У Вільногірську хочуть підняти комунальні тарифи: “…це не бажання, а необхідність”

На останньому пленарному засіданні сесії міської ради депутати та керівництво комунального підприємства  “Жилкомсервіс” вступили у тривалу дискусію щодо неминучості перегляду тарифів на утримання будинків та вивезення сміття. 

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA.

Нагадаємо, раніше, на початку липня, КП “Жилкомсервіс” вже повідомляло про намір переглянути діючий тариф на послуги з управління багатоквартирним будинками. Тоді відповідна інформація зʼявилася на сайті Вільногірської міськради. 

Причиною називали зміну порядку обліку електроенергії, запроваджену після укладення нової угоди з оператором системи розподілу. 

22 липня це питання знову піднялося вже на пленарному засіданні сесії міськради. 

Чому тарифи 2019 року більше не працюють?

Головною причиною перегляду цін директор комунального підприємства “Жилкомсервіс” Володимир Міхненко назвав глибоку невідповідність діючих тарифів сучасним економічним реаліям.

“Це не моє бажання особисте, це необхідність. По-простому можна сказати: дайте людям зараз заробітну плату 19-го року і нехай вони спробують на неї прожити. Так само зараз живе і наше підприємство”, – пояснив керівник КП.

За його словами, ситуація критична, оскільки за останні роки суттєво зросли ціни на всі складові послуги:

“Зросли енергоносії, зросли ціни на матеріали, все повиростало, і ми не можемо з цими тарифами якісно надавати послуги. Просто не можемо”.

У роз’ясненнях було зазначено, що порівняльні таблиці, які з’явилися в мережі, демонструють зростання собівартості окремих витрат у 3,5 раза порівняно з 2019 роком. 

Питання ліфтів: “Це спільна власність мешканців”

Одним із найскладніших етапів обговорення стало питання експертизи та ремонту ліфтів, термін експлуатації яких вичерпано. Раніше ці витрати часто лягали на міський бюджет, проте позиція міськради змінилася: ці послуги мають бути частиною тарифу.

“Ліфти – це така ж інженерна система, як і всі інші, і це спільна власність мешканців будинку. Спільну власність повинні утримувати власники, звичайно це повинно входити в тарифи”, – підкреслили під час дискусії.

Секретар Вільногірської міськради Олег Штамбург також наголосив на необхідності системного підходу:

“Я хочу, щоб ці витрати були внесені в тариф, щоб ми не повертались до цього питання і не фінансували з бюджету те, що повинно бути в послузі з утримання багатоквартирних будинків”. 

“Шоковий” підхід проти регулярних коригувань

У ході сесії було піднято проблему того, чому тарифи не змінювалися так довго, що призвело до необхідності різкого стрибка цін зараз.

“У нас чомусь тарифи піднімаються приблизно через 7-8 років. Ми їх не чіпаємо, а потім піднімаємо шоково, коли вже немає куди діватися. Ця практика, на мій погляд, неправильна”, – зазначив Володимир Василенко.

Він додав, що постійна підтримка підприємства з бюджету громади більше не є виходом:

“Постійно підтримувати за рахунок бюджету комунальне підприємство – це вже невірно, бо є інші задачі, які необхідно виконувати в місті”.

Проблема боргів та якість послуг

Директор КП також звернув увагу на те, що навіть при низьких тарифах рівень заборгованості залишається критичним – близько 20–22 млн грн. Це безпосередньо впливає на можливість робити ремонти навіть у тих під’їздах, де люди платять справно.

“Якщо у під’їзді є боржники, то там вікна не мінятимуться, бо на це просто немає коштів. Ми не можемо взяти їх нізвідки”.

На запитання депутата Антона Боклага щодо можливої оптимізації штату для економії коштів, керівник підприємства відповів: 

“Ні, не планую (ред. скорочувати). У мене всі займаються своїми обовʼязками як положено…у мене штат оптимізований вже”. 

Що далі?

Наразі підприємство лише розпочало процедуру інформування населення.

“Зараз іде підготовка, тобто інформування населення про наміри змінити тарифи. Йде співбесіда та обговорення з мешканцями”, – підсумував директор КП.

Наступними кроками будуть оприлюднення точних розрахунків по кожному будинку, збір пропозицій від громадян та зауважень, після чого рішення розглядатиме виконавчий комітет.

