У Вільногірську вивчають, за кого мешканці були б готові проголосувати на виборах міського голови: хто проводить опитування і яке відношення до цього має “Вільногірськ IN.UA”

У Вільногірській громаді триває соціологічне опитування щодо суспільно-політичної ситуації. До переліку нібито можливих кандидатів на посаду міського голови включили двох людей із редакції “Вільногірськ IN.UA”. Одночасно з тим, як наші журналісти почали підготовку матеріалу про те, хто і для кого проводить це опитування, з’явилася реакція на нього в соціальних мережах. Критично відгукнулася про опитування політичних уподобань вільногірців активістка Тетяна Звягінцева — дружина одного з тих, кого соціологічна компанія включила в анкету як нібито можливого кандидата на посаду міського голови. Вона також натякнула, що опитування проводить ГО “Бджола Вільногірськ!”, активістка якої, Анастасія Бондар, працює в нашій редакції.

Редакція сайту “Вільногірськ IN.UA” заснована Громадською організацією “Бахмутська Фортеця”, яка була зареєстрована в 2015 році в Бахмуті. ГО “Бахмутська Фортеця” не співпрацює з політичними партіями, не фінансується політичними партіями, не бере участі у політичному процесі. Засновники сайту та керівники команди у Вільногірську, головна редакторка та голова ГО “Бахмутська Фортеця” Ганна Бокова та керівниця проєкту “Вільногірськ IN.UA” Альона Щекодіна не є членами політичних партій. Всі співробітники редакції, які бажають долучатися до громадських проєктів, роблять це на добровільній основі, у вільний від роботи час. 95% нашого фінансування (5% заробіток від реклами) – це кошти донорських організацій, які ми втрачаємо виключно для роботи редакції в межах статуту та редакційної політики. Наша співробітниця, редакторка Фейсбук та Телеграм сторінок нашого медіа, Анастасія Бондар – є волонтеркою ГО “Бджола Вільногірськ!”. Наші громадські організації не пов’язані між собою і не співпрацюють.

Ми вивчали опитувальник, спілкувались з декількома представниками соціологічних компаній телефоном, також керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA особисто зустрічалась з працівником, який проводить наразі опитування в місті. І встановили, що опитування проводить дослідницька компанія “Соціополіс”. Досліджують настрої, проблеми, які хвилюють жителів Вільногірська, ставлення до центральних та місцевих органів влади, а також рівень довіри до громадських інституцій.

Вільногірську громаду для проведення опитування обрав замовник, якого соціологічна компанія не розголошує, називаючи цю інформацію конфіденційною.

Представник компанії “Соціополіс” Андрій Бут, який проводить опитування у Вільногірську, зазначив, що команда працює з п’ятниці, закінчити планують в середу. Два останні дні працюють в селах Вільногірської громади. Скількох мешканців Вільногірська планують опитати, соціологи не кажуть. Але, за словами Андрія Бута, у Дніпрі, де компанія працювала нещодавно, заповнили близько 500 анкет. Судячи з того, що опитування у Вільногірську триватиме тиждень, вибірка досить велика.

Андрій Бут відмічає, що охоче відповідають люди похилого віку. Під час спілкування ніхто з респондентів не попросив показати посвідчення та не уточнив інформацію про виконавців чи замовників опитування. Хоча замовника він не назвав, повідомив, що за його досвідом часто замовники включені в перелік кандидатів у вигляді партій чи персоналій. На питання, яким чином визначались кандидати, відповів: “Замовник знає ситуацію на місці і саме він пропонує кандидатури”.

Таким чином, можна припустити, що замовник — це людина чи організація з Вільногірська.

“Включення до опитувань кандидатів від представників військових – поширена практика в Україні, наразі висока довіра серед громадян до таких людей”, – додає Бут.

Як будуть використані результати опитування, чи будуть вони оприлюднені, також буде вирішувати замовник.

Дослідницька організація “Соціополіс” регулярно викладає звіти про свої проєкти, і не є за версією проєкту Texty.org.ua недоброчесною компанією, яка б оприлюднювала сумнівні опитування і не була помічена у прихованому політичному піарі.

Кого включили у список можливих кандидатів

В анкету включили перелік із семи прізвищ, які запропонували оцінити як можливих кандидатів на посаду міського голови Вільногірська.

У списку два чинні депутати і міський голова, одна людина з бізнесу та три — з громадськості. Троє з них уже брали участь у минулих виборах на посаду мера:

1. Антон Боклаг, колишній секретар міської ради, діючий депутат Вільногірської міської ради від партії Слуга народу.
2. Анастасія Бондар — редакторка Фейсбук та Телеграм медіа “Вільногірськ IN.UA”, волонтерка ГО “Бджола Вільногірьск!”.
3. Володимир Василенко, чинний міський голова, балотувався від партії “Пропозиція”.
4. Олег Кришин, народний депутат 8-го скликання, колишній голова правління ТОВ “Вільногірське скло”.
5. Олена Новікова, кандидатка на посаду міського голови на останніх виборах у 2020 році, діюча депутатка Вільногірської міської ради від партії Всеукраїнське об’єднання Батьківщина
6. Альона Щекодіна — заступниця голови ради ВПО у Вільногірську, керівниця проєкту “Вільногірськ IN.UA”.
7. Віктор Звягінцев, кандидат на посаду міського голови на останніх виборах у 2020 році від політичної партії “Національний корпус”, нині військовослужбовець.

