У травні сезон руху потягів розпочне Дніпровська дитяча залізниця, яка знаходиться у парку Глоби. 

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Дніпровська дитяча залізниця розпочинає літній сезон

Дитяча залізниця у Дніпрі відкриється 4 травня 2024 року. 

Працюватиме за таким графіком:

• травень, вересень, жовтень — у вихідні дні з 10:00 до 18:00;
• червень, липень, серпень —  щоп’ятниці з 12:00 до 18:00, у вихідні — з 10:00 до 18:00.

Дитячі залізниці — напрям соціальної діяльності Укрзалізниці. Це не лише освітньо-виховний центр молоді, але й популярне місце сімейного дозвілля. 

На дитячих залізницях у Києві, Львові, Рівному та Дніпрі цьогоріч навчатимуться понад 2,5 тисячі юних залізничників.

Варто зазначити, що на дитячій залізниці у Харкові навчається понад 1 тисяча юнаків, проте відкривати її поки не планують через безпекову ситуацію. 

Цьогоріч дитячі залізниці запрацюють також у Києві, Львові та Рівному за своїми графіками.

27 квітня стартуватиме Київська дитяча залізниця:

• травень, вересень, жовтень — вихідні з 10:00 до 19:00;
• червень, липень, серпень —  четвер та п’ятниця з 11:00 до 17:00; вихідні — з 10:00 до 19:00.

11 травня розпочнеться сезон руху поїздів на Львівській та Рівненській дитячих залізницях. 

Дитяча залізниця у Львові працюватиме:

• у п’ятницю — з 12:00 до 16:45;
• вихідні — з 11:00 до 13:45 та з 15:00 до 17:45. 

У Рівному залізниця прийматиме гостей:

• влітку щоп’ятниці з 11:00 до 16:30; щовихідних з 10:00 до 17:30;
• у травні, вересні та жовтні потяг курсуватиме лише на вихідних.

Читайте також:

• Пил із Північної Африки дістався України
• Захворюваність на ГРВІ нижче епідемічного порогу
• У Вільногірську працюватиме літній табір для школярів

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Дві людини загинули, ще одна отримала поранення. Російські окупанти випустили ракету по Дніпру. Сили ППО збили її у Дніпровському районі. Під вогнем росіян перебувала й Нікопольщина.

Про це повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Росіяни атакували Дніпро

У Дніпрі внаслідок падіння уламків збитої російської ракети загинули два чоловіки 48 і 51 років. Один чоловік 63 років отримав поранення, він лікуватиметься амбулаторно. 

Внаслідок атаки пошкоджено інфраструктуру, адмінбудівлю, п’яти та двоповерхові будинки. Крім того, пошкоджені шість приватних будинків, дві господарські споруди, автомобіль та лінія електропередач. 

Відомо, що внаслідок удару пошкоджено будівлю та територію товариства захисту тварин у Дніпрі. За даними зоозахисників, тварини живі. 

Також сьогодні російські окупанти чотири рази гатили по Нікопольщині дронами-камікадзе та п’ять разів — з артилерії. Під вогнем перебували Нікополь, Червоногригорівська, Мирівська та Марганецька громади. Травмованих та загиблих немає.

Пошкоджені 4 приватні будинки, один з них горів. Побиті спортклуб, мікроавтобус, вантажівка, газогін та лінія електропередач. 

Читайте також:

• Росіяни обстріляли Нікополь чотири рази: рф атакує Дніпропетровщину
• Хотіли незаконно перетнути кордон: прикордонники затримали чотирьох чоловіків

Сьогодні, 15 травня, в Україні відзначають День сім’ї. Саме у сім’ї формується особистість кожної людини та відбувається виховання. У деяких родинах діти наслідують своїх батьків: обирають ту саму професію, хобі чи розділяють спільні інтереси. Як-то й у родині Ірини Ісаєнко. Любов до педагогіки вона передала своєму сину Денису. Наразі мати з сином вдвох працюють в одному ліцеї Вишнівської громади. 

Більше журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла вчителька української мови та літератури Ірина Ісаєнко.

