17 серпня у світі відзначали День безпритульних тварин. Для Вільногірська ця тема залишається актуальною не лише цього дня – у місті працюють два притулки для собак і котів, які щодня потребують корму, лікування, догляду та нових господарів. Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з трьома жінками, які щодня допомагають тваринам у Вільногірську – власницями собачого та котячого притулків Вікторією Куксою та Ольгою Роговенко, а також зоозахисницею та депутаткою міськради Інною Середою.
Як війна змінила ситуацію з безпритульними тваринами, якої допомоги наразі потребують притулки та що у місті роблять задля контролю їхньої кількості – на Вільногірськ IN.UA.
“Викидали в мішках”: як війна вплинула на тварин
Зоозахисниця та депутатка Інна Середа згадує, що після початку повномасштабної війни зоозахисники зіткнулися з великою кількістю випадків покинутих тварин.
Люди виїжджали з населених пунктів і залишали домашніх улюбленців. За її словами, траплялися випадки, коли собак та котів просто випускали на вулицю або навіть викидали у мішках.
“Ми таке бачили, що стояли і плакали. І це все зробили люди”, – розповідає зоозахисниця.
Водночас вона наголошує, що серед людей є й багато тих, хто допомагає тваринам – грошима, власними силами, поширенням інформації чи репостами.
У собачому притулку кількість тварин зросла втричі
Власниця собачого притулку Вікторія Кукса розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення у неї в притулку було близько 20 собак, наразі ж – понад 60.
За її словами, частина людей, виїжджаючи з міста, залишала домашніх тварин. Інші, навпаки, приїжджали до Вільногірська разом із собаками, але не могли знайти житло, де дозволяли б проживання з тваринами. Також до міста потрапляли тварини, яких евакуювали із зон бойових дій.
“Тварин більше, сил і можливостей менше”, – каже Вікторія.
На початку повномасштабного вторгнення притулки отримували більше допомоги від фондів. Як пояснює зоозахисниця, значну частину цієї підтримки забезпечували закордонні організації, які передавали корми українським фондам, а ті розподіляли їх між притулками.
Зараз така допомога стала значно меншою. Тому притулок утримують переважно завдяки донатам містян.
Вікторія каже, що важливими є не лише великі внески. Навіть 50-100 гривень від багатьох людей допомагають зібрати необхідну суму на корм, лікування та інші потреби.
“З миру по нитці можна назбирати на все, що потрібно, якщо просто люди будуть із розумінням ставитися”, – зазначає власниця притулку.
Частину котів до Вільногірська привозять з фронту
Війна змінила ситуацію і для котячого притулку.
Його власниця Ольга Роговенко розповідає, що до них звертаються військові, які знаходять тварин у прифронтових районах. Зокрема, представники 25-го десантного батальйону передали до притулку двох котів. Тварин вилікували та згодом віддали у добрі руки.
За словами Ольги, таких історій стає більше – люди, які перебувають поблизу фронту, намагаються не залишати тварин напризволяще та шукають для них допомогу.
Місто почало більше займатися стерилізацією
Одним із важливих способів зменшення кількості безпритульних тварин є стерилізація. Вікторія Кукса розповідає, що цього року на прохання зоозахисників у Вільногірську вже провели декілька етапів стерилізації безпритульних тварин. За її словами, раніше волонтери не встигали стерилізувати всіх тварин, які підростали, через що вони продовжували розмножуватися.
Схожої думки дотримується зоозахисниця Інна Середа. Вона зазначає, що після її приходу до міськради питання стерилізації почали активніше обговорювати. Вона каже, що стерилізацію проводили тричі: спочатку у самому Вільногірську, потім у селах громади, а згодом на околицях міста, зокрема біля занедбаних промислових територій.
“Ми будемо більше залучати людей, будемо більше залучати міську раду”, – говорить Інна Середа.
Вона також розповідає про власну громадську організацію “Добрі лапи”, яка допомагає годувати, лікувати, стерилізувати та прилаштовувати тварин. Інна дякує своїй команді – Яні, Юлі та доньці Аріші.
Проблеми, які залишаються
Інна Середа зазначає, що волонтери та громадські організації намагаються самостійно знаходити корм, ліки та вакцини, звертаючись до різних організацій і фондів. Водночас, на її думку, необхідна системна підтримка з міського бюджету – зокрема на корм, вакцинацію, перетримки та лікування.
Окремою проблемою залишається відсутність у Вільногірську ветеринарної лікарні. Через це тварин доводиться возити на лікування приблизно за 100 кілометрів, витрачаючи додаткові кошти на дорогу та таксі.
“Все на людських силах, на ініціативах – складно. Але ми можемо, ми боремося і ми хочемо”, – говорить Інна.
Як допомогти вільногірським притулкам та організаціям
Вікторія Кукса наголошує, що притулки продовжують працювати саме завдяки людям, які не залишають їх сам на сам із проблемами.
Підтримати собачий притулок можна за реквізитами:
- посилання на конверт: https://www.privat24.ua/send/gbh72
- номер карти конверта: 5168752134330136
- посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2LhaoqGqsk
- номер карти банки: 4874 1000 3851 6004
- карта для допомоги притулку: 5168 7451 1489 4386
- пайпал: [email protected]
Власниця котячого притулку Ольга також говорить про нестачу допомоги. Наразі їй потрібна людина, яка могла б регулярно допомагати з прибиранням у притулку за оплату.
Також допомогти тваринам з її котячого притулку можна переказом на картку за номером: 5168 7456 1198 1686. Інна Середа розповідає, що допомагають тваринам не лише постійні волонтери. Серед тих, хто підтримує “Добрі лапи” – місцеві грумери, переселенці, військові та просто небайдужі люди.
Хтось регулярно передає гроші, корм чи ліки, хтось віддає тваринам частину продуктів, привезених із дому, а хтось допомагає в екстрених ситуаціях, коли потрібні препарати буквально “на вчора”.
“Нещодавно прийшла жінка-переселенка Марина і сказала: “У мене день народження, і я хочу передати вам гроші для тварин””, – згадує Інна.
Допомогти тваринам, якими опікується громадська організація “Добрі лапи”, можна за реквізитами:
- посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/HP4a3iaTr
- номер карти: 4874100022113180
Читайте також:
Підписуйтесь