Читайте також:

У Вільногірську зміняться тарифи на управління багатоквартирними будинками

Фото ілюстративне, створено ШІ

З 10 липня 2026 року перевірку військово-облікових документів під час вступної кампанії повністю автоматизували. Міністерство освіти та науки спільно з Міністерством оборони налагодили інформаційну взаємодію між Єдиною державною електронною базою з питань освіти (ЄДЕБО) та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Детальніше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Автоматична перевірка ВОД під час вступу у 2026

Автоматична перевірка розпочинається після подання вступником першої заяви через електронний кабінет. Система самостійно формує запит до реєстру Міноборони та повертає результат до ЄДЕБО. Такий алгоритм зменшує кількість ручних перевірок для навчальних закладів і пришвидшує опрацювання інформації. За потреби заклад освіти має можливість ініціювати процес повторно через функцію “Перевірити ВОД” в ЄДЕБО.

Перевірка вважається успішною, якщо система видає один із таких статусів:

• “ВОД підтверджено”;
• “особу виключено з військового обліку”;
• “особу знято з обліку”;
• “немає вимоги наявності ВОД”.

Кого стосуються нові правила

Контроль військово-облікових документів здійснюється для виконання вимог зарахування таких категорій:

• громадяни чоловічої статі віком від 17 років;
• громадянки віком від 17 років, які здобули освіту за медичними спеціальностями та вступають на основі рівнів НРК5 (молодший спеціаліст, фаховий молодший бакалавр, молодший бакалавр), НРК6 (бакалавр) або НРК7 (магістр, спеціаліст).

Умови для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій

Вступники з тимчасово окупованих територій, які мають підтверджені спеціальні умови вступу в ЄДЕБО, не потребують успішного проходження перевірки ВОД для зарахування до навчального закладу. Після скасування воєнного стану ці здобувачі освіти отримають 7 днів відстрочення для оформлення військового обліку.

Терміни вступної кампанії та дії у разі помилок системи

Подання заяв на вступ до бакалаврату розпочинається 19 липня та триватиме до 18:00 1 серпня 2026 року. Подання заяв до закладів професійної та фахової передвищої освіти вже триває.

У разі отримання статусів “В процесі перевірки” або “Помилка системи” необхідно зачекати. Якщо статус не змінюється протягом трьох діб, алгоритм дій наступний:

• звернутися до служби підтримки за електронною адресою [email protected] із темою листа “Перевірка ВОД”;
• додати до звернення відскановану копію військово-облікового документа.

Якщо система вказує на відсутність ідентифікаційного коду, помилки в персональних даних або неможливість ідентифікувати особу, заклад освіти зобов’язаний перевірити коректність внесеної в ЄДЕБО інформації та ініціювати перевірку повторно.

Гараж за старим ринком навряд чи привернув би увагу випадкового перехожого. Зовні – звичайне приміщення, яких у місті десятки. Але варто лише переступити поріг, і стає зрозуміло – це місце живе музикою.

На стінах – плакати Metallica, Black Sabbath, Queen та інших культових рок-гуртів. Біля них розташувалися старі фотографії, кабелі, гітарні педалі, підсилювачі та інструменти, які хлопці бережуть, немов найдорожчі скарби. Тут усе говорить про рок-н-рол.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA.

Саме сюди мене запросив соліст молодого гурту “Азалія” Іван Лопата. Дорогою до репетиційної бази нас зупинили люди біля старого ринку.

— Ви музиканти? — запитали вони.

— Я так, — відповів Іван.

Потім показав на мене й, усміхаючись, сказав:

— Прикєнтовка.

Згодом хлопці пояснили, що на їхньому молодіжному сленгу це означає “своя людина”, “друг”.

Здавалося, ще кілька хвилин тому ми були на звичайній вулиці, а тепер опинилися у світі, де все крутиться навколо музики.

Тут сміються, сперечаються та створюють пісні 

У репетиційній кімнаті панує атмосфера, яку складно описати кількома словами. Хтось налаштовує гітару, хтось жартує, хтось наспівує уривок майбутньої композиції.

Хлопці постійно жартують один над одним. Але у цих жартах немає злості чи бажання когось образити. Навпаки – відчувається дружба, яка з’являється лише тоді, коли люди проводять разом сотні годин.

Серед них лише одна людина старша за інших – музикант Андрій Пилипко. Сьогодні він грає у семи гуртах, частина з яких у Вільногірську, а інші – з музикантами з Дніпра та Івано-Франківська. 

Для хлопців він не просто наставник. Швидше людина, яка допомагає їхнім ідеям ставати повноцінними піснями.

Саме він навчає їх працювати зі звуком, розбирає композиції, допомагає створювати аранжування й підтримує навіть тоді, коли щось не виходить.

Поки ми розмовляємо, у гаражі не вщухає сміх.

Після невеликої перерви Іван жартома гукає музикантів:

“Ну що, повертайтеся в чистилище!”

І всі сміються, бо прекрасно розуміють, що зараз знову почнуться нескінченні повтори, пошук правильного звучання й робота над кожною нотою.

