В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської 

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

Застосунок PROSKILLS розроблений командою GoGlobal — українським благодійним фондом у сфері освіти. GoGlobal обʼєднує освіту, розвиток і психоемоційну підтримку в єдину екосистему для молоді. 

Проєкти організації вже охопили більше 200 тисяч дітей, а спільнота вчителів, які беруть участь у ініціативах складає більше 5 тисяч людей з 4 тисяч шкіл. 

Застосунок містить кілька ключових галузей, актуальних для студентів коледжів і профтехосвіти, однак цей застосунок буде корисним не лише для студентів, а і для тих, хто вже працює в тій чи іншій сфері: 

• готельно-ресторанна сфера: адміністратор, бармен, кухар, офіціант: 
• сільське господарство: тракторист-машиніст, механік, слюсар, лаборант; 
• будівництво: електрик, монтажник, електрогазозварник, слюсар; 
• логістика: провідник, водій габаритного транспорту, водій пасажирських перевезень, касир. 

Розробники вже працюють над розширенням функціоналу та додаванням нових професійних напрямків. 

Ініціатива впроваджується в рамках Багаторічної програми стійкості (MYRP), яку реалізує ГО “ГО ГЛОБАЛ” у складі консорціуму під керівництвом фінської міжнародної неурядової організації FCA Finn Church Aid за фінансової підтримки міжнародної гуманітарної організації Education Cannot Wait (глобальний фонд ООН).  

Застосунок вже доступний в App Store та Play Market. 

Читайте також:

Як підписати електронну петицію: покроковий гайд

Картини, що народжуються з дерева, та життя, сповнене праці, будівництва і творчості – 75-річний житель Вільногірська Василь Клюнда перетворює звичайні фанерні дошки на витончені художні роботи. 

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA майстер розповів, як із меблевого виробництва прийшов до мистецтва різьби, чому творчість стала для нього способом відпочинку і що допомагає не втрачати натхнення.

Від Волині до Вільногірська: шлях довжиною в життя

Василь Клюнда народився 8 березня 1951 року у Волинській області, в селі Гречки Ковельського району. Водночас у документах офіційною датою вказано 12 березня – її записали пізніше через те, що народження відбулося вдома. Саме тому пан Василь жартує, що має одразу дві дати народження і відзначає їх обидві.

З усмішкою пан Василь розповідає: “День народження 8 березня завжди святкую вдома, а 12 березня – на роботі, бо зазвичай ця дата припадала на робочі дні”.

Після закінчення школи він здобув професію столяра-мебляра у Ковельському ПТУ та працював на меблевій фабриці близько восьми років. У 1976 році, слідом за молодшою сестрою, яка вступила до Вільногірського коледжу, він наважився переїхати до тодішнього молодого міста Вільногірська, де активно розбудовувалися промисловість і житлова інфраструктура.

“Ми тоді фактично будували половину міста”, – згадує він.

У Вільногірську майстер працював на різних підприємствах – від будівельної сфери до “Укртелекому”, де завершив трудову діяльність у 2011 році.

Як з’явилося захоплення різьбою

До мистецтва різьби Василь Клюнда прийшов ще під час навчання. Його майстер у училищі, Борейшо Григорій Іванович, не лише навчав столярства, а й відкривав учням тонкощі роботи з деревом, включаючи інкрустацію та художню обробку.

Саме тоді з’явилися перші навички, які згодом переросли у справжнє захоплення.

“Я тоді вперше спробував і зрозумів, що це мені до душі”, – пригадує він.

Згодом, працюючи на меблевому виробництві, він мав доступ до матеріалів і технологій, що дозволяло експериментувати та вдосконалювати майстерність.

Гурток для дітей і передача досвіду

У минулі роки майстер також викладав різьбу для дітей. На заняття приходили десятки учнів.

“Було до 28 дітей одночасно. У мене досі залишилися журнали відвідуваності гуртка, де я позначав, скільки маленьких майстрів приходили до мене на навчання. А це було ще у 80-90-х роках”, – згадує він.

Заняття проходили кілька разів на тиждень, і діти власноруч створювали перші роботи – від простих візерунків до складніших композицій.

Як народжується дерев’яна картина

Процес створення різьблених робіт, за словами майстра, потребує точності, терпіння і розуміння структури дерева.

Спочатку підбирається та обробляється фанера: її шліфують, покривають морилкою або фарбниками, а потім лакують. Далі в роботу вступають спеціальні різці та стамески.

“Тут важливо не прорізати зайвого, бо фанера має шари. Треба відчувати матеріал до міліметрів”, – пояснює Василь Клюнда.

Залежно від складності, одна робота може зайняти від кількох годин до дня. Прості сюжети майстер виконував навіть по кілька десятків на місяць, коли працював активно.

“Як зараз пам’ятаю, я міг зробити від 60 до 80 робіт за місяць. Якщо це були прості пейзажі, то міг і по 6 картин на день робити”, – поділився пан Василь.

Від пейзажів до ікон: еволюція творчості

У різні роки тематика робіт змінювалася. Майстер створював пейзажі, портрети, сюжетні композиції, а також масштабні панно.

