Понад 30 років у Вільногірську працює історико-краєзнавчий музей, який створили вчителі ліцею. У ньому знаходиться експозиція з 14 локацій. Музей не має фінансування, його облаштовують власними силами співробітники ліцею.

Про це Вільногірськ IN.UA розповіла керівниця історико-краєзнавчого музею Альона Шульгань.

Дім історії Вільногірська

Історико-краєзнавчий музей започаткували у вересні 1980 року, коли й почав працювати навчальний заклад. Для відвідувачів музей відкрили через три роки.

До повномасштабного вторгнення рф в Україну, у музеї побували понад 30 тисяч осіб, а це не лише вільногірці, а й гості з різних міст країни, а також громадяни Канади, Швейцарії, Бельгії та США. Свої відгуки відвідувачі залишили у книзі музею. 

У 2008 році історико-краєзнавчому музею Вільногірська дали відзнаку зразкового.

Що можна побачити у музеї

В історичну епоху України занурює етнографічний розділ краєзнавчого музею. Відвідувачів зустрічає селянська хата.

Біла хата, а навколо огорожа сплетена з лози. На імпровізованому паркані висять глиняні глечики. На подвір’ї колодязь, який вважали символом здоров’я і сили. Зліва у хатині стоїть піч, розписаний квітами сволок, а на ньому — колиска для дитини круглої форми. Саме таку колиску ототожнювали з лоном матері. Через це вважали, що вона має магічні властивості. У давнину колиски виготовляли з натурального дерева: для дівчинки — з калини, для хлопчика — з дуба.

На одній зі стін висить шафа для посуду, яку називають мисником. Там можна побачити посуд початку 19 століття. На лавці стоїть відро з ковшем, їх виготовляли вручну.

Господарями хатинки є дідусь та бабуся, які пораються по господарству. Вони одягнені у самоткані сорочки, які обов’язково прикрашає вишиванка.

Також на виставці можна побачити вишиті рушники. Раніше для українських господинь кожен рушник мав своє призначення, як-от рушник-утирач, рушник для паски та для сватання.

«Музей — знайомство з історією, яка існувала задовго до нас. Ми зобов’язані її знати, щоб уникнути певних помилок у майбутньому. Саме тому завжди раді бачити усіх охочих на наших пізнавальних екскурсіях», — каже керівниця історико-краєзнавчого музею Альона Шульгань.

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

У Вільногірську біля пам’ятника воїнам АТО представники влади та громадськості зібралися, щоб вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні та загиблих у російсько-українській війні. Під час заходу присутні поклали квіти як символ скорботи та солідарності з українським народом, засвідчуючи свою відданість цінностям незалежності, свободи та гідності.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада.

“Українці – сильна нація, здатна єднатися, боротися і навіть змінювати хід історії. Незламність, витримка і впевненість мільйонів — це фундамент вільного майбутнього України”, – зазначили у Вільногірській міській раді.

На заході зібралися небайдужі жителі громади, працівники бюджетних установ та активні містяни.

Раніше ми писали, що до Дня Гідності та Свободи, Національний музей Революції Гідності підготував інформаційні матеріали для ознайомлення населення з контекстом і значенням Майданів 2004 та 2013 років.

“Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України.”, – розповіли в музеї Революції Гідності.

Що означає День Гідності та Свободи?

День Гідності та Свободи відзначається в Україні щорічно 21 листопада на честь подій, які стали символом боротьби за права людини, демократію та національну ідентичність. Це свято об’єднує два ключові періоди в історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-2014 років.

Помаранчева революція 2004 року розпочалася після оголошення результатів другого туру президентських виборів, на яких було зафіксовано численні фальсифікації. Переможцем оголосили проросійського кандидата Віктора Януковича, що спричинило масові протести. Головним осередком опору став Майдан Незалежності у Києві, де тисячі людей виступили на підтримку проєвропейського кандидата Віктора Ющенка. Цей рух отримав назву Помаранчева революція. Внаслідок протестів Верховний Суд України ухвалив рішення про повторний тур виборів, де перемогу здобув Ющенко. На честь цих подій у країні було встановлено День Свободи.

Революція Гідності 2013-2014 років розпочалася з протестів, відомих як Євромайдан, після рішення уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Протести переросли в масштабний громадський рух після жорстокого розгону мітингувальників спецпризначенцями «Беркут» у ніч на 30 листопада 2013 року. Це стало точкою неповернення, спричинивши масові акції, які набули характеру боротьби проти авторитарного режиму.

Революція завершилася втечею Януковича в лютому 2014 року. Однак за свободу України було заплачено велику ціну – під час протестів загинули понад 100 осіб, яких назвали Героями Небесної Сотні. Ці події стали символом боротьби за свободу, незалежність і гідність українців.

День Гідності та Свободи нагадує про ціну демократії та роль кожного громадянина у побудові незалежної держави.

Читайте також:

• Як отримати допомогу військовим, звільненим з полону, та їх рідним у Вільногірську: інструкція
• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат

Виставка «Павло, попаси короову» Богдана Бучковського проходить у дніпровській галереї «Артсвіт» і представляє роботи, створені після початку війни. Вона висвітлює процес відновлення творчості митця та його пошуки нової візуальної мови.

Про це повідомляє видання Kamenskoe.city

Богдан Бучковський акцентує увагу на ручній праці, застосовуючи такі техніки, як вишивка, вибійка, колажі та вирізання елементів із дерева. Серія «Павло, попаси корову» створена без попередніх ескізів — безпосередньо на полотні, а назви картин митець залишав незмінними, прагнучи зберегти їхню простоту та теплоту.

У своїй роботі художник експериментував із різними матеріалами: вирізаним полотном («Човни»), фанерою («Вікно»), палітрою («Голос землі») та картоном («Дім»). Важливим відкриттям для нього стала поезія Михайля Семенка, зокрема поезомалярство — синтез візуальної та вербальної мов, який ліг в основу його творчості.

“Вірш Семенка «Павло, попаси короову!» став кредо художника, нагадуванням діяти попри все”, — зазначила кураторка виставки Олександра Шовкун.

Виставку можна відвідати в галереї «Артсвіт» у Дніпрі за адресою: Крутогірний узвіз, 21а. Роботи будуть представлені до 11 січня 2025 року.

Життєвий шлях митця

Богдан Бучковський родом із Кам’янського, де народився у 1990 році. Він здобув освіту в Дніпропетровському фаховому мистецько-художньому коледжі культури. Нині митець працює у жанрі фігуративного живопису, досліджуючи автентичні образи рідного краю. Сьогодні Богдан Бучковський живе і творить у Дніпрі.

Читайте також:

• Ветерани війни з Вільногірська пройдуть безплатний курс з розмінування (ОНОВЛЕНО)
• Соцзахист у Вільногірську запрошує ВПО на консультації щодо скасованих виплат