У Вільногірську звання почесного громадянина отримають троє військових (посмертно) 

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” трьом військовим, які загинули, захищаючи Україну. 

Про це йдеться на сайті Вільногірської міськради. 

Звання планують присвоїти: 

• Коріню Ігорю Вікторовичу (12.04.1988 – 01.07.2026). 

Ігор Корінь народився 12 квітня 1988 року в селі Тарасівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. У 2021 році він переїхав до Вільногірська, де працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті та в ТОВ “Вільногірське скло”.

У грудні 2025 року Ігор став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України. Служив водієм-електриком-мотористом у підрозділі безпілотних наземних систем. До останнього залишався вірним військовій присязі та мужньо виконував свій обов’язок перед Батьківщиною.

• Степанкову Миколі Володимировичу (03.07.1994 – 15.01.2025). 

Микола народився 3 липня 1994 року. Навчався у Вільногірську. У листопаді 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ, де став на захист України.

15 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Миколаївки Курської області воїн зник безвісти. Після проведення необхідних процедур його статус офіційно змінили на “загиблий”.

• Фамілярському Ростиславу Борисовичу (23.08.1990 – 01.07.2026) 

Ростислав народився 23 серпня 1990 року у Вільногірську. Навчався у загальноосвітній школі №2, а згодом здобув професію електрогазозварника в одному з професійно-технічних училищ Павлограда.

Працював на підприємстві ТОВ “Вільногірське скло”, а також на промислових підприємствах Павлограда.

18 квітня 2025 року був мобілізований другим відділом Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області. Свідомо став на захист України від російської агресії. Після проходження підготовки служив штурмовиком у складі однієї з військових частин ЗСУ, виконуючи бойові завдання на межівському напрямку, а пізніше – на Донеччині.

Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новофедорівка Донецької області воїн отримав тяжку мінно-вибухову травму. Попри зусилля медиків, 1 липня 2026 року Ростислав Фамілярський помер у медичному закладі Львова.

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Із іменами загиблих Героїв Вільногірської громади можна ознайомитися за посиланням. Вічна шана та світла пам’ять кожному, хто віддав життя за Україну.

Читайте також:

У Вільногірську посмертно відзначать ще одного захисника званням “Почесний громадянин”

8 серпня відзначають Всесвітній день котів – свято, присвячене одним із найпопулярніших домашніх улюбленців. З цієї нагоди зібрали цікаві факти про пухнастиків, які можуть здивувати навіть їхніх найвідданіших господарів.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

Коти живуть поруч із людьми набагато довше, ніж вважалося раніше

Довгий час вважалося, що першими приручили кішок стародавні єгиптяни – приблизно 4000 років тому. Однак у 2004 році французькі археологи на Кіпрі виявили поховання кішки, вік якої оцінюють у 9500 років. Знахідка свідчить, що історія співіснування людей і котів бере початок ще в добу неоліту.

Траур у Стародавньому Єгипті 

У Стародавньому Єгипті котів вважали священними тваринами. За свідченнями історика Геродота, смерть кішки була великою трагедією для родини – на знак жалоби всі її члени збривали собі брови.

Схожість з тиграми 

Генетично домашні коти дуже близькі до тигрів – їхній ДНК збігається приблизно на 95,6%. Саме спільне походження частково пояснює деякі звички наших улюбленців, зокрема те, що вони мітять територію, полюбляють гратися зі “здобиччю” та проводять багато часу уві сні.

Домінуюча лапа 

Подібно до людей, коти також мають перевагу у виборі домінуючої лапи, тобто можуть бути “правшами” або “лівшами”. Наукові спостереження демонструють певну гендерну закономірність – кішки найчастіше віддають перевагу правій лапі, тоді як коти частіше користуються лівою.

Відбиток носа 

Візерунок поверхні котячого носа є абсолютно унікальним, наче людські відбитки пальців. У природи немає повторів, тож двох котів із абсолютно ідентичними носами просто не існує.

Рекорд найдовшого кота в історії 

Домашні коти зазвичай здаються невеликими та вишуканими тваринами. Але серед них трапляються справжні велетні. Найдовшим котом у світі вважається мейн-кун на ім’я Стьюї, довжина якого сягала 123 сантиметрів. 

Найбагатший кіт у світі 

Найбагатшим котом у світі за версією Книги рекордів Гіннеса вважають Блекі. Після смерті його господаря-мільйонера кіт став спадкоємцем величезного статку – власник не залишив майно своїм родичам, а заповів Блекі близько 7 мільйонів фунтів стерлінгів.

Читайте також:

Перший догфест у Вільногірську: усім сподобався Тофі

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора.

Про це йдеться на сайті Запорізької обласної державної адміністрації. 

До трансплантації хлопець тричі на тиждень їздив на гемодіаліз із Пʼятихаток до Запоріжжя. Дорога з пересадками займала цілий день. Додому вони з матірʼю Любовʼю поверталися близько першої години ночі. Пані Любов залишила роботу на залізниці, аби весь час бути поряд із сином. 

Жінка вже знала біль непоправної втрати – на війні загинув її старший син. Найбільшим страхом для неї було втратити й молодшого. Кожна поїздка до лікарні ставала для неї символом віри та надії на його одужання.

“Є донор – ці два слова ми чекали роками. Лікар запитав, чи ми згодні. Я одразу крикнула: “Звичайно!”, а син додав: “Я готовий!””, – згадує Любов. 

Коли лікар повідомив про те, що для Станіслава знайшли донорську нирку, вони одразу вирушили до Дніпра. Після підготовки донорського органа до пересадки медики разом із пацієнтом повернулися до Запоріжжя, де й виконали операцію з трансплантації.

Як зазначив завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Гайдаржа, медики підбирали для хлопця донорський орган із найвищим рівнем сумісності.

“Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії”, – каже він. 

Наразі Станіслав почувається добре та вже будує плани на майбутнє: 

“Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях – скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні”, – каже хлопець.

Читайте також:

Оформлення лікарняних та електронних рецептів: нові правила видачі медичних документів в Україні