Бізнес підтримує армію / Петро Шуклінов, фото Facebook
Український журналіст, в минулому керівник суспільно-політичної редакції Liga.net, а зараз захисник України Петро Шуклінов розповів про важливість розповідати, як бізнес підтримує армію.
Відповідний пост він опублікував на своїй сторінці у Facebook.
Бізнес підтримує ЗСУ
За абсолютно всіма опитуваннями, каже він, армія має найвищий рейтинг підтримки в суспільстві. Тому показувати, що бізнес допомагає ЗСУ, активно донатить та долучається до зборів, необхідно. Що відбувається, коли представники бізнесу цього не роблять.
Бізнес втрачає лояльність клієнтів, бо вони починають думати, що ви “внє палітікі”, тобто уникає теми війни. Це одразу розчаровує.
Бізнес не впливає на своїх колег та конкурентів, не впливає на ринок, бо суспільний авторитет занадто слабкий для цього.
«Як приклад ефективних комунікацій – Нова пошта, ОККО чи Uklon (список можна продовжувати, ефективних компаній багато). Ці три компанії не в топ-5 за кількістю донатів. Проте про їх благодійну діяльність чутно найбільше. Бо вони роблять максимально ефективну комунікацію про це. Тобто є, наприклад, Метінвест, який донатить найбільше (дякую їм за це). Але ви навряд назвете їх, якщо запитати вас на вулиці про відомі вам компанії-благодійниці», — каже медійник.
Коли бізнес донатить умовно $1000 щомісяця і мовчить – втрачає не тільки бізнес, але й армія, пояснює Шуклінов. Це дає приклад конкурентам і мотивацію клієнтам, адже останні розуміють, що бізнес підприємство купить машину не лише собі, але й армії. Донатити і говорити про це – нормально.
Бізнес підтримує армію / Петро Шуклінов
«Це нормальна і здорова поведінка здорового бізнесу. До війни, можливо, було інакше, і скромність була окрасою. Але зараз зовсім інший час. Тепер треба голосно казати про те, що ви робите для армії. І тоді всі, хто орієнтується на вас, зроблять так само».
Час мовчки робити добрі справи закінчився, каже Шуклінов. Армія – це спільна справа. Захисник переконаний, якщо для вас важлива країна та наша перемога – час голосно розповідати про свою підтримку армії.
«Публічно кажіть про те, як ви підтримуєте ЗСУ. Детально про все, що робите. Щомісяця. Робіть це системно і ви побачите, як сильно змінюється ставлення клієнтів, ставлення партнерів, як медіа звертають на вас увагу. А, головне, армія отримує більше, щоб ми перемогли», — підсумував захисник України Петро Шуклінов.
З настанням сухої погоди в Україні традиційно загострюється проблема пожеж у природних екосистемах. Вогонь безжально знищує ліси, поля, торфовища, загрожує житловим будинкам та вбиває тварин. За статистикою, у 90% випадків причиною цих масштабних лих є людська недбалість або свідоме шкідництво.
Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала нагадування про правила безпеки, спираючись на офіційні дані ДСНС.
Сумна статистика Кам’янського району за 2025 рік
Рятувальники Кам’янського районного управління ДСНС опублікували підсумки минулого року. Цифри виявилися невтішними: на території району зафіксували 536 пожеж, пов’язаних із горінням сухої трави, залишків рослинності та стихійних сміттєзвалищ.
Наслідки цих загорянь завдали довкіллю та державі матеріальних збитків на суму понад 41 мільйон гривень. Аби вплинути на ситуацію, протягом 2025 року під час патрулювань інспектори склали 125 адміністративних протоколів на паліїв сухостою. Загальна сума накладених штрафів перевищила 374 тисячі гривень.
Чому виникають пожежі та як їх уникнути
За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спровокувати масштабне полум’я, особливо у хвойних лісах. Найчастіше причиною трагедії стає кинутий недопалок, непогашений сірник, залишене без нагляду вогнище або навмисне випалювання трави під час прибирання територій.
Щоб запобігти лиху, рятувальники суворо забороняють:
розводити багаття та застосовувати будь-який відкритий вогонь у лісових масивах;
розпалювати вогнища на торфовищах, поблизу копиць сіна чи скирт соломи (старі пні та сушняк також становлять високу небезпеку);
залишати дітей без нагляду поблизу сухостою (дитячі пустощі з вогнем вкрай небезпечні та непередбачувані).
Небезпека спалення сухостоїв / фото ДСНС
Можливі наслідки для екології / фото ДСНС
Яке покарання загрожує порушникам
За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (стаття 77-1 КУпАП) передбачені суворі фінансові санкції:
для громадян — штраф від 3 060 до 6 120 гривень;
для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.
За порушення загальних вимог пожежної безпеки в лісах порушникам доведеться сплатити штраф у розмірі від 1 530 до 4 590 гривень. Якщо ж дії палія призвели до завдання значної шкоди довкіллю, знищення майна або настання інших тяжких наслідків, адміністративна відповідальність переростає у кримінальну.
Рятувальники вкотре закликають громадян бути свідомими. Якщо ви помітили загоряння на відкритій території чи в лісі, не гайте часу — одразу телефонуйте до Служби порятунку за номером 101.
Що робити із рослиними залишками та сухостоєм
За даними ДСНС, у спалення існують безліч безпечних альтернатив, зокрема, компостування або вивіз на спеціальне сміттєзвалище.
