Участь народу у правосудді: хто такі присяжні та скільки їх у Вільногірську

Суд присяжних — один з найбільш демократичних інститутів судової системи, що втілює принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя. Класичний суд присяжних складається з присяжних засідателів — колегії з 12, 9, 8 або 6 людей.

Більше про присяжних читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Конституція України декларує права присяжних

Правовим підґрунтям суду присяжних в Україні є Конституція. Так у статті 124 зазначається про участь народу у здійсненні правосуддя через присяжних. Стаття 127 наголошує, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. А в статті 128 зазначено, що Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Статус присяжних регулюється спеціальним Законом «Про судоустрій та статус суддів». У статті 65 прописані вимоги до присяжного, а саме:

• присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку та постійно мешкає в межах юрисдикції відповідного суду;
• присяжними стають за власним бажанням.

Присяжними НЕ можуть стати люди, які: 

• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
• мають незняту чи непогашену судимість;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• люди, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• старші 65 років;
• не володіють державною мовою.

Обов’язки присяжних

Відомо, що суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік. Інколи продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньою участю.

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил суддівської етики;
• виявляти повагу до учасників процесу;
• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати та закритого судового засідання;
• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Присяжні у Вільногірську: хто входить до колегії

Рішенням Вільногірської міської ради від 09 лютого 2023 року затвердили список присяжних міського суду. 

Присяжними Вільногірського суду стали 9 людей:

• Тетяна Данилюк;
• Наталія Савчук;
• Юлія Чолак;
• Олена Копильченко;
• Микола Кулик;
• Олександра Пітлік;
• Світлана Мельніченко;
• Олександр Толкачов;
• Ірина Клинецька.

Відомо, що у червні 2024 року Юлія Чолак написала заяву про виключення зі списку присяжних Вільногірського міського суду, через призначення її на посаду держслужбовця. 20 червня 2024 року рішення прийняли.

Читайте також:

• У 2024 році збільшився судовий збір: що очікувати
• Що є, а чого немає на сайті Вільногірської міської ради: досліджувала редакція

Членкиня Консультаційної ради внутрішньо переміщених осіб при виконавчому комітеті Вільногірської міської ради Олена Щекодіна стала номінанткою всеукраїнського конкурсу “ЗаРади майбутнього”, організатором якого виступає благодійний фонд Stabilization Support Service.

Детальніше — на Вільногірськ IN.UA.

Досягнення Ради ВПО у Вільногірську

Олена Щекодіна бере участь у номінації, яка стосується напрямку адвокації та лідерства. За час її роботи команда Ради ВПО реалізувала низку ініціатив для підтримки переселенців у громаді.

До ключових результатів належать:

• розробка спільно з юристами БФ “Право на захист” положення про тимчасову чергу на житло для переселенців (документ затвердили депутати, у черзі вже перебуває близько 20 осіб);
• створення інформаційної брошури з переліком місцевих програм, контактів лікарень, ліцеїв, стадіонів та гуртків, якою користуються нові жителі громади та місцеві мешканці.

Загалом, участь у конкурсі є можливістю продемонструвати результати спільної роботи усього складу Ради ВПО.

“Я подавала свою кандидатуру для того, щоб відзначити саме роботу нашої команди, бо всі наші досягнення були зроблені разом. Що я хочу підсвітити у роботі нашої Ради ВПО — це те, що ми розробили положення про тимчасову чергу на житло саме для переселенців. Це відкриває для нашої Вільногірської громади можливості брати участь у різних проєктах, можливо, субвенції якісь державні отримувати на будівництво житла або капітальний ремонт. І те, що ми зі своєю Радою зробили інформаційну брошуру, яка на сьогодні допомагає не тільки новоприбулим переселенцям, а навіть і місцевим. Тобто, це заслуга всієї нашої Ради ВПО, а оскільки можливості подати всю Раду немає, то я представляю цю Раду ВПО“, — коментує свою участь Олена Щекодіна.

