У Вільногірській громаді триває соціологічне опитування щодо суспільно-політичної ситуації. До переліку нібито можливих кандидатів на посаду міського голови включили двох людей із редакції “Вільногірськ IN.UA”. Одночасно з тим, як наші журналісти почали підготовку матеріалу про те, хто і для кого проводить це опитування, з’явилася реакція на нього в соціальних мережах. Критично відгукнулася про опитування політичних уподобань вільногірців активістка Тетяна Звягінцева — дружина одного з тих, кого соціологічна компанія включила в анкету як нібито можливого кандидата на посаду міського голови. Вона також натякнула, що опитування проводить ГО “Бджола Вільногірськ!”, активістка якої, Анастасія Бондар, працює в нашій редакції.

Редакція сайту “Вільногірськ IN.UA” заснована Громадською організацією “Бахмутська Фортеця”, яка була зареєстрована в 2015 році в Бахмуті. ГО “Бахмутська Фортеця” не співпрацює з політичними партіями, не фінансується політичними партіями, не бере участі у політичному процесі. Засновники сайту та керівники команди у Вільногірську, головна редакторка та голова ГО “Бахмутська Фортеця” Ганна Бокова та керівниця проєкту “Вільногірськ IN.UA” Альона Щекодіна не є членами політичних партій. Всі співробітники редакції, які бажають долучатися до громадських проєктів, роблять це на добровільній основі, у вільний від роботи час. 95% нашого фінансування (5% заробіток від реклами) – це кошти донорських організацій, які ми втрачаємо виключно для роботи редакції в межах статуту та редакційної політики. Наша співробітниця, редакторка Фейсбук та Телеграм сторінок нашого медіа, Анастасія Бондар – є волонтеркою ГО “Бджола Вільногірськ!”. Наші громадські організації не пов’язані між собою і не співпрацюють.

Ми вивчали опитувальник, спілкувались з декількома представниками соціологічних компаній телефоном, також керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA особисто зустрічалась з працівником, який проводить наразі опитування в місті. І встановили, що опитування проводить дослідницька компанія “Соціополіс”. Досліджують настрої, проблеми, які хвилюють жителів Вільногірська, ставлення до центральних та місцевих органів влади, а також рівень довіри до громадських інституцій.

Вільногірську громаду для проведення опитування обрав замовник, якого соціологічна компанія не розголошує, називаючи цю інформацію конфіденційною.

Представник компанії “Соціополіс” Андрій Бут, який проводить опитування у Вільногірську, зазначив, що команда працює з п’ятниці, закінчити планують в середу. Два останні дні працюють в селах Вільногірської громади. Скількох мешканців Вільногірська планують опитати, соціологи не кажуть. Але, за словами Андрія Бута, у Дніпрі, де компанія працювала нещодавно, заповнили близько 500 анкет. Судячи з того, що опитування у Вільногірську триватиме тиждень, вибірка досить велика.

Андрій Бут відмічає, що охоче відповідають люди похилого віку. Під час спілкування ніхто з респондентів не попросив показати посвідчення та не уточнив інформацію про виконавців чи замовників опитування. Хоча замовника він не назвав, повідомив, що за його досвідом часто замовники включені в перелік кандидатів у вигляді партій чи персоналій. На питання, яким чином визначались кандидати, відповів: “Замовник знає ситуацію на місці і саме він пропонує кандидатури”.

Таким чином, можна припустити, що замовник — це людина чи організація з Вільногірська.

“Включення до опитувань кандидатів від представників військових – поширена практика в Україні, наразі висока довіра серед громадян до таких людей”, – додає Бут.

Як будуть використані результати опитування, чи будуть вони оприлюднені, також буде вирішувати замовник.

Дослідницька організація “Соціополіс” регулярно викладає звіти про свої проєкти, і не є за версією проєкту Texty.org.ua недоброчесною компанією, яка б оприлюднювала сумнівні опитування і не була помічена у прихованому політичному піарі.

