У Дніпрі хочуть повернути старі назви: Короленка, Фабра та Амурський міст

У Дніпрі планують повернути старі назви 41 топоніму, серед яких вулиці, площі та парки. Це рішення стало частиною дискусії про збереження культурної спадщини міста та відновлення його історичної ідентичності.

Про це повідомляє Інформатор. 

У липні 2024 року у Дніпрі та області перейменували 292 обʼєкти. Загалом у Дніпрі перейменували 141 топонім. 

16 жовтня на сайті мерії Дніпра було розміщено проєкт рішення Дніпровської міської ради. У ньому зазначається, що 41 перейменованому топоніму хочуть повернути старі назви.

Список топонів( діюча назва-стара назва):

• вулиця Дениса Котенка – вулиця 152-ї дивізії;
• вулиця Кирила Осьмака – вулиця 20-річчя Перемоги;
• район Нижньодніпровський – район Амур-Нижньодніпровський;
• міст Старий – міст Амурський;
• сквер Задніпровський – сквер Амурський парк;
• вулиця Лазаря Глоби – вулиця Андрія Фабра;
• вулиця Юрія Горліса-Горського – вулиця Арсенальна;
• провулок Євгена Тимченка – провулок Арсенальний;
• вулиця Івана Кобзи – вулиця Білоріченська;
• вулиця Василя Шкляра – вулиця Богданова;
• вулиця Артема Веделя – вулиця Братьска;
• провулок Миколи Пимоненка – провулок Братський;
• провулок Мелетія Смотрицького – провулок Визволення;
• сквер Таромський – сквер імені Івана Волівача;
• вулиця Олекси Тихого – вулиця Гвая;
• вулиця Генерала Удовиченка – вулиця Генерала Волівача;
• вулиця Степана Чарнецького – вулиця Генерала Ткаченка;
• провулок Михайла Гайворонського – провулок Генерала Ткаченка;
• сквер Соборний – сквер імені Івана Старова;
• вулиця Івана Нечуя-Левицького – вулиця Каруни;
• вулиця Адмірала Білинського – вулиця Каспійська;
• провулок Тараса Трясила – провулок Кибальчича;
• вулиця Первозванівська – вулиця Короленка;
• провулок Самійла Кішки – провулок Короленка;
• вулиця Олександра Щербакова – вулиця Леоніда Стромцова;
• вулиця Євгена Плужника – вулиця Лосева;
• вулиця Злуки – вулиця Олександра Оцупа;
• бульвар Королеви Анни – бульвар Платонова;
• вулиця Модеста Менцинського – вулиця Приморська;
• вулиця Тодося Осьмачки – вулиця Рудниченка;
• вулиця Михайла Медведя – вулиця Співдружності;
• вулиця Винахідниці Ющенко – вулиця Старова
• провулок Кирила Стеценка – провулок Старова;
• вулиця Генерала Грекова – вулиця Стародубцева;
• вулиця Павла Скоропадського – вулиця Столярова;
• узвіз Княжий – узвіз Струківський;
• вулиця Докії Гуменної – вулиця Таращанська;
• вулиця Сергія Васильківського – вулиця Фартушного;
• вулиця Василя Совенка – вулиця Хандоги;
• вулиця Олександра Мишуги – вулиця Шаляпіна;
• вулиця Івана Шулика – вулиця Якова Самарського.

Підпису мера на документі ще немає, тож чинності він поки не набув.

Читайте також:

• Дніпропетровський фермер виростив гігантський гарбуз і встановив національний рекорд
• Дніпровська міськрада повернула до комунальної власності дитячу бібліотеку, яку забрали шахрайським шляхом у 2012 році

У Вільногірську планують обговорити можливості долучення громади до програми “Будиночок у селі” для ВПО та створення спеціальної комісії. Відкрите засідання ради ВПО відбудеться 28 жовтня.

Як працює цей механізм, хто може претендувати на житло, скільки часу можна в ньому проживати та які кроки необхідно зробити Вільногірській громаді – редакція Вільногірськ IN.UA з’ясувала у юристки з питань локальної адвокації благодійного фонду “Право на захист” Ольги Михайлишиної.

