У Вільногірську провели теплу неформальну зустріч для місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб, організовану благодійною організацією Карітас Кам’янське. Спілкування, арт-терапія та прості розмови за чаєм стали для учасників можливістю хоча б на кілька годин відволіктися від тривог і поділитися тим, що болить.
На зустрічі була присутня журналістка Вільногірськ IN.UA.
Простір “Карітас Кам’янське”, де можна бути собою
У Вільногірську, 31 березня, у залі засідань Вільногірської міської ради, зібралися люди різного віку та з різним життєвим досвідом. Частина – місцеві мешканці, частина – ті, хто був змушений залишити свої домівки через війну.
Зустріч розпочалася зі знайомства та встановлення правил – щирість, повага, відсутність критики та конфіденційність. Саме ці принципи, за словами психологині Марини Клименко, створюють безпечний простір.
“Ми тут, аби трохи відновитися, подосліджувати себе і знайти внутрішні опори”, – звернулася вона до учасників.
Терапія творчістю: як працює арт-підхід
Основою зустрічі стала арт-терапія – метод, який допомагає людині проживати емоції через творчість.
Учасники працювали з метафоричними асоціативними картками: обирали зображення, які відгукуються їм у моменті, і через них розповідали про себе. Далі – малювали “дерево розквіту”, розмірковуючи про власні ресурси: що наповнює, а що виснажує.
“Арт-терапія дозволяє зцілюватися через творчість і безпечні образи”, – пояснила психологиня.
Такий формат допоміг навіть тим, кому складно відкрито говорити про свої переживання.
Інтеграція і підтримка: чому це важливо
Організатори наголошують: подібні зустрічі – не лише про відпочинок, а й про об’єднання людей.
Фахівчиня по роботі з волонтерами Олена Чухно зазначає, що захід мав інтеграційну мету: “Ми робимо такі зустрічі для внутрішньо переміщених осіб і місцевих, щоб вони могли знайомитися і взаємодіяти”.
За її словами, у неформальній атмосфері люди відкриваються більше:
“Саме тут ми бачимо справжні потреби і проблеми людей”.
Серед них – не лише матеріальні труднощі, а й глибока психологічна втома, тривожність і потреба в підтримці.
“Тут можна виговоритися”
Для учасників ця зустріч стала можливістю сказати те, що часто залишається всередині.
Пані Ольга розповідає: “Це психологічно відволікає. Можна проговорити свої почуття – і стає легше”.
Пані Наталія, яка прийшла разом із донькою, каже: “Емоційно зараз дуже важко. Тут можна хоч трохи розрядитися”.
Водночас вона звертає увагу, що не всі мешканці знають про такі ініціативи: “Багато людей просто не поінформовані, що такі зустрічі є”.
Пані Любов додає, що для неї це ще й можливість не почуватися самотньою: “Сидиш вдома сама – і все. А тут можна зустрітися, поговорити, висказати свою душу”.
Більше, ніж просто зустріч
Завершилася подія теплим чаюванням зі смаколиками – але головним результатом для учасників стало не це.
Це був простір, де можна говорити без страху осуду, можна бути почутим та відчути, що ти не один.
Організатори планують і надалі проводити подібні зустрічі у Вільногірську. За їхніми словами, вони відбуваються щонайменше раз на місяць у межах співпраці з громадою.
Тепло, яке має продовження
У час постійної напруги та невизначеності такі ініціативи стають важливою частиною життя громади.
Бо іноді, щоб відновитися, достатньо простого – сісти поруч, взяти олівець і дозволити собі нарешті сказати: “Мені важливо. Мені болить. І я хочу, щоб мене почули”, – як зазначила присутня на зустрічі журналістка Діана Попович.
Читайте також:
Підписуйтесь
