Суд присяжних — один з найбільш демократичних інститутів судової системи, що втілює принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя. Класичний суд присяжних складається з присяжних засідателів — колегії з 12, 9, 8 або 6 людей.

Більше про присяжних читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Конституція України декларує права присяжних

Правовим підґрунтям суду присяжних в Україні є Конституція. Так у статті 124 зазначається про участь народу у здійсненні правосуддя через присяжних. Стаття 127 наголошує, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. А в статті 128 зазначено, що Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Статус присяжних регулюється спеціальним Законом «Про судоустрій та статус суддів». У статті 65 прописані вимоги до присяжного, а саме:

• присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку та постійно мешкає в межах юрисдикції відповідного суду;
• присяжними стають за власним бажанням.

Присяжними НЕ можуть стати люди, які: 

• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• мають незняту чи непогашену судимість;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• люди, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• старші 65 років;
• не володіють державною мовою.

Обов’язки присяжних

Відомо, що суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік. Інколи продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньою участю.

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил суддівської етики;
• виявляти повагу до учасників процесу;
• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати та закритого судового засідання;
• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Присяжні у Вільногірську: хто входить до колегії

Рішенням Вільногірської міської ради від 09 лютого 2023 року затвердили список присяжних міського суду. 

Присяжними Вільногірського суду стали 9 людей:

• Тетяна Данилюк;
• Наталія Савчук;
• Юлія Чолак;
• Олена Копильченко;
• Микола Кулик;
• Олександра Пітлік;
• Світлана Мельніченко;
• Олександр Толкачов;
• Ірина Клинецька.

Відомо, що у червні 2024 року Юлія Чолак написала заяву про виключення зі списку присяжних Вільногірського міського суду, через призначення її на посаду держслужбовця. 20 червня 2024 року рішення прийняли.

Читайте також:

• У 2024 році збільшився судовий збір: що очікувати
• Що є, а чого немає на сайті Вільногірської міської ради: досліджувала редакція

Зміна по батькові дитини у разі зміни імені батька — не є обов’язковою процедурою. Водночас її рекомендують провести для спрощення підтвердження родинних зв’язків. Якщо зміни не внести, усі наявні документи дитини залишаються чинними, а родинні стосунки підтверджуватимуться додатково — за допомогою свідоцтва про зміну імені батька.

Про це йдеться на сайті Міністерства юстиції України.

Що варто знати при зміні імені батька

Під час подання заяви на зміну імені батька працівник ДРАЦС роз’яснює можливість одночасного внесення змін до актових записів про народження дітей.

Після реєстрації зміни імені батька для оновлення по батькові потрібно подати окрему заяву та отримати нове свідоцтво про народження дитини.

У період дії воєнного стану в Україні подати заяву на зміну імені або зміну по батькові дитини можна до будь-якого відділу ДРАЦС незалежно від місця проживання. Заявнику необхідно мати паспорт громадянина України.

Процедура зміни по батькові залежить від віку дитини:

До 14 років — за спільною заявою обох батьків або одного з них у передбачених законом випадках.

Від 14 до 16 років — дитина може самостійно звернутися із заявою за письмової згоди батьків або одного з них.

Від 16 років — дитина має право самостійно змінити по батькові без згоди батьків.

Для оформлення зміни по батькові потрібно подати відповідний пакет документів, зокрема свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені тощо, фотокартку та квитанцію про сплату державного мита.

Після реєстрації зміни імені особа має протягом місяця звернутися до Державної міграційної служби для обміну паспорта.

Читайте також:

• Заламіновані свідоцтва про шлюб та народження є дійсними — роз’яснення Мін’юсту
• Народилися 94 дитини та зареєстровано 58 нових шлюбів: Вільногірський ДРАЦС звітує за І квартал 2025 року

У Новокодацькому районі поліція затримала підозрюваного у пограбуванні будинку військовослужбовця, який перебуває на фронті.

Про це повідомляє поліція Дніпропетровської обласної.

Місцеві мешканці помітили підозрілі звуки із сусіднього будинку і вирішили перевірити ситуацію. Вони виявили невідомого чоловіка, який намагався втекти з майном господаря.

Правоохоронці прибули на місце події, де затримали 44-річного місцевого жителя.

Як з’ясувалося, чоловік раніше мав проблеми із законом та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини.

Затриманому вручили підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (грабіж).

Зловмиснику загрожує позбавлення волі на строк до 10 років.

Читайте також:

• У Кам’янському затримали жінку за збут наркотичних речовин
• У Кам’янському затримали жінку за збут наркотичних речовин