У Вільногірську обрали нового заступника мера/скриншот з позачергової сесії Вільногірської міської ради.
Сьогодні, 12 серпня, у Вільногірську обрали нового заступника мера міста з питань діяльності виконавчих органів ради та начальника УАКБ та ЖКГ Вільногірської міської ради. Це стало відомо на сесії міської ради.
У місті Вільногірськ новий заступник мера: деталі
Сьогодні, 12 серпня, у Вільногірську відбулось пленарне засідання 68 позачергової сесії Вільногірської міської ради. На сесії вирішувалось питання нового заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та начальника УАКБ та ЖКГ Вільногірської міської ради.
На розгляді був Ростислав Варницький, кандидатуру якого депутати підтримали.
“Хочу привітати Ростислава з такою високою посадою. І хочу побажати успіху взаєморозуміння і робити все для того, щоб наше місто було комфортним для проживання наших мешканців”, – прокоментував рішення Вільногірський голова.
Нагадаємо, Варницький Ростислав Юрійович вже був кандидатом на посаду начальник відділу житлово-комунального господарства Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Про це сказано в декларації за березень 2024 року.
Відомо, що у 2018-му році Варницький вже був в. о. заступника міського голови, коли проходило будівництво міського парку Вільногірська.
Ще темно. Маленький хлопчик іде шість кілометрів до магазину в білоруському Поліссі. У руках – дві буханки хліба, справжній скарб у голодному 1947 році. Дорогою назад він міцніше притискається до інших дітей і дорослих, бо всі бояться одного – щоб хтось не перестрів і не забрав хліб.
Сьогодні йому вже за вісімдесят. Він пережив нацистське вивезення до Німеччини, післявоєнний голод, важку працю та втрату дитинства. Але попри все зумів зберегти в собі людяність і доброту.
“Нас загнали у товарні вагони”
Пан Олексій Воробей народився у 1941 році в селі Богушево Брестської області Білорусі. Його батько майже одразу після народження сина пішов на фронт.
“Через рік після початку війни йому осколком вибило пів черепа. Він довго лежав у лікарні, а ми залишилися самі: мама і троє дітей”, — згадує чоловік.
У 1943 році, коли Олексію ще не було двох років, родину забрали до Німеччини.
“Забирали молодих людей на роботи. Маму теж забрали. Нас загнали у товарні вагони. Я пам’ятаю, як було холодно. Мама кутала нас у кожухи, садила на вугілля, щоб хоч трохи зігріти”.
Родину вивезли до Франкфурта-на-Майні.
“Що там давали їсти? Нічого. Хто що мав, те й їв”.
У Німеччині вони жили у бараках. Мати працювала в сільському господарстві, а діти залишалися самі.
“Мама приходила з роботи і просила в італійців жаб. Для них це був делікатес, а вона приносила нам, щоб хоч якось підтримати”.
Повернення додому під бомбардуваннями та післявоєнний голод
У 1945 році родину звільнили.
“Я трохи пам’ятаю, як ми їхали назад. Літали літаки, бомбили. Ми ховалися в якомусь сараї”.
Додому добиралися довго: спочатку поїздом, а потім підводою.
“З нашого села був чоловік, який приїхав за людьми. На возі з конем нас везли додому”.
Коли вони повернулися до Білорусі, на них чекало нове випробування.
1947 рік пан Олексій згадує як один із найважчих у житті. За двома буханками хліба доводилося йти за шість кілометрів.
Розповідь про роки голоду/ відео Вільногірськ IN.UA
“Ідеш і боїшся, щоб не перестріли та не забрали”.
Під час голоду люди могли відібрати їжу навіть у дітей.
“Було таке, що забирали. Голод же був”.
Хліб тоді був найбільшою цінністю.
“Мама відрізала по маленькому шматочку і все”.
Іншої їжі майже не було.
“Яке там господарство після війни? Ходили по полях, збирали картоплю, яка залишилася після збору врожаю”.
Після війни матері повідомили, що чоловік, найімовірніше, не повернеться з фронту, і вона вдруге вийшла заміж. Та вітчим не став дітям опорою.
“Сидиш, їси щось не так – уже й по лобі ложкою отримав”.
Згадуючи ті роки, чоловік говорить коротко:
“Дитинства не було”.
Навчатися теж було непросто.
“Збираєшся до школи, а мати каже: “Іди в колгосп, хоч трудодень заробиш””.
За трудодні тоді фактично нічого не платили. Попри все, він закінчив сім класів школи.
Ще в дитинстві відкрив у собі талант до малювання.
Малюнок Олексія/ фото з особистого архіву героя
“Я любив малювати. І донька така, і син, і внучка теж добре малює”.
Пан Олексій дуже пишається своїми виробами.
Виріб Олексія/ фото з особистого архіву героя
Армія, холодна війна та переїзд до України
Після школи пан Олексій служив у ракетних військах у Семипалатинську. Це були роки холодної війни між СРСР та США.
“Нас переводили на бойову готовність номер один. Це означало, що війна може початися”.
Пізніше він дізнався про експерименти із ядерною зброєю поблизу полігону.
“Казали, що привезли солдатів на навчання, а потім стався вибух. Багато людей тоді загинули”.
