або замінити.

Для відновлення посвідчення потрібно звернутися

1. Міністерство у справах ветеранів України.
2. Структурний підрозділ з питань ветеранської політики — вони діють при обласних, районних, міських держадміністраціях або виконкомах.
3. Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Як подати документи

Заяву та необхідні документи можна подати особисто, через законного представника або відправити поштою (рекомендованим листом).

Документи подаються до Міністерства у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001) або через ЦНАП — лише для захисників і захисниць-добровольців, які отримали статус УБД за рішенням міжвідомчої комісії Мінветеранів.

До заяви у довільній формі необхідно додати:

• копію ідентифікаційного коду;
• фотокартку 3×4 см;
• витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни (можна отримати у ЦНАП);
• посвідчення, яке потребує заміни;
• документи про зміну особистих даних (якщо є);
• копію документа законного представника (у разі звернення через нього).

Для іноземців або осіб без громадянства додаються документи, що підтверджують законність перебування в Україні.

Відновлення або заміну посвідчення УБД військовослужбовцям чи особам рядового та начальницького складу проводять органи сектору безпеки та оборони, де вони проходять або проходили службу.

Для відновлення посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім’ї загиблого, учасника Революції Гідності, документи подаються до структурного підрозділу з питань ветеранської політики за зареєстрованим або фактичним місцем проживання (для ВПО) чи до ЦНАПу.

Необхідно подати:

• заяву у довільній формі;
• копію паспорта або тимчасового посвідчення;
• копію ІПН;
• фотокартку 3×4 см (для дітей — за бажанням);
• посвідчення, яке потребує заміни;
• документи про зміну особистих даних (за наявності);
• витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Читайте також:

Житло для ветеранів та їхніх родин: повний огляд державних програм