Коли у Вільногірську обговорять участь у програмі

28 жовтня відбудеться відкрите засідання ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади у приміщенні виконкому о 10:30. На нього запрошують усіх охочих містян зі статусом ВПО.

Серед питань, які планують розглянути, – можливість долучення Вільногірської громади до програми “Будиночок у селі”, варіанти її реалізації та створення відповідної комісії. У засіданні також візьме участь Ольга Михайлишина, яка пояснить механізм програми та відповість на запитання.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA вже повідомляла, що у Вільногірську планують долучитися до цієї ініціативи. Наразі громаді необхідно пройти організаційні етапи, зокрема визначитися зі створенням комісії, яка перевірятиме потенційне житло.

Що передбачає програма “Будиночок у селі”

Як пояснює Ольга Михайлишина, “Будиночок у селі” – це експериментальний проєкт із забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Його реалізують відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 року № 751.

Механізм передбачає, що громади за кошти державної субвенції купують житлові будинки, а потім надають їх родинам ВПО для проживання.

Максимальний розмір державної субвенції на придбання одного будинку становить 500 тисяч гривень. Якщо нерухомість коштує дорожче, громада може залучити додаткові кошти з місцевого бюджету або інших дозволених джерел.

Одна з особливостей програми – можливість переселенців самостійно долучатися до пошуку житла.

“ВПО може звернутися до громади із заявою щодо придбання саме цього об’єкта. Тобто родина не просто очікує на запропоноване житло, а сама долучається до його пошуку”, – пояснює юристка.

Будинок має розташовуватися в селі або селищі, бути придатним для проживання, мати електропостачання та опалення. Також він не повинен перебувати на території бойових дій чи тимчасової окупації, для якої не визначено відповідних дат завершення або припинення.

Перед придбанням житло перевіряють на відповідність установленим вимогам.

Хто з ВПО може отримати будинок

Участь у програмі доступна не всім переселенцям автоматично. Домогосподарство має відповідати критеріям, визначеним постановою Кабміну № 751.

Зокрема, заявник і члени його домогосподарства не повинні мати житла на підконтрольній Україні території поза переліком територій бойових дій та тимчасової окупації, визначеним у постанові, або таке житло має бути знищене чи пошкоджене до непридатного для проживання стану. У випадку пошкодженого чи знищеного житла необхідні передбачені правилами підтвердження та документи.

Також заявник і члени його домогосподарства не повинні отримувати компенсацію за знищене житло або житловий ваучер для ВПО. Окремі обмеження стосуються придбання дорогого майна протягом шести місяців перед поданням заяви.

Першочергове право на отримання житла мають:

• багатодітні сім’ї;
• люди з інвалідністю та домогосподарства, у складі яких є діти з інвалідністю;
• люди з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
• люди віком понад 23 роки, які до повноліття мали статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
• люди похилого віку.

При цьому ставати на квартирний облік для участі в проєкті не потрібно. Не обов’язково й перебувати на обліку ВПО саме в громаді, де людина хоче отримати будинок. Подати заяву можна до іншої громади, зокрема в іншій області.

На яких умовах переселенці проживатимуть у будинках

Житло надають у безоплатне користування. Водночас переселенці повинні сплачувати житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору.

Договір укладають на строк до трьох років. Якщо родина й надалі відповідатиме критеріям програми, користування житлом можна продовжити.

Важлива умова – будинок перед придбанням має бути придатним для проживання і не потребувати капітального ремонту чи реконструкції. Подальше утримання такого житла забезпечує громада.

Водночас право користування будинком можуть припинити, якщо родина перестане відповідати критеріям програми, отримає інше житло та змінить місце проживання, передасть будинок в оренду або заселить туди сторонніх людей із порушенням установлених правил.

Серед інших підстав – пошкодження житла, порушення правил користування ним, заборгованість за комунальні послуги понад 90 календарних днів або неповідомлення громади протягом 14 календарних днів про зміни, які впливають на право користування будинком.

Окрема вимога стосується працевлаштування: якщо в домогосподарстві є працездатна людина, яка не працює, вона протягом трьох місяців після вселення має сприяти своєму працевлаштуванню або набути статусу безробітної.

Що потрібно зробити Вільногірській громаді

Щоб перейти від обговорення до практичної реалізації програми, громаді необхідно пройти кілька етапів.

