Зовні звичайна машина, але всередині — справжня кав’ярня. Такий бізнес створив житель Вільногірська Віталій Кирпиченко. Його кава може приїхати будь-куди, проте наразі чоловік продає її поряд зі спорткомплексом «Авангард».

Про незвичний бізнес Віталій Кирпиченко розповів Вільногірськ IN.UA.

Мобільна кав’ярня у Вільногірську

У Вільногірську мобільна кав’ярня планує працювати на шести локаціях: біля центрального входу в парк, біля нового базару, нової пошти, залізничного вокзалу та фахового коледжу. Зазвичай Віталій Кирпиченко працює з 18:00 до 21:00, влітку планує працювати до 22:00 години.

«В сторіз викладаю час, коли буду працювати. Або ж, що я вже на місці. Так постійні клієнти знають коли можна прийти до моєї машини й випити смачну каву під музику та привабливе освітлення з авто», — розповідає підприємець Віталій Кирпиченко.

Для відкриття власної справи чоловік звернувся у ЦНАП. У обов’язковому полі для заповнення у заяві — місце продажу — Віталій зазначив всього 4 квадратних метри. Це габарити автівки, яку він облаштував під кав’ярню. 

Аби створити бізнес з нуля Віталію Кирпиченко знадобилося понад чотири тисячі доларів.

«Машина коштує майже три тисячі. Залишок я витратив на доукомплектування. Невелику частку коштів витратив на ремонт деяких частин. Кавомашина близько п’ятдесяти тисяч гривень коштує. Деталі на неї дуже дорогі. Газова система замовлялася з Італії, коштує вісім тисяч гривень», — ділиться підприємець.

Найчастіше Вільногірці замовляють американо або айріш каву, розповідає Віталій. До напоїв також можна додати різноманітні сиропи: мигдалевий, кокосовий, солона карамель. Використовує підприємець три види арабіки середньої прожарки: Бразилія, Кенія та Ефіопія.

Віталій Кирпиченко каже, обладнання потребує ретельного догляду, саме тому кожні два дні він миє кавомашину, прибирає залишки масел та накипу. А раз на рік робить повне технічне обслуговування машини.

Читайте також:

• У Вільногірську очікується зменшення бюджету: що відомо
• У Вільногірській громаді не ремонтуватимуть дороги у 2024 році

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Цьогоріч українці традиційно об’єднаються за написанням Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Який відбудеться з нагоди Дня української писемності та мови.

Про це повідомляє “Суспільне Культура”.

Коли писатимуть радіодикдант

Подія відбудеться у понеділок, 27 жовтня

Ідея радіодиктанту виникла ще у 2000 році. Відтоді він став щорічним символом єднання українців у всьому світі.

Захід транслюватиметься у прямому ефірі на всіх платформах Суспільного мовлення — телебаченні, радіо та диджиталі.

Традиційно до мовного флешмобу долучаються учні, студенти, педагоги, а також усі, хто любить і вивчає українську мову.

За словами координаторки радіодиктанту та виконавчої продюсерки “Українського радіо” Юлії Шелудько, цього року інтерес до події особливо зріс — до Суспільного звернулося рекордно багато людей і компаній, які планують писати диктант разом, у корпоративному форматі.

Ім’я автора тексту та того, хто зачитуватиме його у прямому ефірі, стане відоме пізніше.

Читайте також:

“Ветеранський спорт”: розпочато четвертий етап прийому заявок

 У селищі Саксагань поблизу Вільногірська на подвір’ї ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти” зібралися студенти, які відзначили День українського козацтва. Тут панував справжній козацький дух: спортивні змагання, стрільба, перетягування канату та польова кухня, що об’єднували молодь і створювали атмосферу часів козацтва.

На заході була присутня журналістка Вільногірськ IN.UA. 

Захід розпочався з хвилини мовчання. Під лагідним осіннім вітром на подвір’ї запанувала тиша — студенти, викладачі та працівники центру вшанували полеглих захисників України, серед яких і випускники цього центру.

Ведуча нагадала, що українці можуть навчатися, й мріяти — завдяки тим, хто захищає Україну. 

Козацький дух у змаганнях

Після урочистої частини подвір’я ожило — команди вишикувалися на старті, і розпочалася справжня козацька боротьба за перемогу. 

Команди студентів змагалися в естафеті, перетягуванні канату, підніманні гирі та навчальній стрільбі.

Викладач фізичної культури Рустам Мінас пояснив правила і нагадав, що головне — це не лише м’язи, а й командна робота:

“Козаки славилися силою, витривалістю та єдністю. Ми сьогодні намагаємось відтворити цей дух, показати, що сучасна молодь також сильна, рішуча й дружна. Головне — підтримка один одного та віра у спільну перемогу”.

Під час спортивних змагань студенти центру були поділені на три команди по десять учасників. Під час естафети хлопці демонстрували спритність і командний дух у різних видах активностей: човниковому бігу на швидкість, бігу зі скакалкою, веденні баскетбольного м’яча в парі та перенесенні тенісного м’яча на ракетці. Окрім цього, учасники змагалися у творчому завданні — малювали емблему своєї команди, де кожен додавав власний елемент.

Після естафетних випробувань відбулися індивідуальні змагання капітанів у піднятті гирі, під час яких враховувалися як кількість підходів, так і техніка виконання. Далі команди зійшлися у перетягуванні канату, а фінальним етапом стала стрільба, де підраховувалася загальна кількість влучних пострілів.

Всі інші студенти активно підтримували учасників, створюючи справжню атмосферу спортивного запалу й командного єднання.

Смак козацької каші та тепло спільного вогнища

Після спортивних баталій учасників чекала ще одна приємна частина свята — польова кухня.

На відкритому повітрі, просто посеред подвір’я, здіймався аромат диму та свіжої каші. У великому казані на вогнищі кипіла каша, “як у справжніх козаків”.

Її готували самі студенти, які навчаються за професією “Кухар. Кондитер”, під керівництвом майстра виробничого навчання.

 У великому казані на відкритому вогнищі кипіла каша, а поруч на столах — чайники з гарячим чаєм.

Студенти підходили групами, сміялися, ділилися враженнями від змагань.

“Було відчуття справжнього командного духу. Ми змагалися, підтримували один одного і згадували тих, хто захищає нас сьогодні”, — розповіла одна з учасниць.

Цього дня студенти не просто згадували козацькі традиції, а прожили їх власним досвідом — через рух, командну згуртованість і щиру повагу до тих, хто сьогодні захищає свободу України.

Захід завершився словами ведучої: “Нехай Покрова оберігає вас на всіх життєвих дорогах. Слава Україні!”. 

Читайте також:

Музей Верхньодніпровська: місце, де оживає історія