Родинна династія з Вишневого

54 річна вчителька з Вишневого Ірина Ісаєнко вже понад 32 років викладає українську мову та літературу в місцевому ліцеї. Навчаються там до 300 учнів. У педагогічному колективі, де працює Ірина, 19 вчителів. Жінка класна керівниця одинадцятого випускного класу.

Навчалася жінка в тому ж ліцеї де і працює все своє життя. Мріяла спочатку бути телеведучою.

«Коли навчалася у школі, моя мрія була зовсім інакшою. Я не мріяла бути вчителем. Чомусь мені хотілося бути телеведучою. Я мріяла навчатися у Київському Інституті культури. Це зараз Поплавського, а раніше він мав назву Карпенко-Карого. Моя мама згодом придивлялася на той інститут – він їй не сподобався. Тому вона мене й відмовила туди вступати», –  ділиться освітянка Ірина Ісаєнко.

Згодом, коли Ірина навчалася у 10 класі, на батьківських зборах йшла мова про останні дзвоники, випускні та вибір професії.

«От мій класний керівник, Лариса Федорівна, вона мамі й запропонувала розглянути професію вчителя. Тим паче, що я у 10 класі була юним кореспондентом, журналістом. І на думку багатьох викладачів я гарно писала статті. І була активною в школі, мене любили діти, як і я їх»,  – каже Ірина.

Так у 1987 році жінка вступила на навчання у Криворізький державний педагогічний інститут. Після 5 років навчання повернулася у рідну школу за цільовим направленням.

«В рідній школі навчаю учнів української  мови вже 32 роки. В мене один єдиний запис в трудовій книжці. Я прийшла, і годин в мене було мало української мови, це було лише два класи. Тому мене довантажували уроками народознавства. Ну, і все. І так з 1992 року я залишилася в нашій школі. Я ніде й нікуди не ходила», – розповідає Ірина Ісаєнко.

У педагогіку пішов і син

Жінка має сина, з яким вдвох прожили все життя разом. Тепер ще й на педагогічній ниві працюють поруч.

«Так сталося, що ми з Денисом прожили все життя тільки вдвох. Коли батько покинув нашу сім’ю ми з сином все робили разом. Денис завжди долучався до шкільних моїх справ. Тобто, другу професію, окрім вчителя, він не бачив взагалі»,  – ділиться Ірина.

Денис навчався у школі, де зараз працює вчителем інформатики. Закінчив музичну школу по класу фортепіано, займався футболом та боксом. Це хобі має і до сьогоднішнього дня також.

Після завершення Запорізького університету факультету інформаційної технології Денис повернувся працювати до школи вже вчителем інформатики та математики за пропозицією адміністрації школи.

З 12 травня 2021 року Денис навчає дітей. Ще він класний керівник шостого класу.

Ірина та Денис завжди допомагають один одному працюючи в одному ліцеї. Зараз вони готують сценарій останнього дзвоника й готуються до випускного.

«Під час дистанційного навчання багато дітей втратили зацікавленість до навчання, діти змінилися. Денис дає мені вектор сучасного підходу до дітей. Я ж даю йому підказки методичні. Я щаслива мати такого  сина», – ділиться викладачка Ірина Ісаєнко.

Спільні інтереси родини

Родинна династія має мрію на двох. Як і всі люди бажають миру.

«Звичайно, хочеться, щоб скоріше закінчилася війна. Хочеться миру, хочеться спокою, хочеться працювати без тривог, хочеться працювати не в укритті, а в класних кімнатах», – мріють мати й син.

Родина Ісаєнко полюбляють читати. Мають улюбленців пухнастиків. Жінка шаленіє від своїх британських котів —  Фелікс, Сантік та дівчинка Сінді. А життєрадісний пес Рокі охороняє будинок педагогічної династії Вишнівської громади.

Читайте також:

• Співає французькою: вільногірка отримала п’ять Гран-прі за творчий рік
• Одна з перших скрипальок Вільногірська навчає дітей у місцевій школі мистецтв