Окремий напрям – копіювання робіт художників, зокрема гравюр, які він збільшував і переносив у різьбу.

Сьогодні Василь Клюнда більше працює над іконами, які оформлює у дерев’яні рамки та розміщує під склом.

“Зараз часто просять саме ікони. Роблю їх із душею”, – говорить він.

Творчість як відпочинок і спосіб жити

Попри вік, Василь Клюнда не полишає творчості. Хоча працює вже рідше, він продовжує створювати вироби, які для нього – більше ніж просто предмети декору.

“Я забуваю про все, коли працюю. Це мене надихає”, – каже він.

Для майстра різьба стала не лише хобі, а й способом зберігати внутрішню рівновагу та передавати емоції через дерево.

Сенси в кожній роботі

У роботах Василя Клюнди часто закладені сюжети з глибоким змістом – від природи до людських переживань. Це можуть бути сцени материнства, прощання, очікування або символічні образи змін і плину часу.

“Кожна картина має свій зміст і історію”, – зазначає він.

Поради молоді: цікавитися світом і не боятися роботи

Майстер переконаний, що сучасній молоді варто більше відходити від залежності від гаджетів і ширше дивитися на світ.

Він радить бути допитливими, пробувати різні види діяльності, не боятися фізичної праці та шукати справу, яка буде до душі.

“Не можна зациклюватися на одному. Треба цікавитися всім – тоді життя буде повнішим”, – підсумовує Василь Клюнда.

Історія майстра – це приклад того, як професійний шлях, життєвий досвід і творче захоплення можуть переплестися в одне ціле. І як із простого шматка дерева народжується не просто виріб, а історія, що зберігає пам’ять і настрій свого автора.

Читайте також:

“Коли сідаю вишивати — мозок перезавантажується”. Історія Людмили Дігтяр з Вільногірська, яка створює картини з тисячі хрестиків

В Україні стартувала ініціатива громадського моніторингу укриттів, до якої може долучитися кожен охочий. На тлі постійних повітряних тривог це питання залишається критично важливим, зокрема й для невеликих громад, таких як Вільногірськ.

Детальніше читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Як працює ініціатива

Українців закликають перевіряти укриття у своїх містах та селах і залишати відгуки про їхній стан. Йдеться не лише про наявність укриття, а й про його доступність, чистоту, оснащення та загальну придатність до використання під час надзвичайних ситуацій.

Організатори ініціативи наголошують: навіть одна перевірка може вплинути на ситуацію. Зібрані дані допоможуть сформувати реальну картину стану укриттів по країні та стимулювати місцеву владу до змін.

Чому це важливо для Вільногірська

Проблема укриттів у Вільногірську вже неодноразово ставала предметом уваги журналістів та мешканців. 

Редакція Вільногірськ IN.UA раніше фіксувала низку проблем – від обмеженого доступу до незадовільного стану приміщень.

Проблема укриття для ліцею №5 у Вільногірську тривалий час залишалася предметом обговорень, адже питання його облаштування та готовності викликало занепокоєння як у батьків, так і у педагогів.

Окремо увагу привертала ситуація з укриттям по вулиці В. Варена, на ремонт якого планували витратити понад 57 тисяч гривень. Така сума викликала запитання щодо обсягів робіт і їхньої ефективності.

Також журналісти Вільногірськ IN.UA перевіряли укриття в ліцеях міста та зафіксували невідповідності між офіційними відповідями посадовців і реальним станом приміщень. 

Водночас значно більші кошти передбачили на облаштування укриття у будівлі виконкому – майже 800 тисяч гривень, що свідчить про нерівномірність підходів до фінансування. 

Такі приклади демонструють: формальна наявність укриття ще не гарантує його придатності.

Мешканці можуть не лише долучитися до перевірки, а й ознайомитися з офіційним переліком укриттів у Вільногірську, де зазначені адреси захисних споруд і найпростіших укриттів у громаді.

Що саме варто перевіряти

Під час моніторингу містян просять звертати увагу на кілька ключових аспектів:

• чи відкрите укриття під час тривоги;
• чи легко до нього потрапити;
• чи є освітлення, вентиляція, місця для сидіння;
• санітарний стан приміщення;
• наявність води та базових умов для перебування.

Саме такі деталі часто стають вирішальними у критичний момент.

Громадський контроль як інструмент змін

Ініціатива фактично перетворює мешканців на активних учасників контролю за безпекою у своїй громаді. У ситуації, коли ресурси обмежені, а відповідальність розподілена між різними структурами, саме зворотний зв’язок від людей може пришвидшити вирішення проблем.

Для Вільногірська це можливість не лише зафіксувати недоліки, а й добитися конкретних змін – від відкритих дверей укриттів до їх повноцінного облаштування.

Як долучитися

Щоб взяти участь, достатньо перевірити найближче укриття та залишити інформацію через онлайн-форму. Це не потребує спеціальних знань чи багато часу, але може мати реальний вплив на безпеку громади.

Активність мешканців може стати тим фактором, який перетворить занедбані підвали насправді безпечні місця.

Читайте також:

Понад 2 тисячі учнів Вільногірської громади навчаються на змішаній формі: школи облаштовані укриттями за стандартами МОН