У Дніпрі хочуть повернути старі назви: Короленка, Фабра та Амурський міст

У Дніпрі планують повернути старі назви 41 топоніму, серед яких вулиці, площі та парки. Це рішення стало частиною дискусії про збереження культурної спадщини міста та відновлення його історичної ідентичності.

Про це повідомляє Інформатор. 

У липні 2024 року у Дніпрі та області перейменували 292 обʼєкти. Загалом у Дніпрі перейменували 141 топонім. 

16 жовтня на сайті мерії Дніпра було розміщено проєкт рішення Дніпровської міської ради. У ньому зазначається, що 41 перейменованому топоніму хочуть повернути старі назви.

Список топонів( діюча назва-стара назва):

• вулиця Дениса Котенка – вулиця 152-ї дивізії;
• вулиця Кирила Осьмака – вулиця 20-річчя Перемоги;
• район Нижньодніпровський – район Амур-Нижньодніпровський;
• міст Старий – міст Амурський;
• сквер Задніпровський – сквер Амурський парк;
• вулиця Лазаря Глоби – вулиця Андрія Фабра;
• вулиця Юрія Горліса-Горського – вулиця Арсенальна;
• провулок Євгена Тимченка – провулок Арсенальний;
• вулиця Івана Кобзи – вулиця Білоріченська;
• вулиця Василя Шкляра – вулиця Богданова;
• вулиця Артема Веделя – вулиця Братьска;
• провулок Миколи Пимоненка – провулок Братський;
• провулок Мелетія Смотрицького – провулок Визволення;
• сквер Таромський – сквер імені Івана Волівача;
• вулиця Олекси Тихого – вулиця Гвая;
• вулиця Генерала Удовиченка – вулиця Генерала Волівача;
• вулиця Степана Чарнецького – вулиця Генерала Ткаченка;
• провулок Михайла Гайворонського – провулок Генерала Ткаченка;
• сквер Соборний – сквер імені Івана Старова;
• вулиця Івана Нечуя-Левицького – вулиця Каруни;
• вулиця Адмірала Білинського – вулиця Каспійська;
• провулок Тараса Трясила – провулок Кибальчича;
• вулиця Первозванівська – вулиця Короленка;
• провулок Самійла Кішки – провулок Короленка;
• вулиця Олександра Щербакова – вулиця Леоніда Стромцова;
• вулиця Євгена Плужника – вулиця Лосева;
• вулиця Злуки – вулиця Олександра Оцупа;
• бульвар Королеви Анни – бульвар Платонова;
• вулиця Модеста Менцинського – вулиця Приморська;
• вулиця Тодося Осьмачки – вулиця Рудниченка;
• вулиця Михайла Медведя – вулиця Співдружності;
• вулиця Винахідниці Ющенко – вулиця Старова
• провулок Кирила Стеценка – провулок Старова;
• вулиця Генерала Грекова – вулиця Стародубцева;
• вулиця Павла Скоропадського – вулиця Столярова;
• узвіз Княжий – узвіз Струківський;
• вулиця Докії Гуменної – вулиця Таращанська;
• вулиця Сергія Васильківського – вулиця Фартушного;
• вулиця Василя Совенка – вулиця Хандоги;
• вулиця Олександра Мишуги – вулиця Шаляпіна;
• вулиця Івана Шулика – вулиця Якова Самарського.

Підпису мера на документі ще немає, тож чинності він поки не набув.

Читайте також:

• Дніпропетровський фермер виростив гігантський гарбуз і встановив національний рекорд
• Дніпровська міськрада повернула до комунальної власності дитячу бібліотеку, яку забрали шахрайським шляхом у 2012 році

У Вільногірську оголосили конкурс на заміщення вакантної посади головного спеціаліста у Департаменті соціально-гуманітарної політики міської ради. 

Детальніше про умови вакансії читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Кого шукають

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області відкрив конкурс на посаду головного спеціаліста відділу з питань заробітної плати та матеріально-технічного забезпечення.

На цю посаду запрошують кандидатів, які мають:

• вищу освіту не нижче ступеня бакалавра;
• вільне володіння державною мовою;
• освіту за спеціальністю “економіка” або “фінанси”;
• громадянство України;
• навички роботи з основними комп’ютерними програмами.