Примітка. Благодійний фонд “Сабілізейшен Суппорт Сервісез” — українська благодійна організація, що з 2016 року допомагає долати соціальні наслідки війни та надає всебічну підтримку внутрішньо переміщеним людям. Представники фонду надають гуманітарну та правову допомогу, здійснюють ремонт пошкодженого житла, зміцнюють систему соціального захисту та розвивають мережу Рад ВПО, започатковану фондом у 2019-2020 роках.

Як підтримати представницю громади

Голосування за номінантів відбувається в онлайн-форматі. Підтримати представницю Вільногірської громади Олену Щекодіну можна на офіційній сторінці премії за цим посиланням.

Що відомо про національну відзнаку “ЗаРади майбутнього”

“ЗаРади майбутнього” — це національна ініціатива, заснована у 2025 році благодійною організацією “Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”. Головна мета конкурсу полягає у відзначенні діяльності найактивніших членів рад з питань внутрішньо переміщених осіб. Нагорода покликана підтримати лідерство, новаторські рішення та партнерські підходи, що допомагають переселенцям інтегруватися в нові громади, адвокатувати свої права та впливати на ухвалення важливих рішень на місцевому рівні.

Відзнака не має статусу державної нагороди та не передбачає жодних фінансових зобов’язань чи грошових виплат. Її престижність полягає у тому, що вона надається виключно як форма публічного визнання досягнень. Це можливість на всеукраїнському рівні продемонструвати успішні кейси роботи та привернути увагу до важливих ініціатив.

Примітка. Окрім діяльності в Раді з питань внутрішньо переміщених осіб, Олена Щекодіна також є керівницею незалежного медіапроєкту Вільногірськ IN.UA. Це видання заснувала у 2023 році команда евакуйованих журналістів громадської організації “Бахмутська фортеця”, які через бойові дії змушені були переїхати з Донеччини. Оселившись у Вільногірську, переселенці виявили потребу місцевої громади у незалежному джерелі інформації та зареєстрували сайт як офіційне медіа. Головна місія проєкту полягає у наданні жителям достовірних новин, висвітленні локальних проблем та мотивації людей безпосередньо впливати на зміни в громаді.

Читайте також:

Путівник для переселенців: як Рада ВПО девʼять місяців створювала унікальний буклет для громади

Кабінет міністрів України схвалив та передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік (законопроєкт №16000). У документі, попри складну фінансову ситуацію, зафіксовані базові соціальні показники, зокрема орієнтовний розмір мінімальної заробітної плати.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Прогнозований розмір мінімальної зарплати

Проєкт бюджету передбачає встановлення мінімальної оплати праці у 2027 році на такому рівні:

• 9 546 гривень на місяць;
• 57,50 гривні за годину.

Ці суми не є остаточними і можуть бути скориговані під час розгляду та ухвалення документа парламентом.

Правила розрахунку та гарантії оплати праці

Мінімальна зарплата визначає гарантований державою нижній поріг оплати за виконану місячну або погодинну норму праці. Якщо працівник відпрацював повний місяць, його заробіток не може бути меншим за встановлений мінімум. У разі роботи на умовах неповного робочого часу оплата здійснюється пропорційно виконаній нормі.

Під час порівняння заробітку з мінімальною зарплатою до розрахунку не включаються певні види доплат:

• за роботу в несприятливих умовах або з підвищеним ризиком для здоров’я;
• за надурочні роботи та нічні зміни;
• за роз’їзний характер роботи;
• премії, приурочені до ювілейних та святкових дат.

Зростання трудових штрафів

Розмір мінімальної зарплати є базовою величиною для розрахунку фінансових санкцій за порушення трудового законодавства. Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю, більшість таких штрафів встановлюються у кратному розмірі до мінімальної зарплати. Відповідно, після офіційного затвердження та зростання цього показника автоматично збільшаться і суми штрафів для роботодавців.

Читайте також:

Базова соціальна допомога: як розрахувати її розмір у 2026 році