На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” чотирьом військовослужбовцям, які загинули, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.
За особисту мужність, героїзм та вірність військовій присязі, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” планують присвоїти (посмертно) чотирьом військовослужбовцям:
Короїд Родіон Сергійович/ фото Вільногірська міська рада
Родіон народився 1 березня 1989 року у Вільногірську. До сьомого класу навчався у загальноосвітній школі №2, після чого разом із родиною переїхав до Німеччини, де певний час мешкав у Берліні. Згодом він прийняв рішення повернутися в Україну.
У травні 2024 року Родіон добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.
24 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, він проявив справжню відвагу та самопожертву. Його побратим зазнав важкого поранення, і Родіон не залишив його: під вогнем ворога однією рукою вів бій, а іншою намагався евакуювати товариша до безпечних позицій.
Обидва воїни загинули на полі бою, залишившись вірними військовій присязі та Україні до останнього подиху. Родіон до кінця дотримувався свого життєвого принципу: “Своїх не кидаємо. Зброю не складаємо”.
Солдатенко Андрій Юрійович (04.12.1984 – 12.02.2026);
Солдатенко Андрій Юрійович/ фото Вільногірська міська рада
Андрій народився 4 грудня 1984 року у Вільногірську. Навчався у середній школі №2, після чого продовжив навчання у Вільногірському технікумі.
Починаючи з 2020 року працював на гірничо-транспортному виробництві помічником машиніста екскаватора.
14 квітня 2022 його було мобілізовано. Пройшовши військову підготовку в Європі за стандартами НАТО, розпочав службу в одній з військових частин Національної Гвардії України.
12 лютого 2026 року Андрій загинув у бою з російськими військами в Куп’янському районі Харківської області.
Парфьонов Артем Михайлович (18.01.1984 – 09.12.2024);
Парфьонов Артем Михайлович/ фото Вільногірська міська рада
Артем народився 18 січня 1984 року у Дніпрі. Надалі мешкав у Вільногірську. Після закінчення загальноосвітньої школи №4 продовжив навчання у місцевому професійно-технічному ліцеї, де здобув професію електрослюсаря.
Свою трудову діяльність розпочав у 2002 році на підприємстві “Вільногірське скло”, працюючи водієм навантажувача. З 2010 року працював на збагачувальному виробництві Вільногірського гірничо-металургійного комбінату в якості сушильника. Пізніше опанував професію помічника машиніста екскаватора та зарекомендував себе як відповідальний робітник та висококваліфікований спеціаліст. У 2016 році продовжив роботу на Мотронівському гірничо-збагачувальному комбінаті.
До початку повномасштабної війни Артем жив звичайним життям: працював, дбав про родину, облаштовував побут. Його памʼятають як турботливого чоловіка, доброго батька, уважного сина та надійного друга.
З початком повтомаштабного вторгнення його життя змінилося: вже 11 березня 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, не чекаючи повістки.
Після навчання в Кам’янці-Подільському служив механіком-водієм у підрозділі понтонно-мостового батальйону (військові частини А3814 та А4784). Брав участь у бойових діях на Донеччині.
9 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області Артем зник безвісти. Згодом, за результатами слідчих дій та ДНК-експертизи, було встановлено, що саме цей день став останнім у його житті.
Самойлов Іван Олександрович (08.07.1984 – 17.09.2025).
Самойлов Іван Олександрович/ фото Вільногірська міська рада
Іван народився 8 липня 1984 року у Вільногірську. Після завершення навчання у середній школі №2 вступив до закладу в Жовтих Водах, де здобував освіту за спеціальністю “економічна кібернетика” в КВНЗ “Інститут підприємництва “Стратегія” Дніпропетровської обласної ради.
Близько восьми років працював ІТ-спеціалістом у Вільногірському міському суді. Згодом створив сім’ю: разом із дружиною виховував сина. У 2014 році родина переїхала до Дніпра, де Іван продовжив професійну діяльність у сфері інформаційних технологій у судових структурах.
Із початком повномасштабної війни мирне життя було зруйноване. У вересні 2024 року Івана Олександровича мобілізували Новокодацьким районним ТЦК та СП міста Дніпро.
Іван Самойлов проходив службу стрільцем у складі 5 відділення 3 взводу 2 роти батальйону охорони військової частини ТО120. Він виконував бойові завдання на Покровському та Сумському напрямках.
17 вересня 2025 року Іван загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Самотоївка Краснопільської громади на Сумщині. Тривалий час вважався зниклим безвісти — рідні жили з надією та чекали. На жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.
Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.
З настанням сухої погоди в Україні традиційно загострюється проблема пожеж у природних екосистемах. Вогонь безжально знищує ліси, поля, торфовища, загрожує житловим будинкам та вбиває тварин. […]
На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” чотирьом військовослужбовцям, які загинули, захищаючи суверенітет та територіальну […]
Держава затвердила оновлений перелік препаратів та медичних виробів, вартість яких відшкодовується за програмою “Доступні ліки”. З квітня ініціатива охопить ще більше найменувань, що дозволить пацієнтам […]
У Вільногірській громаді відбувся виїзний прийом громадян за участі Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Олексія Урлаткіна та радника голови […]
У Вільногірську місцева мешканка постала перед судом за незаконне втручання в банківський додаток та використання чужих персональних даних. Жінка скористалася мобільним телефоном свого знайомого, щоб […]