Кого включили у список можливих кандидатів

В анкету включили перелік із семи прізвищ, які запропонували оцінити як можливих кандидатів на посаду міського голови Вільногірська.

У списку два чинні депутати і міський голова, одна людина з бізнесу та три — з громадськості. Троє з них уже брали участь у минулих виборах на посаду мера:

1. Антон Боклаг, колишній секретар міської ради, діючий депутат Вільногірської міської ради від партії Слуга народу.
2. Анастасія Бондар — редакторка Фейсбук та Телеграм медіа “Вільногірськ IN.UA”, волонтерка ГО “Бджола Вільногірьск!”.
3. Володимир Василенко, чинний міський голова, балотувався від партії “Пропозиція”.
4. Олег Кришин, народний депутат 8-го скликання, колишній голова правління ТОВ “Вільногірське скло”.
5. Олена Новікова, кандидатка на посаду міського голови на останніх виборах у 2020 році, діюча депутатка Вільногірської міської ради від партії Всеукраїнське об’єднання Батьківщина
6. Альона Щекодіна — заступниця голови ради ВПО у Вільногірську, керівниця проєкту “Вільногірськ IN.UA”.
7. Віктор Звягінцев, кандидат на посаду міського голови на останніх виборах у 2020 році від політичної партії “Національний корпус”, нині військовослужбовець.

Голову організації “Родини полеглих Героїв” Тетяну Звягінцеву, обурило, що серед претендентів на посаду мера опинився її чоловік Віктор Звягінцев, який вже балотувався на цю посаду і має сторінку, на якій позиціонує себе як голова ПП “Національний Корпус” міста Вільногірськ. Наразі сторінка не активна, останні дописи зроблені у травні 2022 року. Осередок організації цієї політичної сили у Вільногірську не зареєстрований.

Під постом, який Тетяна розмістила в мережі, вона залишила хештеги “зрада” і “вибори”, “вільногірськ” “думайте”.

Ми звернулись по коментарі до Тетяни, але на дзвінки й повідомлення вона не відповіла. Якщо Тетяна захоче висловити свою думку, то ми готові до спілкування.

“Наявність у списку кандидатів двох представниць редакції для мене означає підтвердження того, що в моїй команді працюють цілеспрямовані і активні люди, у них є вплив і довіра в громаді. Якщо хтось із команди “Вільногірськ IN.UA” вирішить зайнятись політикою чи брати участь у виборах, я, як головна редакторка, гарантую, що політична активність буде повністю розмежована з журналістською роботою, і медіа не буде використане як інструмент агітації чи політичної боротьби. Медіа працює в межах редакційної політики, в якій визначені основи нашої роботи”, —повідомила головна редакторка “Вільногірськ IN.UA” Ганна Бокова.

Своє ставлення до ситуації також висловила керівниця проєкту “Вільногірськ IN.UA” Альона Щекодіна: “Я не збираюся балотуватися ані в депутати, ані на посаду міського голови. На сьогодні я керую проєктом Вільногірськ IN.UA, виконую обов’язки голови Ради ВПО, громадською діяльністю займаюся з 2015 року. Вважаю, що складно і відповідально бути як то громадським активістом, як то представником місцевого самоврядування. Для мене важливо навчитися самій і пояснити людям, що тільки разом зможемо сприяти розвитку громади, що відповідальність у нас спільна”.

Редакторка мереж “Вільногірськ IN.UA” Анастасія Бондар – волонтерка ГО “Бджола Вільногірськ!” повідомила, громадська організація чи вона особисто не замовляли це опитування.

Крім того, ми звернулися за коментарями до діючого міського голови Володимира Василенка, Олени Новікової, Антона Боклага та Володимира Кучеренка — депутата міської ради, який нині захищає Україну.