Перший – створити комісію та затвердити її склад. Вона обстежуватиме потенційні будинки й перевірятиме, чи відповідають вони вимогам програми.

Другий – організувати пошук житла. До нього можуть долучатися представники громади, ради ВПО, благодійних організацій, громадських об’єднань і волонтери. Також переселенці можуть самостійно знаходити будинки та домовлятися з власниками про можливість продажу.

Третій – перевірити конкретний об’єкт. Після отримання заяви від ВПО необхідно перевірити документи на нерухомість, провести обстеження будинку, оформити акт і підготувати розрахунок витрат на його утримання щонайменше на три роки.

Четвертий – ухвалити рішення про придбання та оформити фінансування. Громада має узгодити з власником остаточну вартість будинку, перевірити дотримання вимог і підготувати заявку на державну субвенцію за встановленою процедурою.

Саме можливість створення комісії та подальші кроки Вільногірської громади планують обговорити на засіданні ради ВПО 28 жовтня.

Як рада ВПО може допомогти з пошуком житла

Рада ВПО може брати безпосередню участь у реалізації програми. Зокрема, її представник має входити до складу комісії з обстеження житла.

Крім того, представники ради можуть шукати потенційні будинки, спілкуватися з власниками, з’ясовувати орієнтовну вартість нерухомості та передавати відповідну інформацію громаді.

Ще один напрям роботи – інформування переселенців про умови програми, критерії участі й порядок подання заяв. Рада також може збирати інформацію про житлові потреби ВПО та допомагати налагоджувати комунікацію між родинами, власниками будинків і місцевою владою.

Така участь особливо важлива на початковому етапі, коли громада ще формує механізм реалізації програми.

Що переселенці можуть зробити вже зараз

За словами Ольги Михайлишиної, ВПО не обов’язково чекати завершення всіх організаційних процедур, щоб почати підготовку.

Насамперед варто перевірити, чи відповідає домогосподарство критеріям участі, ознайомитися з умовами програми та почати шукати потенційний будинок.

Під час пошуку потрібно з’ясувати технічний стан нерухомості, наявність електропостачання й опалення, орієнтовну ціну та готовність власника продати будинок громаді в межах цього проєкту.

Водночас важливо врахувати встановлений процедурою строк: заяву необхідно подати протягом трьох календарних днів після узгодження з власником попередньої вартості житла та можливості його придбання.

Додаткові консультації щодо постанови Кабінету Міністрів України № 751 та участі в програмі можна отримати у фахівців благодійного фонду “Право на захист”.

Читайте також:

Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада

Благодійний осінній ярмарок у Лихівському ліцеї об’єднав учнів, батьків і педагогів заради підтримки українських військових. Вдалося зібрати кілька десятків тисяч гривень. Батьківський комітет оприлюднив звіт, на що спрямували кошти.

Подробиці – у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Напередодні Дня захисників і захисниць України, який відзначають 1 жовтня, у Лихівському ліцеї провели благодійний осінній ярмарок на підтримку Збройних сил України.

Захід став не лише можливістю долучитися до допомоги військовим, а й справжнім святом єдності для ліцейної спільноти. Учні, їхні батьки та педагоги об’єднали зусилля, щоб зібрати кошти на потреби українських захисників.

Цими днями батьківський комітет ліцею оприлюднив звіт про використання зібраних коштів.

На що спрямували гроші з ярмарку

Найбільшу частину коштів передали на потреби військових підрозділів і допомогу тим, хто підтримує захисників.

Приблизно третину зібраної суми передали на потреби 164-ї бригади. Гроші спрямують на ремонт автомобіля, необхідного військовим.

Ще третину отримала 93-тя бригада, яка виконує завдання на Донецькому напрямку. Кошти призначені для придбання автомобільних шин, скотчу та інших необхідних матеріалів.

Останню третину передали в місцеву безкоштовну крамничку, де плетуть маскувальні сітки для військових, які звертаються по допомогу. За ці гроші придбають матеріали для плетіння сіток.

Ще невелика частина зібраного залишилася в розпорядженні батьківського комітету. Їх планують використати для оплати поштових відправлень із допомогою військовим.

Джерело: фейсбук-сторінка Лихівське джерело