Голову організації “Родини полеглих Героїв” Тетяну Звягінцеву, обурило, що серед претендентів на посаду мера опинився її чоловік Віктор Звягінцев, який вже балотувався на цю посаду і має сторінку, на якій позиціонує себе як голова ПП “Національний Корпус” міста Вільногірськ. Наразі сторінка не активна, останні дописи зроблені у травні 2022 року. Осередок організації цієї політичної сили у Вільногірську не зареєстрований.

Під постом, який Тетяна розмістила в мережі, вона залишила хештеги “зрада” і “вибори”, “вільногірськ” “думайте”.

Ми звернулись по коментарі до Тетяни, але на дзвінки й повідомлення вона не відповіла. Якщо Тетяна захоче висловити свою думку, то ми готові до спілкування.

“Наявність у списку кандидатів двох представниць редакції для мене означає підтвердження того, що в моїй команді працюють цілеспрямовані і активні люди, у них є вплив і довіра в громаді. Якщо хтось із команди “Вільногірськ IN.UA” вирішить зайнятись політикою чи брати участь у виборах, я, як головна редакторка, гарантую, що політична активність буде повністю розмежована з журналістською роботою, і медіа не буде використане як інструмент агітації чи політичної боротьби. Медіа працює в межах редакційної політики, в якій визначені основи нашої роботи”, —повідомила головна редакторка “Вільногірськ IN.UA” Ганна Бокова.

Своє ставлення до ситуації також висловила керівниця проєкту “Вільногірськ IN.UA” Альона Щекодіна: “Я не збираюся балотуватися ані в депутати, ані на посаду міського голови. На сьогодні я керую проєктом Вільногірськ IN.UA, виконую обов’язки голови Ради ВПО, громадською діяльністю займаюся з 2015 року. Вважаю, що складно і відповідально бути як то громадським активістом, як то представником місцевого самоврядування. Для мене важливо навчитися самій і пояснити людям, що тільки разом зможемо сприяти розвитку громади, що відповідальність у нас спільна”.

Редакторка мереж “Вільногірськ IN.UA” Анастасія Бондар – волонтерка ГО “Бджола Вільногірськ!” повідомила, громадська організація чи вона особисто не замовляли це опитування.

Крім того, ми звернулися за коментарями до діючого міського голови Володимира Василенка, Олени Новікової, Антона Боклага та Володимира Кучеренка — депутата міської ради, який нині захищає Україну.

Депутат Вільногірської міської ради Антон Боклаг повідомив: “Я вже колись коментував своє ставлення щодо обговорення виборів під час війни, це не нормально – крапка. Сьогодні війна. Жодних припущень не має,список незрозумілий. Жодної згоди на це не давав”.

Олена Новікова теж негативно висловилася про опитування: “Я не давала жодної згоди — це дурниця! Яке вони мають право мене туди включати? Може, я взагалі захочу балотуватися у Києві, звідки вони можуть це знати? Це провокація!”

Для об’єктивності наша редакція звернулася за коментарями щодо опитування про вибори під час військового стану до депутата Вільногірської міської ради і на сьогодні військовослужбовця Володимира Кучеренко, який повідомив, що позитивно ставиться до цього.

Також свою думку щодо опитування та виборів висловив у коментарі редакції міський голова Вільногірська Володимир Василенко: “Я не знаю, хто це робить. Зараз тривають воєнні дії, і я ставлюся вкрай негативно як до опитування, так і до проведення виборів під час війни”.

Щодо політичних амбіцій наша співробітниця та волонтерка ГО “Бджола Вільногірськ!” зазначила, що на сьогодні команда зосереджена на соціальних та культурних проєктах.

Також редакція Вільногірськ IN.UA сподівається отримати коментарі від Олега Кришина, контакти, якого не вдалося знайти у відкритому доступі.

“Якщо йтиметься про майбутнє — громада дізнається про це від нас першою!” – додала Анастасія Бондар.

Очевидно, що громадська організація “Бджола Вільногірськ!” пов’язана з громадською організацією “Бджола” у Кам’янському. Вони мають однакову символіку також і з політичною партією “Бджола”. Ця партія, заснована у Кам’янському, на своєму сайті позначає ГО “Бджола” першою серед партнерів. Наразі на порталі Національного агентства запобігання корупції немає інформації про осередки партії в Вільногірську.