Депутат Вільногірської міської ради Антон Боклаг повідомив: “Я вже колись коментував своє ставлення щодо обговорення виборів під час війни, це не нормально – крапка. Сьогодні війна. Жодних припущень не має,список незрозумілий. Жодної згоди на це не давав”.

Олена Новікова теж негативно висловилася про опитування: “Я не давала жодної згоди — це дурниця! Яке вони мають право мене туди включати? Може, я взагалі захочу балотуватися у Києві, звідки вони можуть це знати? Це провокація!”

Для об’єктивності наша редакція звернулася за коментарями щодо опитування про вибори під час військового стану до депутата Вільногірської міської ради і на сьогодні військовослужбовця Володимира Кучеренко, який повідомив, що позитивно ставиться до цього.

Також свою думку щодо опитування та виборів висловив у коментарі редакції міський голова Вільногірська Володимир Василенко: “Я не знаю, хто це робить. Зараз тривають воєнні дії, і я ставлюся вкрай негативно як до опитування, так і до проведення виборів під час війни”.

Щодо політичних амбіцій наша співробітниця та волонтерка ГО “Бджола Вільногірськ!” зазначила, що на сьогодні команда зосереджена на соціальних та культурних проєктах.

Також редакція Вільногірськ IN.UA сподівається отримати коментарі від Олега Кришина, контакти, якого не вдалося знайти у відкритому доступі.

“Якщо йтиметься про майбутнє — громада дізнається про це від нас першою!” – додала Анастасія Бондар.

Очевидно, що громадська організація “Бджола Вільногірськ!” пов’язана з громадською організацією “Бджола” у Кам’янському. Вони мають однакову символіку також і з політичною партією “Бджола”. Ця партія, заснована у Кам’янському, на своєму сайті позначає ГО “Бджола” першою серед партнерів. Наразі на порталі Національного агентства запобігання корупції немає інформації про осередки партії в Вільногірську.

“Під емоційним засуджуючим дописом Тетяни Звягінцевої на момент публікації залишили 45 коментарів. Хтось підтримує жінку особисто, оскільки родина бореться з хворобою чоловіка, хтось підтримує її обурення. Я також бажаю здоров’я Тетяні та Віктору. Мене особисто дивує намір дискредитувати інших громадських діячів. Здається на полі розвитку громади всі активні вільногірці мали би об’єднатися, але відбувається зворотній процес”, – підсумувала головна редакторка Ганна Бокова Бокова.

Останню заяву про термін проведення виборів учора, 18 серпня, зробив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Він повідомив, що виборчий процес можливий після заключення мирної угоди та встановлення миру.

Нагадаємо, що ми проводили опитування щодо уподобань на виборах в лютому цього року. Тоді з критикою подібних опитувань виступив Антон Боклаг, на той момент секретар міської ради.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Корпоративний мерч – це брендовані речі, які супроводжують людину в роботі, побуті та відпочинку. Йдеться не просто про сувеніри, а про повноцінний канал комунікації між брендом і аудиторією. Через одяг, аксесуари, офісні дрібниці компанія передає свій характер, стиль і підхід до справи. Корпоративний мерч працює тихо, але стабільно. Його не нав’язують, ним користуються. Саме в цьому криється його сила та головна особливість.

Роль у побудові бренду – асоціації, лояльність, присутність

Будь-яка річ із символікою компанії поступово створює зв’язок між брендом і людиною. Якщо предмет зручний і приємний у користуванні, він викликає позитивні емоції. А разом із ними закріплюється і бренд, який стоїть за цією річчю. Так формуються асоціації без зайвих слів і гучних обіцянок.

Коли корпоративний мерч стає частиною щоденного життя, бренд починає «жити» поруч. Його бачать у транспорті, на вулиці, в офісі, у кав’ярні, на заходах. Присутність стає природною, а не нав’язливою. Людина звикає до логотипа, стилю, кольорів. Це і є шлях до впізнаваності.

