Від суверенітету до незалежності: як Україна проголосила свободу 35 років тому

24 серпня Україна відзначає День незалежності – одне з головних державних свят. Ця дата стала результатом важливих політичних подій, рішень Верховної Ради та волевиявлення мільйонів українців. 

Як країна пройшла шлях від проголошення державного суверенітету до незалежності та чому саме 24 серпня стало головною датою – згадуємо ключові події 1990–1992 років на Вільногірськ IN.UA.

Від Декларації про суверенітет до незалежної держави

16 липня 1990 року депутати Верховної Ради Української РСР ухвалили Декларацію про державний суверенітет України. Документ закріплював право України самостійно встановлювати відносини з іншими державами, укладати міжнародні договори, а також обмінюватися дипломатичними, консульськими та торговельними представництвами.

Окрім цього, Декларація визначала самостійність радянської республіки у питаннях науки, освіти, культури та духовного розвитку українського народу.

Того ж дня Верховна Рада УРСР ухвалила постанову “Про День проголошення незалежності України”, якою 16 липня визначили датою святкування незалежності:

“Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України”.

Серпневий путч і проголошення незалежності

Ситуація змінилася вже наступного місяця. У серпні 1991 року в Радянському Союзі відбулася спроба державного перевороту – Серпневий путч. Його учасники прагнули усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова та зберегти колишній державний устрій.

На тлі цих подій 24 серпня 1991 року Верховна Рада України провела позачергове засідання. За ухвалення Акта проголошення незалежності України проголосували 346 депутатів.

Документ проголошував Україну незалежною державою. Його текст складався лише з 93 слів: Акт надрукували на друкарській машинці, і він помістився на одному аркуші паперу.

Рішення підтвердили на всеукраїнському референдумі

Щоб підтвердити легітимність проголошення незалежності та не допустити скасування рішення українського парламенту, Верховна Рада призначила всеукраїнський референдум.

1 грудня 1991 року громадянам поставили одне запитання:

“Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”

У референдумі взяли участь 31 891 742 людини, або 84,18% населення України. Переважна більшість учасників, 90,32%, тобто 28 804 071 людина, підтримали незалежність.

24 серпня стало Днем незалежності

Після результатів референдуму дату головного державного свята офіційно змінили. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову “Про День незалежності України”, якою 24 серпня визначили Днем незалежності України:

“1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову ВР УРСР “Про День проголошення незалежності України” від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність”.

Після цього відповідні зміни внесли і до Кодексу законів про працю. Від 1992 року День незалежності України щороку відзначають 24 серпня.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

В Україні 16 вересня вшановують пам’ять усіх журналістів і медіапрацівників, які загинули під час виконання професійних обов’язків, стали жертвами війни або віддали життя, захищаючи Україну. Ця дата пов’язана із зникненням журналіста Георгія Гонгадзе – 26 років тому, 16 вересня 2000 року, він востаннє вийшов із дому та зник. Відтоді цей день став символом пам’яті про загиблих українських журналістів. 

Детальніше про День пам’яті журналістів та захід для медійників Дніпропетровщини – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

День пам’яті після зникнення Гонгадзе

16 вересня 2000 року журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві. Згодом було встановлено, що він став жертвою вбивства. Його зникнення та подальше розслідування справи стали однією з найгучніших історій в українській журналістиці та привернули увагу до проблеми безпеки представників медіа.

Саме ця дата згодом стала днем, коли журналістська спільнота згадує колег, які загинули через свою професійну діяльність.

День пам’яті журналістів в Україні започаткували за ініціативи Національної спілки журналістів України. Щороку 16 вересня медійники вшановують загиблих колег та говорять про право журналістів працювати без страху за власне життя.

Від початку повномасштабної війни загинули 156 медійників

Сьогодні пам’ять про загиблих журналістів має особливе значення, адже повномасштабна війна зробила роботу медіа в Україні ще небезпечнішою.

За оновленими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ), станом на 2 вересня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 156 медійників.

Серед них:

• 21 медійник і медійниця загинули під час виконання професійних обов’язків;
• 10 стали цивільними жертвами війни;
• 125 представників та представниць медіа загинули, захищаючи Україну в лавах Сил оборони. 

Це не просто статистика. За кожною цифрою – людина, родина, колеги, професійна історія та матеріали, які вони вже не зможуть створити.

НСЖУ продовжує вести перелік загиблих медійників та оновлювати його на основі верифікованих даних. 

Журналісти Дніпропетровщини говоритимуть про небезпеку роботи

Пам’ять про загиблих колег – це не лише про минуле. Для журналістів, які сьогодні працюють у Дніпропетровській області, питання безпеки залишається частиною щоденної роботи.

18 вересня у Дніпрі Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ проведе дискусію “Коли небезпека поруч: досвід журналістів Дніпропетровщини”.

Під час зустрічі журналісти та медійники області говоритимуть про те, як оцінювати ризики перед виїздом на зйомку, як ухвалювати рішення під час роботи у небезпечних місцях та які правила безпеки реально допомагають у воєнних умовах.

Окрему увагу планують приділити роботі журналістів у різних громадах області, зокрема Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді та інших населених пунктах. Також говоритимуть про виклики, з якими стикаються невеликі редакції та журналісти, які працюють практично самостійно. 

За підсумками зустрічі організатори планують сформувати практичні рекомендації для журналістів та редакцій, які працюють у прифронтовому регіоні. 

Читайте також:

Пошук та визволення захисників: Вільногірська міськрада звернулася до Офісу омбудсмана, ГУР та Червоного Хреста

У вільногірському ліцеї №5 відкрита вакансія прибиральника службових приміщень. Досвід роботи не вимагається, а працівнику пропонують зарплату 8 700 гривень. 

Детальніше – на Вільногірськ IN.UA. 

Вимоги до кандидата: 

• освітній рівень кваліфікованого робітника. 

Завдання та обовʼязки: 

• сухе та вологе прибирання службових приміщень закладу, дезінфекція сантехніки та виконання інших робіт, що забезпечують чистоту та гігієну на робочому місці. 

Режим роботи передбачає 5-денний робочий тиждень та постійний характер виконуваної роботи. Умови праці визначені як допустимі. Можливий професійний розвиток. 

Заробітна плата – 8 700 гривень. 

Якщо Вас зацікавила дана вакансія, зверніться до Центру зайнятості, вказавши номер вакансії – 04602609070007. Телефон для отримання додаткової інформації про вакансію: +380684916873. 

Джерело: сайт Державної служби зайнятості. 

Читайте також:

Відкрита вакансія асистента вчителя до вільногірського ліцею Nº4