Стаж роботи для претендентів не є обов’язковим, тож спробувати свої сили можуть і молоді спеціалісти.

Які документи потрібно подати

Для участі в конкурсі кандидати мають підготувати пакет документів.

Зокрема, необхідно подати заяву про участь у конкурсі, особову картку державного службовця, копії документів про освіту, а також документ, що підтверджує рівень володіння українською мовою. 

Крім цього, претенденти мають надати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, копії паспорта та ідентифікаційного коду. 

Для військовозобов’язаних або військовослужбовців обов’язковою є також копія військового квитка. 

У департаменті уточнюють, що особова картка має бути заповнена українською мовою, у називному відмінку та без скорочень, а подати її потрібно як у письмовому, так і в електронному вигляді.

Коли приймають документи

Прийом документів триватиме до 17:00 18 травня 2026 року.

Подати їх можна до конкурсної комісії Департаменту соціально-гуманітарної політики за адресою: м. Вільногірськ, вул. Ю. Устенка, 29, кабінет 203.

Сам конкурс на заміщення вакантної посади відбудеться 19 травня 2026 року о 13:00.

Додаткову інформацію про функціональні обов’язки, а також про розмір та умови оплати праці можна отримати у кадровій службі департаменту або за телефоном +380 66 116 34 76.

Читайте також:

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міськради шукає спеціаліста

В Україні на парламентському рівні розпочалися дискусії щодо можливого запровадження нового податку для власників електромобілів. Стрімке збільшення кількості таких авто змушує владу шукати нові інструменти для наповнення Дорожнього фонду.

Якою є ситуація у 2026 році та до яких нововведень варто готуватися водіям — у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Чому виникла потреба в оподаткуванні електрокарів

Питання запровадження нового збору прокоментував народний депутат Юрій Камельчук. За його словами, автопарк електромобілів в Україні зріс в геометричній прогресії: з 20 тисяч до майже 300 тисяч одиниць. Проте виникла проблема нерівномірного фінансування дорожньої інфраструктури.

Система фінансування доріг в Україні базується на принципі “більше їздиш — більше платиш”. У 2011 році держава скасувала фіксований транспортний (дорожній) збір, перенісши фінансове навантаження на фактичне використання транспорту через акцизний податок, який закладено у вартість пального на АЗС.

Оскільки електромобілі не споживають традиційного пального, їхні власники не сплачують цей акциз і, відповідно, не роблять прямої фінансової компенсації за користування дорогами. В Україні діє окремий транспортний податок у розмірі 25 тисяч гривень на рік, проте він стягується лише з власників дорогих легкових авто віком до 5 років і не має прямого зв’язку з інтенсивністю користування дорожньою інфраструктурою.

Механізм віньєтки та альтернативні варіанти експертів

Як один із можливих інструментів вирішення питання парламентарі розглядають запровадження спеціальної віньєтки, спираючись на європейський досвід. Віньєтка — це форма оплати за право користування автомагістралями. Вона має вигляд спеціальної наклейки або оформлюється як електронний дозвіл. Водій сплачує фіксовану суму за певний період (наприклад, за місяць або рік) і отримує законне право на пересування автошляхами.

Питання дорожнього збору для електрокарів обговорюється експертним середовищем ще з 2021 року. Транспортний експерт Дмитро Беспалов зазначав, що подальше зростання кількості електромобілів у перспективі 15-20 років створить серйозний виклик для наповнення Дорожнього фонду. Окрім віньєтки, експерти пропонують розглянути й інші механізми стягнення коштів:

• податок, прив’язаний до потужності двигуна електромобіля;
• збір на основі фактичного пробігу транспортного засобу;
• введення акцизу безпосередньо на станціях швидкого заряджання;
• запровадження системи платних доріг.

Наразі запровадження податку для електромобілів в Україні перебуває виключно на стадії попереднього обговорення. Жодних остаточних рішень щодо формату, розміру чи термінів введення нового збору влада ще не ухвалила.

Читайте також:

Неоподатковуваний мінімум в Україні у 2026 році: скільки це у гривнях