“Одного дня я зрозумів, що хочу не лише слухати музику”

Соліст гурту Іван Лопата навчається лише на другому курсі технікуму за спеціальністю “Автоматизація”. Але за плечима вже сотні годин репетицій, концерти й авторські композиції.

До музики він прийшов несподівано.

“Я просто сидів удома, робив уроки та слухав музику. Помітив, що постійно відбиваю ритм ногою. Потім підійшов до батька й сказав, що хочу займатися музикою”, – каже соліст. 

Батько підтримав сина без вагань. Через знайомство з Андрієм Пилипком він привів хлопця на перше заняття.

“Андрій тоді сказав, що в мене є талант. І з того моменту все почалося”, – згадує Іван. 

Іванові тоді було лише тринадцять років.

Наразі у нього вже 12 власних пісень 

Перші заняття були простими. Іван приносив композиції, які хотів навчитися грати. Разом із наставником вони розбирали кожен акорд.

“Він показував, де я помиляюся, як потрібно грати правильно”, – каже Іван. 

Але дуже швидко Іванові захотілося створювати власну музику. Сьогодні саме він пише всі тексти та більшість музики для “Азалії”.

У репертуарі гурту вже тринадцять авторських композицій. Ще кілька зараз перебувають у роботі.

“Спочатку завжди народжується ідея. Потім текст. Потім ми разом думаємо над музикою. Андрій допомагає зробити аранжування цікавішим”.

Однією з перших стала композиція “Не тони у мріях”. За словами Івана, вона про людей, які настільки занурюються у свої фантазії, що перестають помічати життя навколо.

“Мріяти потрібно. Але не можна тільки сидіти й мріяти”.

Самоучка, який закохався у гітару

Музичної школи Іван ніколи не закінчував. Каже коротко: 

“Я самоучка”.

І додає, що найкращий учитель – практика.

“Я дивився, як грають інші музиканти, повторював за ними. Спочатку нічого не розумів. Потім почав бачити, що саме вони роблять руками”.

Сьогодні на вивчення нової композиції йому потрібно приблизно дві години.

Найбільше хлопець любить грати на бас-гітарі та електрогітарі. А ось вокал поки що вважає своїм слабким місцем.

“Я не професійний співак. Але вже скоро почну серйозно займатися вокалом”.

На запитання, чи є музика його хобі, Іван навіть не дає договорити.

“Ні. Рок-н-рол — це частина життя”.

Саме ця коротка фраза, мабуть, найкраще описує і його самого, і весь гурт.

У гурті кожен має свою історію

Окрім Івана, у “Азалії” є ще одна вокалістка – восьмикласниця Олександра Павлова. У гурт вона потрапила волею випадку. 

“Ми сиділи на лавочці. Підійшов Іван після репетиції і сказав, що у гурті немає солістки. Дівчата сказали: “А давай Олександра буде””, – згадує дівчина. 

Басист Владислав Щербина теж потрапив до гурту майже випадково. Усе почалося з його дня народження. Іван тоді пожартував:

“Мій подарунок тобі – те, що я поставлю тебе на бас-гітару”. 

Так Владислав і став басистом.

Гітарист Владислав Дудник небагатослівний. Про себе говорить коротко:

“Я просто граю”.

Зараз хлопець закінчив школу й планує вступати до аграрного університету. Не встигає він договорити, як хлопці вже починають фантазувати. 

— Будемо кліп на твоєму полі знімати.

— На заході сонця, серед пшениці.

Гаражем просочується дружній сміх. 

Саме такі моменти й створюють атмосферу цього місця.

Від музичних кумирів до великих мрій

Серед музичних кумирів Івана – Metallica, Nirvana, Sex Pistols, Oasis. Особливо зараз його захоплюють американський панк-рок і метал. Нещодавно хлопець почав вивчати легендарну композицію One гурту Metallica.

“Після неї дуже покращується техніка гри. Там потрібно дуже швидко працювати пальцями”.

Водночас він уважно стежить і за творчістю місцевих музикантів. Каже, що підтримує всі вільногірські рок-проєкти.

Попри постійні репетиції, Іван залишається одним із найкращих студентів своєї групи. Після технікуму планує вступати до університету. Але найбільша його мрія пов’язана саме з музикою.

Випустити два повноцінні альбоми, навчитися грати на барабанах і зробити так, щоб про “Азалію” почули далеко за межами Вільногірська.

Найближчим часом гурт знову вийде на сцену. А поки в невеликому гаражі за старим ринком знову лунають гітари, сміх і жарти. Можливо, саме звідси починається історія нового українського рок-гурту.

Читайте також:

Вільногірський гурт “Іржаве яблуко”: панк-рок та концерти для військових