“Під емоційним засуджуючим дописом Тетяни Звягінцевої на момент публікації залишили 45 коментарів. Хтось підтримує жінку особисто, оскільки родина бореться з хворобою чоловіка, хтось підтримує її обурення. Я також бажаю здоров’я Тетяні та Віктору. Мене особисто дивує намір дискредитувати інших громадських діячів. Здається на полі розвитку громади всі активні вільногірці мали би об’єднатися, але відбувається зворотній процес”, – підсумувала головна редакторка Ганна Бокова Бокова.

Останню заяву про термін проведення виборів учора, 18 серпня, зробив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Він повідомив, що виборчий процес можливий після заключення мирної угоди та встановлення миру.

Нагадаємо, що ми проводили опитування щодо уподобань на виборах в лютому цього року. Тоді з критикою подібних опитувань виступив Антон Боклаг, на той момент секретар міської ради.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Кохання в літературі рідко буває простим  — воно приховане між рядків, випробуване часом, гордістю, війною чи власними ілюзіями. До Дня всіх закоханих ми зібрали добірку романів, які по праву вважаються класичними. 

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA

Шарлотта Бронте “Джейн Ейр”

Ця історія написана в середині дев’ятнадцятого сторіччя. Та й сьогодні вона не втрачає своєї популярності. Джейн Ейр — сирота, якої зреклася рідна тітка, віддавши на виховання в притулок. Едвард Рочестер — заможний англійський аристократ, що володіє двома великими маєтками. І Джейн, і Едвард шукають свого щастя. Одного дня герої зустрічаються, а згодом між ними спалахує щире кохання. Але на шляху в закоханих стають минулі помилки й теперішні умовності. 

Джейн Остін “Гордість та упередження”

Найвідоміший роман популярної британської письменниці Джейн Остін. Вона майстерно виклала у романі сподівання й розча­рування, турботи й почуття закоханих Елізабет і містера Дарсі. Сьогодні роман із захопленням читають мільйони читачів різних поколінь­. Твір вирізняється зворушливою романтичністю, легким гумором, психологічно точно виписаними портре­тами героїв.

Еріх Марія Ремарк “Три товариші”

“Три товариші” — роман про трьох друзів, які переживають труднощі повоєнної Німеччини та намагаються зберегти дружбу і людяність у складні часи. Серед хаосу і бідності з’являється кохання — світле та щире, що дає героям надію і силу жити далі. 

Емілі Бронте “Буремний перевал”

“Буремний перевал” — роман про трагічне й пристрасне кохання Хіткліффа та Кетрін Ерншо. Повернувшись у рідне маєток після багатьох років, Хіткліфф намагається заволодіти серцями та долями всіх, хто колись йому доріг. Книга показує, як сильні почуття можуть водночас приносити щастя і руйнувати життя. На тлі суворої природи Йоркширу розгортаються теми помсти, соціальної нерівності та глибоких емоційних конфліктів, що залишають слід у кількох поколіннях.

Ґюстав Флобер “Пані Боварі”

“Пані Боварі” — роман про життя Емми Боварі, жінки, яка шукає кохання та романтики поза буденністю свого провінційного життя. Незадоволена буденністю шлюбу та обмеженнями суспільства, Емма вступає у низку пристрасних, але трагічних романів, які приносять їй ілюзорне щастя та глибокі страждання. 

Читайте також:

Які книги почитати на зимових канікулах

Тиждень Масниці — це час млинців, гучних гулянь і стародавніх традицій, коли родини та друзі збираються разом, щоб весело проводити час і очистити серце перед постом.

Коли святкувати Масницю у 2026 році

Масниця святкується протягом тижня перед Великим постом, а її дати залежать від святкування Великодня. У 2026 році православний Великдень припадає на 12 квітня, тож Масниця в Україні розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Традиції Масниці

Кожен день Масниці мав власну назву та особливі традиції: 

• Понеділок — “зустріч”. У цей день робили крижані гірки. Наші предки вірили: чим далі ковзають сани і чим гучніший сміх над горою, тим щедрішим буде врожай.
  
  
• Вівторок — “загравання”. Організовували веселі ігрища, а за участь у розвагах пригощали млинцями.
  
  
• Середа — “ласунка”. Господині готували безліч смаколиків і накривали багаті столи, головною стравою яких, звісно, були млинці.
  
  
• Четвер — “розгуляй”. Починалися гучні вечірні та нічні гуляння: танці, співи та забави до самого світанку.
  
  
• П’ятниця — “тещині вечори”. Зяті запрошували в гості тещ і пригощали їх млинцями.
  
  
• Субота — “посиденьки зовиці”. Молода невістка приймала рідних та близьких у гості.
  
  
• Неділя — “прощена неділя”. У цей день за народними та релігійними традиціями люди просили вибачення у близьких, щоб увійти в піст із чистим серцем.
  
  

Про це повідомляє ЕтноХата. 

Читайте також:

Рецепти млинців до Масниці: підбірка