Після армії чоловік приїхав у гості до сестри, яка вже жила у Вільногірську. Місто йому сподобалося, і він вирішив переїхати. Однак залишити колгосп у Білорусі було непросто.
“Треба було, щоб збиралося управління і вирішувало, відпускати тебе чи ні”.
Щоб отримати дозвіл, він сказав, що їде навчатися.
“Якщо вчитися, то треба відпустити”, – сказали йому.
Так він остаточно переїхав до України.
Знайомство на все життя
Саме у Вільногірську пан Олексій зустрів свою майбутню дружину Раїсу.
“Вони йшли втрьох, а ми вдвох. Так і познайомилися”, – згадує він.
Подружжя разом уже понад шістдесят років.
Олексій із дружиною/ фото з особистого архіву героя
Дружина працювала на будівництві, а згодом – на теплоелектроцентралі.
Сам пан Олексій усе життя працював слюсарем на комбінаті.
Винахідник без диплома
За роки роботи чоловік став справжнім раціоналізатором. Він модернізував конструкцію промислового млина, який використовувався на підприємстві. Його розробка працює на комбінаті й досі.
Розповідь про роботу/ відео Вільногірськ IN.UA
Колеги навіть зараз звертаються до нього за порадами.
“Питають: “Як ти там центрував? Як робив?” А він пам’ятає все до деталей”, – розповідає донька Олена.
За словами рідних, уся трудова книжка пана Олексія списана подяками та заохоченнями.
“Стільки раціоналізаторських пропозицій зробив, стільки всього придумав. Казали, що його трудову книжку можна було везти на виставку”, – згадує Олена.
Попри відсутність вищої технічної освіти, він створив десятки корисних для підприємства рішень.
“Я не бачив нічого хорошого, але залишився добрим”
На запитання, що хотів би сказати молодому поколінню, пан Олексій відповідає просто:
“Треба бути людяними. Не ставити себе вище за інших. Треба берегти сім’ю, щоб чоловік і жінка доглядали одне одного, підтримували”.
Чоловік і сам дивується, як зміг зберегти доброту після всіх випробувань.
“Я сам думаю: звідки в мене таке взялося? Мене били, ображали, ласки особливо не було”.
І одразу додає:
“Може, через те, що мене ображали, я сам став добрішим до людей. Я люблю дітей, люблю людей”.
Діти у дворі називали його просто дядьком Льонею. Він любив із ними гратися, спілкуватися, щось показувати і пояснювати.
“І жорстокість була, і ласка. Але доброта все одно залишилася”.
У Вільногірську будуть ремонтувати газове обладнання котелень/ фото ШІ
Комунальне підприємство “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Вільногірської міської ради проводить закупівлю послуг із поточного ремонту та технічного обслуговування котлів і газового обладнання.
Очікувана вартість закупівлі становить 183 312, 50 гривень без податку на додану вартість (ПДВ). Загальний бюджет закупівлі – 219 975,00 гривень.
Джерелом фінансування закупівлі є власний бюджет підприємства, сформований від господарської діяльності.
Предмет та умови закупівлі
Обʼєктом обслуговування є котли та газове обладнання котелень у Вільногірську. Тип процедури – відкриті торги з особливостями.
Згідно з додатком 1, до складу послуги входять такі операції:
Перевірка на герметичність з’єднань газопроводів та газового обладнання – за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень.
Виявлення та усунення виявлених витоків газу – за необхідності.
Огляд обладнання, перевірка чистоти та стану його елементів – за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень.
Прочищення пальників та системи видалення продуктів згоряння газу – за необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Перевірка працездатності та спрацювання автоматики безпеки – за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень.
Регулювання режимів роботи обладнання, включаючи режим подачі та спалювання газу – за необхідності.
Перевірка працездатності стаціонарних сигналізаторів загазованості із записом у спеціальному журналі – за необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Перевірка наявності тяги в димових каналах – за необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Перевірка стану стінок димового каналу – за необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Перелік операцій, що входять до складу послуг/ скриншот з документу
У тендерній документації зазначено адреси, де повинні бути надані послуги:
Ще темно. Маленький хлопчик іде шість кілометрів до магазину в білоруському Поліссі. У руках – дві буханки хліба, справжній скарб у голодному 1947 році. Дорогою […]
Комунальне підприємство “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Вільногірської міської ради проводить закупівлю послуг із поточного ремонту та технічного обслуговування котлів і газового обладнання. Про це йдеться на […]
Сьогодні, 15 липня 2025 року, жителі Вільногірської громади долучилися до відзначення Дня Української Державності. Це свято нагадує про необхідність повсякденної боротьби за нашу незалежність на […]
У Вільногірську розпочали підготовку до капітального ремонту несучих конструкцій багатоповерхівки на вулиці Захисників України, 1Б, яка постраждала внаслідок вибуху побутового газу. Управління архітектури, капітального будівництва […]
У Вільногірську відбудеться Всеукраїнська акція “Дзвони Надії”, присвячена підтримці військовополонених та зниклих безвісти захисників України. Родини, волонтери, військові, ветерани та небайдужі мешканці громади зберуться разом, […]