Лояльність також народжується не миттєво. Вона складається з дрібниць: зручної футболки, улюбленої чашки, практичного шопера. Речі викликають відчуття причетності. Людина відчуває себе частиною спільноти, команди або події. Саме так корпоративний мерч поступово зміцнює довіру до бренду й підтримує інтерес до нього.

Приклади ефективного мерчу – користь, зручність і сенс

Ефективний мерч – це, перш за все, корисні речі. Якщо предмет лежить у шухляді й не використовується, він не виконує своєї ролі. Саме тому важливо підбирати продукцію так, щоб вона була доречною, зручною та затребуваною у повсякденному житті. Практичність завжди працює на імідж і краще за випадкові рішення.

Найбільш популярні категорії корпоративного мерчу виглядають так:

1. Одяг. Футболки, худі, світшоти, поло, кепки – формують відчуття єдності та командного духу. Легко інтегруються у щоденний стиль і працюють як мобільний носій бренду.
2. Аксесуари. Шопери, рюкзаки, термоси, пляшки, парасолі – завжди в русі разом із власником, підкреслюють активність, практичність і турботу про комфорт.
3. Офісні речі. Блокноти, ручки, органайзери, календарі, папки – постійно в робочому просторі, підтримують щоденну візуальну присутність бренду.
4. Техноаксесуари. Павербанки, флешки, кабелі, підставки – передають сучасність, технологічність і динаміку.
5. Промо-набори. Комплекти для івентів і внутрішніх подій створюють цілісне враження та підсилюють емоцію події.

Етапи роботи з BRANDME – від ідеї до доставки

Комплексний підхід до створення мерчу дозволяє уникнути спонтанних рішень і отримати результат, який працює на бренд у довгостроковій перспективі. Весь процес вибудовується послідовно, крок за кроком:

1. Ідея та ціль. На цьому етапі визначають, для чого саме створюється.
2. Формування ідеї. Тут визначають ціль, аудиторію, стиль, характер майбутніх виробів. Аналізують, де і як буде використовуватися продукція.
3. Підбір продукції. Обирають тип речей, матеріали, формат нанесення, розміри, кольори.
4. Розробка дизайну. Логотип, графіка, написи, адаптація під форму виробу.
5. Тестування зразків. Перевіряють якість друку, посадку, зносостійкість.
6. Запуск у виробництво. Контроль кожного етапу виготовлення.
7. Логістика та передача. Акуратне пакування й доставка готового тиражу.

У результаті бізнес отримує не просто речі з логотипом, а готовий інструмент комунікації. Комплексний підхід знімає десятки супутніх питань: від вибору матеріалів до контролю якості та логістики. Усе працює як єдиний механізм, без перевантаження внутрішніх процесів компанії.

Корпоративний мерч сьогодні – це більше, ніж брендовані речі. Це спосіб говорити з аудиторією через користь, стиль і повсякденні звички. Він формує образ бренду, підтримує лояльність, підсилює впізнаваність і працює без зайвого тиску. Саме тому корпоративний мерч залишається одним із найстабільніших інструментів зростання, який діє не через рекламу, а через реальне життя. 

Вільногірський міський суд визнав чоловіка винним у крадіжці автомобіля.

Про це йдеться у рішенні суду за справою № 174/1459/25.

Вкрав рюкзак, в якому були ключі від авто

Як встановив суд, 24 серпня 2025 року чоловік спочатку таємно викрав мобільний телефон і рюкзак на суму понад 5,5 тисячі гривень. Згодом чоловік незаконно заволодів автомобілем “ЗАЗ” 2006 року випуску вартістю понад 38 тисяч гривень, оскільки ключі від авто були у рюкзаку, який він впав.

У жовтні 2025 року між обвинуваченим та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, однак звільнив однак від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Крім того, з обвинуваченого суд стягнув процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 1 782,80 гривень.

Читайте також:

Вільногірський суд засудив чоловіка за ухилення від мобілізації